Українська мова. 7 клас. Ворон

Прислівник

§ 28. Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням

• Чим особливий прислівник як частина мови?

242. І. Прочитайте уривок із вірша Надії Красоткіної. Знайдіть прислівники. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали.

Доброта робить душу красиву і світлу.

Доброта — це підставлене вчасно крило.

Це вона піднімає людину до світла,

Щоб усім навкруги добре й тепло було.

ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Що означає для вас поняття творити добро?

Прислівник — це незмінювана самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета. Наприклад: Старою дорогою легко ходити (ознака дії). Одинокому дорога дуже довга (ознака іншої ознаки). Дорога додому — найкраща з доріг (ознака предмета) (Народна творчість).

Ваш коментар

243. Спишіть прислів’я. Визначте, якими членами речення є прислівники.

1. Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. 2. Вередливому всюди погано. 3. Ходить тихенько, та думає лихенько (Народна творчість).

Зауважте! У реченні прислівники можуть виступати присудками або обставинами. Наприклад: Мудрій людині всюди і завжди добре (Г. Сковорода).

244. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у два стовпчики: а) із прислівниками, які виражають ознаку предмета; б) із прислівниками, які виражають ознаку дії; в) із прислівниками, які виражають ознаку іншої ознаки.

Ліс восени, порадив по-дружньому, поміркований надзвичайно, вчора повернувся, визнають здавна, кава по-турецьки, старанний дуже, звучить без упину, стіна ліворуч, найбільш стримано, чай по-англійськи, замолоду вчився.

• Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв перших слів складеться початок прислів’я: «..., але мудрих людей питай».

245. Розгляньте таблицю, підготуйте усну розповідь про розряди прислівників за значенням.

Розряди прислівників за значенням	Питання, на які відповідають прислівники	Приклади
Спосіб дії	як? у який спосіб?	Тихо по морю човен пливе (Народна творчість).
Міра і ступінь	наскільки? якою мірою?	Менше говори — більше почуєш (Народна творчість).
Місце дії	де? куди? звідки?	Далеко-далеко поліські лани (В. Юхимович).
Час дії	коли? відколи? доки? як довго?	Тоді на схилах напівголих ні деревце, ні жито не росло (В. Юхимович).
Причина дії	чому? з якої причини?	Спросоння нічого не можу зрозуміти (М. Стельмах).
Мета дії	для чого? з якою метою?	Упертий і безглуздий завжди все роблять наперекір (Г. Сковорода).

246. Прочитайте. Визначте розряди прислівників за значенням.

1. Справіку догори не плили, а калачі на дереві не росли. 2. Взимку літа не здоженеш. 3. Більше землю удобряй — будеш мати урожай. 4. Добре все вміти, та не все робити. 5. Праця ніколи не ганьбить людину. 6. Хто всім на зло робить, сам ніколи щасливим не буває. 7. З переляку душа в п’ятки утекла. 8. Де багато крику, там мало роботи (Народна творчість).

247. І. Прочитайте початок тексту. Напишіть продовження тексту з власного досвіду спілкування в соціальних мережах, заповнюючи пропуски в поданих реченнях і використовуючи прислівники.

Одного разу я натрапив / натрапила на допис / фото / відео у соціальній мережі..., яким порушили дуже гостру й актуальну для мене тему..., і я залишив / залишила коментар під дописом. А потім...

ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Обговоріть написані тексти з однокласниками / однокласницями. Які висновки варто зробити після набуття цього досвіду? Чи доводилося вам блокувати ваших «співрозмовників», коментаторів у соціальних мережах?

248. Доберіть до поданих фразеологізмів синонімічні прислівники, за потреби користуючись довідкою. Визначте розряди прислівників за значенням.

Зразок. Рукою подати — близько (місця).

За тридев’ять земель, у двох словах, ні світ ні зоря, ні з того ні з сього, у рот води набравши, з чистим серцем, вогнем і мечем, злякавшись власної тіні, як грім з ясного неба, крапля в морі.

Довідка: далеко, дуже рано, стисло, несподівано, безпричинно, мовчки, з переляку, щиро, нещадно, дуже мало.

Ваш конспект

Прислівник — це єдина самостійна частина мови, яка є незмінною. Вона виражає ознаку дії, ознаку іншої ознаки, рідше — ознаку предмета. У реченні прислівник виступає присудком або обставиною.