Всесвітня історія. Рівень стандарту. 11 клас. Васильків

§ 24. Рецидиви «холодної війни». Реакція світової спільноти на російську агресію супроти України

Чи знаєте ви, що...

... упродовж 2023 року росіяни завдали 2405 ракетних ударів по населених пунктах України та позиціях Сил Оборони України, завдали 16 000 авіаційних ударів, здійснили 22000 обстрілів із реактивних систем залпового вогню;

... станом на 2 листопада 2023 року було зареєстровано 107 863 військових злочинів проти України;

...за даними Нацполіції та Генпрокуратури України, кількість викрадених Росією дітей з Донецької, Луганської, Запорізької, Харківської та Херсонської областей України перевищує 19 546 осіб (станом на 7 грудня 2022 року);

... наприкінці 2022 року українська армія стримувала супротивника на ділянці суші завдовжки 3786 км, зокрема активна лінія фронту становить 1,5 тис. км.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Багатополярний світ — світолад, у якому кілька держав є великими геополітичними гравцями і мають рівний (співвідносний) військовий та економічний потенціал.

Гібридна війна — війна із поєднанням різних способів ведення дій, прихованих операцій (у т.ч. інформаційних диверсій, надання допомоги партизанським загонам чи сепаратистам), які застосовуються задля досягнення головної мети — вивести з рівноваги противника і завдати йому поразки.

Концепція «русского міра» — неоімперська геополітична та культурна доктрина Російської Федерації, базована на месіанізмі — «визволення» російськомовного населення, де б вони не проживали.

Рашизм — різновид тоталітарного режиму, встановленого в Російській Федерації за президенства Владіміра Путіна; ґрунтується на традиціях російського шовінізму, імперіалізму, практиках комуністичного режиму СССР і націонал-соціалізму. Характерними його рисами є: зневага до прав людини і міжнародного права, культ сили, вождизм, використання російської мови і культури як інструменту експансії, підтримка незаконних збройних формувань, регулярні погрози ядерною зброєю.

24. 1. Які особливості світоладу після «холодної війни»?

Упродовж перших років після завершення «холодної війни» переважало переконання в можливості існування стабільної багатополюсної системи, заснованої на рівновазі сил. Але політична і моральна перемога США у протистоянні з Совєтським Союзом ще більше зміцнила їхнє світове становище. Зросло й переконання у винятковості американської нації й особливої місії щодо захисту та просування демократії у всьому світі. Президент Дж. Буш-старший на початку 1990-х років оголосив про потребу нового міжнародного порядку. Американське бачення нового світоладу ґрунтувалося на тому, що Сполучені Штати є єдиною глобальною наддержавою, сила якої (військова, господарська) незрівнянно вища за можливості будь-кого з учасників міжнародних відносин — окремої держави чи навіть групи держав. США виступали своєрідним арбітром на міжнародній арені, втручаючись у справи інших країн (Афганістан, Гаїті, Ірак, Югославія). На зміну двополюсному (США — Совєтський Союз) прийшов однополюсний світ на чолі зі США.

«Карта отруйних грибів», ілюстрація в The Times, художник Пітер Брукс, 2023 рік

«Ласкаво просимо до путінленду! Діди воювали... можемо повторити. Абхазія. Крим. Новачок. Донбас. Сирія», художник Олексій Кустовський, 2018 рік

На початку XXI ст. центрами ухвалення рішень, важливих для безпеки, розвитку і стабільності в сучасному світі, стали також ЄС та Китай. Це засвідчило поступове перетворення світу першої чверті XXI ст. на багатополюсний. На противагу попереднім системам міжнародних відносин, наприклад Ялтинсько-Потсдамській, новий міжнародний порядок не став логічним наслідком класичної війни, а формується через еволюцію міжнародного середовища. Проте цей світопорядок не став простішим і зрозумілішим за попередній, а радше навпаки. Імперські прояви з боку Росії — війни в Грузії та Україні — підважили Ялтинську-Потсдамську систему міжнародних відносин. ООН, покликана дбати про збереження миру, а за потреби врегульовувати наявні конфлікти, виявилась неспроможною це зробити. Період мирного співіснування після «холодної війни» завершився, а світ поринув у «нову холодну війну».

