Українська мова. Профільний рівень. 10 клас. Ворон (2018)
§ 2. Ознаки самобутності української мови
Що таке самобутність? Чим українська мова відрізняється від інших мов? Які мови є найближчими до української?
7. І. Прочитайте текст. Скажіть, на яких прикметних рисах української мови наголошував мовознавець Ізмаїл Срезневський.
Ще в 1834 році вчений-мовознавець І. Срезневський писав, що українська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській достатком слів і виразів, польській — мальовничістю, сербській — приємністю. «Ця мова, — писав він, — може рівнятися з освіченими мовами гнучкістю й багатством синтаксису... мова поетична, музикальна, мальовнича». І. Срезневський щиро сподівався, що жива, народна українська мова стане літературною. Він вірив, що «мова Хмельницького, Пушкаря, Дорошенка, Палія, Кочубея, Апостола повинна передати нащадкам славу цих видатних людей України» (За А. Матвієнко).
ІІ. Поясніть уживання розділових знаків при цитатах.
Мови об’єднують мови в кілька мовних сімей. Мовна сім’я — це сукупність мов, основою яких є одна прамова. Їх у світі існує майже 200. Кожна містить від однієї до кількох сотень мов. Мовну сім’ю поділяють на групи за ступенем спорідненості, у яких розрізняють інколи підгрупи. Найбільшими за кількістю носіїв є такі мовні сім’ї, як індоєвропейська, китайсько-тибетська, афразійська, монгольська, японська, кавказька.
Мовами індоєвропейської сім’ї розмовляє понад 2 млрд. осіб. У ній існують такі мовні групи: індійська, іранська, грецька, вірменська, італійська, слов’янська та деякі інші.
Українська мова належить до групи слов’янських мов. Усі слов’янські мови об’єднуються в такі підгрупи: східнослов’янську (українська, білоруська, російська мови); західнослов’янську (польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька і мертва тепер полабська мови); південнослов’янську (болгарська, македонська, сербсько-хорватська і словенська мови).
Східнослов’янські мови характеризуються такими спільними рисами:
• Повноголосся — наявність сполучень -оро-, -оло-, -ере-, -еле- на місці праслов’янських сполучень -ор-, -ол-, -ер-, -ел-: ворог, голос, голова, сторона. Українські слова з неповноголоссям є запозиченнями: храм, прапор — зі старослов’янської мови, якою послуговувалася церква, влада — з чеської. Старослов’янська мова мала значно більший вплив на російську мову, ніж на українську. Це пояснює наявність у російській мові великої кількості слів з неповноголоссям: враг, глас, глава, страна.
• Наявність звука [ч] на місці праслов’янських сполучень [тй] [кт]: свіча, ніч від svetia, nokti.
• Перехід праслов’янського звукосполучення [дй] у [ж], [дж]: в українській мові — ходжу, воджу, сажа, у білоруській мові — хаджу, ваджу, сажа, у російській мові — хожу, вожу, сажа (від xodjo, vodjo, sadja).
• Початкове [о] на місці праслов’янського [йе]: в українській і російській мовах — один.
• Наявність сполучень [зв], [цв] на місці праслов’янських [кв] [гв]: цвіт, звіздар.
• Випадіння праслов’янських приголосних [т], [д] у групах [тл], [дл]: горло, мило (від праслов’янських gordlo, mydlo).
Ваш коментар
8. І. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Проведіть мовне дослідження. Порівняйте початок балади «Причинна» Тараса Шевченка і переклад уривка білоруською та українською мовами. Випишіть по три іменники, прикметники та дієслова, що мають близьке звучання у східнослов’янських мовах.
Зразок. Вітер (укр.), вецер (білорус.), ветер (рос.) — іменник.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.
Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.
Т. Шевченко
Ревёт и стонет Днепр широкий,
Волну вздымая, ветер взвыл:
Могучей вербы ствол высокий
К земле безжалостно склонил.
Унылый месяц в эту пору
Меж туч лишь изредка мелькал:
Как будто чёлн в открытом море
Средь волн из виду пропадал.
И петухи в селе молчали,
И гомонить никто не смел.
Сычи друг друга окликали,
Да ясень сучьями скрипел.
Переклад російською А. Морозова
II. За матеріалами інтернет-ресурсів підготуйте повідомлення про поширення української мови у світі — східній і західній діаспорі.
9. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про особливості української мови, добираючи власні приклади.
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
|
Фонетичні |
Морфологічні |
|
1. Тверда вимова приголосних перед голосними [и], [е]: жити, риба, син; береза, серце, верба 2. Чергування [о], [е] у відкритих складах з [і] у закритих складах: ніч — ночі, віл — вола, хід — ходу, рік — року 3. Уживання голосного [і] на місці давнього звука [ѣ] (ять): лѣто — літо (тут у російській та білоруській мовах уживається [е]: лето) 4. Тверда вимова губних (б, п, в, м, ф), шиплячих (ж, ч, ш, щ) та р (у кінці складу): кров, ніч, дівчата, секретар, повірте |
1. Інфінітиви на -ти: косити, летіти, ходити, сидіти 2. Збереження давніх закінчень орудного відмінка -ою, -ею: межею, душею, жінкою, людиною 3. Закінчення -ові, -еві у давальному відмінку однини іменників чоловічого роду: волові, господареві, све́крові, котові 4. Складна форма майбутнього часу (інфінітив + відмінювана форма дієслова йняти): казатиму, малюватимеш, запитуватимете |
