Українська мова. Профільний рівень. 10 клас. Ворон (2018)
Тлумачний словник
Апеля́ція. 1. Оскарження ухвали певної установи перед вищою. 2. Звернення до когось за підтримкою, порадою.
Аргуме́нт. Тут: Підстава, доказ, які наводяться для обґрунтування, підтвердження чогось.
Архаї́чний. Стародавній, старовинний. Який вийшов з ужитку, застарілий.
Архістрати́г. У християнській релігії — ангел вищого рангу.
Аскети́чний. Такий, що вкрай обмежує свої життєві потреби, веде суворе життя, позбавлене благ.
Барельє́ф. Скульптурна прикраса на плоских поверхнях, що виступає над площиною фону менше ніж на половину своєї товщини.
Блаже́нний. 1. Дуже щасливий. 2. У християнстві — юродивий; так говорять також і про деяких святих.
Бовва́н. 1. У язичників — статуя, що зображає бога. 2. Нерозумна, обмежена людина.
Бу́лла. Грамота Папи Римського, послання.
Бундеста́г. Найвищий представницький орган влади в Німеччині.
Вогпески́п. Те саме, що смолоскип; факел.
Воло́х. Назва представника середньовічного населення Придунайських князівств, з якого формувалися румунська та молдавська нації.
Ву́йко (діалектне). 1. Дядько з боку матері, брат матері. 2. Старший за віком чоловік (при шанобливому звертанні).
Вульга́рний. 1. Який відрізняється від інших грубістю, непристойністю. 2. Спрощений, перекручений щодо змісту.
Ґа́зда́ (діалектне). Хазяїн.
Гіпо́теза. Наукове положення, що пояснює явища дійсності на основі припущення. Будь-яке припущення, здогад.
Глобаліза́ція. Процес надання чому-небудь глобального (всесвітнього, такого, що стосується всього людства) характеру.
Гуцу́ли. Етнографічна група українців, що живуть у гірських районах західних областей України.
Ґре́чність. Ввічливість у поводженні з людьми, чемність.
Двору́шник. Підступна людина, яка на словах віддана кому-, чому-небудь, а таємно діє проти нього.
Дека́н. Керівник факультету у вищому навчальному закладі.
Дивіде́нд. Частина прибутку акціонерних товариств, яка щорічно розподіляється між акціонерами.
Ди́лер. Представництво головної фірми, що презентує і продає її продукцію.
Дифіра́мб. У стародавній Греції — урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса. Літературний жанр, близький до оди або гімну.
Ейфорі́я. Сприйняття, оцінка чого-небудь у невиправдано оптимістичних топах.
Емігра́ція. Переселення зі своєї Батьківщини в іншу країну; перебування за межами Батьківщини внаслідок такого переселення.
Етике́т. Установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві.
Єпи́скоп. Вищий духовний чин у християнській церкві. Особа, яка має цей чин.
Женьше́нь. Багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої використовується як лікувальний засіб.
Живи́ця. Густа прозора рідина, що виділяється зі стовбура хвойного дерева.
Живоплі́т. Ряд густо посаджених дерев, кущів, що утворюють загорожу.
Жупа́н. Теплий верхній жіночий та чоловічий одяг.
Забра́ло. 1. Передня частина захисного головного убору, яка захищає обличчя від впливу чого-небудь. 2. Щит, заслон, що прикриває який-небудь пристрій.
Зо́дчий. Художник-будівельник, архітектор.
Ієра́рхія. Тут: Послідовне розміщення посад, чинів і т. ін. від найнижчих до найвищих у порядку їх підлеглості.
Іммігра́ція. В’їзд чужоземців до якої-небудь країни на постійне проживання.
Ін’є́кція. Впорскування у вену, м’яз чи під шкіру лікувальної речовини.
Іннова́ція. Нововведення.
Інтерме́цо. 1. Невеликий музичний твір довільної будови, що виконується між частинами опери. 2. Музична п’єса, що є вставним номером серед інших п’єс.
Каноні́чний. Такий, що відбувається, діє за твердо встановленими правилами, законами, усталеними нормами.
Карбюра́тор. Пристрій, у якому з рідкого палива й повітря утворюється пальна суміш, що надходить до циліндрів двигуна внутрішнього згоряння.
Кар’є́ра. 1. Швидке, успішне просування в будь-якій діяльності, досягнення слави. 2. Рід занять.
Кизи́л. 1. Чагарникова рослина з жовтими квітками та їстівними ягодами. 2. Кислі ягоди цієї рослини темно-червоного кольору.
Кіберне́тика. Наука про загальні закони одержання, зберігання, передачі та обробки інформації.
Ко́гу́т (діалектне). Півень.
Ко́мин. Тут: Горішня частина димоходу над дахом будівлі; димар.
Компромі́с. Згода, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.
Консе́нсус. Відсутність заперечень проти пропозицій, висунутих сторонами під час переговорів.
Конце́пція. 1. Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище. 2. Ідейний задум твору.
Кошто́рис. План передбачуваних витрат і надходжень матеріальних і грошових ресурсів, потрібних для діяльності підприємства, установи, організації.
