Підручник по Всесвітній історії (профільний рівень). 11 клас. Гісем - Нова програма

Шановні одинадцятикласники та одинадцятикласниці!

В 11 класі ви завершуєте вивчення курсу всесвітньої історії. Запорукою успішної роботи на уроках і вдома, як і в попередні роки, залишається вміння працювати з підручником. Перш ніж розпочати, необхідно ознайомитися зі змістом підручника та його структурою.

Матеріал об’єднано в шість розділів, кожен із яких містить параграфи, які, у свою чергу, складаються з окремих пунктів. У тексті ви зустрінете виділені слова і дати. На них необхідно звертати особливу увагу. Історію, як ви вже знаєте, неможливо засвоїти без знання її термінології та хронології.

Краще опанувати навчальний матеріал допоможуть історичні документи, ілюстрації, таблиці й схеми. Працюючи з параграфом, необхідно обов’язково прочитати включені до нього документи і відповісти на запитання. Розглядаючи ілюстрації, звертайте увагу на підписи, що пояснюють зміст зображеного. Систематизувати уявлення про те, як розгорталися події, із якими ви ознайомилися, допоможуть таблиці. Схеми розкривають зв’язки між складовими історичних явищ, процесів тощо.

Наприкінці параграфів містяться висновки, які привертають увагу до провідних ідей, розкритих у тексті. Запитання і завдання спрямовані на формування різноманітних умінь та навичок. Звертайте увагу на умовні позначення поряд із ними, які підкажуть вам, як необхідно виконувати завдання.

Завершивши розгляд теоретичного матеріалу розділу, ви зможете розвинути набуті вміння й навички на практичному занятті та підсумувати свої знання за допомогою узагальнюючих запитань і завдань. Тестові завдання дадуть вам змогу самостійно перевірити рівень набутих знань і підготуватися до тематичного оцінювання.

У кінці підручника розміщені хронологічна таблиця, словник основних термінів і понять та плани-схеми для самостійної роботи з підручником і додатковими джерелами.

Підручник супроводжується електронним освітнім ресурсом interactive.ranok.com.ua, де розміщено завдання на узагальнення знань та тестові завдання до розділів, що виконуються в режимі онлайн.

Сальвадор Далі. Розщеплення атома. 1947 р.

Віктор Вазарелі. Вега 200. 1968 р.

Дем'єн Герст. Фізична неможливість смерті у свідомості живого. 1991 р.

Бенксі. Граффіті «Дівчинка з червоною кулею». Лондон. 2002 р.

Розподіл на рубрики полегшить вашу роботу з підручником.

• За цим параграфом ви зможете — ця рубрика містить стислий виклад основних навчальних завдань до параграфа.

• Пригадайте — запитання і завдання цієї рубрики дозволять вам пригадати те з раніше вивченого, що допоможе краще зрозуміти новий матеріал.

• Документи розповідають — наведені тут фрагменти історичних джерел необхідно прочитати й дати відповідь на поставлені запитання.

• Цікаві факти — тут ви знайдете додаткову інформацію, пов’язану зі змістом параграфа.

• Постать в історії — у рубриці міститься інформація про історичних діячів і діячок, що мали вплив на події.

• Словник — тут пояснюються наведені в тексті нові терміни й поняття.

• Висновки — у цій рубриці подано стислий виклад провідних думок, розкритих у тексті параграфа.

• Запитання та завдання — тут розміщені запитання і завдання до параграфів, структуровані в чотири групи.

Бажаємо успіхів!

§ 1. Вступ

ЗА ЦИМ ПАРАГРАФОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ: створити початкове уявлення про період всесвітньої історії, який вивчатиметься; ознайомитися з особливостями джерельної бази другого періоду Новітньої історії; дізнатися про зміни у складі населення світу в зазначений період.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що таке всесвітня історія? 2. Які періоди всесвітньої історії ви вивчали в попередні роки? Назвіть їхні хронологічні межі. 3. Які події першого періоду Новітньої історії ви вважаєте найважливішими? Чому? 4. Покажіть на карті атласу країни, із подіями в яких ви ознайомилися минулого року.

