Всесвітня історія. Рівень стандарту. Повторне видання. 10 клас. Полянський
ЯК ПРАЦЮВАТИ З ПІДРУЧНИКОМ
Як ви вже пересвідчилися на власному досвіді, підручник відіграє важливу роль в успішному навчанні й самоосвіті. Для того щоб він став вам добрим помічником на заняттях чи під час виконання домашнього завдання варто дотримуватися певних правил. Перехід безпосередньо до підручника без загального уявлення про основні теми, розкриті в ньому, ускладнює досягнення результатів.
Попередній перегляд тексту розділу чи параграфа перед читанням допоможе краще зорієнтуватися, що в ньому найважливіше. Радимо прочитати всі заголовки й назви пунктів параграфа, переглянути ілюстрації та діаграми. Зверніть увагу на слова й дати, виділені жирним або курсивним шрифтом і переконайтеся, що ви їх розумієте. Прочитайте запитання та завдання до ілюстрацій і діаграм, уміщених у тексті та наприкінці параграфа.
Під час попереднього перегляду тексту перетворіть кожний заголовок і підзаголовок на запитання. Наприклад, якщо заголовок пункту «Стратегічні плани ворожих сторін», то ваше запитання може бути «Якими були стратегічні плани ворожих країн?».
Подані нижче поради допоможуть вам краще зрозуміти та запам’ятати вміщену в підручнику інформацію.
• Переглядаючи заголовки розділів і параграфів, виділені слова й дати, перевірте, що ви вже дізналися;
• спрогнозуйте відповіді на запитання, сформульовані на основі назв заголовків;
• з’ясуйте, чи правильні ваші прогнози.
Текстова частина підручника складається зі вступу й восьми розділів. Кожний розділ завершується «Узагальненням», у якому стисло викладено ключові тези вивченого матеріалу.
Залежно від складності й обсягу матеріалу, розділи поділено на параграфи. Зверніть увагу на запитання перед параграфом. Вони допоможуть вам повторити й узагальнити матеріал, вивчений у 9 класі.
Важливою складовою підручника є рубрика «Свідчення» — висловлення істориків/історикинь, відомих політиків/політикинь, військових діячів/діячок, митців/мисткинь або пересічних людей, які були свідками подій. Історичний опис минулого не завжди є фотографічною копією подій. Деякі події було забуто чи спотворено, деякі — міфологізовано. У підручнику наведено суперечливі, а подеколи й протилежні оцінки фактів чи історичних постатей. До висловлень подано запитання та завдання.
На проблемні запитання зазвичай немає однозначних відповідей. Це невипадково, адже їх називають «відкритими» запитаннями. Використовуючи вміщені в підручнику матеріали, ви дійдете власних висновків щодо подій минулого та зможете перевірити свої навички критичного оцінювання історичних джерел, навчитеся переконливо захищати власну думку не тільки на заняттях або в позаурочний час, а й у багатьох життєвих ситуаціях.
Пошуковим і проблемним є також характер більшості запитань і завдань вищого рівня складності, які починаються словами: «Чи вважаєте ви, що...», «Як, на вашу думку,...», «Висловте судження про...» та ін.
Кожний параграф завершується запитаннями та завданнями різного ступеня складності — від простих до складніших. Вони сприятимуть закріпленню набутих знань, навичок і компетентностей.
У підручнику подано історичні карти, які допоможуть вам сформувати географічне уявлення про події, а також краще засвоїти історичні факти.
Таблиці, схеми й діаграми містять різноманітний статистичний матеріал, який не обов’язково запам’ятовувати. Він допоможе вам виробити навички з аналізування статистичних даних та оперування ними. Також цей матеріал є джерелом додаткових аргументів на підтвердження або спростування певних оцінок чи поглядів.
Фотографії, малюнки, зокрема й карикатури, фотокопії історичних документів є самостійним джерелом інформації. До них також подано запитання і завдання проблемно-пошукового характеру. Для зручності опрацювання змісту того чи того параграфа пояснення понять наведено не наприкінці підручника, а безпосередньо в тексті кожного параграфа як словник.
Найважливіші факти, події, дати й імена виділені в тексті іншим шрифтом. До історичних термінів і понять, розуміння та застосування яких передбачено навчальною програмою і вимогами до зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), подано пояснення.
