Українська мова. 7 клас. Ворон

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ

Музика Михайла Вербицького

Слова Павла Чубинського

Ще не вмерла України i слава, i воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

I покажем, що ми, браття, козацького роду.

НАВЧАЄМОСЯ ПО-НОВОМУ!

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПІДРУЧНИКОМ?

• Щоб пригадати раніше вивчене й полегшити сприйняття нового матеріалу, зверніть увагу на проблемне запитання на початку параграфа та виконайте вправу-дослідження.

• Основні правила на жовтому тлі треба запам’ятовувати, а правила-підказки в рубриці Зауважте! допоможуть з’ясувати складні моменти у вивченні теми.

• Вправи дібрано таким чином, щоб ви максимально швидко зрозуміли тему і змогли дати Ваш коментар.

• Вправи з ключами «Хто швидше?» дадуть змогу самостійно перевірити, чи правильно виконане завдання, мовні задачі сприятимуть розвитку логічного мислення, а завдання для роботи в парах і групах навчать конструктивної співпраці.

• Наприкінці параграфа знайдете Ваш конспект — стисло викладену відповідь на проблемне запитання.

• «І від тебе теж залежить мови рідної краса» сприяє уникненню помилок у слововживанні.

• Матеріали рубрик «Культура спілкування, Розвиток мовлення» та вправи для складання діалогів навчають практичного застосування знань з української мови.

• Контрольні запитання та завдання. Після кожного розділу зорієнтують у тому, що ви повинні знати і вміти.

ПАМ’ЯТАЙТЕ, У ВАС Є ЦИФРОВІ ПОМІЧНИКИ: КОМП’ЮТЕР АБО СМАРТФОН!

• Виконуйте інтерактивні вправи, вміщені під QR-кодами в підручнику.

• Пишіть аудіодиктанти та перевіряйте написане за текстами аудіодиктантів, поданими під QR-кодами в підручнику.

Завантажте ЦИФРОВИЙ ДОДАТОК до підручника за посиланням http://inform1.yakistosviti.com.ua/ukrainska-mova/7-klas

• щоб виконувати інтерактивні вправи-тренажери з різних мовних тем;

• уникати помилок, користуючись Тлумачним словничком;

• аналізувати частини мови за Зразками мовних розборів;

• і знайти ще багато матеріалів, які вас зацікавлять!

Вступ. Українська мова як суспільне явище

§ 1. Мовні обов’язки українців

Що означає поняття мовні обов’язки?

1. І. Виразно прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок.

«Що трапилося?» — ніяк не могла второпати Настя, почувши церковний дзвін, що бив на сполох. Думки були про пожежу. Дзвін раптово стих, якесь гейкання і тупіт копит. У вікні промайнув химерний образ — і ось уже на порозі незнайомець. Геть-чисто дивна людина! Молодик у високій повстяній шапці. Червоний каптан. Сині шаровари — такі ж, як у наших козаків, тільки трохи коротші. Сумнівів не було: це яничар, що ось-ось може вхопитися за свій ятаган, а тоді можна прощатися з життям.

Настя стала як укопана. Таке вона вже бачила в дитинстві. Мати тоді сховала під лежанку, а сама тримала на руках на рік молодшого брата. Яничар вирвав із рук неньки Михайлика, кривий кинджал безжального воїна завдав кілька ран матері. Вона з останніх сил намагалася відібрати дитя.

Настя вдивлялася в обличчя яничара. Волошкова синява очей, підборіддя з ямочкою, як у тата... Зовсім не подібний до турків. Ну невже це Михайло?

— Брате, ну невже ти не пам’ятаєш? — долаючи тремтіння голосу, мовила Настя, а потім, стримуючи плач, запитала: — Невже ж ти мене не впізнаєш?

Яничар стояв незворушний. «Чого хоче ця смілива дивачка? Як вона сміє говорити до мене?!»

— «Люлі-люлі-люлі, налетіли гулі, сіли на воротях в червоних чоботях», — заспівала Настя мамину колискову. У серці жевріла надія, що хоч цей спогад дитинства в її брата не змогли відібрати (К. Тищенко).

ІІ. Складіть усно продовження тексту: що сталося після того, як Михайло почув від Насті мамину колискову?

Ваш словничок

• Второпати — зрозуміти, збагнути.

• Бити на сполох — подавати сигнал тривоги, б’ючи у дзвін.

