Зарубіжна література. Повторне видання. 7 клас. Волощук

Костянтин Симонов

(1915—1979)

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» російського поета Костянтина Михайловича Симонова (справжнє ім’я — Кирило) народився в суворі роки Другої світової війни. Тоді в душах людей панували два почуття: ненависть до ворогів і любов до ближніх. Проте вистояти, вижити й перемогти допомогла саме любов. Вона була сильнішою за всі випробування, вона жила в серцях, звучала в піснях, читалася в рядках листів.

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» військовий кореспондент Симонов написав у липні 1941 р., на фронті. Поезію присвячено кінозірці Валентині Сєровій, яку Костянтин Михайлович кохав усе життя. Згодом на прохання детальніше розказати про цей твір поет відповів стисло: «У вірша “Чуєш... Ти чекай мене...” немає ніякої особливої історії. Просто я поїхав на війну, а жінка, яку я любив, була в тилу. І я написав їй листа у віршах...»

Вірш Симонова звучить як закляття або молитва. Ключове слово в ньому — «чекай». Повторюючи його кілька разів, поет переконує, що від вірності коханої залежить і життя солдата, і перемога у війні. Ця поезія — дуже особиста, звернена до однієї-єдиної, — водночас сприймається як послання всіх солдатів, що просять своїх подруг попри все просто дочекатися. Ще до публікації вірша бойові побратими митця від руки переписували й розповсюджували ці поетичні рядки.

Вірш Симонова припав до душі і фронтовикам, і жінкам, що залишилися в тилу. Адже їм, таким далеким один від одного й таким близьким до смерті, конче потрібні були саме ці слова.

«Чуєш... Ти чекай мене...»

* * *

Чуєш... Ти чекай мене,

Над усе чекай,

Коли смуток огорне,

Жовтий дощ стіка...

І в спекотну каламуть,

В заметіль, у сніг,

Коли інших вже не ждуть,

Вже й забувши їх...

І коли листів нема

Із далечини...

Інші вже не ждуть дарма —

Стомлені вони...

Повернуся, тільки жди

І не зич добра

Тим, хто каже: «Далі йди,

Вже забуть пора»...

Хай повірять мати й син,

Що нема мене.

Друзі втішаться отим

«Було й промине»...

Сядуть в коло при вогні

І ковтнуть вина

На помин душі. Та ні,

Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш

Із смертельних лав.

«Поталанило. Еге ж!» —

Скаже, хто не ждав.

Не дано збагнути їм

В літо вогняне,

Як чеканням ти своїм

Вберегла мене.

Як вцілів я, вижив як,

Знаємо без слів.

Просто ти чекала так,

Як ніхто не вмів.

Переклад Ю. Гончаренка

Запитання і завдання до прочитаного

1. Які життєві події надихнули Симонова на створення вірша «Чуєш... Ти чекай мене...»? Чи вдалося поетові передати почуття кохання та вірності? Обґрунтуйте свою відповідь. Чому вірш Симонова був надзвичайно популярним у роки Другої світової війни?

2. Які рядки поезії «Чуєш... Ти чекай мене...» — ключ до розуміння переживань ліричного героя? Доведіть свою думку.

3. Які рядки вірша увиразнюють силу почуттів закоханих?

4. За допомогою яких художніх засобів у перекладі передано внутрішній стан ліричного героя? Які художні деталі визначають його настрій?

5. Творча лабораторія. Напишіть лист бійцю, який перебуває на фронті.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

Герої Шолом-Алейхема на театральній сцені

Літературний успіх Шолом-Алейхема сприяв появі численних театральних вистав за його сюжетами. Зокрема, 1921 р. у петроградському Єврейському камерному театрі, що переїхав до Москви, відбулася прем’єра спектаклю за мотивами трьох творів письменника. Грим, костюми, декорації до постановки підготував художник зі світовим ім’ям Марк Шагал.

Особливо популярною серед театральних режисерів є глибоко людяна, драматична й водночас оптимістична повість «Тев’є-молочник». Уперше цей твір утілився на сцені в бродвейському¹ мюзиклі «Скрипаль на даху», назву якого навіяно картиною Шагала «Скрипаль». Спектакль цей вийшов у 1964 р. й став однією з найпопулярніших вистав на Бродвеї. За вісім років і дев’ять місяців його показано 3242 рази!