1. ДРУГИЙ ПЕРІОД НОВІТНЬОГО ЧАСУ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ. Всесвітня історія як наука про минуле людства вивчає та описує процес розвитку людського суспільства загалом, з особливостями та загальними закономірностями, характерними для історії різних народів. Події всесвітньоісторичного процесу дослідницька спільнота умовно об’єднує в кілька історичних періодів. У попередні роки ви вже ознайомилися з подіями історії Стародавнього світу, Середніх віків, Нового часу й першого періоду Новітнього часу. Цього року ви продовжите вивчати історію Новітнього часу.

Поняття «історія Новітнього часу» та її періодизація є предметом серйозних дискусій. Так, вчені звертають увагу, що зміст цього поняття вимагає переосмислення, і доречно вважати власне «новітніми» події останніх двох-трьох десятиліть. Чимало представників сучасної української історичної спільноти поділяють точку зору британського дослідника Еріка Гобсбаума, який писав, що «немає серйозних сумнівів у тому, що наприкінці 1980 — на початку 1990-х рр. закінчилася одна доба у світовій історії і почалася інша». Вони вважають, що назву «історія Новітнього часу» можна було б залишити для подій до 1991 р., а період із 1990-х рр. називати сучасним, або сучасною історією. Інші вважають, що з 1991 р. розпочався третій період історії Новітнього часу.

Підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе вам дізнатися про те, які події відбувалися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст. Цей період насичений багатьма масштабними подіями, неоднозначними за характером явищами й процесами у світовому розвитку.

У соціально-економічній сфері цей період характеризувався післявоєнним піднесенням економіки, циклічністю її розвитку, переходом від регульованого ринкового господарства до політики неоконсерватизму й остаточної перемоги ринкових відносин.

У розвинених країнах світу відбулося становлення постіндустріального суспільства, коли замість промислового й сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу головними стають сфери інформаційного обміну та надання послуг. Поглиблювалися інтеграційні процеси та зростав добробут населення. У СРСР та країнах, у яких під його тиском встановилися комуністичні режими, розвиток суттєво відрізнявся.

Всесвітня історія — процес розвитку людського суспільства загалом, для якого характерні певні закономірності, що виявляються в історії всіх народів. Розпочинається з появою людського суспільства й залежно від спільних рис та явищ у його розвитку поділяється на історичні періоди.

Історичний період — етап політичного, соціально-економічного й культурного розвитку людства, що характеризується певними подіями, явищами, процесами тощо.

Історія Новітнього часу — сучасний період всесвітньої історії, що охоплює події XX — початку XXI ст.

ПЕРІОДИ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

Стародавній світ	Середні віки	Новий час		Новітній час
		І період	II період	І період	II період
Поява людини на Землі — V ст. н. е.	V ст. н. е. — кінець XV ст.	Кінець XV — кінець XVIII ст.	Кінець XVIII — початок XX ст.	1914—1945 рр.	1945 р. — початок XXI ст.

У політичній сфері основними вважають процеси післявоєнного облаштування світу країнами антигітлерівської коаліції, заснування ООН як міжнародного арбітра для уникнення нової світової воєнної катастрофи, виникнення світової системи соціалізму, «холодну війну», численні локальні збройні конфлікти, «відлигу» в міжнародній напруженості, розпад світової системи соціалізму, крах СРСР, завершення «холодної війни», становлення сучасної демократії, прояви рецидивів «холодної війни» і нових локальних конфліктів, активізацію міжнародних зусиль для збереження миру.

Головні тенденції світового розвитку, як і в попередній період, визначали провідні держави світу — США і країни Західної Європи. У 1960-ті рр. до них долучилася Японія, згодом нові індустріальні країни (Республіка Корея, Тайвань, Аргентина тощо), а на початку XXI ст. — Китай.

2. ДЖЕРЕЛА ВИВЧЕННЯ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ 1945 р. — початку XXI ст. Історію, як ви вже знаєте, вивчають шляхом дослідження історичних джерел. Саме на основі їх ретельного вивчення відтворюють події минулого. Вони є головними носіями історичної інформації, що відображають той чи інший бік людської діяльності. Існують різні типи історичних джерел — писемні, речові, усні, етнографічні, мовні, кіно-, фото- та фонодокументи.

