Розділ 2. Література проти війни

ВІРШІ, ОПАЛЕНІ ВОГНЕМ ВІЙНИ

Літературний багаж. Назвіть свої улюблені літературні твори, присвячені Другій світовій війні. У чому, на ваш погляд, полягає їхня цінність?

1 вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина розв’язала Другу світову війну, яка тривала до 2 вересня 1945 р. Цю війну було визнано наймасштабнішою в історії людства, адже за площею бойових дій, кількістю жертв і жорстокістю вона перевершила всі попередні збройні конфлікти. Мільйони загиблих, тисячі знищених міст і сіл, сотні розорених музеїв і церков...

Пам’ять про ті лиховісні часи та незламний людський дух закарбувалася в численних літературних творах. І особливе місце серед них посідають вірші, написані свідками й учасниками подій, які відбувалися в різних куточках охопленого війною світу.

Видатний німецькомовний поет, перекладач, автор збірок «Параболи ландшафту», «Таємниця і зречення», «Свідок часу», «Перспектива і ретроспектива», «Розплющеними очима», «Діяння і мрії» Альфред Маргул-Шпербер (справжнє прізвище — Шпербер) народився в єврейській сім’ї на Буковині. Навчався поет у Чернівецькій гімназії.

Під час Першої світової війни родина Шперберів перебралася до Відня, а невдовзі Альфреда було відправлено на Східний фронт. Там він написав пацифістський¹цикл віршів «Болючий час». Після війни поет повернувся до Чернівців, де студіював юриспруденцію і продовжував займатися літературною творчістю.

Протягом 1920—1924 рр. Маргул-Шпербер здійснив подорожі до Франції та Америки, у яких познайомився з багатьма відомими письменниками й перекладачами. Ці контакти відіграли важливу роль у його літературному розвитку. Проте художня творчість не приносила статків, тож Шпербер мусив працювати вуличним торговцем, робітником-металістом, мийником посуду, клерком тощо. Повернувшись із мандрівок, він редагував місцеву газету в Чернівцях, а згодом переїхав до Південної Буковини, де служив секретарем на ковбасній фабриці. Увесь цей час Шпербер публікував свої вірші.

У 1940 р. через російську окупацію поет емігрував до Бухареста. Заступництво друзів врятувало Шпербера від нацистських таборів. Однак доля одноплемінників, послідовно винищуваних гітлерівцями, так само, як і страждання інших народів під час Другої світової війни, увійшла в плоть і кров його поезії.

Літературна кухня

Цій темі Шпербер присвятив і вірш «Про назву концтабору Бухенвальд». Згаданий у назві твору концтабір знаходився неподалік від міста Веймара — одного з найважливіших культурних осередків Німеччини. Гітлер любив і шанував Веймар як символ національної культури, тому прагнув перетворити його на взірцеве місто нової Німеччини. За його задумом, поряд з таким містом мала бути сувора «виправна колонія для не гідних жити в нацистській державі». Поєднання осяяного генієм Гете й Шиллера Веймара з Бухенвальдом — місцем ув’язнення вигнанців нового режиму мало стати зразковою моделлю Третього рейху. Однак за межами нацистської ідеології це сприймалося як поєднання непоєднуваного, трагічне співіснування гуманістичної культурної традиції та антигуманістичної політики в самому серці Німеччини.

¹ Пацифістський — спрямований проти війни та насильства.

У своєму вірші Маргул-Шпербер натякає не лише на ганебну близькість Веймара та Бухенвальда, а й на певні перегуки між назвами концтабору і його рідної землі: дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина — край буків. Через такі перегуки поет висвітлює свою особисту дотичність до Німеччини, її історії, культури, зрештою — до тих трагедій, що відбувалися на німецькій землі за часів нацизму й Другої світової війни.

ПРО НАЗВУ КОНЦТАБОРУ БУХЕНВАЛЬД

Як близько звідси Веймар гомонів!

А тут — навіки мовкли голоси...

Мене проймає невимовний гнів,

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

Давно було це: килим з ніжних трав,

Ліс буковий, так пам’ятний мені...

Хлопчиськом на поляні я лежав,

Пливли біляві хмари в вишині.

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!..

Коли я чую слово це тепер —

Не можу юність згадувать свою.

Бо в спомини мої вповза кошмар,

Який виймає серце із грудей:

А чи оте біляве пасмо хмар

Було не димом спалених людей?

Переклад П. Рихла

Запитання і завдання до прочитаного

1. Визначте тему прочитаного вірша. Як вона пов’язана з життєвим шляхом автора?

2. Розкрийте зміст протиставлення Веймара та Бухенвальда в перших двох рядках вірша Шпербера.

3. Яким постає рідний край ліричного героя у творі?

4. Коли розвіялися дитячі спогади ліричного героя? Чому він не може згадувати свою юність? Наведіть відповідні цитати.

5. Творча лабораторія. Створіть словесну ілюстрацію до прочитаного вірша.

Зміст