¹ Бродвейський — від Бродвей: одна з вулиць Нью-Йорка, на якій розташовано тридцять дев’ять великих театрів, завдяки чому весь квартал названо театральним.

Один з найуспішніших проектів на українській театральній сцені — постановка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка «Тев’є-Тевель» (за п’єсою Григорія Горіна, яку написано за мотивами творів Шолом-Алейхема; режисер Сергій Данченко). Протягом багатьох років головну роль у цій виставі виконував народний артист України Богдан Ступка. У 2004 р. після трьохсотого показу спектаклю Ступка здобув титул «Жива легенда». Талановитому актору вдалося створити надзвичайно проникливий сценічний образ, у якому поєдналися ліризм і самоіронія, щирий сміх і гіркі сльози, життєва мудрість і по-дитячому ніжна душа. Онука Шолом-Алейхема Бел Кауфман визнала Ступку «найкращим Тев’є-молочником».

Сцена з вистави «Тев’є-Тевель». Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка

1. Поясніть витоки популярності театральних вистав за творами Шолом-Алейхема.

2. Розгляньте репродукції картин М. Шагала (с. 142, 147). Що, на вашу думку, споріднює ці роботи з творчістю Шолом-Алейхема?

З книг — на екрани

Найбільшу кількість глядачів перед екранами збирають саме твори про кохання. Слідом за Шолом-Алейхемом тему юності та любові Шимека й Бузі продовжила українсько-німецька режисерка Єва Нейман, яка у 2015 р. екранізувала «Пісню пісень». Стрічка з дивовижною точністю відтворює побут єврейської громади початку XX ст., який різко дисонує з дитячими мріями головних персонажів та гармонією біблейської книги. Картина отримала низку престижних відзнак, зокрема приз екуменічного журі на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (Чехія), нагороди в номінаціях «Найкращий фільм» і «Найкращий український фільм» на Одеському міжнародному кінофестивалі, Премію Національної спілки кінематографістів України в номінації «Найкращий ігровий фільм».

Фільм за романтичною феєрією О. Гріна «Пурпурові вітрила» у 1961 р. зняв режисер Олександр Птушко. Ця сильна, емоційна, з майстерно побудованим сюжетом кінокартина стала улюбленою для багатьох глядацьких поколінь.

Кадр із кінофільму «Пісня пісень» (режисер Є. Нейман, 2015 р.)

Але на цьому тему не вичерпано. У 1983 р. Борис Степанцев завершив роботу над стрічкою «Ассоль», у якій акторську гру оригінально поєднано з мультиплікацією. У 2010 р. вийшов чотирисерійний фільм «Правдива історія про Червоні вітрила». В основі роботи режисера Олександра Стеколенка — повість «Пурпурові вітрила», однак у кінострічці з’являються й персонажі інших творів Гріна. Романтичну лінію Ассоль і Грея у фільмі доповнено авантюрно-детективною інтригою.

Кадр із кінофільму «Пурпурові вітрила» (режисер О. Птушко, 1961 р.)

Кадр із кінофільму «Правдива історія про Червоні вітрила» (режисер О. Стеколенко, 2010 р.)

1. Чи вдалося, на вашу думку, режисерові «Пісні пісень» відтворити атмосферу літературного оригіналу? Що нового додали автори фільму до історії Шолом-Алейхема? Чи вважаєте ви ці знахідки вдалими?

2. Перегляньте одну з екранізацій «Пурпурових вітрил». Стисло розкажіть про свої враження від сюжету, гри акторів, художнього оформлення тощо. Порівняйте фільм із книжкою: що в них спільного та відмінного; чи виправдані відступи від літературної основи; чи такими ви уявляли персонажів, читаючи повість?

Музика поезії та кохання

Чимало віршів Бернса покладено на музику. Наприклад, у 1955 р. російський композитор Георгій Свиридов створив цикл з восьми пісень на слова шотландського поета, які увійшли до золотого фонду вокальної музики. Цикл охоплює різноманітні жанри: баладу, пісню-танок, застільну пісню, романс, пісню-сценку, портрет. Кожна композиція відображає долю і характер волелюбного шотландського хлопця — глузливого й ніжного, запального й закоханого. Часто пісні на вірші Бернса звучать у кінофільмах. Велику популярність, зокрема, здобув романс «Любов і бідність» з кінофільму «Здрастуйте, я ваша тітка!» (режисер В. Титов, 1975 р.) у виконанні Олександра Калягіна.

