Підручник по Всесвітній історії. 9 клас. Коляда - Нова програма
Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.
УЗАГАЛЬНЮЮЧЕ ПОВТОРЕННЯ
Велика французька революція 1789—1799 рр.
|
Період |
Особливості |
|
14 липня 1789 р. — 10 серпня 1792 р. |
початок революції; проголошення «Декларації прав людини і громадянина», прийняття Конституції 1791 р., знищення станових привілеїв, конфіскація церковного майна; діяльність Установчих зборів (1789—1791), Національних законодавчих зборів, Тимчасової виконавчої ради (1791—1792); проведення адміністративної, виборчої (від поділу на «активних і пасивних» до загального виборчого права), податкової реформ |
|
10 серпня 1792 р. — 2 червня 1793 р. |
повалення монархії і встановлення республіки, страта короля Людовіка XVI; діяльність Національного Конвенту, в якому домінуючі позиції займали жирондисти |
|
2 червня 1793 р. — 27 липня 1794 р. |
установлення якобінської диктатури та політика масового терору, проведення «дехристиянізації»; схвалення Конституції 1793 р., повна відміна феодальних платежів і повинностей; наділення селян землею, оподаткування заможних громадян; установлення «максимуму» ціни |
|
27 липня 1794 р. — 9 листопада 1799 р. |
установлення Термідоріанського режиму та діяльність Директорії, ліквідація революційного самоврядування Парижа; відміна «максимуму» цін та відновлення майнового та вікового цензів для виборців |
|
Значення: вплинула на європейську історію; закріпила політичне домінування буржуазії і капіталістичні соціально-економічні відносини; утвердила ідеї рівності прав громадян; заклала основу формування парламентської демократії |
|
Антифранцузькі коаліції 1792—1815 рр.
|
№ коаліції |
Рік створення |
Держави, які увійшли до її складу |
Причина розпаду |
|
1 |
1792 |
Австрія, Пруссія, Росія, Велика Британія, Іспанія, Голландія, Туреччина, Сардинське королівство, Неаполь, Баварія |
Вихід із коаліції Австрії, яка уклала мирний договір із Францією у Кампо-Форміо після успішного італійського походу Наполеона |
|
2 |
1798 |
Велика Британія, Росія, Австрія, Туреччина, Іспанія, Королівство обох Сицилій |
Вихід із війни Росії через незгоди між союзниками у питанні розподілу італійських територій, звільнених О. Суворовим |
|
3 |
1805 |
Велика Британія, Росія, Австрія, Королівство обох Сицилій, Туреччина, Швеція, Данія |
Вихід із війни Австрії, яка була розгромлена Наполеоном у битві під Аустерліцем |
|
4 |
1806 |
Пруссія, Росія, Велика Британія, Швеція |
Укладення Тільзітського миру між Францією та Росією |
|
5 |
1809 |
Велика Британія, Австрія, Іспанія |
Укладення Шеннбрунського мирного договору між Францією та Австрією |
|
6 |
1813 |
Велика Британія, Росія, Австрія, Пруссія, Швеція, Іспанія, Португалія |
Мета створення була виконана: Наполеон був розгромлений у битві під Лейпцигом, у Франції було реставровано династію Бурбонів |
|
7 |
1815 |
Росія, Велика Британія, Пруссія, Австрія, Швеція, Іспанія |
Завдання створення коаліції було виконане: війська Наполеона були розбиті під Ватерлоо, Бурбони знову повернулися до Франції |
Європейський світ 1815—1846 рр.: тенденції розвитку
|
Країна |
Економічний розвиток |
Політичний розвиток |
Громадські рухи |
|
Велика Британія |
Завершення промислового перевороту, перехід до фритредерства |
Двопартійна система (торі та віги); перша парламентська реформа (1832 р.) |
Чартистський рух; подання петицій до парламенту за проведення виборчих реформ |
|
Франція |
Розгортання промислового перевороту, оформлення особливостей французької економіки |
Дві епохи: Друга реставрація (1815—1830) та Липнева монархія (1830—1848). Політичні зміни через «три славетні дні» 1830 р. |
