Всесвітня історія. 6—11 кл. Документи. Матеріали

РОЗДІЛ V. ІНДІЯ. КИТАЙ

ІНДІЯ

Із «Записок про країни Заходу в епоху великої династії Тан» Сюань Цзана

Опис індійського тіста. Міста й села мають брами. Стіни в них широкі й високі. їхні вулиці та провулки заплутані, а дороги звивисті. Головні вулиці брудні. Торговельні рундуки на цих вулицях розташовані по обидва боки й мають відповідні знаки. М’ясники, рибалки, танцюристи, мітлярі та подібні до них люди живуть поза містом. На вулицях вони зобов’язані триматися лівого боку, поки не дійдуть до свого будинку. їхні житла оточені невисокими стінами та утворюють передмістя.

1 Алаеддін — султан держави Сельджуків у Малій Азії Алаеддін Кейкубад III (правив із перервами від 1284 до 1304 р.).

2 Енгірю — сучасне місто Анкара.

3 Герміяни — правителі князівства на заході Малої Азії, яке утворилося після розпаду Сельджуцької держави

Оскільки земля тут зазвичай сірувата й глиниста, міські стіни здебільшого зводяться з цегли та черепиці. Вежі на стінах будують із дерева або бамбука. Будинки мають дерев’яні балкони й тераси. Стіни будинків змащені глиною або вапняком і мають черепичні дахи. <...> Стіни обмазують глиною та вапном, які змішуються для чистоти з коров’ячим послідом.

Опис звичаїв та одягу. Коли індійці сидять або відпочивають, вони використовують циновки. Члени царської родини, знатні особи й чиновники користуються циновками, прикрашеними різноманітними малюнками, але однаковими за розміром. Трон правителя широкий, високий, прикрашений коштовним камінням і називається левиним троном. Трон укритий найтоншою тканиною. Лава для ніг правителя засіяна самоцвітами. <...>

Одяг індійці не кроять і не шиють. Вони дуже люблять білі тканини й мало цінують кольорові або прикрашені малюнком. <...> Свій одяг індійці виготовляють із каушеї та бавовни. Каушея виробляється диким шовковичним хробаком. <...>

Про касти. Родини в Індії розподілені на чотири класи. До першого класу належать брахмани. Це люди чистої поведінки, суворо дотримуються приписів релігії, ведуть моральне життя й наслідують найправильніші принципи. До другого класу належать кшатрії. Протягом багатьох століть вони були правлячим класом. Кшатрії піклуються про чесноти та милосердя. Люди третього класу звуться вайш’ями. Вони займаються торгівлею й шукають прибутків як у власній країні, так і за її межами. Люди четвертого класу називаються шудрами. Це клас хліборобів. Шудри займаються обробітком землі. Місце кожної людини в цих чотирьох класах визначається ступенем її моральності й аморальності. Беручи шлюб, людина набуває вищого або нижчого статусу залежно від нового споріднення. Шляхом шлюбів між родичами індійці не допускають безладного змішування. Жінка, що була заміжня, уже ніколи не може мати іншого чоловіка. Однак, крім перелічених класів є багато інших груп, у яких шлюби також дозволені відповідно до роду занять. Докладно розповісти про всі ці класи дуже важко.

Про царську родину та військо. Право успадковувати престол належить тільки кшатріям. Вони іноді отримують владу шляхом узурпації та кровопролиття. Кшатрії становлять зовсім особливу касту й користуються пошаною.

Головні воїни в цій країні обираються з найхоробріших людей. Оскільки сини успадковують професію своїх батьків, вони швидко опановують військове мистецтво. Ці воїни живуть гарнізоном навколо царського палацу й під час походу йдуть в авангарді. В Індії існують чотири типи військ: піхота, кавалерія, колісниці, слони. Слонів покривають міцним панцирем, а до хоботів прив’язують гострі клинки. Воєначальник віддає накази, стоячи на колісниці. Біля нього, праворуч і ліворуч, стоять помічники воєначальника, які правлять четвіркою коней, запряженою в колісницю. [30, с. 83—86]

Із «Ходіння за три моря» Афанасія Нікітіна

Індійці зовсім не їдять м’яса: ні яловичини, ні баранини, ні курятини, ні риби, ні свинини, хоча свиней у них дуже багато. їдять же вони двічі на день, а вночі не їдять; ані вина, ані ситі не п’ють. Із бусурманами не п’ють і не їдять. А їжа в них погана, і один з одним не п’ють і не їдять, навіть із жінкою. Споживають рис і кичирі1 та трави різні, а варять їх із маслом і молоком. А їдять усі правою рукою, лівою ж нізащо не візьмуться; ножа не тримають, а ложки не знають. У дорозі кожний має горнець і варить собі кашу. А від бусурманів ховаються, щоб не заглянув ні в горнець, ні в їжу. Якщо ж бусурманин подивився на їжу, індієць уже не їсть. А коли їдять, то деякі покриваються хустиною, щоб ніхто не бачив.