• Яничар — солдат регулярної піхоти Османської імперії в XIV-XIX століттях. Яничари спершу набиралися з полонених, а потім — із християн, навернених у мусульманство. Яничари виховувалися в дусі релігійного фанатизму й сліпого послуху, їх називали рабами султана.

• Жевріти — догоряти без полум’я, тліти.

ІІІ. «Я хочу сказати своє слово». Чому яничарами називають тих, хто добровільно зрікся своєї мови й культури?

2. Виразно прочитайте поезію Дмитра Павличка. Чи можна сказати, що цей вірш тематично пов’язаний із текстом попередньої вправи?

Ти зрікся мови рідної. Тобі

Твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі

Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Ганьба

Тебе зустріне на шляху вузькому...

Впаде на тебе, наче сніг, журба —

Її не понесеш нікому!

Ти зрікся мови рідної. Нема

Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма —

В твій слід він кине сміх-погорду!

Ти зрікся мови рідної...

Плакат «Я і мова»

3. І. Прочитайте вислови про мову українських письменників та науковців. Скажіть, який зміст вкладають автори у вислови.

1. Слово — найвірніший посланець із минулого в сьогодення й із сьогодення в прийдешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід (І. Вихованець). 2. Позбавити людину її мови — це те саме, що підрізати коріння її духовності (В. Русанівський). 3. Українське слово! Беру тебе, як скарб, в пісенній вроді з джерел, що не міліють у народі (Д. Луценко).4. Якщо забув ти рідну мову, мілієш духом ти щодня, ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе до пня (Д. Білоус).

ІІ. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із висловів. Свою думку обґрунтуйте.

Українською мовою розмовляють понад 40 мільйонів осіб. Вона об’єднує українців, що живуть в Україні та за її межами — у східній і західній діаспорах. Східна діаспора — це українці, які проживають у країнах близького зарубіжжя, що межують з Україною. Західна діаспора — це українці, які проживають у країнах далекого зарубіжжя: Сполучені Штати Америки, Канада, Аргентина, Австралія. За підрахунками науковців, українська мова за кількістю людей, що нею послуговуються, посідає вісімнадцяте місце у світі.

Ваш коментар

4. І. Спишіть, уставляючи пропущені букви.

Історія — це не тільки м..нуле. Історія ж..ве в мові. Саме слово донос..ть нам з гл..бини віків пристрасті, радощі й сподіванки наших предків. Мова — це душа народу. Від спов..точка рідну мову дитина чує від мат..рі, за нею перші ніжні слова промовляє. Наповнені вони почут..ям, мов квітка н..ктаром. Д..тина росте, чує першу казку й пісню, сама л..пече ту казку й пісню і розводить свій квітник слів.

Говорити рідною мовою — невід..ємне право кожної людини, берегти рідну мову — священ..ий її обов’язок (За М. Шумилом).

ІІ. Що означає виділене сполучення слів? Як ви плекаєте свій «квітник слів»?

ІІІ. «Я хочу сказати своє слово». Скажіть, як ви розумієте другий абзац тексту. У яких законодавчих актах закріплено статус української мови як державної мови України й визначено обов’язки громадян щодо неї?

5. І. Прочитайте текст. Підготуйте для однокласника / однокласниці три запитання за змістом тексту.

Іван Огієнко

Іван Огієнко — українець, що поєднав у собі науковця, патріота й духовного лідера. Він переклав Біблію українською, укладав словники, керував міністерством освіти УHP, а потім Українською автокефальною православною церквою.

У колі інтересів Івана Огієнка як ученого була українська культура, історія церкви, мови та правопису.

Він пропагував ідею соборної (тобто єдиної) літературної мови та вважав її культурним маркером кожної нації.

«Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности», — писав мовознавець.

Тому протягом багатьох років із наснагою редагував щомісячний науково-популярний часопис «Рідна мова», присвячений проблематиці української мови — її історії, значенню та походженню слів, вимові, наголосам, діалектам, методиці викладання.

1935 року Іван Огієнко в Польщі видав книгу «Наука про рідномовні обов’язки», бо вірив, що мова — це саме та зброя, яка зробить бездержавний народ нацією (За М. Тимошиком).

Ваш словничок

• Пропагувати — поширювати й постійно, глибоко та детально роз’яснювати які-небудь ідеї, погляди, знання.

• Часопис — періодичне друковане видання; журнал.

