Зарубіжна література. Повторне видання. 8 клас. Волощук (2025)
Поезія гір та озер
• Пригадайте, що таке пейзажна лірика. Наведіть приклади творів цього жанру.
Ім’я Лі Бо, або Лі Тай-Бо, - китайського поета часів династії Тан - ще за життя було оповите легендами. За однією з них, його народила Золота зоря Тай Бай (Досконало Чиста), вигнана за провину у світ смертних. За іншою легендою, незадовго до народження сина матері наснилася велика біла зірка, саме тому хлопчика й назвали Тай Бай, або Тай Бо (Велика Білизна). Як уособлення духу зірки поета називали Досконало Чистим.
Дитинство Лі Бо минуло в селі Цинлянь (провінція Сичуань). Хлопчик був непосидьком і прагнув радше бешкетувати, ніж учитися, проте виявляв потяг до знань, яким завдячував батькові.

Лі Бо
(701-762)
Якось юний Лі Бо почув, що в сусідньому повіті є велика бібліотека, і вирушив туди. У горах він побудував собі солом’яну хатинку, де провів чимало днів, читаючи книжки. Через багато років місцеві жителі назвали те місце «скелею Тай Бай» і побудували біля підніжжя «Кабінет Тай Бай», де у свята згадують великого земляка.
У горах провінції Сичуань, що була колискою даосизму, мешкало чимало самітників з різних куточків Китаю. Відмовившись складати іспит на здобуття чиновницької посади, п’ятнадцятирічний Лі Бо приєднався до монахів у храмі на горі Куаншань. Він захопився філософією Дао, що проповідувала втечу від суспільства, мандри заради пізнання світу та невтручання в природний порядок речей. Відкинувши дріб’язкові тривоги й клопоти, юнак дедалі глибше пізнавав себе.
За десять років відлюдництва в гірських монастирях митець написав близько сотні поетичних і прозових творів. На столі у своїй кімнаті він тримав «чотири коштовності» ученого й літератора: пензлик, туш, папір і камінь для розтирання туші, - а на стіні висіли бойовий лук і меч. Ці речі супроводжували поета протягом усього життя.
А втім, Лі Бо не був аскетом, байдужим до земного буття. Перейнявшись «духом мандрівного лицарства», він кілька років подорожував із женсьо - китайськими «робінгудами», які намагалися відновити соціальну справедливість.
За легендою, перебуваючи в гірському монастирі, Лі Бо щоранку вправлявся в мистецтві володіння бойовою зброєю, так званому танку з мечем. Наставник оцінював його успіхи так: «Чує звук спереду, а завдає удару ззаду, показує випад ліворуч, а б’є справа. Це Дракон, Фенікс, Тисячоверстий скакун». Коли Лі Бо виповнилося двадцять п’ять років, учитель передав йому свій меч і нагадав слова давніх мудреців: «Прочитай десять тисяч сувоїв, подолай десять тисяч доріг. Ти вивчив чимало книжок, наповнених словами, тепер тобі потрібні книжки без слів».
Чутки про автора довершених віршів, який годинами може говорити на філософські теми й водночас уміє насолоджуватися життям, дійшли до правителя Танської імперії. Запросивши Лі Бо до столиці, можновладець присвоїв йому звання академіка й подарував синій атласний халат, пояс із коштовними підвісками та мішечок для пензлика з гаптованою золотою рибкою. Ці речі вважалися найвищими придворними відзнаками.
Серед наближених імператора Лі Бо пробув недовго. Сповідуючи даоський принцип духовної свободи, несумісний з підлабузництвом і лицемірством імператорського двору, він за будь-яких умов залишався незалежним у переконаннях і вчинках. Придворні жартували, що поет має «кістку гордості», чи то «кістку Лі Бо», яка заважає йому кланятися. За три роки митець полишив столицю заради нової подорожі. Саме в той час Лі Бо познайомився і потоваришував з іншим майстром поезії - Ду Фу. Щира дружба позначилася на творчості обох поетів, названих «батьками віршів».
Участь у політичному житті Китаю трагічно вплинула на долю Лі Бо. Він був радником опального коронного принца, який організував заколот проти батька. Бунтівного поета оголосили «нічим» і на знак найвищої ганьби прилюдно зняли з нього шапку та взуття. Як державного злочинця його очікувала страта. Однак у справу втрутився генерал, якому Лі Бо колись допоміг. Поета помилували, але відправили на заслання, у якому він помер.
Творча спадщина Лі Бо охоплює близько дев’ятисот віршів. У них мандрівник-самітник звеличував природу, захищав знедолених і поставав в образі переможця, який не знає перешкод. На перший погляд, його вірші видаються українським читачам дещо несподіваними, але порушені в них теми природи, соціальної несправедливості або долі людини - зрозумілі кожному.
Свої вірші Лі Бо будував за принципом паралелізму: опис природи в них передує відтворенню стану людської душі. Характерною для них (як і загалом для китайської пейзажної лірики) є увага до дрібних деталей, що творять картину безкрайого Всесвіту.
Так, у вірші «Сосна біля південної галереї» картина природи створюється лише за допомогою деталей - образів-символів, що передають холод вітру, нудьгу й самотність душі, прагнення вищої досконалості.
