Всесвітня історія у визначеннях, таблицях і схемах - 6—7 клас
Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс)
• Вступ
Історія — наука, що вивчає розвиток людства, минуле країн, народів, людей, яка досліджує події минулого, їхні причини, наслідки та взаємозв’язок.
Періодизація історії людства
|
Назва періоду |
Хронологічні межі |
|
Історія Стародавнього світу |
2 млн років тому — 476 р. |
|
Історія Середніх віків |
476 р. — середина XV ст. |
|
Історія Нового часу |
Середина XV ст. — 1914 р. |
|
Історія Новітнього часу |
Від 1914 р. — до наших часів |
Історія Стародавнього світу від початку виникнення людства до 476 р.
|
Історія Стародавнього Сходу |
Історія Стародавньої Греції |
Історія Стародавнього Риму |
|
|
Стародавній Єгипет |
Антична Греція |
Римська республіка |
|
|
Первісна історія |
Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ |
Еллінізм |
Римська імперія |
|
Стародавня Індія та Стародавній Китай |
|||
Історичні джерела
Речові і писемні пам’ятки, зображення, звичаї, мови давніх народів, тобто все те, що дає уявлення про відповідний історичний період
Календар
Календар — система обрахунку часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи: зміни пори року, дня й ночі, фаз Місяця.
Римський календар
|
Давньоримський |
Складався з 10 місяців, 304 днів; починався навесні |
|
Юліанський |
Запроваджений Юлієм Цезарем у 45 р. до н. е., складався з 12 місяців, 365 (366) днів; починався з 1 січня |
|
Григоріанський |
Запроваджений у 1582 р. Папою Римським Григорієм XIII; систему відліку було зміщено вперед на 10 днів (було вилучено з календаря) |
Ера — відлік років від певної події. Століття — сто років — 100 років. Тисячоліття — тисяча років — 1000 років.
|
Арабські цифри |
Римські цифри |
|
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 15 20 |
І II III IV V VI VII VIII IX X XV XX |
|
До нашої ери |
Наша ера |
|
До Різдва Христового |
Від Різдва Христового |
РОЗДІЛ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
• Виникнення людини та її розселення по земній кулі
Еволюція — шлях безперервного вдосконалення живої природи та поява більш розвинутих істот або шлях розвитку предків людини.
Походження і розвиток людства
|
Вид |
Період |
|
Примати |
80 млн років тому |
|
Рамапітек |
25 млн років тому |
|
Австралопітек |
4 млн років тому |
|
«Людина вміла» |
2,5 млн років тому |
|
Пітекантроп |
1,7 млн років тому |
|
Синантроп |
|
Період |
Вік |
Хронологічні межі |
|
Палеоліт |
Давньокам’яний |
2 млн років до н. е. — 13 тис. років до н. е. |
|
Мезоліт |
Середньо-кам’яний |
13 тис. років до н. е. — 7 тис. років до н. е. |
|
Неоліт |
Мідно-кам’яний |
7 тис. років до н. е. — 4 тис. років до н. е. |
|
Енеоліт |
Бронзовий |
4 тис. років до н. е. — 1200 років до н. е. |
|
Залізний |
1200 років до н. е. — 700 років до н. е. |
Пітекантроп
|
Від грец. pitheros — мавпа, antropos — людина, тобто людина прямоходяча |
|
|
Час виникнення |
1,7 млн років тому |
|
Місця розселення |
Африка, Азія, Європа |
|
Знаряддя праці |
Загострений камінь (ручне рубило), палиця-копачка, дрюк |
|
Колективи |
Первісне стадо, або орда (праобщина) |
|
Заняття |
Здебільшого збиральництво, полювання на дрібних тварин |
|
Головні досягнення |
Почали використовувати знаряддя праці та вогонь |
Культурний шар — прошарок землі (ґрунту), який утворився під час життєдіяльності людини та зберіг сліди її життя.
Стоянки пітекантропів на території України
• Селище Королеве (Закарпаття) — найдавніша стоянка на території України
• Селища Мізин, Пушкарі, Мулатів (р. Десна)
• Селища Круглик, Кирилівка (р. Дніпро)
• Селища Лука-Врублевецька, Бабини (р. Дністер)
• Місто Амвросіївка (Донецька область)
Неандерталець (Homo neandertalis)
|
Людина давнього фізичного типу, предок сучасної людини |
|
|
Час виникнення |
100 тис. років тому |
|
Місця розселення |
Африка, Азія, Європа |
|
Знаряддя праці |
Спис, кам’яна сокира, гостроконечники, скребла |
|
Колективи |
Первісне стадо, або орда (праобщина) |
|
Заняття |
Збиральництво, полювання (загінне), рибальство |
|
Основні досягнення |
Добування вогню, виготовлення пасток, здійснення поховання |
Найвідоміші стоянки неандертальців
• Долина р. Неандерталь (Німеччина)
• Печера Морія (Іспанія)
• Печера Монте Чирчеро (Італія)
• Грот Ортюс (Франція)
• Печери Киїк-Коба, Заскальна, Білогірська (Україна, Крим)
• Селище Мізин (Україна, Чернігівська обл.)
