Українська мова. 7 клас. Ворон

§ 29. Ступені порівняння прислівників

• Чи однаково творяться ступені порівняння прикметників і прислівників?

249. Розгляньте схему і дайте відповіді на запитання.

• 1. Прикметники якої групи за значенням мають ступені порівняння?
• 2. Які форми має вищий ступінь порівняння прикметників? Як вони творяться? Наведіть приклади.
• 3. Які форми має найвищий ступінь порівняння прикметників? Як вони творяться? Наведіть приклади.

Прислівники з кінцевими суфіксами -о, -е, утворені від якісних прикметників, мають вищий і найвищий ступені порівняння.

Вищий ступінь порівняння має дві форми — просту і складену.

Проста форма твориться від основи звичайного прислівника за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: тонко — тонше, голосно — голосніше.

Складена форма має два різновиди. Один із них утворюється додаванням слів більш, менш до звичайного прислівника: більш упевнено, менш уважно. Другий різновид складеної форми твориться за допомогою слів багато, далеко, куди, ще, трохи, які додаються до прислівника в простій формі вищого ступеня порівняння: багато зрозуміліше, далеко міцніше, куди впевненіше, ще яскравіше, трохи голосніше.

Зауважте! При творенні простої форми вищого ступеня порівняння суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: швидко — швидше, широко — ширше, далеко — дальше (і далі). Кінцеві приголосні [г], [ж], [з] із суфіксом -ш- змінюються на [жч]: дорого — дорожче, вузько — вужче, важко — важче. Кінцевий звук [с] із суфіксом -ш- чергується на [шч] (на письмі щ): високо — вище.

Вищий ступінь кількох прислівників твориться від інших основ: гарно, добре — краще, ліпше; погано — гірше, багато — більше, мало — менше.

Ваш коментар

250. Прочитайте. Випишіть прислівники у вищому ступені порівняння. Поясніть, як вони утворені.

1. Сонце припікає сильніше, над машинами густіше здіймається рудий порох, він осідає на обличчя, руки комбайнерів (С. Носань). 2. Твій зір мені ясніш за сонце світить (Є. Маланюк). 3. Краще правду раз переболіти, як неправду в пазусі ховати (І. Франко).4. Швидко біжать поїзди степами, швидше пливуть кораблі морями, ще швидше летять літаки під небесами, та найшвидше лине материне серце (Іван Багряний). 5. Почуваючись більш упевнено, хлопець, розповідаючи дальше, уже не плутався в словах (Д. Ткач). 6. Все нижче сонце потойбіч дороги (Олег Ольжич). 7. Гостра коса висвистує ще дужче — так не терпиться дідові докосити і нарешті спочити (В. Симоненко).

251. Спишіть, утворюючи від прислівників, поданих у дужках, вищий ступінь порівняння. Позначте суфікси, усно поясніть їх правопис. Здійсніть взаємоперевірку робіт.

1. (Легко) десятьом подарувати, ніж в одного попросити. 2. (Добре) шукати і не знайти, ніж знайти і втратити. 3. За морем (тепло), та вдома (мило). 4. (Швидко) в курки молока випросиш, як у скупого копійку. 5. Хоч би й (погано), аби інше. 6. Добро довго згадують, а зло ще (довго). 7. Око бачить далеко, а розум ще (далеко). 8. Догана мудрого вартує (багато), ніж похвала дурного (Народна творчість).

Найвищий ступінь порівняння має три форми — просту, складну і складену.

Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться додаванням префікса най- до простої форми вищого ступеня порівняння: щиріше — найщиріше, більше — найбільше.

Складна форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою префіксів як-, що-, які додаються до простої форми найвищого ступеня порівняння: найщиріше — якнайщиріше, найбільше — щонайбільше.

Складена форма утворюється додаванням слів найбільш, найменш до звичайного прислівника: найбільш упевнено, найменш охайно.

252. Прочитайте. Випишіть прислівники у найвищому ступені порівняння, позначте в них префікси і суфікси.

1. Найвище серце там злітає, де рух, де дія, де горіння, чуттів і мислей повнота (М. Рильський). 2. Усі притихли і якнайпильніше розглядали постать, що наближалася (Г. Тютюнник). 3. Мені найкраще із тобою брести лісами наугад (М. Стельмах). 4. У сутінках світання найбільш виразно окреслились обриси собору (О. Гончар). 5. Найогидніші очі порожні, найгрізніше мовчить гроза... А на світі той наймудріший, хто найдужче любить життя (В. Симоненко). 6. Добра дружба цінується щонайдорожче (Г. Сковорода).

Зауважте! Утворюючи складені форми ступенів порівняння прислівників, пам’ятайте, що зі словами більш, менш найбільш, найменш сполучаються звичайні прислівники: більш широко, менш тихо, найбільш стримано, найменш довго.

