Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський
§ 2. Події 1917-1918 рр.
Пригадайте
• Що таке доктрина Монро? З якою метою її було проголошено та реалізовано?
1. Вступ у війну США
Америка довго проводила політику невтручання. Більшість американців не бажала вступати у «Велику війну». Вони вважали її винятково європейським конфліктом. Громадська думка щодо війни розділилася, оскільки в США було багато іммігрантів, як із Центральних держав, так і з країн Антанти. До того ж американські підприємці добре заробляли на війні.
Свідчення
• Ознайомтеся з фрагментом виступу американського президента. Як ви вважаєте, чи були названі В. Вілсоном перестороги головними причинами тривалого утримання США від вступу у війну?
«Повести наш народ на війну треба тоді, коли він забуде про те, що існувала терпимість. Щоб воювати, треба бути жорстоким і безжальним, дух безжальної жорстокості змінить характер нашого національного життя, заразить конгрес, суди, поліцейського на посту й пересічну людину».
Вудро Вілсон, президент США, незадовго до вступу Америки у війну (White W. A. Woodrow Wilson. The Man, His Times and His Task. — Boston, 1924. — P. 355-356)
Плакат 1915 р., на якому зображено занурення охопленої полум’ям «Лузитанії». На передньому плані — люди у воді та рятувальні човни
Навесні 1915 p. німецький підводний човен потопив пасажирський лайнер «Лузитанія», унаслідок чого загинуло більш як 1 тис. осіб, серед яких було понад 100 громадян США. Після цього громадська думка в країні щодо війни почала змінюватися на користь вступу США у війну.
Водночас уряд уживав заходів для військового зміцнення Сполучених Штатів: було створено Раду національної безпеки; конгрес затвердив Морський акт, яким було передбачено впродовж трьох років збудувати понад півтори сотні військових кораблів; чисельність регулярної армії США збільшували до чверті мільйона вояків.
Коли ж німці потопили «Лузитанію» з американськими громадянами на борту, В. Вілсон зажадав від Німеччини припинення атак на пасажирські судна. На якийсь час торпедування пасажирських лайнерів припинили, однак на початку 1917 р. Німеччина повернулася до необмеженої підводної війни. Група дешифрувальників Британського королівського флоту перехопила й прочитала текст таємної телеграми німецького міністра закордонних справ до посла Німеччини в Мексиці — «нота Циммермана», у якій розкривалися наміри Німеччини щодо США.
Свідчення
• Ознайомтеся зі змістом «ноти Циммермана», оприлюднення якої 1 березня 1917 р. сколихнуло американське суспільство. Що, на вашу думку, у ній могло найбільше обурити американців?
«Берлін, 19 січня 1917 р.
1 лютого ми маємо намір розпочати необмежену підводну війну. Водночас ми намагатимемось утримувати Сполучені Штати Америки в стані нейтралітету. У разі, якщо наші зусилля будуть успішні, ми пропонуємо укласти союзницьку угоду з Мексикою на таких засадах: ми спільно вестимемо воєнні дії і спільно укладатимемо мир. Ми надамо Мексиці щедру фінансову підтримку й поставимося з розумінням до її бажання повернути втрачені території в Нью-Мексико, Техасі й Аризоні. Деталі угоди залишаються на ваш розсуд. Вам доручено поінформувати на умовах абсолютної секретності президента [Мексики] про зазначені вище пропозиції, щойно стане очевидно, що буде оголошена війна із США, і запропонувати президентові, щоб він із власної ініціативи запросив Японію долучитися до цього плану й водночас виступив посередником між Японією і нами... Циммерман».
(https://www.archives.gov/education/lessons/zimmermann)
Німецькі дипломатичні інтриги й необмежена підводна війна призвели до того, що на початку лютого 1917 р. американський уряд розірвав дипломатичні відносини з Німеччиною, а на початку наступного місяця В. Вілсон звернувся до конгресу із закликом оголосити Німеччині війну.
