Українська мова. Профільний рівень. 10 клас. Ворон (2018)
ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ
Музика Михайла Вербицького
Слова Павла Чубинського
Ще не вмерла України i слава, i воля,
Ще нам, браття молодiї, усміхнеться доля.
Згинуть наші ворiженьки, як роса на сонці.
Запануєм i ми, браття, у своїй сторонцi.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
I покажем, що ми, браття, козацького роду.
Дорогі друзі!
Ваша головна мета — стати всебічно розвиненою особистістю, яка прагне до самовдосконалення, готова до свідомого життєвого вибору, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Підручник допоможе вам в опануванні мистецтва говорити, нагадає вивчене з різних розділів мовознавчої науки, навчить аналізувати текст.
ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПІДРУЧНИКОМ?
• Щоб пригадати раніше вивчене й полегшити сприйняття нового матеріалу, зверніть увагу на запитання-проблему на початку параграфа та виконайте вправу-дослідження.
• Основні правила треба запам’ятовувати, а правила в рубриці «Зауважте!» допоможуть з’ясувати складні моменти у вивченні теми.
• Вправи дібрано таким чином, щоб ви мали змогу сформувати власне розуміння мовних явищ («Ваш коментар»).
• Наприкінці параграфа знайдете висновок — стисло викладену відповідь на проблемне запитання («Ваш конспект»).
Майже всі вправи, залежно від характеру й мети завдання, об’єднано за рубриками. Їх не випадково взято в лапки, адже назви цих рубрик — висловлювання відомих людей. Радимо вам з’ясувати, кому належать ці слова.
• Для небайдужих до власного мовлення — рубрика «Як парость виноградної лози, плекайте мову», матеріали якої навчать уникати помилок у слововживанні.
• Для розвитку комунікативних компетенцій у підручнику є рубрика «Культура спілкування», уроки розвитку мовлення, вправи для складання діалогів.
Вивчення мови — цікава гра: вправи з ключами («Хто швидше?») дадуть змогу перевірити, чи правильно виконане завдання, мовні задачі сприятимуть розвитку логічного мислення, а завдання для роботи в парах і групах навчать конструктивної співпраці.
• Контрольні запитання і завдання після кожного розділу зорієнтують у тому, що ви повинні знати і вміти. Перевірити рівень своїх знань ви зможете, виконавши тестові завдання та написавши аудіодиктанти, уміщені під QR-кодами.
• Наприкінці підручника вміщено тлумачний словничок, а також зразки мовних розборів під QR-кодом.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко
Вступ. Українська мова як суспільне явище
§ 1. Мова — суспільне явище
Чому мову називають суспільним явищем? Які функції виконує мова в суспільстві?
1. І. Прочитайте текст. Поставте запитання до прочитаного.
Мова — явище суспільне. У суспільстві мова виконує ряд важливих функцій, без яких воно не може існувати й розвиватися. І наука, і техніка, і релігія, й культура неможливі без мови, бо мова забезпечує всі без винятку процеси життя й діяльності людини.
Мова виникла разом із виникненням людського суспільства, вона функціонує і розвивається тільки в суспільстві. Поза суспільством немає мови, оскільки обов’язковою умовою існування й розвитку будь-якого колективу є постійний обмін думками.
Найголовніша формула успіху — вміння спілкуватися з людьми.
Теодор Рузвельт
Мова — загальнонародне явище. Народ — творець і носій мови. Одна особа безсила будь-що змінити в мові, бо мова розвивається за своїми законами. Тарас Шевченко є основоположником української літературної мови. Однак це не означає, що він створив нову мову. Навіть геніальна особистість не здатна змінити мову, а може лише виявити її приховані можливості, показати, як ефективно можна використати те, що в мові вже існує. Дитина навчається говорити тією мовою, якою користуються люди, що її оточують (батьки, близькі, знайомі). Від них дитина переймає навички і вміння вимовляти звуки і звукосполучення, засвоює слова з певними значеннями, граматичні форми й синтаксичні конструкції.
Мова — продукт певного колективу. Про суспільний характер мови переконливо свідчать і інші факти. Якщо дитина не буде виховуватися серед людей (науці відомо понад 30 випадків, коли діти потрапляли до гурту звірів), вона не навчиться говорити. Якщо помістити немовля будь-якої національності в чужомовне оточення, воно оволодіє його мовою (За П. Дудиком).
ІІ. Користуючись схемою на першому форзаці підручника, розкажіть одне одному про функції мови в суспільстві.
2. Прочитайте і прокоментуйте висловлювання діячів української культури про мову.
1. Слова — це кольорові камінці. Мало їх назбирати — треба ще з них навчитися узори викладати (І. Вільде). 2. Смерть мови — це смерть нації (І. Огієнко). 3. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть. Мова — це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительна діяльність народу (О. Гончар). 4. І вже, коли ти похитнувсь у слові, вважай, що похитнувся у собі (Б. Олійник). 5. Наша мова як чарівна пісня, що вміщає в собі і палку любов до Вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобірніша, найвиразніша мова (П. Тичина). 6. Багатство рідної мови, її скарби — це наріжні камені тієї будови, ім’я якої — духовна культура людини (В. Сухомлинський).