• Селище Молодове (Україна, Чернівецька обл.)
Кроманьйонець (Ното заріепз)
|
«Людина розумна» |
|
|
Час виникнення |
40 тис. років тому |
|
Місця розселення |
Африка, Азія, Європа, Америка, Австралія |
|
Знаряддя праці |
Лук та стріли, складні знаряддя праці |
|
Колективи |
Рід, родова община, плем’я |
|
Заняття |
Збиральництво, полювання, рибальство, виникнення землеробства та скотарства |
|
Головні досягнення |
Перехід до відтворювальних форм господарства, винайдення гончарства, ткацтва, приручення тварин |
• Господарювання первісної людини
Неолітична революція — перехід від привласнювального господарства (збиральництва та мисливства) до відтворювального (рільництва (землеробства) та скотарства).
Етапи виникнення скотарства
Ремесло
Вид діяльності, що полягав у виготовленні знарядь праці, побутових предметів та одягу для обміну або продажу
Етапи виникнення торгівлі
Способи життя первісних людей
|
Кочовий |
Осілий |
|
Заняття людей |
|
|
Скотарство, полювання, рибальство, ремесло |
Землеробство, домашнє скотарство, полювання, рибальство, ремесло |
|
Знаряддя праці |
|
|
Лук та стріли, спис, сокира |
Мотика, соха, серп, сокира, лопата |
|
Місця розселення |
|
|
Степова зона |
Лісостепова та лісова зони (біля річок та озер) |
Життя суспільства за первісних часів
Управління общиною
• Зародження мистецтва та релігійних вірувань
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством.
Прикладні знання — знання, що мають практичне значення, необхідні для повсякденного використання.
Знання первісних людей
|
Галузь знання |
Досягнення |
|
Математика |
Могли рахувати. Виконували прості арифметичні дії (додавання, віднімання). Для лічби використовували допоміжні матеріали — палички, камінці, вузлики, зерно тощо. З’явилися зародки геометричних знань (необхідні для будівництва та землеробства) |
|
Медицина |
Використовували лікарські трави, уміли робити операції (ампутації, зашивання ран, трепанація), приймали пологи |
|
Хімія |
Знали властивості металів і фарб |
|
Писемність |
Використовували малюнкове письмо |
|
Географія |
Отримали знання про суміжні території, необхідні для полювання, війн, торгівлі |
|
Біологія |
Накопичили знання щодо властивостей рослин (збиральництво та землеробство), тварин і птахів (полювання та скотарство), риб (рибальство) |
|
Астрономія |
Уміли орієнтуватися за Сонцем, Місяцем і зорями, використовували найпростіші календарі |
Місця знахідок первісного мистецтва
|
Місце |
Країна |
Зображення |
|
Печера Ле-Комбатель |
Франція |
Зображення мамонта, бізона, оленя, коня, ведмедя |
|
Печера Фон-де-Гом |
Франція |
Малюнки диких коней, мамонтів, оленів |
|
Печера Альтаміра |
Іспанія |
Зображення биків, сцени полювання на оленів |
|
Печера Ле-Труа-Фрер (Трьох Братів) |
Франція |
Малюнок чаклуна |
|
Кам’яна Могила |
Україна |
Зображення тварин, петрогліфи |
Релігія — погляди та уявлення, в основі яких лежить віра в існування надприродних сил — богів, духів, душ, у їхнє панування над світом.
Причини виникнення релігійних вірувань
Первісні форми релігійних вірувань
• Трипільська культура
Трипільська археологічна культура — сукупність археологічних пам’яток, що датується IV тис. до н. е. — першою половиною III тис. до н. е. Поширювалася на всю територію Лісостепового Правобережжя та Подністров’я — до Дніпра та Чорного моря, а також території сучасних Румунії та Молдови.
Трипільська археологічна культура була відкрита наприкінці XIX ст. археологічною експедицією на чолі з Вікентієм Хвойко. Назву дістала від с. Трипілля на Київщині, поблизу якого були знайдені перші пам’ятки цієї культури.
Археологічна культура — речові залишки, знайдені під час розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої території, яким притаманні спільні риси. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител і рис поховального обряду свідчить про спорідненість цих племен.
Перші землероби та скотарі на території України
