Українська література. 7 клас. Яценко
Народні козацькі пісні
Ти вже знаєш про життя та побут козаків із вивченого в 5-му класі народного переказу «Козацька сторожа в степу». Пригадай, що тобі відомо про Запорозьку Січ з уроків історії. А допоможе тобі в цьому одна з найвідоміших козацьких пісень тих часів «Ой на горі та й женці жнуть».
Ой на горі та й женці жнуть
Ой на горі та й женці жнуть, (2 рази)
А попід горою, яром-долиною козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.
Попереду Дорошенко (2 рази)
Веде своє військо, Військо Запорозьке хорошенько.
Гей, долиною, гей, широкою, хорошенько.
А по-, а позаду Сагайдачний, (2 рази)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний.
Гей, долиною, гей, широкою, необачний.
«Гей, вернися, Сагайдачний, (2 рази)
Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку, необачний!»
Гей, долиною, гей, широкою, необачний!
«Мені з жінкою не возиться, (2 рази)
А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться!»
Гей, долиною, гей, широкою, знадобиться.
«Гей, хто в лісі, озовися, (2 рази)
Та й викрешем вогню, та й запалим люльку — не журися!»
Гей, долиною, гей, широкою, не журися!
Ой на, ой на горі та й женці жнуть, (2 рази)
А попід горою, яром-долиною козаки йдуть.
Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.
Поміркуй!
• За QR-кодом послухай пісню «Ой на горі та й женці жнуть». Яке враження вона справила на тебе?
• Які особливості виконання народних, саме козацьких, пісень тобі вдалося помітити в пісні «Ой на горі та й женці жнуть»?
Життя козаків — захисників рідного краю — було вільним, сповненим військової доблесті, слави та честі, але й дуже складним і небезпечним. Більшість часу козаки проводили в походах, у розлуці з батьками, коханими, рідною домівкою. Почуття та думки, породжені труднощами вояцької долі, козаки виражали в піснях.
Літературознавчий клуб
Козацькі пісні почали з’являтися разом із виникненням козацтва — приблизно з XV ст. Головним у них є узагальнений образ козака. Цей герой двоїстий: бадьорий і сумний, безстрашний воїн у бою, веселий та іронічний жартівник на дозвіллі. І лише в пісні на самоті він відкриває свою справжню чутливу душу, журиться за домівкою, рідними, коханою, за своїм краєм.
У цих піснях є й інші традиційні образи: кінь вороненький, шабля, товариство побратимів, степ, дуб, явір тощо.
Основні мотиви козацьких пісень:
- прощання козака з рідними, коханою та виїзд «на війноньку»;
- поневіряння в поході в постійній небезпеці;
- самотність, туга за сім’єю, домом;
- загибель козака, його прощання зі своїм конем, рідними, Україною;
- уславлення волі, звитяги, завзяття козацтва.
М. Пимоненко. У похід. Проводи козака
Багата прадавня символіка козацьких пісень. Битва зображена часто як бенкет; поле бою — як рілля, засіяна кулями; смерть — як вінчання козака з могилою чи сирою землею. Особливий символ — червона китайка (хустка), що означає кохання, вірність, але й загибель козака. Дівчина дарувала йому китайку в похід як знак своєї любові та майбутнього одруження і захисту на війні (оберіг). Якщо ж козак гинув, його (або домовину) накривали цією китайкою і так ховали.
Козацькі пісні зазвичай виконували чоловіки. Ритміка цих пісень переважно бадьора, енергійна, адже під них марширувало військо.
Для козацьких пісень характерні такі художні засоби: рефрен, постійні епітети та паралелізм.
Літературознавчий словник
Постійні епітети — художні означення, які традиційно (постійно) уживають із певними словами.
Паралелізм (від давньогрецьк. той, що рухається поряд) — це паралельне зображення явищ із різних сфер життя.
У народних піснях уживають такі постійні епітети: карі очі, чорні брови, синє море, широка долина, буйний вітер, кінь (кониченько) вороненький, чисте поле, козак молоденький, орел сизокрилий, Січ-мати, вовки-сіроманці тощо.