А молитви в них на схід, по-руські, здіймають високо обидві руки й кладуть їх на тім’я, лягають на землю й розтягуються на ній — то їхні поклони. А коли сідають їсти, то деякі обмивають руки й ноги, та й рот прополіскують. А бутхани2 ж їхні без дверей і поставлені на схід; також на схід розміщені й бути. А хто в них помирає, тих спалюють, а попіл сиплють на воду. А коли в дружини народиться дитя, то приймає чоловік; ім’я синові дає батько, а дочці — мати. Приходячи або йдучи, уклоняються по-чернечи, обидві руки опускають до землі й мовчать. [68, с. 61—63]

Із «Книги про різноманіття світу» Марко Поло

Розповім вам і про інший звичай у тому самому царстві: коли хто помирає й тіло його спалюють, дружина кидається в полум’я і разом із чоловіком згоряє; таких дружин дуже хвалять. Відверто кажучи, багато дружин зважуються на те, про що я вам зараз розповів. Тутешній народ молиться ідолам, а багато хто — бику; бик, кажуть вони, найславетніша тварина. М’ясо його нізащо не будуть їсти, і ніхто жодним чином не вб’є його. [38, с. 182—185]

1) Який вигляд мало індійське місто? Намалюйте його за описом, що міститься в джерелі.

2) Яким був одяг індійців? Чим він відрізнявся від європейського? Із яких тканин його виготовляли?

3) Дайте визначення поняття «касти». Які касти існували в Індії? Чим визначалася належність до певної касти? Чи можна було перейти від однієї касти до іншої? Яку роль відіграла кастова система в індійському суспільстві?

4) Хто мав право наслідування царського престолу?

5) Який вигляд мало індійське військо? Чим воно відрізнялося від європейського?

6) Як харчувалися індійці? Як проходила індійська трапеза?

7) Розкажіть про вірування індійців.

1 Кичирі — індійська страва з рису з маслом та приправами.

2 Бутхани — храми. Бути — зображення богів.

8) Які особливості побуту, звичаїв і традицій індійців привернули вашу увагу? Чому?

9) Що вам відомо про авторів джерел — Афанасія Нікітіна та Марко Поло? Підготуйте невеличкі довідки про їхнє життя.

КИТАЙ

Про експлуатацію селян в епоху династії Сун Із «Сунської історії»

Із чотирьох категорій народу лише селянам жити дуже важко. Холодно, а вони орють; спека, а вони полють. Дощі вимочують їхні тіла, бруд обліплює їхні ноги. Цілий день вони працюють і відпочивають лише з появою зірок. Жінки розводять шовковичні кокони й коноплі, сукають нитку за ниткою й прядуть вершки за вершками пряжу. Праця їх дуже виснажлива. А крім того, ще бувають лиха від повеней, посух, заморозків і сарани. Якщо ж, на щастя, трапляється врожай, то скарбниця та приватні позикодавці наввипередки вимагають своєї частки. Зерно, ще не вивезене з току, і шовк, ще не знятий із ткацьких верстатів, уже не належать селянам. У їжу йде полова та відходи рису, але й того не вистачає; вбираються вони в грубий одяг, але не можуть повністю прикрити тіло. Безперервно від покоління до покоління працюють селяни на полях і не знають, які інші заняття можна обрати в житті. До того ж ще сановники, які збирають земельний податок та орендну плату, будь-якими способами вимагають незаконних поборів, щоб вислужитися й дістати нагороди. [30, с. 70]

1) Яким було життя китайського селянина?

2) Як наведене джерело відображає становище селян у Китаї?

3) Порівняйте життя селян у Китаї та Європі в добу Середньовіччя. Зробіть висновки.

4) Поміркуйте, чому при загалом високому рівні господарювання в Китаї постійно бракувало продуктів харчування.