Строкатість політичних парламентських угруповань: легітимісти, бонапартисти, республіканці, помірковані ліберали |
|
Німеччина |
Промисловий переворот та виділення трьох економічних районів; утворення Митного союзу |
Утворення Німецького союзу, де важливе місце належало Пруссії та Австрії |
Політичні об’єднання легітимістів, лібералів, радикалів; популяризація ідеї об'єднання Німеччини |
|
Російська імперія |
Сільське господарство — основа економічного життя, початок промислового перевороту |
Реформування органів управління, повстання декабристів (1825), нові територіальні надбання |
Розробка теорії «офіційної народності» та поширення рухів слов’янофілів, західників; діяльність гуртка петрашевців |
«Весна народів» 1848—1849 рр. у Європі
|
Франція |
Німеччина |
Австрійська імперія |
Угорщина |
Італійські держави |
|
|
Причини: залишки феодальних порядків; відсутність представницьких органів влади та демократичних свобод; національне гноблення в межах багатонаціональних імперій; погіршення економічного становища населення. рушійні сили: буржуазія, інтелігенція, робітники |
|||||
|
Характер |
Буржуазно-демократичний |
Національно-визвольний |
|||
|
Мета |
повалення Липневої монархії, встановлення республіки |
демократизація влади та національне об’єднання |
обмеження монархії, національне визволення підкорених народів |
незалежність Угорщини; проведення ліберальних реформ |
єдність усіх земель; проведення буржуазних реформ |
|
Наслідки |
республіканський лад не утвердився; встановлено бонапартистський режим |
об’єднання не відбулося, але визначилися шляхи його здійснення |
ліквідовано феодальні порядки, але пригноблені народи не здобули незалежності |
незалежність не здобуто, але у майбутньому автономія угорців розширена |
національне об’єднання не відбулося, але зміцніла національна свідомість |
Утворення держав Латинської Америки

Об’єднання Німеччини та Італії
|
Італія |
Німеччина |
|
Передумови об’єднання |
|
|
8 окремих держав, частина земель під владою Австрійської монархії; посилення Сардинського королівства (П’ємонту), яке очолює об’єднання країни |
34 монархії та 4 вільних міста; економічне і політичне посилення Пруссії, що «залізом і кров’ю» починає об’єднання країни |
|
Хід об’єднання |
|
|
1859 р. — франко-італо-австрійська війна, приєднання до П’ємонту Ломбардії; приєднання Тоскани, Парми, Модени (1860); повстання на Сицилії, приєднання Півдня Італії (1861); 1861 р. — проголошення Італійського королівства; входження до Італійського королівства Венеціанської (1866) та Римської (1870) областей |
1863 р. — пруссько-австрійська війна проти Данії, приєднання до Пруссії Шлезвігу; 1866 р. — пруссько-австрійська війна, утворення Північнонімецького союзу (22 держави); 1870—1871 рр. — франко-прусська війна, входження до союзу Баварії, Вюртембергу, Бадену, Гессен-Дармштадту, приєднання Ельзасу і Лотарингії (1871); 1871 р. — проголошення Німецької імперії |
|
Наслідок: політичне об’єднання «зверху» призвело до створення сильних європейських держав, дало поштовх для розвитку національних економік |
|
Розвиток Великої Британії та США
|
Велика Британія |
США |
|
упровадження технічних винаходів, розвиток транспортної мережі, досягнення світової економічної першості; утвердження лібералізму; проведення другої парламентської (1867) та соціальних (1868) реформ |
економічне піднесення індустрії та фермерського господарства в північно-східних штатах; плантаційне господарство на Півдні; 1861—1865 рр. - Громадянська війна між Північчю та Півднем (перемога Півночі); 1865—1877 рр. - період Реконструкції Півдня; надання виборчих прав темношкірому населенню (14 поправка до Конституції (1866)) |