Спільними для історичних джерел різних типів вважають такі риси:

• усі джерела відображають певну межу буття минулого;
• джерела містять інформацію відкритого й прихованого характеру, яку виявляють через порівняння різних джерел;
• оскільки творцями всіх пам’яток минулого були їх сучасники, джерела відображають їхнє бачення й сприйняття подій;
• кожне джерело містить невичерпний обсяг історичної інформації.

Події всесвітньої історії 1945 р. — початку XXI ст. дають змогу дослідникам вивчати величезну кількість історичних джерел. Попередні періоди всесвітньої історії такого різноманіття інформаційної бази не мали. Головним завданням при цьому є неухильне дотримання принципів неупередженості під час аналізу історичних джерел.

3. ЗМІНИ В КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ в 1945 р. — на початку XXI ст. У другій половині XX ст. темпи зростання кількості населення світу називають «вибухоподібними». При цьому 9/10 загального приросту населення світу припадало на країни, що розвиваються. Це спричинило глобальний демографічний вибух. Пізніше, коли стрімкі темпи зростання кількості населення охопили малорозвинені країни, світовий демографічний вибух став однією із глобальних проблем людства. В «епіцентрі» цього демографічного вибуху, як і раніше, залишаються країни Центральної Азії.

Причинами зростання кількості населення світу вважають зниження смертності завдяки розвитку медицини, збільшенню продуктивності сільського господарства, запровадженню гігієни, покращенню санітарних умов місць проживання тощо.

Високі темпи зростання кількості населення — характерна особливість другої половини XX ст.

Табір біженців у Німеччині. Початок XXI ст.

У деяких країнах у цей період кількість населення скорочується. Особливо це стосується Центрально-Східної Європи, переважно через низькі показники народжуваності. Японія й окремі країни Західної Європи з 2010-х рр. також зіткнулися з проблемою зменшення кількості населення.

У другій половині XX ст. у країнах Західної Європи, що мають високий рівень життя, відчутним суспільним явищем стала постійна міграція. Жителі країн Африки та Азії (переважно Індія, Іран, Туреччина), де рівень життя був нижчим, спочатку приїздили сюди сезонно, але із часом залишалися назавжди.

Наприкінці XX ст. новим явищем у потоках мігрантів стало зростання кількості біженців. Нову хвилю міграції спричиняли міжнаціональні й територіальні локальні конфлікти, політична боротьба, інколи голод. За даними ООН, станом на 2016 р. у світі 65,6 млн осіб через різні причини були змушені залишити свої домівки, а 22,5 млн із них стали біженцями.

Загалом кількість населення світу у 2017 р. становила 7,405 млрд осіб. Найбільше людей проживає в Китаї та Індії — понад 1,3 млрд у кожній із цих країн.

ВИСНОВКИ

• Цього року ви вивчатимете події, які відбувалися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.
• Значна кількість історичних джерел, що стосуються цього періоду, створює сприятливу й водночас досить складну ситуацію для проведення досліджень.
• Особливістю демографічної ситуації світу в цей період є стрімке зростання кількості населення країн, що розвиваються. Поширилися міграції. Гостро постала проблема біженства.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке історичний період? 2. Назвіть хронологічні межі періоду всесвітньої історії, який ви вивчатимете цього року. 3. Яке суспільство називають постіндустріальним? 4. Назвіть типи історичних джерел. 5. На які країни в другій половині XX ст. припадало 9/10 приросту населення? 6. Якою є кількість біженців у сучасному світі?

7. Охарактеризуйте місце у всесвітній історії періоду, який ви вивчатимете. 8. Чим обумовлена та в чому полягає сутність дискусії щодо періодизації подій 1945 р. — початку XXI ст. у всесвітній історії? 9. Що нового з'явилося у джерельній базі цього періоду всесвітньої історії порівняно з попередніми? 10. У чому полягають нові проблеми у стані населення світу цього періоду?

11. Складіть таблицю «Зміни, що відбулися у світі в 1945 р. — на початку XXI ст.».

Сфера розвитку	Зміни, що відбулися
Соціально-економічна
Політична

12. Обговоріть у парах. Чому вивчення всесвітньої історії важливе для сучасної молодої людини?

13. Підготуйте повідомлення (презентацію) «Підсумки, уроки, ціна для людства та наслідки Першої та Другої світових війн».