Історія України. З поглибленим вивченням історії. 8 клас. Власов

§ 31. Гетьманщина за доби Івана Мазепи

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які деталі зі спогадів французького дипломата свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана І. Мазепи? 2. Поміркуйте, які особисті якості сприяли тривалому перебуванню гетьмана при владі.

«З Московії я поїхав на Україну, країну козаків, де був кілька днів гостем володаря Мазепи, що обіймає найвищу владу в цій країні. На кордоні мене зустріла почесна козацька варта й з великою пошаною допровадила до міста Батурина, де в замку має резиденцію володар Мазепа. Він вельми полюбляє оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а досконалістю знання цієї мови може суперничати з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, під час бесіди більше воліє мовчати та слухати інших. При його дворі - два лікарі-німці, з якими Мазепа розмовляв їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька у гетьманській резиденції, говорив по-італійськи. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недостатньо володіє французькою, хоча замолоду відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі. Не знаю тільки, чи в цьому твердженні нема якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські.

Розмова з ним дуже приємна; він має великий досвід у політиці; на противагу московитам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою колекцію зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову на сучасну політичну ситуацію, але мушу зізнатися, що нічого певного з цього володаря не міг витягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не сказати. Все-таки гадаю, що навряд чи любить московського царя, бо ні слова не сказав, коли я йому скаржився на московське життя».

Ж. Балюз. Листи. 1704 р.

1. Внутрішня політика гетьмана Івана Мазепи

Титульний аркуш Коломацьких статей

Як ви вже знаєте, провину за невдалий Кримський похід московські воєводи й козацька старшина переклали на І. Самойловича. Козацька рада, що відбулася 25 липня 1687 р., обрала гетьманом генерального осавула Івана Мазепу. Тоді ж новообраний козацький керманич підписав Коломацькі статті, в основі яких лежав текст Глухівських статей. Останні були доповнені пунктами, відповідно до яких гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина, у свою чергу, - скидати гетьмана. Значно обмежене було право гетьмана розпоряджатися землями Війська Запорозького. Заборонялося підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами. Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку московських стрільців. Окрім того, гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби «усіма силами з’єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи»; «щоби Малоросію не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській самодержавній владі». До таких заходів належало, зокрема, сприяння шлюбам між українцями та московитами. Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху подальшого обмеження державних прав України. Вони вперше заперечували державний характер гетьманської влади.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Іван Мазепа. Невідомий художник. Кінець XVIII ст.

Іван Мазепа (бл. 1640-1709) - гетьман України. Освіту здобув у Київському колегіумі та у варшавській єзуїтській школі. Прослухав курс лекцій в університетських центрах Західної Європи. Як королівський придворний (з 1659) неодноразово виконував важливі політичні доручення Яна Казимира. В 1663 р. залишив польського короля, деякий час був генеральним писарем у правобережного гетьмана П. Дорошенка, згодом перейшов на службу до гетьмана Лівобережної України І. Самойловича. Будучи гетьманом, сприяв об’єднанню українських земель у єдиній державі та утвердженню міцної гетьманської влади. Прагнув побудувати державу європейського зразка на основі традиційного українського козацького устрою.

Визначальною рисою внутрішньої політики гетьмана І. Мазепи було прагнення об’єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запорожжя та Слобожанщини в єдине утворення, яке він уявляв як державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою.

Саме тому І. Мазепа докладав чимало зусиль, аби піднести роль українського гетьмана як керівника держави, всіляко підтримував козацьку старшину. І. Мазепа продовжував розвивати започаткований І. Самойловичем курс на створення козацької еліти, в оточенні гетьмана з’явилися значкові та знатні (значні) військові товариші. Водночас гетьман прагнув упорядкувати роздавання маєтків старшині, обмежити її зловживання.

Реалізуючи свою політику щодо Гетьманщини, московський уряд сприймав її як невичерпне джерело ресурсів, зокрема й людських, які можна нещадно експлуатувати. Тисячі українців гинули та калічилися у воєнних кампаніях, на будівництві міст, каналів, фортець далеко від дому. Це призводило до поступової втрати гетьманом підтримки серед старшини, козацтва й селянства. Хоча І. Мазепа придушував твердою рукою спалахи козацьких бунтів, реалізація задумів виборення незалежності Гетьманщини ставала дедалі важчою.

2. Заходи Івана Мазепи, спрямовані на розвиток культури

Одним із найважливіших напрямів політики гетьмана була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, книговидання він вкладав величезні кошти - і з державної скарбниці, і власні. Щедрі пожертви гетьмана змінили архітектурні обриси багатьох міст. Дослідники й досі сперечаються про кількість церков, споруджених та відреставрованих коштом

І. Мазепи, адже багато з них не збереглося. Проте численні тогочасні свідчення переконують, що гетьман фундував кілька десятків нових храмів, сприяв відбудові багатьох церков княжої доби.

Так, у Києві було збудовано новий мурований Богоявленський собор Братського монастиря, Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею і трапезною палатою в Пустинно-Микільському монастирі, церкву Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі, відбудовано Собор Святої Софії у Києві.