Безпосередність, співучість, романтична піднесеність лірики Гейне надихнули на створення музики до його віршів багатьох талановитих композиторів, зокрема Франца Шуберта, Фелікса Мендельсона, Едварда Ґріґа, Антона Рубінштейна.

Однак найулюбленішим поетом Гейне став для Роберта Шумана, який поклав на музику сорок чотири вірші митця. Знаменитий вокальний цикл німецького композитора «Любов поета» (1840) невіддільний від образів весняного цвітіння природи, а відкриває його пісня на вірш «Коли настав чудовий май...». Ця композиція поєднує поетичні образи весняної природи, юнацького кохання Гейне та прості, невигадливі, суголосні з народними піснями музичні інтонації Шумана.

1. Прослухайте пісні на вірші Р. Бернса. Яка з них вам найбільше сподобалася? Чому?

2. Підготуйте презентацію на тему «Р. Бернс і музика».

3. Прослухайте пісню Шумана на вірш Гейне «Коли настав чудовий май...». Зіставте художні засоби, за допомогою яких зображують переживання ліричного героя поет і композитор.

Підсумкові запитання і завдання

1. Які спогади Пушкіна покладено в основу вірша «19 жовтня» (1825)?

2. Яке емоційне забарвлення створює пейзаж у пушкінській поезії?

3. Як перекладається псевдонім Шолом-Алейхем?

4. Назвіть головних героїв повісті «Пісня пісень».

5. Про які дива Шимек розповідав Бузі?

6. Звідки Шолом-Алейхем запозичив назву свого твору?

7. Схарактеризуйте типового персонажа творів Шолом-Алейхема. Проілюструйте відповідь прикладами з повісті «Пісня пісень».

8. Схарактеризуйте особливості світосприйняття головного героя повісті.

9. Розкрийте зміст і художню роль символів у «Пісні пісень».

10. Назвіть псевдонім і справжнє прізвище автора повісті «Пурпурові вітрила».

11. Назвіть головних героїв твору.

12. Яке диво пообіцяв чарівник дівчинці Ассоль?

13. Що символізують пурпурові вітрила у творі О. Гріна?

14. Схарактеризуйте особливості художнього світу О. Гріна. Проілюструйте відповідь прикладами з повісті «Пурпурові вітрила».

15. Схарактеризуйте особливості світосприйняття головного героя повісті.

16. Як у «Пурпурових вітрилах» поєднано казкове й реалістичне?

17. Хто із зарубіжних поетів писав вірші про дружбу й кохання?

18. Розкрийте основну думку вірша К. Симонова «Чуєш... Ти чекай мене...».

19. Схарактеризуйте образи ліричних героїв у віршах Бернса, Гейне та Симонова.

Теми творів

1. «Чудо кохання в поезії: слідами віршів Р. Бернса, Г. Гейне та К. Симонова».

2. «Поетичний світ Шимека й Бузі в повісті Шолом-Алейхема “Пісня пісень”».

3. «Чарівна сила мрії (За повістю “Пурпурові вітрила” О. Гріна)».

Клуб компетентних читачів

1. Намалюйте герби для любовної лірики Гейне та Бернса. Прокоментуйте свої малюнки.

2. Подискутуймо! Обговоріть одне з поданих запитань. Готуючись до дискусії, стисло занотуйте основні міркування і докази на користь своєї позиції.

А. Чи згодні ви з думкою Шимека з повісті «Пісня пісень», що «початок — найгірший початок — кращий, ніж найкращий кінець»?

Б. Чи мають щось спільне образи закоханих у творах «Альпійська балада» В. Бикова та «Пурпурові вітрила» О. Гріна?

3. Мандруємо інтернетом. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему «Шолом-Алейхем і Київ» або «Літературний музей Шолом-Алейхема в Києві». Необхідні факти та ілюстрації знайдіть в інтернеті.