Лібре́то. 1. Літературний текст великого музично-вокального твору. 2. Стислий виклад змісту опери, балету тощо.
Магістра́т. Орган місцевого самоврядування. Будинок міського управління.
Меморіа́л. Тут: Архітектурна, скульптурна споруда у пам’ять про кого-, що-небудь.
Мецена́т. Багатий покровитель наук і мистецтв, а також їх представників.
Моде́рн. 1. Напрямок у мистецтві й літературі кінця XIX — початку XX століття. 2. Сучасний, модний.
Морі́г. Густа молода трава.
Мотива́ція. Сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; обґрунтування.
Мотто́. Дотепний вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу.
Наро́дність. Історична форма спільності людей, що виникає з племен, передує нації. Ґрунтується на спільності мови, території, економічних зв’язків, культури.
На́ція. Конкретно-історична форма спільності людей, об’єднаних єдиною мовою і територією, внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру.
Но́та. 1. Умовний графічний знак, що позначає музичний звук певної висоти і тривалості; окремий звук певної висоти в музиці, співі. 2. У міжнародному праві — офіційне письмове звернення уряду однієї держави до іншої.
Нюа́нс. Тонке розрізнення в чому-небудь; ледве помітний відтінок.
Оболо́нь. Тут: Заплавні луки.
Огу́диння. Стебла, гілки виткої, повзучої рослини.
Окая́нний. Грішний, проклятий.
Пелеха́тий. Із довгим, густим, скуйовдженим волосяним покривом. Волохатий, розпатланий. Який має вигляд клаптів або нерівних країв.
П’єзокера́міка. Керамічні матеріали, які мають властивість утворювати електричні заряди при деформації чи вібрують під дією електричного струму.
Пії́тика. Поетика. Розділ науки про літературу, в якому вивчаються структура і творчі прийоми поетичних творів, їхня форма й принципи аналізу.
Плай (діалектне). Стежка в горах.
Правсця. Права рука.
Прес-релі́з. Бюлетень для працівників засобів масової інформації, що випускається урядовими установами, міжнародними організаціями і містить матеріали для термінової публікації.
Присі́лок. Невелике село, розташоване поблизу більшого. Частина великого села.
Причі́лок. Бокова стіна будинку, бокова частина даху.
Пріорите́т. 1. Першість у якому-небудь відкритті, винаході, висловленні ідеї. 2. Переважне, провідне значення чогось, перевага над кимось, чимось.
Регламентува́ти. Примушувати кого-небудь дотримуватися певних правил, обмежень. Точно визначати, встановлювати що-небудь.
Резюме́. 1. Стислий виклад суті доповіді, статті, 2. Відомості про свою освіту, професійний досвід і т. ін., які повідомляє претендент на яку-небудь роботу, посаду.
Реце́нзія. Стаття, що аналізує, оцінює який-небудь твір, спектакль. Критичний розбір твору з метою рекомендації його до друку; відгук.
Рито́рика. Наука красномовства, ораторське мистецтво. Назва класу духовної семінарії.
Са́га. Давньоскандинавське чи давньоірландське епічне сказання.
Сага́. Річкова затока або протока. Болото в заплаві річки, рослинність у заплаві річки.
Самвида́в. Самостійне (без участі видавництва) тиражування творів для нелегального поширення.
Свіча́до. 1. Дзеркало. 2. Підвісний свічник для багатьох свічок.
Сенте́нція. Вислів повчального характеру, коротке напучення.
Симпто́м. Характерний вияв або ознака якого-небудь захворювання.
Скепти́чний. Який критично-недовірливо ставиться до чогось, має сумніви в можливості або істинності чогось.
Старожи́тності. Тут: Пам’ятки далекого минулого. Речі, які були виготовлені в дуже давні часи і збереглися до наших днів.
Стереоти́п. Те, що часто повторюється, стало звичайним, загальноприйнятим і чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності.
Стожа́ри. Народна назва сузір’я Плеяд, а також деяких інших сузір’їв.
Стори́ця. Відплата у багато (буквально — у сто) разів більша.
Тверди́ня. 1. Фортеця. 2. Надійна опора, заслона, захист.
Трюм. Внутрішнє приміщення корабля між палубою і днищем, де встановлюють машини, механізми, вміщують вантажі.
Фа́йно. Добре, гарно, приємно.
Фаса́д. Зовнішній, лицьовий бік будівлі.
Фра́кція. 1. Група людей, об’єднана спільними інтересами. 2. Організована група депутатів, яка проводить певну лінію. 3. Компонент, складова частина рідини або матеріалу.
Хо́стинг. Послуга з падання місця для розміщення файлів на сервері.
Цнотли́вий. 1. Доброчесний; який відбиває душевну чистоту. 2. Який не втратив непорочності.
Ша́влія. Багаторічна трав’яниста рослина з великими пахучими квітками, що використовується як лікувальний засіб.
Шріт. 1. Дрібні свинцеві кульки для стрільби з мисливської рушниці; дріб. 2. Відходи олійницького виробництва.
Юроди́вий. 1. Божевільний. 2. Жебрак, божевільний, що має дар віщуна.