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть прояви однополюсності світу наприкінці XX століття. Які нові важливі центри прийняття рішень (полюси) сформувалися на початку XXI ст. ? 2. Пригадайте основні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин. Яким шляхом формується новий світопорядок? 3. Укладіть перелік подій, які можуть свідчити про розгортання нової «холодної війни» у XXI столітті. Скористайтеся підказками, що на політичних карикатурах.

24. 2. Коли та чому Росія вчинила військову агресію супроти України?

Спланована заздалегідь збройна агресія Росії супроти України розпочалася 20 лютого 2014 р. як військова операція із захоплення Криму — частини території України. Тоді британський принц, а сьогодні — король Чарльз III порівняв дії Владіміра Путіна із завойовницькими кроками А. Гітлера. Поміркуйте, чим подібні аншлюс Австрії та захоплення росіянами Криму. Після незаконної анексії Кримського півострова окремі російські збройні формування вторглися на Донбас. У той час реалізувалися засади гібридної війни — Москва заперечувала участь в агресії, називаючи своїх солдат без розпізнавальних знаків термінами «ввічливі люди», «зелені чоловічки», «загони самооборони». Елементами гібридної війни також стали пропаганда, що базувалася на відвертій брехні, маніпуляціях, спотворенні історії та підміні понять.

Наслідки обстрілу дитячої лікарні та пологового будинку в Маріуполі, світлина Мстислава Чернова, 9 березня 2022 року

Житловий будинок в м. Умань (Черкаська область) після російського ракетного удару 28 квітня 2023 року, світлина ДСНС України (dsns.gov.ua)

Починаючи з листопада 2021 р., Російська Федерація накопичувала війська на прикордонні, а також на тимчасово окупованих територіях України. При цьому московське керівництво запевняло у відсутності будь-яких намірів атакувати нашу державу. 21 лютого 2022 р. Росія офіційно визнала «державами» створені в окремих районах Донецької та Луганської областей України терористичні утворення «Донецька народна республіка» (ДНР) та «Луганська народна республіка» (ЛНР). Над ранок 24 лютого 2022 р. Росія розпочала широкомасштабний неспровокований військовий напад на Україну з декількох напрямків. Президент Російської Федерації оголосив про початок т.зв. «спеціальної військової операції» під приводом здійснення «демілітаризації та денацифікації України». Спротив з боку Збройних сил України, територіальної оборони та звичайних українських громадян зламав плани Кремля щодо здійснення бліцкригу, захоплення Києва за лічені дні і зміни влади в Україні. Для українців війна з російськими окупантами стала війною за незалежність та територіальну цілісність Української держави.

Україна від проголошення незалежності до початку російсько-української війни

Завдання: 1. Визначте, користуючись легендою мапи, важливі міжнародні події, що відбувалися за участю України в період її незалежності. 2. Порівняйте терени, охоплені бойовими діями та тимчасово окуповані Росією у 2014 році, з територіями бойових дій та тимчасово окупованими Росією від початку повномасштабного вторгнення, що на гугл-мапі. Скористайтеся QR-кодом чи покликанням.

http://surl.li/chcmd

Тож які причини російської агресії супроти України? Російська агресія стала останньою спробою не допустити євроатлантичної інтеграції України після перемоги Революції Гідності 2014 р. Москва зрозуміла, що втрачає вплив на Україну, тож вирішила діяти агресивніше. Саме рух України в напрямку ЄС і НАТО був використаний Російською Федерацією як формальний привід для початку повномасштабних бойових дій проти нашої держави. Путін потрактував розпад Совєтського Союзу як «найбільшу геополітичну катастрофу сторіччя» й вирішив взяти реванш за поразку в «холодній війні». Російський диктатор заходився увійти в історію «збирачем втрачених земель». Паралельно поширювалася теза про потребу захисту російськомовних в Україні (реалізація концепції «русского міра»). У свідомості кремлівського керівництва і значної частини російського населення їхня держава буцімто «оточена ворогами», які прагнуть захопити російські природні ресурси. Для того щоб вистояти у протистоянні із Заходом і не допустити наближення НАТО до своїх кордонів, на думку кремлівського керівництва, Росія повинна відновити контроль над втраченими територіями Совєтського Союзу. Символічно, що повномасштабне вторгнення російських військ в Україну відбулося напередодні сотої річниці створення СССР. Тож нинішня росія з останніх сил прагне відродити утрачену імперську велич, а імперськість і війни — поняття невіддільні.