• Нація — спільнота людей, об’єднана певною назвою, символами, територією та походженням, історичною пам’яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей.

ІІ. Прочитайте висловлювання Івана Огієнка. Поміркуйте, кому адресоване кожне з висловлювань: усім українцям, науковцям, священникам, батькам?

1. Мова — то серце народу: гине мова — гине народ. 2. Сила нації — в силі її культури, тому треба конче дбати про розвиток рідної мови. 3. Мати — то найміцніша твердиня збереження рідної мови. 4. Кожний учений мусить бути зразком доброго знання своєї літературної мови. 5. Кожна віра найміцніше зв’язана з рідною мовою народу, бо рідна мова — то основний родючий ґрунт кожної віри. Рідна мова — шлях до Бога.

6. І. Запишіть речення. Доберіть до виділених слів антоніми, ставлячи їх у потрібній формі. Поясніть, як ви розумієте зміст поданих прислів’їв.

1. Більше діла — ... слів. 2. Добрим словом і мур проб’єш, а ... і в двері не ввійдеш. 3. За грубе слово не сердься, а на ... не задавайся. 4. Лагідні слова роблять приятелів, а гострі — завзятих ... 5. М’які слова і ... камінь крушать. 6. Слово може врятувати людину, слово може і ... 7. Холодні слова не запалять ... сердець (Народна творчість).

ІІ. Розгляньте плакат до вправи 2, поміркуйте про його призначення. Розкажіть, як ви оформили б плакат «Мова має значення».

Ваш конспект

Мова — запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, кожна людина захищає свій народ, його гідність, право на існування, право на майбутнє.

Говорити рідною мовою — невід’ємне право кожної людини, берегти рідну мову — священний її обов’язок.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

ЗНАЙОМСТВО

7. І. Прочитайте текст мовчки.

Будь-яке знайомство починається з представлення. А як відомо, перше враження, яке ви справите на нового знайомого, нерідко визначає долю подальшого спілкування. Тому представлятися треба, дотримуючись правил етикету.

Якщо в офіційній або діловій обстановці вам необхідно звернутися з певним запитанням до незнайомої людини, насамперед представтеся співрозмовникові / співрозмовниці — назвіть своє прізвище, ім’я та по батькові. Це правило знайомства не поширюється на ситуації, подібні до тих, коли ви просите випадкового перехожого підказати дорогу.

Під час знайомства чоловіка й жінки першим називає своє ім’я чоловік. Однак у цьому правилі є деякі винятки. У певних випадках жінка повинна представлятися першою, наприклад, якщо вона студентка і знайомиться з викладачем або якщо дівчина молодша за того, із ким вона знайомиться.

Коли знайомляться люди, що перебувають на одному щаблі кар’єрних сходів, першим представляється той, хто молодший за віком.

Під час знайомства однієї людини із великою компанією їй слід назвати своє ім’я першою. Те саме правило діє, коли жінка знайомиться з подружньою парою.

Для того щоб справити приємне враження, під час знайомства слід посміхатися й намагатися дивитися в обличчя тому, кому представляєтеся або хто представляється вам.

1. Чому під час знайомства важливо справити приємне враження на співрозмовника / співрозмовницю?
2. Що насамперед повинна зробити людина, яка в офіційній чи діловій обстановці звертається до посадової особи?
3. Хто має представитися першим, коли знайомляться чоловік і жінка?
У яких випадках жінка повинна представитися першою?
5. Як поводитися під час знайомства з великою компанією?
6. Як слід поводитися під час представлення, щоб справити на співрозмовника І співрозмовницю приємне враження? Яких помилок під час знайомства припустилися підлітки, зображені на малюнку?

«І від тебе теж залежить мови рідної краса»

У Дмитра Білоуса є поезія «Коли ти плекаєш слово...», яка закінчується так:

Коли мовиш, як належить, — слово чисте, як роса.

І від тебе теж залежить мови рідної краса.

Цитата з поезії Дмитра Білоуса дала назву рубриці, у якій ми будемо говорити про правильне слововживання.

ПРЕДСТАВЛЯТИ

Слово представляти є багатозначним. Знайомити під час першої зустрічі — одне зі значень: «Дозвольте представити вам Івана — мого нареченого», — приязно усміхнувшись, сказала Марина (М. Павленко).