НЕПРАВИЛЬНО	ПРАВИЛЬНО
більш спокійніше менш привабливіше найбільш комфортніше Найменш цікавіше	більш спокійно менш привабливо найбільш комфортно найменш цікаво

253. Спишіть прислів’я, утворюючи від виділених прислівників просту форму найвищого ступеня порівняння. Визначте в утворених словах префікси і суфікси.

1. Хто багато говорить, той мало робить. 2. Скрипуче дерево стоятиме довго. 3. Непогано і за Доном, а добре вдома. 4. Хто погано робить, той гарно себе хвалить. 5. Тому спокійно жити, хто не має, за чим тужити. 6. Легко того бити, кого нікому боронити. 7. Діла говорять промовисто. 8. Втоптаною дорогою зручно йти (Народна творчість).

254. До поданих слів доберіть синоніми й утворіть від них прості форми вищого і найвищого ступенів порівняння. Здійсніть взаємоперевірку.

Зразок. Неквапливо — повільно, повільніше, найповільніше.

Безстрашно, рішуче, обачно, недалеко, настирно, відверто.

255. До поданих слів доберіть антоніми й утворіть від них усі форми найвищого ступеня порівняння.

Зразок. Повільно — швидко, найшвидше, якнайшвидше, найбільш швидко.

Голосно, недбало, боязко, легко, повільно, дорого.

256. Відредагуйте текст і запишіть.

Сама витривала тварина — верблюд. Його найбільш частіше називають кораблем пустелі.

Найбільш швидкіше бігає гепард. Сама велика швидкість, яку може розвинути цей великий хижий кіт, сягає 112 кілометрів на годину. Це сприяє тому, що гепард найбільш вправніше може наздоганяти свою здобич (3 учнівських творів).

257. І. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Визначте форми прислівників вищого і найвищого ступенів порівняння.

1. Мені найкра..е із тобою бр..сти лісами наугад (М. Стельмах). 2. А сонце підбивається все ви..е і ви..е, пр..пікає все ду..е та ду..е (Панас Мирний). 3. Рідна мова в рідній школі! Що бр. .нить нам чарівніш? Що нам бли..е, і миліш, і доро..е в час недолі? (Олександр Олесь). 4. Чим кра..е зваж..не слово, тим точніше воно влучає в ціль (М. Рудь). 5. Якнайр..тельніше пильнуй, щоб, об..раючи друзів, через недбальство не натрапив на щось підробл..не (Г. Сковорода). 6. Найбільш переконл..во робить той, хто виховує не словами, а вчинками (В. Сухомлинський).

ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Як ви розумієте висловлювання Григорія Сковороди? Наведіть приклади з власного досвіду спілкування.

Ваш конспект

Ступені порівняння мають якісні прикметники (теплий, веселий) та утворені від них прислівники (тепло, весело). В основному форми вищого і найвищого ступенів прикметників і прислівників творяться однаково.

Єдина відмінність у тому, що прислівники у вищому ступені мають два різновиди складної форми:

до прислівників у звичайному ступені додаються слова більш, менш: менш тепло, більш весело;

до прислівників у простій формі додаються слова (на)багато, далеко, куди, ще, трохи: набагато тепліше, куди веселіше.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ПЕРЕКАЗ ОПОВІДАННЯ

• 1. Пригадайте, які ознаки має оповідання.
• 2. Що таке сюжет? Назвіть елементи сюжету.

258. Розгляньте схему. Підготуйте усну розповідь про елементи сюжету твору.

Сюжет — подія чи система пов’язаних між собою подій, у процесі розвитку яких розкриваються характери персонажів і зміст художнього твору.

Експозиція — та частина твору, де розповідається про час, місце подій, про дійових осіб, взаємини між ними

Зав’язка — перше зіткнення героїв, виявлення суперечностей між ними

Розвиток дії — одна або кілька подій, у розгортанні яких виявляються характери дійових осіб, розвивається суперечність

Кульмінація — момент найбільшого загострення суперечностей, у яких найповніше розкриваються характери

Розв’язка — те місце у творі, де суперечність розв’язується, розвиток дії завершується

259. І. Прочитайте текст. Визначте елементи сюжету оповідання.

ПРИГОДА З КЕНГУРУ

За чагарником паслися й бавилися чотири кенгуру. Ми причаїлися й спостерігали за ними. Тварини влаштували справжній бокс. Стоячи на двох лапах і притиснувши одну лапу до грудей, кожна намагалася другою лапою дати стусана іншій. До того вони так спритно відскакували, ухилялися від ударів і знову нападали.