10. I. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Визначте фонетичні й граматичні особливості української мови.
Зоддал..ки гора Княжа — як бурий в..дмідь пр..великий, що розлігся на березі ріки. Пл..вучи в човні по ріці, поволеньки набл..жаєшся до цього сонного горбатого в..дмедя, котрий передні волохаті лапи витягнув низькими кручами ген-ген уп..ред, поклавши на них довгу морду. І коли прид..витись із човна п..льніше, можна вгледіти опукле нашорош..не вухо, яке і вві сні не опуска..ться, пр..слухається до безмежжя простору, можна розрізнити й пр..плющ..не в..дмеже око, над яким куці вії здр..гаються так, як на вітрі здр..гаються д..рева.
Цей ведмідь спить на березі ріки не тільки взимку, а й улітку, коли, здається, гріх не проснутись і не поласувати доспілими ягодами та медом диких бджіл, вгамувавши спрагу блакитною річковою водою, в якій хлюпоч..ться довга шерсть на передніх лапах. Величний і грізний, він утрачає свої в..дмежі обриси, коли набл..жа..шся в човні до бер..га, й ти вже не бач..ш ні простягнутих уперед лап, на яких у сонному супокої л..жить в..дмежа гостра морда, не бачиш і могутнього горбатого хребта, а тільки — гористий берег, що круча за кручею спинається до гори, а на кручах живими зморшками бриж..ться ліс (Є. Гуцало).
ІІ. «Уява охоплює весь світ». Чи вмієте ви помічати красу навколо себе? Доберіть влучну назву до фотоілюстрації. Йдучи зі школи додому, уважно придивіться до знайомих краєвидів. Поміркуйте, як можна їх образно описати 3-4 реченнями.
11. І. Спишіть текст, розкриваючи дужки.
Мовлення окремої людини (ні) коли (не) дорівнює мові народу, а (тим) більше людства. Винятком є мова справжніх поетів. Звичайно, (як) що порівняти словник (високо) обдарованого поета з лексиконом мови його народу, то може здатися, що це лише краплина в сяючому, вічно рухливому морі. Але саме ця краплина містить молекули живої води, яка прискорює життєві процеси в організмі мови, примушує її пізнавати саму себе, знову і знову виявляти ще (не) пізнане й дивувати світ новою красою (В. Русанівський).
ІІ. Складіть і запишіть продовження тексту — роздум про те, як ви розумієте висловлювання Дмитра Білоуса: «Коли мовиш, як належить, — слово чисте, як роса, і від тебе теж залежить мови рідної краса».
Ваш конспект
Українська мова належить до східнослов’янської підгрупи слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Найближчими до української мови за лексичним складом, фонетичними та граматичними особливостями є східнослов’янські мови — білоруська та російська. Самобутність — це природна своєрідність, неповторність, самостійність у своєму розвитку, незалежність від будь-яких впливів, оригінальність.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. НАВЧАЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИ
12. І. Утворивши три групи, дайте в кожній групі відповіді на запитання.
- 1. Пригадайте, які види мовленнєвої діяльності вам відомі.
- 2. Поміркуйте й скажіть, які з видів мовленнєвої діяльності спрямовані на сприймання інформації, а які — на творення, тобто реалізацію набутих мовленнєвих навичок. Свою думку обґрунтуйте.
- 3. Розташуйте назви видів мовленнєвої діяльності у порядку збільшення частки, яку вони мають у вашій особистій мовленнєвій діяльності.
- 4. У кого, на вашу думку, буде виразніше, багатше і краще розвинене мовлення: у того, хто багато пише і говорить, чи в того, хто більше слухає і читає? Свою думку обґрунтуйте.
ІІ. Прослухайте відповіді представників кожної групи. Зробіть узагальнення щодо видів мовленнєвої діяльності людини, частки кожного виду в мовленнєвій діяльності. Якій групі вдалося дати найповніші переконливі відповіді?
Завдяки такому виду мовленнєвої діяльності, як читання, можна отримати знання, навчитися виконувати певну роботу, одержати естетичну насолоду.
Відповідно до комунікативних завдань (мети читання) реалізуються різні його види: ознайомлювальне, вивчальне і вибіркове. Щоб навчитися швидко орієнтуватися в тексті, знаходити і вивчати тільки необхідну інформацію, треба приділяти значну увагу розвитку навичок читання.
13. Розгляньте таблицю. Поміркуйте, який з видів читання ви оберете:
- готуючись до виступу;
- добираючи інформацію про певні історичні події;
- переглядаючи нові надходження до шкільної бібліотеки.
ВИДИ ЧИТАННЯ
|
Види читання |
Характер читання |
|
Ознайомлювальпе |
Читання анотації, перегляд окремих фрагментів тесту, швидке перегортання сторінок |
|
Вивчальне |
Вдумливе читання тексту чи його частин, глибоке проникнення у зміст висловлювання, максимально повне осягнення пової інформації |
|
Вибіркове |
Перегортання сторінок, читання заголовків, окремих фрагментів тексту, повільне читання потрібних частин з метою усвідомлення необхідної інформації |