Київ після російського обстрілу 10 жовтня 2022 року (перехрестя вулиці Володимирської та бульвару Тараса Шевченка), світлина Національної поліції України (npu.gov.ua)

Майже кожен житловий будинок селища Бородянка неподалік Києва перетворили на братську могилу, світлина Олексія Самсонова (КМДА), 6 квітня 2022 року

Міркуємо і діємо!

1. Скориставшись знаннями про міжнародне гуманітарне право, отриманими з курсу «Захист України» та курсу громадянської освіти, доведіть, що від 2014 року триває міжнародний збройний конфлікт на території України, незважаючи на те що офіційно факту оголошення війни не відбулося. 2. Які елементи гібридної війни застосовано Росією у війні в Україні? 3. Поміркуйте, які складники концепції «русского міра» використовують в розпалюванні «нової холодної війни».

24. 3. Якою була реакція світу на російську агресію? Як склалася «антипутінська коаліція»?

Збройна агресія супроти України відбулась з порушенням Росією гарантій, наданих Україні, у тому числі самою Росією. Пригадайте з курсу історії України, про які двосторонні й багатосторонні документи йдеться. У рамках міжнародних організацій та на міждержавному рівні були прийняті численні звернення та рішення на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно визнаних кордонів. Події на Сході України обговорювала Генеральна Асамблея ООН, яка ухвалювала незобов’язуючі резолюції. Зокрема, 27 березня 2014 р. Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію, у якій підтвердила територіальну цілісність України. Резолюція стала основою для інших міжнародно-правових документів з питання російської агресії в Україні, зокрема незаконної окупації її територій. Спроби розглянути питання на Раді Безпеки ООН блокувала Російська Федерація, яка є постійним членом цього органу з правом вето. Таким чином, присутність агресора в Раді Безпеки нівелювала фундаментальні засади діяльності цього органу ООН.

За посередництва Організації Безпеки і Співробітництва в Європі (ОБСЄ), а також Німеччини і Франції, у 2014—2015 рр. були підписані Мінські протоколи (домовленості) щодо врегулювання ситуації на Сході України, які, однак, не виконувалися. Зустріч у Нормандському форматі (Німеччина, Україна, Франція, Росія) теж не мали успіху, головно через позицію російської сторони. Імітація діалогу використовувалася для затягуванням часу й з’ясування слабких місць опонентів. Складалося враження, що країни Заходу погодилися на «замороження конфлікту» й вдалися до політики «умиротворення агресора». Чим завершилась подібна політика західних демократичних держав у 1930-х роках стосовно іншого агресора? Це добре відомо — великою війною. Так сталося й цього разу — 24 лютого 2022 р. Більшість світового співтовариства виступила на захист суверенітету України, засудила російське вторгнення та впровадила санкції проти країни-агресорки.

Спроби Росії зруйнувати єдність, послабити та дискредитувати ЄС і НАТО фактично провалилися. Сама ж Росія стала країною-ізгоєм, лідер якої зміг зустрічатися лише із собі подібними диктаторами (Білорусь, КНДР, Іран). Натомість Україна почала отримувати щораз більшу підтримку від західних партнерів. На базі повітряних сил США «Рамштайн» 26 квітня 2022 р. були започатковані зустрічі міністрів оборони майже пів сотні держав з метою синхронізації та прискорення надання військової зброї Україні. Так почала складатися міжнародна антипутінська коаліція, зосереджена на підтримці нашої держави. Приблизно половина допомоги припадає на США. З європейських країн дієву підтримку Україні надають Велика Британія, Німеччина, Данія, Польща, Нідерланди, Норвегія, Литва, Естонія, Латвія та ін. країни. Серед західних політиків, котрі зайняли найрішучішу позицію в підтримці Україні, вирізнявся британський прем’єр-міністр Борис Джонсон, котрий неодноразово відвідував нашу державу.