Свідчення
• Ознайомтеся із сформульованими В. Вілсоном цілями Сполучених Штатів у війні й порівняйте їх з інтересами держав, що вже були її учасниками (див. схему «Зіткнення інтересів держав у період “системи озброєного миру"», на с. 10-11).
• Наскільки переконливі для вас запевнення в готовності країни вступити у війну винятково заради блага інших країн і народів?
«Ми не бажаємо ні завоювань, ні панування. Ми не шукаємо для себе ні контрибуцій, ні матеріального відшкодування за ті жертви, які добровільно принесемо... Ми будемо битися за демократію... за права та свободи малих народів, за всезагальне панування права, створення такого союзу вільних народів, який принесе мир і безпеку всім народам і, зрештою, зробить сам світ вільним. Утіленню цього завдання ми присвятимо наші життя та наші долі».
З виступу Вудро Вілсона в конгресі США 2 квітня 1917 р. (War and Peace. Presidential Messages, Adresses, and Public Papers (1917-1924). — New York, 1970. — Vol. 1. — P. 14; 16)
6 квітня 1917 p. США вступили у війну. При цьому жодної офіційної угоди з Антантою американці не уклали; Сполучені Штати вступили у війну як позаблокова держава.
2. Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни
«Велика війна» засвідчила відсталість Російської імперії. Звичні для цієї країни казнокрадство й бездарне керівництво призвели до масового дезертирства з армії, у якій поширювалися бунтарські настрої. Ситуація в тилу також була вкрай поганою; не вистачало харчів і найпотрібніших речей. Імператрицю, німкеню за походженням, і деяких міністрів підозрювали в симпатіях до ворога.
• Розгляньте репродукцію картини. Які емоції викликають у вас дії захопників урядової резиденції? Як такі дії характеризують учасників подій?
І. Владимиров. Узяття Зимового палацу. 1918 р.
На початку 1917 р. імперією прокотилася хвиля робітничих страйків, а в березні (лютому за старим стилем) розпочалася революція. У середині березня було сформовано Тимчасовий уряд, який мав діяти до скликання нового парламенту — Установчих зборів. Тоді ж цар Микола II зрікся престолу, після чого його було заарештовано й пізніше без суду страчено разом із родиною.
У вересні Росію проголосили республікою. Однак уже на початку листопада 1917 р. (кінець жовтня за старим стилем, через що події називають жовтневими) більшовики, яких очолював Володимир Ульянов (Ленін), котрий за сприяння німців таємно повернувся з-за кордону, учинили переворот і повалили Тимчасовий уряд, що розміщувався в Зимовому палаці в Петрограді.
Натомість було проголошено створення нового уряду — Совета народних комісарів на чолі з Леніним. Скликані Установчі збори не визнали переворот, після чого більшовики їх брутально розігнали.
Свідчення
• Ознайомтеся з висловленнями І. Павлова. Чому, на вашу думку, він ставить знак рівності між російським більшовизмом і фашизмом?
«...Ви даремно вірите у світову пролетарську революцію. Ви сієте по культурному світу не революцію, а з величезним успіхом фашизм. До вашої революції фашизму не було. ...Скільки разів у ваших газетах про інші країни писалося: “час настав, час настав”, а справа постійно закінчувалася лише новим фашизмом то там, то сям».
З листа академіка Івана Павлова до совєтського уряду (https://nv.ua/ukr/opinion/rosijskij-akademik-ivan-pavlov-poshchadit-zh-batkivshchinu-i-nas-86882.html)
Репресії більшовиків та опір тих, хто не визнав перевороту, спричинили громадянську війну між більшовиками («червоними») та їхніми противниками («білими»), яка тривала до 1922 р. й завершилася перемогою «червоних».
Події в Росії вплинули на перебіг війни. Поразки на фронтах і революційні події в тилу остаточно деморалізували російську армію: падала дисципліна, стало масовим дезертирство, збільшилася кількість самострілів серед солдатів, звичним явищем стало братання з ворогом. Східний фронт стрімко й невідворотно розвалювався.
Полювання на дезертирів у російській армії. Фото. 1917 р.
3. Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Совєтської Республіки (РСФСР) з державами Четверного союзу. Визнання Української Народної Республіки (УНР)
Захопивши в жовтні 1917 р. владу в Росії, більшовики майже відразу почали шукати шляхи припинення війни з державами Четверного блоку й виходу з війни. Вони розраховували утриматися при владі й дочекатися початку всесвітньої комуністичної революції, у яку вони фанатично вірили. Мир також був вигідний Центральним державам, адже надавав можливість зосередити всі їхні війська на Західному фронті й перемогти у війні або, у гіршому разі, досягти почесного миру.
Отже, на початку 1918 р. в м. Бресті (Брест-Литовську) розпочалися мирні переговори між Центральними державами та Росією. Російська делегація всіляко їх затягувала, очікуючи швидкого комуністичного перевороту в Німеччині.
Водночас, незалежно він росіян, у Бресті відбувалися переговори між делегацією Української Народної Республіки (УНР) і делегаціями Центральних держав. За їхніми підсумками 9 лютого 1918 р. українська делегація підписала мирний договір із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією, який образно назвали «миром за хліб», бо він пов’язував визнання незалежності України з постачанням зерна до Німеччини. Укладення Брест-Литовського договору означало офіційне дипломатичне визнання державами Четверного блоку України як незалежної держави, на що мусила погодитись і російська делегація.
Тактика російської делегації на затягування переговорів зазнала невдачі і після того, як німецькі війська перейшли в рішучий наступ, 3 березня 1918 р. совєтська Росія зрештою підписала договір про вихід із війни. Її зобов’язали укласти мир з Українською Народною Республікою і вивести з української території більшовицьку «Червону армію». Оскільки Східного фронту більше не існувало, то Німеччина отримала змогу зосередити всі свої армії на Заході та продовжувати війну.
Українська делегація на переговорах у м. Бресті. Фото. 1918 р.
Проте й більшовики мали з нього зиск — договір надав їм украй необхідний час, щоб утримати владу в Росії і встановити там свою диктатуру.
Наслідки Брест-Литовського договору для Європи
• Росія виходила з війни, мусила розпустити армію.
• Україна, Польща, Фінляндія, Латвія, Литва й Естонія здобули незалежність.
• Совєтська Росія мала виплатити державам Четверного союзу значні репарації.
• Майже мільйон німецьких вояків залишилися в нових незалежних державах Східної Європи, зокрема в Україні, аби підтримати їх. У той час, коли відбувалися переговори в Бресті, більшовики зайняли Київ, а Українська Центральна Рада була неспроможна звільнити місто. Після укладення договору українську столицю звільнили від більшовиків більшою мірою німецькі війська.
4. Людина на фронті й у тилу
Повсякдення на фронті. Оскільки під час Першої світової війни велася переважно позиційна (окопна) війна, то до кінця першого її року обидві сторони спорудили мережу траншей завдовжки понад 40 тис. км від Північного моря через Бельгію та Францію.
Під час окопної війни вояки цілодобово перебували у власноруч викопаних глибоких траншеях. На вершині такої траншеї часто був насип та огорожа з колючого дроту. Деякі траншеї укріплювали дерев’яними балками або мішками з піском. Дно вкривали дошками, щоб солдати могли стояти над водою, яка заповнювала траншеї після дощів.
Погодні умови ще більше погіршували й без того важкі умови життя в окопах. Через постійну вологу поширювалася інфекція, так звана «окопна стопа», яка, якщо її не лікувати, могла призвести до ампутації кінцівок вояків. Холодна погода також була небезпечною. Солдати втрачали пальці рук і ніг від обмороження, а дехто просто замерзав.
Французька траншея часів Першої світової війни. Фото. 1916 р.
Розкішшю вважали вино й пиво, тютюн і гру в карти. Емоційною розрадою були листи й посилки від рідних. Наприклад, поштова служба британської армії за роки війни опрацювала 2 млрд листів і понад 100 млн посилок.
Коли на фронті було затишшя, солдати шукали можливість пограти у футбол (насамперед англійці), улаштовували боксерські й кінні змагання. Якось у британському танковому корпусі організували навіть танкові перегони.