Із «Цзичжи тунцзянь ганму» Си Магуана про завоювання монголами Китаю

Монгольський правитель1, залишивши Котая й Хотая з військом на півночі Пекіна, розділив 46 китайських дивізій, як і татаньські війська, на три армії. Трьох синів своїх <...> відправив із правою, тобто із західною, армією вирушати в напрямку хребта Тайхан на південь. Вони взяли міста <...>, пройшли до Жовтої ріки й спустошили все між містами Пінян і Тайюань. Полководець Бот ішов біля моря на схід <...> і пограбував Ляосі. Монгольський правитель із сином Тулуєм пішов середньою дорогою, узяв міста Сюнчжоу <...>, Цзинань, потім від Дакоу знову повернув з армією до Пекіна. У цей час чжурчженьські війська зі всіх доріг [провінції] відкликані були <...> для охорони місць, що лежать за горами в провінції Шаньсі, а всі селяни були взяті в ополчення й поставлені на міських стінах для здобуття тих самих міст. Так із супротивних сторін батьки пізнавали синів, старші брати шукали молодших. Із цієї причини ніхто не збирався захищатися, і міста під час першого прибуття військ здавалися. Таким чином було розорено близько 90 обласних міст. У провінціях Хубей, Хенань, Шаньдун на кілька тисяч льє простору майже всі жителі були побиті. Золото й шовкові тканини, сини й дочки, воли й коні — усе, подібно до циновки, було згорнуто й забрано. Будинки й хатини спалені, міські стіни перетворені на руїни. [Хрестоматія з історії середніх віків / Під ред. С. Д. Сказкіна. — М., 1963. — Т. 2., с. 54—55]

1 Йдеться про Чингізхана.

1) Що ви дізналися з наведеного джерела про завоювання Китаю монголами?

2) Що забезпечило перемогу монголам?

3) Якими були наслідки монгольського завоювання Китаю? Як ця подія позначилася на подальшому розвитку країни?

Опис палацу Шицзу1, імператора династії Юань, із «Книги про різноманіття світу» Марко Поло

Три місяці на рік <...> великий хан живе в головному місті Китаю Ханбалику2, там він має великий палац, і ось він який: насамперед квадратна стіна; кожний бік завдовжки з милю, а периметр, отже, чотири милі; стіна товста, заввишки добрих десять кроків, біла й усюди зубчаста; у кожному куті — гарний, багатий палац; у них зберігаються збруя великого хана <...>; усього по стінах вісім палаців, і в усіх збруя великого хана; у кожному, знайте, одне що-небудь: в одному — луки й нічого більше, у другому — тільки сідла. <...> У стіні на південь п’ять брам: посередині велика, яка відкривається тільки тоді, коли великий хан виїжджає або в’їжджає; поруч із нею по обидва боки — ще брами; через них заходять усі інші люди, а по кутах є ще великі брами, через них заходить будь-хто.

За стіною цією є інша, завширшки менша, ніж уздовж, і тут розміщені вісім палаців, таких самих, як і перші, і в них також зберігається збруя великого хана. <...> Стіни у великих і малих палатах укриті золотом і сріблом, і розмальовані на них дракони й звірі, птахи, коні й різноманітні тварини, і так стіни вкриті, що, крім золота й живопису, нічого не видно. Зала така простора, понад шість тисяч осіб можуть там розміститися.

...А дах червоний, зелений, блакитний, жовтий, усіх барв, тонко й майстерно вилощений, блищить, як кришталевий, і світиться здалеку навколо палацу. Дах цей <...> надійний, збудований міцно. <...>

1 Шицзу, або Хубілай — перший імператор династії Юань, монгольський хан Хубілай (1280—1294 рр.; у Монголії правив від 1260 р.).

2 Ханбалик — сучасне місто Пекін.

Між першою й другою стінами — луки, і прекрасні дерева, і різноманітні звірі. <...>

У північно-західному кутку — велике озеро, там багато різних риб. Бере там початок і витікає з озера <...> велика річка. <...> Від палацу на північ <...> на один постріл із лука великий хан наказав улаштувати пагорб. Пагорб заввишки сто кроків, а периметром тисячу; весь він укритий деревами; вони завжди зелені, ніколи не скидають листя. Пагорб цей великий хан наказав покрити лазуритом зеленим; і дерева тут зелені, і гора зелена, і все зелене, тому зветься височина Зеленим пагорбом. На вершині, посередині — палац, великий, гарний і весь зелений. <...> [38, с. 105—106]

1) Який вигляд мав палац китайського імператора?

2) Поміркуйте, чому стільки місця в палаці відводилося для зброї.

3) Як наведене джерело відображає рівень розвитку архітектури в Китаї в добу Середньовіччя?

4) За описом Марка Поло, намалюйте імператорський палац. Поясніть, чому саме такий малюнок ви зробили.

5) Порівняйте зовнішній вигляд імператорського палацу в Китаї та королівського — у Європі. Зробіть висновок.