Інша царина його культурницької діяльності - друкарська справа. Видання мазепинської доби належать до найкращих українських книгодруків. Сам гетьман, маючи одну з найбагатших в Україні книгозбірень, обдаровував книжками монастирі, церкви, окремих осіб. І. Мазепа не лише підтримував книговидання, а й був автором низки відомих віршів «Дума», «Пісня», «Псальми».

Іван Мазепа. Гравюра М. Бернігерота. 1706 р.

Церква Всіх Святих над Економічною брамою в Києво-Печерській лаврі. Сучасне фото

Богоявленський собор Братського монастиря в Києві. Зруйнований у 1935 р.

Військово-Микільський собор Пустинно-Микільського монастиря в Києві. Зруйнованиий у 1934 р.

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. 1. Які події історії України спонукали автора на написання поетичного твору? 2. Поміркуйте, чи справедливі заклики автора, чи актуальні вони в сучасній Україні.

Всі покою щиро прагнуть,

А не в єден гуж всі тягнуть;

Той направо, той наліво,

А все, браття, тото диво!

Не маш любви, не маш згоди

Од Жовтої взявши Води,

През незгоду всі пропали.

Самі себе звоювали.

«Ей, братища, пора знати,

Що не всім нам пановати,

Не всім дано всеє знати

І річами керовати.

На корабель поглядімо,

Много людей полічимо!

Однак стирник сам керує,

Весь корабель управує.

Пчулка бідна матку має

І оної послухає».

І. Мазепа. «Дума»

Не менше, ніж церквами й монастирями, опікувався гетьман Києво-Могилянською академією: домігся підтвердження її статусу, збудував перший поверх нового корпусу, надавав у володіння села й землі, матеріально підтримував студентів. Дбав і про створення нових осередків культури, одним із яких став заснований у 1700 р. Чернігівський колегіум.

Прочитайте текст джерела, роздивіться гравюру І. Мигури. Використовуючи інформацію параграфа, дайте відповіді на запитання. 1. На який суспільний прошарок спирався у своїй політиці І. Мазепа? Хто був цим невдоволений? 2. Здобутки у якій сфері особливо підкреслює гравер? Чому?

«Він дуже поважаний у козацькій країні, де нарід, загалом свободолюбний і гордий, мало шанує тих, що ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відвагою та розкішними прийняттями у своїй резиденції для козацької старшини. Я був свідком одного прийняття, в якому багато дечого на польський зразок».

Ж. Балюз. Листи. 1704 р.

Панегірик на честь Івана Мазепи. Гравюра І. Мигури. 1706 р.

У центрі І. Мазепа, обабіч нього - жіночі постаті, що символізують істину, правду, науку, мистецтво тощо. На тлі військових обладунків - герб Мазепи. Зображено також церкви, збудовані або відновлені гетьманом.

3. Напрями зовнішньої політики Івана Мазепи

На початку правління І. Мазепа сподівався за підтримки царського уряду розширити територію Гетьманщини за рахунок відвойованої від Польщі Правобережної України, Слобожанщини, а також степової смуги вздовж Чорного та Азовського морів, якою володіли Крим і Османська імперія. Незабаром Правобережжя опинилося-таки під владою І. Мазепи.

У 1699 р. між Річчю Посполитою та Османською імперією було укладено Карловицький мирний договір. За ним до Речі Посполитої відходили південна Київщина, Брацлавщина та Поділля. Того ж року сейм Речі Посполитої ухвалив рішення ліквідувати козацький стан та устрій на Правобережжі, а відтак великий коронний гетьман наказав правобережним полковникам розформувати їхні полки. Поступово розпочалося відновлення польських порядків, владних структур, поверталися магнати й шляхта. Захоплення польськими військами взимку 1702 р. кількох козацьких міст на Правобережній Україні спровокувало повстання, очолене С. Палієм. Кілька значних перемог повстанського війська дали поштовх піднесенню визвольного руху на Правобережжі. Придушуючи повстання, поляки чинили розправи з особливою жорстокістю, винищивши тисячі мешканців Брацлавщини та Поділля. Шляхта скорочувала селянські пільги, збільшувала панщину, повинності й податки. Проте польські війська не насмілилися виступити проти основних осередків визвольного руху на Київщині.

Розгортання повстання загрожувало й Лівобережжю, що непокоїло як гетьманський, так і царський уряди. Москва одразу відгукнулася на прохання польського короля Августа II про допомогу, але використала для цього війська І. Мазепи. Навесні 1704 р. військові з’єднання гетьмана перейшли Дніпро і зайняли Київщину й Волинь. С. Палія заарештували, ув’язнили, за рік відправили до Москви, а потім - на заслання до Сибіру. Об’єднання Правобережної та Лівобережної України за гетьмана І. Мазепи тривало від 1704 р. до подій 1708 1709 рр.

ІСТОРИЧНА ПОСТАТЬ

Семен Палій. Невідомий художник XIX ст.