У фольклорі найчастіше паралельно змальовано світ природи та світ людей. Нерідко трапляється психологічний паралелізм — коли пейзаж розкриває, увиразнює душевні переживання героїв і героїнь, а також символічний паралелізм — на основі символічних пар: рілля — битва; сокіл, дуб чи явір — козак; калина — жінка тощо. Наприклад, психологічний і символічний паралелізм поєднано в таких рядках:
Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька — козак зажурився.
Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!
Не журися, козаченьку, ще ти молоденький!
Поміркуй!
Назви основні художні засоби в народних козацьких піснях.
Пісня «Ой на горі та й женці жнуть» створена, очевидно, у другій половині XVII ст. У ній згадано історичних осіб. Одні дослідники вважають, що йдеться про гетьманів Петра Сагайдачного (близько 1582-1622) і Михайла Дорошенка (?-1628). За іншою версією, це гетьман Петро Дорошенко (1627-1698) та його сучасник і побратим полковник Григорій Сагайдачний. Утім, у пісні не зосереджено увагу на якихось конкретних історичних подіях. Згадані ж постаті — узагальнені образи отаманів.
У пісні постає мальовнича картина: по горах хвилюються неозорі дозрілі пшениці, селяни збирають урожай, а шляхом по долині з піснями марширує в похід Військо Запорозьке.
Сама тональність пісні похідна — бадьора, енергійна, передає злагоджений рух кінноти. Цьому особливо сприяють численні вигуки й повтори. Веселий, жартівливо-іронічний її зміст. Козаки підхвалюють-підтримують, очевидно, молодшого отамана та добродушно піджартовують над старшим, що вже й так має авторитет.
А. Манастирський. Запорожець
С. Поляков. Козаки
Наскрізна у творі антитеза (женці — козаки) підказує, що за веселощами, жартами в підтексті пісні вгадується смуток козаків за мирним родинним життям, хліборобською працею. Однак вони розуміють, що сильні й мужні мають захищати «женців» — свій народ, рідну землю.
Поміркуй!
• Яких історичних постатей згадано в пісні? Що тобі про них відомо?
• Зверни увагу на побудову пісні. Між ким відбувається діалог?
• Якими особистими цінностями козак поступається заради суспільних інтересів?
Мистецькі діалоги
Мотив пісні «Ой на горі та й женці жнуть...» узято за основу славетного «Запорозького маршу». Його створив сліпий бандурист із міста Ромни на Сумщині Євген Адамцевич (1904-1972), використовуючи давні кобзарські мелодії.
Євген Адамцевич
Уперше марш прозвучав у 1969 р. на урочистому концерті в м. Києві. Тодішню комуністичну владу дратували надзвичайна популярність і козацький вільнолюбний дух маршу. Тому мелодію було заборонено.
Згодом шедевр знову повернувся до слухачів і став одним із головних маршів української армії. Існує навіть рок-версія цієї мелодії.
У час великого повномасштабного російського вторгнення в Україну «Запорозький марш» уселяє в серця українців та українок відвагу, рішучість захищати рідний край і віру в перемогу.
Поміркуй!
• За QR-кодом послухай «Запорозький марш». Чи сподобався він тобі? Чому?
• Які почуття та асоціації в тебе викликала мелодія?
• Які риси української національної вдачі передає ритміка та мелодика цього твору?
Читай і досліджуй!
• За QR-кодами послухай народні пісні: «Ой у лузі та ще й при березі...», «Стоїть явір над водою...», «Ой віє вітер, ой віє буйний», «Ой із-за гір, із-за гір...». Які думки й переживання викликали в тебе ці твори?
• Доведи, що прослухані пісні є козацькими.
• Сформулюй мотиви прослуханих пісень.
• Уклади фоно- або відеозбірку твоїх улюблених козацьких пісень. За можливості зроби записи пісень із вуст старожилів.
Читацьке дозвілля
• Знайди в інтернеті відео про козаків. Поділися своїми враженнями з однокласниками й однокласницями.
• За QR-кодом послухай авторську пісню «Нумо, козаки», яка написана в традиціях народних пісень, у виконанні «Kalush Orchestra» і «Kozak Siromaha». Яке враження від почутої пісні?
