Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ VII. ЕЛЛІНІЗМ

ОБ’ЄДНАННЯ ГРЕЦІЇ ПІД ВЛАДОЮ ФІЛІППА МАКЕДОНСЬКОГО

Із праці Юстіна

Філіпп, уладнавши справи в Греції, наказав скликати до Корінфа представників від усіх держав для того, щоб установити певний порядок в умовах, що склалися4. Тут Філіпп визначив умови миру для всієї Греції згідно із заслугами окремих держав і утворив із них усіх раду, подібно до єдиного сенату. Лише лакедемоняни поставилися з презирством і до царя, і до його постанов, уважаючи не миром, а рабством той мир, про який не самі держави домовилися, а який дарував переможець. Потім була визначена кількість допоміжних загонів, що мали виставити окремі держави або як допомогу цареві в разі нападу на нього, або для їх використання під його командуванням у разі, якщо він сам оголосить комусь війну. І не було сумніву, що ці приготування спрямовані проти перської держави.

Кількість допоміжних загонів складала двісті тисяч піхотинців і п’ятнадцять тисяч вершників. Окрім цього — македонське військо і загони варварів із підкорених Македонією сусідніх племен. На початку весни він відрядив уперед до Азії, підвладної персам, трьох полководців: Парменіона, Амінту й Аттала. <...>

1 Хітон — чоловічий і жіночий спідній одяг давніх греків.

2 Лікоть — міра довжини, що дорівнює близько 0,46 м.

3 Ерихтоній — афінський герой, культ якого був тісно пов’язаний із шануванням Афіни. Згідно з міфами він був сином Зевса, якого віддали під опіку Афіни. Зображувався у вигляді змії.

4 Йдеться про Коринфський конгрес 337 р. до н. е.

Доки збиралися допоміжні війська з Греції, Філіпп справив весілля дочки своєї Клеопатри та Александра, якого він зробив царем Епіра. Весілля відсвяткували пишно, як і належало великим царям — і тому, хто видавав дочку заміж, і тому, хто брав собі дружину. Вистачало і розкішних видовищ; Філіпп пішов подивитися на них без охоронців, між двома Александрами, сином і зятем. Скориставшись із цього, юнак із знаті на ім’я Павсаній, який ні в кого не викликав підозри, став у вузькому проході та заколов Філіппа, коли той ішов повз нього; таким чином день весілля перетворився на день похоронних голосінь. [71, с. 235]

1) Що вам відомо про життя та діяльність Філіппа II? Використовуючи текст джерела, матеріал підручника та додаткову літературу, складіть його історичний портрет.

2) Яким чином відбулося об’єднання Греції під владою Філіппа Македонського? Які заходи були запропоновані царем із цією метою?

3) Навіщо Філіппу II знадобилися «допоміжні загони»? Як він планував їх використати?

4) Що було запорукою успіхів політики Філіппа II?

5) Як загинув цар Філіпп II?

БИТВА АЛЕКСАНДРА З ІНДІЙСЬКИМ ЦАРЕМ ПОРОМ

Із «Порівняльних життєписів» Плутарха

Александр сам у своїх листах описав, як відбулася його битва з Пором. Він пише, що між його табором і табором ворогів протікала річка Гідасп. Пор, поставивши на протилежному березі слонів, увесь час стежить за переправою. А Александр щодня здіймав у своєму таборі великий галас і крик, щоб привчити варварів не боятися його. Одного разу в буряну й безмісячну ніч він узяв із собою частину піхоти і найдобірніших вершників і, відійшовши від ворога на досить значну відстань, зміг переправитися на невеликий острів. У цей час пішов заливний дощ, гримів грім, а блискавки били в табір Александра. На очах царя кілька воїнів було вбито або обпалено блискавкою. Незважаючи на це, він будь-що намагався переправитися з цього острівця на другий берег річки. <...>

Вийшовши на берег, Александр із кіннотою рушив уперед, випередивши піхоту на двадцять стадій. Він міркував, що коли ворог піде в наступ із кіннотою, то її легко можна буде перемогти, а якщо ж ворог рушить проти нього піхоту, то його піхота встигне своєчасно приєднатися до нього.

Здійснилося перше з його припущень. Зав’язався бій із тисячею вершників і шістдесятьма колісницями ворогів. Вершники були розгромлені, причому загинуло чотириста осіб, а колісниці він захопив усі. Пор, дізнавшись, що Александр уже переправився через річку, рушив проти нього всі свої сили, залишивши на березі невеликий загін, щоб перешкодити подальшій переправі македонян через річку. Боячись слонів і кількісної переваги ворога, Александр вирішив напасти на лівий фланг ворога, а Кенові наказав ударити на правий. Вороги на обох флангах захиталися і відступили до слонів, де шикувалися до нового удару. Битва стала безладною, і лише близько восьмої години ранку вороги припинили опір. <...> Коли Пора взяли в полон, Александр запитав його, як треба з ним поводитися. «По-царськи», — сказав Пор. На запитання Александра, чи не хоче він додати що-небудь, Пор відповів: «У слові “по-царськи” міститься все». Александр не тільки залишив Пора при владі, призначивши сатрапом країни, володарем якої той був, а й приєднав до його володінь нові землі, підкоривши племена, раніше незалежні. Розповідають, що ці землі населяло п’ятнадцять народів, було там п’ять тисяч міст і безліч сіл. [45, с. 229—230]

1) Коли відбулася описана в джерелі битва?

2) Яку стратегію та тактику використав Александр?

3) Яка частина війська індійського царя Пора завдавала найбільших перешкод наступу Александра? Чому?

4) Яким був результат битви? Завдяки чому Александру Македонському вдалося здобути перемогу над індійським царем Пором?

5) Як наведене джерело відображає політику Александра, яку він проводив щодо захоплених територій?