Перша зустріч у форматі «Рамштайн», авіабаза Рамштайн, Німеччина, світлина Чеда Макнілі, 26 квітня 2022 року

Екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у Бородянці, світлина Рейтер, березень 2022 року

Прагнучи запобігти наближенню ЄС і НАТО до своїх кордонів, агресивними діями російський уряд домігся протилежного. Україна 23 червня 2022 р. отримала статус кандидата в ЄС, що стало важливим кроком на шляху до членства в цій організації. Після російського вторгнення Фінляндія та Швеція, дві країни з довгою історією нейтралітету, заявили про свій намір приєднатися до НАТО. Водночас, Україна у 2022 р. подала заявку на пришвидшений вступ до Північноатлантичного альянсу, котрий визнав безпеку нашої держави важливою для всього альянсу. На саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 р. було підтверджено відданість майбутньому вступу України до організації.

Міркуємо і діємо!

1. Чому, на вашу думку, ООН, зокрема Рада Безпеки, виявилися неспроможними запобігти розгортанню повномасштабної війни в Україні?. 2. Назвіть причини недієвості політики «умиротворення агресора». До яких наслідків вона призвела у XX та XXI століттях? 3. Які завдання стоять перед країнами-членами «антипутінської коаліції»?

Мовою оригіналу

Уривок із книжки Сергія Плохія «Російсько-українська війна. Повернення історії», переклад з англійської. — Харків: КСД, 2023. С. 18, 20-21: «Вторгнення, яке Путін назвав «військовою операцією» і яке мало тривати лише кілька днів або принаймні кілька тижнів, переросло в найбільшу конвенційну війну на європейських теренах з 1945-го. Ця війна вже забрала десятки, як не сотні тисяч життів, багато з них — цивільні, а ще спровокувала найбільшу кризу біженців у Європі, знову-таки з часів Другої світової... Багато в чому поточний конфлікт — це старомодна імперська війна, яку ведуть російські еліти, що вважають себе за спадкоємців великодержавних експансіоністських традицій Російської імперії... Війна демонструє, що Європа та світ вичерпали дивіденди миру, отримані внаслідок падіння Берлінського муру 1989-го, і вступають у нову, ще не визначену еру. У вогні нинішньої війни кується новий світовий порядок, який, може, повторить біполярний світ епохи холодної війни».

Запитання: Що, на вашу думку, має на увазі історик С. Плохій, коли у назві книги вживає фразу «повернення історії»? До яких наслідків у міжнародному масштабі може призвести російсько-українська війна?

У той час, коли у світі...	Тоді на теренах України...
2014 р. — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, у якій підтвердила територіальну цілісність України	2014 р. — початок російсько-української війни, тимчасова окупація Росією Криму, окремих районів Донецької та Луганської областей, незаконна анексія Криму
2014—2015 р. — Мінські угоди про врегулювання ситуації на Сході України
26 квітня 2022 р. — початок формування антипутінської коаліції в рамках «Контактної групи з питань оборони України» («Рамштайн»)	24 лютого 2022 р. — початок повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації в Україну

Додаткова інформація та ілюстрації:

https://cutt.ly/gwNQSfRs

Сучасна політична карикатура

Корисна гра:

https://surl.li/qxyfb

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Які наслідки ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Поясніть, як ви розумієте поняття «нова холодна війна». 3. А. Візуалізуйте схематично перехід світоладу від двополюсного до однополюсного, а згодом до багатополюсного. Б. Розкажіть про наслідки політики «умиротворення агресора» в першій чверті XXI ст. 4. Поясніть, у чому, на вашу думку, полягає потенціал країн «антипутінської коаліції». 5. Зіставте й порівняйте інтереси ключових гравців на міжнародній арені в другій половині XX ст. та в першій чверті XXI ст. 6. Визначте особливості сучасної геополітичної ситуації у світі. Скористайтеся доступними додатковими джерелами інформації, щоб врахувати події, що відбулися після друку цього підручника.