До кожного параграфа є відеоматеріали коротких фрагментів документальних і художніх фільмів, інших зображень. Для перегляду ви можете використовувати камеру або зчитувач кодів на своєму гаджеті, щоб сканувати QR-коди й отримувати посилання на відповідні вебсайти.
У матеріалах до практичних занять використано уривки з історичних документів та ілюстративний матеріал. Завдання та запитання спонукатимуть вас порівнювати, систематизувати й узагальнювати історичні події, теорії та явища.
Наприкінці підручника подано хронологічну таблицю, до якої в часовій послідовності включено всі дати, передбачені навчальною програмою.
Вірю, вам усе вдасться якнайкраще. Успіхів у навчанні!
Автор
Вступ
Пригадайте
• Назвіть особливості розвитку світової цивілізації в період «довгого» XIX ст.
• Яку роль відіграли досягнення науки й техніки в житті людей?
• Охарактеризуйте наслідки індустріальної революції. Як вона, на вашу думку, вплинула на становлення індустріального суспільства в XIX — на початку XX ст.?
• Які зміни в суспільному й повсякденному житті людей унаслідок індустріальної революції видаються вам найбільш значущими?
• Як революції в середині XIX ст. сприяли розширенню прав і демократичних свобод громадян?
У 10 класі ви вивчатимете період історії, що охоплює події між Першою світовою війною (1914-1918) і до завершення Другої світової війни (1939-1945), однієї з найдраматичніших і найсуперечливіших сторінок історії. Війни забрали життя мільйонів людей, спустошили країни й цілі континенти, революціонери всього світу прагнули змінити старий порядок. Але нерідко в результаті їхньої боротьби й навіть перемоги права та свободи людини порушувалися ще більше, а нові порядки виявлялися гіршими за старі.
Дві світові війни й міжвоєнний період умістили в собі як найвеличніші досягнення людства, так і найбільші трагедії. Проте, крім драматичних подій планетарного масштабу, у житті людей було багато захопливого та новаторського.
Зокрема, були неймовірні досягнення в галузі техніки, науки, культури: Альберт Ейнштейн сформулював теорію відносності, Александер Флемінг відкрив пеніцилін, з’явився перший у світі звуковий фільм тощо. Якщо раніше досягнення науки та блага цивілізації були доступні лише нечисленному міському прошарку мешканців високорозвинених західноєвропейських країн і США, то в період між двома світовими війнами завдяки індустріальній революції з ними ознайомилися мільйони людей на всіх континентах.
Також людям доводилося шукати гідні відповіді на соціальні, економічні й екологічні виклики.
Лихоліття світової економічної кризи наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років спонукали інтелектуалів і політиків до пошуку кращих методів управління економікою, посилення впливу й відповідальності держави за стан господарства, суспільні відносини, добробут людей.
Під тиском зміцнілих професійних спілок підприємці мусили збільшувати заробітну плату працівникам, скорочувати тривалість робочого дня, поліпшувати безпеку на виробництві й умови праці. У царині збереження довкілля було розроблено безпечні для природи правила поведінки, ухвалено прогресивні закони про дику природу, збереження прісних вод і скорочення викидів у повітря шкідливих для людини та природи хімічних речовин.
Для цього історичного періоду характерні зіткнення держав та їхніх союзів, утворення і розпад могутніх імперій, боротьба націй за створення власних держав, мужність і наполегливість мільйонів людей, які протистояли гніту й тиранії, виборювали для всіх рівні права.
Перша половина XX ст. — це також час протистояння демократичних і диктаторських режимів; у світовій політиці проявилися суперечності як усередині окремих країн, так і в міжнародних відносинах.
Цьому періоду присвячено безліч наукових досліджень, науково-популярних і художніх творів; знято чимало документальних і художніх фільмів. Ваш учитель / ваша вчителька рекомендуватиме вам додаткові джерела інформації з кожної теми, зокрема електронні посібники й інтернет-ресурси, навчальну літературу зі шкільної, сільської чи міської бібліотеки тощо. Однак до матеріалів, у тому числі й розміщених в інтернеті, потрібно ставитися критично; у кожному випадку краще проконсультуватися з учителем/учителькою.