Найда, вирвавшись із-за чагарника, раптом загавкав і кинувся до кенгуру. Тварини кинулися до втечі, але не панічно, з усіх сил, а досить повільно стрибали до річки. Перетнувши її в наймілкішому місці, вони зупинилися, але пес переслідував їх далі. Кенгуру відбігли трохи, але пес не давав їм спокою і там. Тоді одна тварина, що бігла позаду, зупинилася і, обернувшись до пса, стала, ніби готова прийняти бій. Найда не вгавав. Спокійна і мовчазна кенгуру раптом зробила один стрибок уперед, і пес опинився в її обіймах, притиснутий до грудей. Потім тварина, так само не поспішаючи, обернулася праворуч і пострибала геть, а Найда тільки безпорадно мотав лапами в повітрі й придушено, жалібно скавучав.

— То вже пропав пес, — сказав австралієць, що прийшов на лемент, — живого не випустить: або задушить, або втопить.

Ми з Васильком кинулися щосили бігти вздовж річки в тому напрямку, де нещодавно зникла химерна тварина, що понесла нашого Найду...

Річка поступово повертала праворуч, і нам хотілося випередити зухвалу тварину й наскоком відвоювати Найду. Ми не бачили кенгуру, не чути було й скавучання пса. Ми бігли далі.

З-за дерев побачили страшну картину. Кенгуру, мов людина, стояла у воді і тримала Найду передніми лапами, зануривши у воду, а може, й задньою лапою притиснувши до дна. З води іноді висувався Найдин хвіст та бульбашки спливали на поверхню.

Ми вмить знайшли кілька добрих каменюк і, не гаючи часу, пішли в наступ. Кенгуру стояла до нас спиною й не сподівалася нападу. Коли її дошкульно вдарила каменюка, звірина, мов ошпарена, лишила свою жертву, кинулася з води і, скільки сили, подалася геть під наші крики й галас.

На поверхні спливла латка мокрої спини ледве ще живого пса. Він ще показував ознаки життя, але безпорадно бовтався на місці. Василько швидко кинувся в річку, схопив нещасливого друга й виніс його на берег.

За кілька хвилин пес почав чхати, й кашляти, й харчати, здригався всім тілом, потім підніс голову. Коли Найда вже став на ноги, Василько взяв його на руки.

— Ну, тепер житиме, — гукнув я Василькові. — Ще й в Україну заберемо, як будемо вертатися! (За Дмитром Чубом).

ІІ. Розгляньте малюнок. Скажіть, якому елементу сюжету він відповідає.

ІІІ. Підготуйтеся до докладного усного переказу тексту

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

СУПЕРЕЧКА І СВАРКА

260. І. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання.

Звичайно, людське спілкування не може бути завжди абсолютно рівним і безхмарним. Час від часу між нами виникають розбіжності і конфлікти. І в цьому немає нічого дивного, адже кожна людина має свою точкою зору і прагне відстоювати її у будь-якій ситуації. Деякі протиріччя породжують конструктивні дискусії, в деякі призводять до сварок і суперечок.

Суперечка — це зіткнення позицій і думок, коли кожен учасник аргументовано обстоює свою точку зору, намагаючись спростувати докази іншого. Як правило, головною метою суперечки є знаходження істини. Суперечка являє собою конструктивне спілкування, у якому немає місця претензіям й особистим антипатіям, опоненти дозволяють один одному спокійно висловитися, сформулювати власну точку зору.

Сварка — конфлікт, суперечність між людьми, що призводить до різкого погіршення їх взаємин. Сварка завжди пов’язана з непорозумінням. Кожна людина на певну проблему має власну точку зору, яка часто не збігається з позицією родичів та колег. Затяте прагнення довести свою правоту, поєднане з небажанням слухати доводи опонента, і призводить до виникнення серйозних сварок.

Головна відмінність спору від сварки полягає в тому, що остання має негативне забарвлення. Вона являє собою відкритий конфлікт на ґрунті розбіжності сторін. Сварка — це завжди деструктивний діалог, при якому кожна людина відстоює свою позицію, не бажаючи слухати доводи опонента. Така бесіда ведеться на підвищених тонах і найчастіше містить особисті образи. У ході перепалки люди відчувають злість і агресію, а після її закінчення — почуття гіркоти і спустошеності. Якщо у спорі сторони можуть досягти компромісу, то у випадку з сваркою це відбувається вкрай рідко. Причиною тому стають як сильна емоційна напруга, так і неготовність людей слухати одне одного (З журналу).

ІІ. Дайте відповіді на запитання.

• 1. Що таке суперечка? Що спільного в суперечці і сварці?
• 2. Яка принципова різниця між суперечкою і сваркою?
• 3. Які наслідки має сварка?
• 4. Яку ситуацію спілкування ілюструє кожна світлина — суперечку чи сварку? Доведіть свою думку.

ІІІ. «Я хочу сказами своє слово». Чи потрібно готуватися до суперечки? Як поводитися під час суперечки, щоб не перетворити її на сварку?