Представляти — це ще й бути чиїмось представником, виразником чиєїсь волі: Моє завдання як адвоката представляти вас у суді, захищати ваші інтереси (І. Франко). Інколи як синонім у цьому значенні використовують дієслово презентувати, але це неправильно. Слово презентувати має значення дарувати. А от близькозвучне дієслово репрезентувати буде доречним: Параолімпійці репрезентують дух незламності нашої країни.

Іноді можемо почути: Ти навіть не представляєш, що зі мною сталося. Тут дієслово представляти не на своєму місці. Правильно буде сказати: не уявляєш, не тямиш, не здогадуєшся.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

МОВА І МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ

1. Чим відрізняються поняття мова і мовлення?
2. Які види мовленнєвої діяльності вам відомі?

Щоб мати можливість спілкуватися, людина оволодіває мовними навичками (фонетичними, орфоепічними, орфографічними, лексичними, граматичними, стилістичними) та мовленнєвими вміннями (аудіюванням, читанням, говорінням, письмом).

3. Користуючись таблицею, розкажіть про мову й мовлення, види мовленнєвої діяльності.

Спілкування

Мова

Мовлення

• фонетика (звуки мови);

• орфоепія (правильна вимова);

• графіка (передача звуків на письмі);

• орфографія (правила правопису слів);

• лексикологія (словниковий склад);

• граматика:

морфологія (система частин мови);
синтаксис (будова речень і словосполучень);
пунктуація (правила вживання розділових знаків);
стилістика (стилі мовлення)

• аудіювання (слухання й розуміння співрозмовника);

• читання (уміння сприймати друковані тексти і розуміти їх);

• говоріння (вміння відповідати на поставлені питання, висловловлювати власну думку);

• письмо (вміння передавати на письмі власні думки)

8. Прочитайте прислів’я. Поясніть, як ви їх розумієте. Про які види мовленнєвої діяльності йдеться в прислів’ях?

1. Не перо пише, а розум. 2. Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив. 3. Не мовчанка буває нудна, а пуста балаканина. 4. Менше говори, а більше слухай. 5. Щоб правду знати, треба книжку читати. 6. Не на користь книжки читати, коли тільки вершки хапати (Народна творчість).

9. І. Прочитайте мовчки текст.

ПОДВИГ І ДИВО КАТЕРИНИ БІЛОКУР

«Якби в нас була такого рівня майстерності художниця, ми б змусили заговорити про неї увесь світ», — так сказав Пабло Пікассо, побачивши картини «громадянки села Богданівки» на Міжнародній виставці в Парижі.

Життя Катерини Василівни Білокур можна схарактеризувати двома словами — подвиг і диво. Читати і писати навчилася самотужки. Малювати почала з дитинства, спочатку вугіллям на клаптях старих сорочок, потім — на полотні. Подвиг, бо не перестала малювати, незважаючи на постійні технічні складнощі (методом спроб і помилок навчилася сама ґрунтувати полотно, намагалася робити й фарби, надавала перевагу саморобним пензлям «із котячого хвоста»). Невдало скінчилися намагання вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки, потім — до Київського театрального технікуму. До того ж, родина засуджувала захоплення малюванням.

А диво — бо якось, почувши по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була?» у виконанні Оксани Петрусенко, зважилася написати листа, адресувавши його: «Київ, академічний театр, Оксані Петрусенко». Лист цей не загубився, а вкладений у нього малюнок на шматку полотна настільки вразив співачку, що вже через рік, 1940, за її сприяння в Полтаві відбулася перша персональна виставка художниці.

У натюрмортах, пейзажах, портретах, автопортретах Катерини Білокур поєднуються безпосередність індивідуального світосприйняття й оригінальність його образного відтворення та висока майстерність. Художниця не робила ескізів та начерків, великі полотна починала писати з найдрібніших деталей. У картинах відтворювала квіти: соняшники, жоржини, мальви, півонії, волошки, що здаються персоніфікованими.

На Міжнародній виставці в Парижі експонувалися три картини Катерини Білокур — «Берізка», «Цар-Колос», «Колгоспне поле».

«Колгоспне поле» створене у щасливий період життя (рік завершення картини був роком прийому Катерини Білокур до Спілки художників). Це — мальовничий гімн квітам: шість жоржин, які піднімаються з-за тину з накинутою хусткою, і величний вінок, сплетений з усіх квітів, що розпускаються протягом року. Це ті квіти, які вона бачила, навіть не виходячи із двору свого будинку в Богданівці, і через які вона осягала сама й розкривала іншим красу всесвіту і велич Бога. Крізь квітковий вінок видніється далечінь — вода, земля, небо — неосяжний і загадковий світ, про який Катерина Білокур знала незрівнянно більше ніж ті, хто не раз обігнув земну кулю...