Семен Палій (? - 1710) - козацький полководець, фастівський і білоцерківський полковник. Навчався в Київській колегії. У 1684 р. отримав дозвіл польського короля на формування козацького полку у Фастові й заселення вільних земель на Київщині. На полковій території встановилося козацьке самоврядування. Протягом 1688-1704 рр. вів переговори з гетьманом І. Мазепою про возз’єднання Правобережної України з Лівобережною, але уряд Московщини, зв’язаний з Річчю Посполитою «Вічним миром», не дав на це згоди. У 1702-1704 рр. очолював козацькі повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. Царський уряд відправив С. Палія в заслання, а в 1709 р., у зв’язку з війною зі шведами, повернув в Україну. С. Палій очолив Білоцерківський полк і залишався його полковником до смерті.

У 1700 р. розпочалася Північна війна між Швецією та Московією. Інтереси останньої у війні проти Швеції за здобуття виходу через Балтійське море до Західної Європи не мали жодного стосунку до України. Козаки змушені були, обстоюючи інтереси царя, воювати на теренах Московії, Балтії, Речі Посполитої. Ці походи були важким тягарем для козацтва, адже вже перші бої принесли численні втрати.

До того ж козаки за свою службу не отримували ніякої винагороди, потерпали від утисків та образ московських воєначальників. До невдоволення спонукало й те, що дуже часто козаків використовували як дармову робочу силу для канальних і земляних робіт, на будівництві нових доріг, фортець та інших укріплень. Справжнім лихом стала Північна війна й для інших верств українського суспільства, бо саме його коштом споряджалися козацькі війська для щорічних походів на північ.

Крім воєнних негараздів, козаків непокоїло обмеження царським урядом їхніх станових прав. Серед козацької старшини ширилися небезпідставні чутки про ще істотніші зміни: ліквідацію козацького війська, перетворення козацької старшини на служилих дворян тощо.

Шведський король Карл XII. Невідомий художник. Кінець XVII - початок XVIII ст.

Українські землі у 1687-1750 рр.

Непевність майбутнього примушувала старшину й гетьмана замислюватися над подальшою долею Гетьманщини. Охоплена антимосковськими настроями, старшина чинила тиск на І. Мазепу, який і сам розумів згубність відносин козацької України з Московією. Плекаючи мрію вивести Гетьманщину з-під влади царя, І. Мазепа в 1704-1705 рр. удався до таємних дипломатичних зносин із противниками Москви. Так, зокрема, восени 1705 р. він налагодив зв’язки з польським королем Станіславом Лещинським, якого було обрано 1704 р. тими угрупованнями, що підтримували шведського короля. Через С. Лещинського український гетьман сподівався встановити відносини зі Швецією. У 1706 р. І. Мазепа за посередництва польського короля розпочав таємні переговори зі шведським королем Карлом XII.

Розгляньте карту на с. 301 й дайте відповіді на запитання. 1. У складі яких держав перебували у 1687 р. українські землі: Чернігово-Сіверщина, Переяславщина, Полтавщина, Київщина, Волинь, Галичина, Запорожжя, Західне Поділля, Брацлавщина, Буковина, Закарпаття? 2. Порівняйте кордони Гетьманщини 1687 р. з кордонами 1649 р. (карта на с. 175) та 1663 р. (карта на с. 237). 3. Які території охопило повстання С. Палія 1702-1704 рр.? 4. На які терени поширював владу І. Мазепа в 1704-1708 рр.?

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

  • На початку гетьманування І. Мазепа за допомогою Москви сподівався поширити свою владу на терени Правобережної України, Запорожжя та Слобожанщини.
  • Політика гетьмана була спрямована на підтримку старшини та формування козацької еліти, що їх І. Мазепа розглядав як опору держави. Внутрішня політика І. Мазепи сприяла економічному та культурному піднесенню Гетьманщини.
  • Спроба Речі Посполитої ліквідувати козацькі полки на Правобережжі наразилася на рішучий опір і спричинила повстання на чолі з С. Палієм. Завдяки цьому виступу на нетривалий час вдалося відновити єдність козацької держави.
  • Залучення козаків до участі в Північній війні мало вкрай негативні наслідки для України. Це призвело до пошуку гетьманом нових зовнішньополітичних союзників.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

• «Вічний мир» між Московським царством та Річчю Посполитою • козацька рада на р. Коломак, усунення І. Самойловича та обрання гетьманом І. Мазепи • національно-визвольне повстання на Правобережній Україні на чолі із С. Палієм • початок Північної війни.

2. Порівняйте умови Конотопських статей І. Самойловича (с. 268) та Коломацький статей І. Мазепи (с. 296). Що між ними спільного, а що відмінного?

3. Дайте відповіді на запитання.

• Якого зовнішньополітичного курсу дотримувався І. Мазепа на початку гетьманування? У якому напрямку розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду під час Північної війни? • У чому полягала політика гетьмана в царині культури? • Порівняйте козацькі повстання 30-40-х років XVII ст. та повстання під проводом С. Палія. Що між ними спільного, а що відмінного? Про що це свідчить?

4. Використовуючи додаткову літературу та матеріали з інтернет-ресурсів, складіть історичний портрет С. Палія.

5. Поміркуйте, чому І. Мазепа приділяв значну увагу розвитку культури? Чи провадив хтось із його попередників схожу політику?