У вірші «Печаль на яшмовому ґанку» йдеться про тугу й сум жінки, яку покинув коханий. Проте, використовуючи цей провідний мотив середньовічної китайської лірики, Лі Бо висловлює власні почуття: осінню печаль зрілих літ, усвідомлення того, що більшу частину земного шляху пройдено й попереду - сива зима. Назва вірша є образно-символічною: печаль налаштовує на емоційний стан ліричного героя, яшма символізує творчу силу небес і людські чесноти, ґанок (точний переклад - «поріг») - зіткнення «широкого» світу з «малим»: моральних норм - з почуттями, життєвих обставин - з внутрішнім світом людини.
«Опустить пензля і лякає вітри й зливи. А напише вірш - і викличе сльози в злих і добрих духів» - так оцінив творчість митця його друг Ду Фу. За неймовірну силу таланту, внутрішню свободу та вміння кількома поетичними штрихами передати велич природи й глибину почуття сучасники назвали Лі Бо «Безсмертним».
Перевірте себе
1. Які легенди пов’язані з життям поета-мандрівника Лі Бо?
2. Що спонукало майстра слова до подорожей та самітництва?
3. Які факти життя Лі Бо свідчать про те, що він не був аскетом, байдужим до земного життя?
4. Чому поет був покараний засланням?
5. Знайдіть у прочитаному розділі три цікавих факти або легенди, які стосуються особистості чи життя поета. Чим вони вас зацікавили?
• У китайській поезії назви віршів відіграють важливу роль. Розкрийте символічне значення назв поданих нижче віршів.
ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ ҐАНКУ
На яшмових сходах біліє холодна роса.
Промокли панчохи. Пливуть мовчазні небеса.
Дивлюсь крізь фіранку на місяць осінній печальний -
На тихій воді він тремтить і повільно згаса.
Переклад Леоніда Первомайського
СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ
Поблизу галереї
росте сосна-одиначка -
В такої, природно,
розкидисте гілля й густе.
Вітрець навколишній
навіть на хвильку не вщухне:
Йому тут воля -
тож дме він і вдень, і вночі.
Затінений стовбур
покрився плямами моху.
А в пишній хвої
повітря неначе мигтить.
Чи вдасться їй досягти
надхмарної висі?
Це ж треба рости
аж декілька тисяч чі1!
Переклад Г. Туркова
1 Чі - традиційна китайська міра довжини, що становить близько 30 см.
Літературний практикум
1. Визначте теми та мотиви прочитаних віршів Лі Бо.
2. Розкрийте багатозначність мотиву печалі у вірші «Печаль на яшмовому ґанку».
3. Яку пейзажну картину створено у вірші «Сосна біля південної галереї»? Як поєднуються в ній теплі й холодні кольори?
4. Які роздуми викликає в ліричного героя цього вірша споглядання самотнього дерева?
5. Робота в парах. Обговоріть такі запитання.
• Яку роль у віршах Лі Бо відіграє паралелізм описів природи й стану людської душі?
• Яку художню роль відіграють деталі в перекладах, які ви прочитали?
• Які образи поезій Лі Бо є символічними? Розкрийте їхнє значення.
6. Схарактеризуйте ліричних героїв прочитаних віршів Лі Бо.
7. Чи можна вважати вірші Лі Бо не лише пейзажними, але й філософськими? Відповідь обґрунтуйте.
8. Філологічний майстер-клас. Порівняйте переклади вірша Лі Бо, які виконали Леонід Первомайський та Я. Шекера. Чим відрізняються ліричні герої в цих перекладах? Візьміть до уваги, що яшма вважалася в Китаї втіленням жіночності й краси. На якій печалі акцентує увагу кожен з перекладачів?
ПЕЧАЛЬ НА ЯШМОВОМУ ҐАНКУ
Глибокої ночі вона бовваніє на яшмовім ґанку у пишній росі.
Роса холодить, і панчішки промокли - байдуже!
В оселю вернулася згодом, фіранки прозорі спустила, крізь них
З далекого неба лиш місяць ясний осява її лик невеселий.
Переклад Я. Шекери
Вірші Лі Бо передають почуття спокою, гармонії та задумливості. Поет створює атмосферу, яка дозволяє читачу зануритися у свої власні роздуми і відчути зв’язок з природою.
• Скориставшись посиланням https://cutt.ly/ueLX3hrW або QR-кодом, ознайомтеся з відомими віршами Лі Бо: «Входжу в річку...», «Думи тихої ночі», «Запитання і відповідь у горах».
![]()
Запитання і завдання для самостійного опрацювання творів
1. Розкрийте зв’язок між природою та людськими почуттями в прочитаних віршах Лі Бо?
2. Розкрийте символічне значення образу річки у вірші «Входжу в річку...». Які емоції викликає у вас образ осінньої води?
3. Що символізує місяць у вірші «Думи тихої ночі»? Як поет передає відчуття самотності й туги за домівкою?
4. Які теми порушуються у творі «Запитання і відповідь у горах» і як вони співвідносяться з іншими творами Лі Бо? Як діалог у вірші допомагає розкрити внутрішній світ поета?

Китайська мініатюра з віршами Лі Бо