Повсякденне життя в тилу. Життя в тилу також було підпорядковане потребам фронту. На військових заводах і підприємствах, які забезпечували потреби армій, працювали мільйони людей. Під час Першої світової війни було винайдено або вперше масово застосовано чимало технічних новинок: цепеліни (дирижаблі із жорстким каркасом), бойові літаки, зенітні гармати, підводні човни, глибинні бомби, броньовані автомобілі, танки, ручні кулемети, протигази й інші види озброєння і захисту від нього.
Повсякденне життя змінилося, мирне населення зазнавало дедалі більших труднощів. Багато будинків було зруйновано, цивільне населення страждало від зростання цін і нестачі вугілля, харчів і ліків. Доступ до медичної допомоги ставав важчим через брак медичного персоналу, переповнені лікарні та довгі черги.
У будинках запровадили світломаскування, усім належало затемнювати вікна на ніч.
Унаслідок війни мільйони людей стали біженцями.
Війна також спричинила значні зміни в становищі жінок. Історія зберегла чимало прикладів їхньої мужності в роки війни. Жінки брали участь у бойових діях нарівні із чоловіками, замінили на виробництві чоловіків, які пішли на війну.
Загроза німецьких цепелінів, які дошкуляли лондонцям під час Першої світової війни. Фото. 1914 р.
Під час війни жінкам дозволили служити в поліції, освічені жінки працювали в різних установах перекладачками, телефоністками. Багато медичних сестер працювало в польових шпиталях. Якщо до війни в країнах Західної Європи та США навіть небагата родина могла собі дозволити хатню робітницю, то тепер жінки з незаможних родин влаштовувалися на краще оплачувану «чоловічу» роботу, а заможнішим жінкам доводилося самим виконувати хатню роботу.
Багато жінок пішло працювати на швейні підприємства, машинобудівні й військові заводи, на верфі. Жінки також працювали водійками трамваїв і кондукторками, доглядали за вуличними ліхтарями, були листоношами, няньками тощо.
У воєнний час жінки почали носити коротші спідниці, у яких було легше та швидше пересуватися. Набули популярності, спочатку як робочий одяг, жіночі штани.
Діти також відігравали важливу роль на внутрішньому фронті. Вони писали листи солдатам і допомагали плести шкарпетки й теплий одяг для військових. Дітей також використовували для розвідувальної роботи, шпигування за ворогом і передавання секретних повідомлень.
Дівчата виготовляли для поранених солдатів бинти, тампони й інші медичні засоби, вирощували овочі, доставляли молоко. Хлопці охороняли дороги та залізничні колії, працювали поштарями тощо. Деякі з них додали собі віку й пішли на війну.
Основні події
Квітень 1917 р. — вступ у війну США.
Березень 1918 р. — вихід із війни Росії.
Запитання та завдання
1. Який влив на перебіг і результат війни справив вступ у неї Сполучених Штатів Америки?
2. Як, на вашу думку, попередні заяви американських керівників про нейтралітет США у війні узгоджуються з висловленням В. Вілсона та текстом «ноти Циммермана» (є. 21-22)?
3. Якими були причини й наслідки захоплення влади в Росії більшовиками та виходу країни з війни?
4. Як ви вважаєте, яким країнам і чому був вигідний укладений росіянами в Бресті сепаратний мир із державами Четверного союзу?
5. Як ви оцінюєте роль Брест-Литовського договору УНР із Четверним союзом у становленні незалежності України?
6. Порівняйте особливості повсякденного життя в роки війни на фронті та в тилу. Яких труднощів і випробувань зазнавали вояки й цивільні особи?
7. Як змінилася роль жінки в суспільстві, починаючи з 1900-х років, і як Перша світова війна зумовила зростання ролі та статусу жінок у суспільстві?
8. У роки «Великої війни» жінки
- А несли строкову службу у війську
- Б не призивалися в армію, оскільки призову підлягали тільки чоловіки
- В працювали у військових шпиталях
- Г працювали на військових підприємствах, транспорті, пошті, у сільському господарстві