Художниця ніколи не зривала квітів. Терпляче чекала, коли розпуститься, зацвіте потрібна їй жоржина чи мальва. Заради того, щоб побачити ту чи іншу квітку «живою», Катерина Білокур могла пройти на своїх хворих, застуджених ногах двадцять-тридцять кілометрів — у ліс під Пирятин, у мальовничі закутки під Яготин. У Києві улюбленим місцем був ботанічний сад (За О. Ламоновою).

К. Білокур. Колгоспне поле

К. Білокур. Автопортрет

ІІ. Дайте відповіді на запитання.

1. Як оцінив творчість Катерини Білокур Пабло Пікассо?
2. Чому життя художниці можна назвати подвигом?
3. Яку роль у розкритті таланту Катерини Білокур відіграла співачка Оксана Петрусенко?
4. Як працювала художниця? У чому своєрідність її полотен?
5. Які твори Катерини Білокур експонувалися на Міжнародній виставці в Парижі?
6. Користуючись репродукцією, опишіть картину «Колгоспне поле».
7. Які факти свідчать про побожне ставлення художниці до квітів?
8. Сформулюйте тему й основну думку висловлювання.
9. Які типи мовлення поєднано в тексті?

ІІІ. Підготуйтеся до докладного усного переказу тексту за самостійно складеним планом.

«І від тебе теж залежить мови рідної краса»

ФАРБИ • БАРВИ

Як, на вашу думку, правильно сказати: барви веселки чи фарби веселки?

Фарба — речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. Фарбуємо ми паркан або лаву; фарбами малюємо в альбомі або на полотні.

Барва — природний колір чогось, забарвлення, тон, відтінок. Коли ми говоримо барви осені або осінні барви, уявляємо дерева, укриті золотом або багрянцем. Барвистим буває небо на світанку або ввечері, коли сходить чи сідає сонце. Тож слова барвистий, різнобарвний близькі за значенням до слів кольоровий, різнокольоровий.

Кольоровий — який має яскравий або світлий (не білий) колір; забарвлений у різні кольори; різноколірний; барвистий. Ми говоримо: кольоровий олівець (не простий чорнографітний, а з осердям жовтого, зеленого, червоного або іншого кольору), кольоровий папір, кольорове фото, кольорова (барвиста) сукня, різнокольорові (різнобарвні) квіти.

Тепер ви не помилитесь, уживаючи ці слова.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

НА ВИСТАВЦІ

10. І. Прочитайте діалог за особами.

— Мамо, ми сьогодні з класом ходили до галереї мистецтв, на виставку творів сучасних художників.

— Тобі сподобалися картини?

— Так, на виставці експонувалися і портрети, і пейзажі, і натюрморти. Але найбільше сподобалася картина житомирського художника Юрія Камишного «Земля і небо».

— Це якийсь незвичайний пейзаж, Андрійку?

— Ні, тут дуже вдало поєднано і натюрморт, і пейзаж, і навіть портрет.

— Цікаво. Що ж зображено на картині?

— Спочатку мою увагу привернув перший план полотна. Це майстерно написаний натюрморт. На столі лежать дари осені: золотава цибуля, голівки часнику, пузатий гарбуз, що наче виглядає із заплічного короба, ребристі патисони, добірна картопля. Коли ж я уважно придивився, побачив на віддаленому плані постать зігнутої бабусі, що, спираючись на костур, несе до хати відро з водою. Мабуть, усе зображене на передньому плані вирощене дбайливими руками цієї літньої жінки. А ще мене вразили кольори вечірнього неба. Здається, сонце ось-ось закотиться за обрій, а зараз воно за хмарами. Тож поєднуються темно-сірий, насичено-синій, світло-рожевий тони. Так справді буває осіннього вечора.

— Андрійку, ти дуже цікаво розповів про картину. Мені теж захотілося її побачити. Чи не завітати нам разом до галереї мистецтв у неділю?

— Із великим задоволенням побуваю там ще раз.

ІІ. Поміркуйте, яким синонімом можна замінити виділене слово.

ІІІ. Доберіть репродукцію картини або скористайтеся поданою і складіть діалог — обмін враженнями про цей твір мистецтва.