Ваш коментар
«Допитливість створює вчених і поетів»
Ознайомтесь із навчальним посібником М. І. Пентилюк, І. І. Марунича, І. В. Гайдаєнко «Ділове спілкування та культура мовлення». Тут подано теоретичні відомості про мову, мовлення, літературну мову та її норми, їхню роль у формуванні мовленнєвої культури громадян України. У посібнику подано систему вправ і завдань, спрямованих на розвиток комунікативних компетенцій.
3. І. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте тексти, визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із них. Свою думку обґрунтуйте. Спишіть, уставляючи пропущені букви.
1. Мова — головне знаряд..я соціалізації, тобто перетворен..я біологічної істоти на соціальну, на члена певного суспільства. Мова бере участь у творен..і людини (З довідника).
2. Користуватися суміш..ю з двох мов — це одне з найтривожніших явищ. Говорити такою скалічен..ою мовою — все одно, що грати на розладнан..ій скрипці. Скалічен..а мова зводить мислен..я до примітиву, бо мова — це віконця, через які людина бачить світ. Що ж вона побачить, коли віконця — у кіптяві, заснован..і павутин..ям (В. Сухомлинсъкий).
3. Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжносяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад...
В чарівне якесь намисто
Ти нанизуєш їх в ряд.
Олександр Олесь
ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Суржик (у питомому значенні — суміш різних зерен із житом) — елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без дотримання норм літературної мови. Деякі персонажі в сучасних фільмах, виставах, серіалах послуговуються суржиком — спотвореним варіантом української та російської мов. Це здебільшого викликає сміх. Наскільки, на вашу думку, доброзичливий цей сміх? Чи доцільне загалом використання суржику в мистецтві?
4. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку висловлювання.
Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших з-поміж них — мова. Здається, ми знаємо якесь слово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в нього упродовж віків, нерідко не можемо певною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами у всій красі, глибині і неповторності.
«Допитливість створює вчених і поетів»
Радимо прочитати книгу Івана Вихованця «Розмовляймо українською». У цій книжці йдеться про культуру української мови, типові вади усного і писемного мовлення. У ста десятьох мовознавчих етюдах подано поради стосовно вибору слів, морфологічних форм, синтаксичних конструкцій, словесного наголосу, стилістичних варіантів для найкращого висловлення думки.
З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Розпочинається прилучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнської колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. Завжди і скрізь наш учитель — мова.
Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово — найзіркіше око, наймогутніша сила. Через слово людина пізнає те, що недоступне було (або й залишиться таким!) безпосередньому сприйманню. У слові постають перед нашим зором сторінки давньої історії і здобутки майбутнього. Промовляють до нас високі снігові вершини гір, водоспади Америки й Африки, льодові пустелі Арктики, глибінь космосу.
За допомогою слова ми проникаємо в думи і почуття, які хвилювали людей за тисячоліття до нас. Також можемо звернутися до далеких нащадків і передати їм у слові найсокровенніше. Слово — найвірніший посланець із минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє. Завдяки його могутності не замулюється людський досвід. Це схованка мудрості й невмирущості народу (І. Вихованець).
ІІ. «Я хочу сказати своє слово». Як ви розумієте вислів проблеми екології української мови?
5. І. «Вчити самого себе — благородна справа». Чи вмієте ви переконувати? Наведіть приклади з життя, коли вам довелося когось переконати в чомусь. Спробуйте переконати однолітків послуговуватися в повсякденному спілкуванні літературною мовою.
ІІ. Укладіть добірку корисних порад «Як удосконалити власне мовлення».
6. Підготуйте презентацію-повідомлення «Мова і держава. Українське законодавство про мову» за поданим планом.
- 1. Які функції виконує державна мова?
- 2. Закон «Про мови в Українській РСР» — перший законодавчий акт, що проголосив українську мову державною.
- 3. Конституційний захист державного статусу української мови.
- 4. Яким повинен бути новий закон про мови в Україні?
- 5. Мовна складова Закону України «Про освіту».
Ваш конспект
Мова — найважливіший засіб спілкування між людьми. Сучасна українська мова є однією з важливих форм організації свідомості народу. Мова виконує у суспільстві такі функції: комунікативну (є засобом спілкування), ідентифікаційну (відображає національно-естетичні, соціальні, культурні, духовні, вікові особливості окремої людини як представника народу), емоційну (виражає внутрішній світ людини), мислетвірну (формуючи думку, людина мислить мовними формами), номінативну (усе пізнане людиною одержує свою назву й тільки так існує у свідомості), пізнавальну (за допомогою мови пізнаємо світ); об’єднувальну (мова об’єднує народ).
