Історія України. 8 клас. Власов

§ 18. Утворення Української козацької держави – Війська Запорозького

1. Державна влада Війська Запорозького

Унаслідок національно-визвольних змагань і підписання Зборівського мирного договору частину українських земель було звільнено від польського панування. Тут відбувалося формування Української козацької держави з особливим політичним та соціально-економічним устроєм.

Найвищим представницьким органом Війська Запорозького стала Генеральна рада. Велелюдні генеральні (військові) ради зазвичай відбувалися надто бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому збирали їх лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень.

З часом головну роль у житті держави почала відігравати старшинська рада, яка складалася з полковників і генеральної старшини. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру й війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

СЛОВНИК

Генеральна рада - вищий представницький орган влади в Українській козацькій державі, який складався з представників усіх суспільних верств і розглядав питання державного характеру.

Генеральна старшина - члени уряду Української козацької держави.

Гетьман - голова і очільник виконавчої гілки влади в Українській козацькій державі, головнокомандувач війська і представник держави на міжнародній арені.

Універсал - маніфест або розпорядчий акт, виданий гетьманом. Мав силу закону.

Влада зосереджувалася в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав генеральну і старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - генеральна старшина, що фактично виконувала функції військового штабу. Генеральну старшину спочатку обирали, а з часом її став призначати гетьман. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, двоє генеральних осавулів, двоє генеральних суддів, наказний гетьман (тимчасовий виконувач обов’язків гетьмана у разі його відсутності), також хорунжий і бунчужний. Генеральному урядові були підпорядковані полкові й сотенні (місцеві) уряди.

Роздивіться зображення ікони на с. 126 і дайте відповіді на запитання. 1. Де на іконі зображено Б. Хмельницького? 2. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся історію інших ікон Покрови Богородиці в Україні. Кого ще з відомих історичних осіб було зображено на іконі Покрови? 3. Чому іконописці використовували сюжет Покрови для зображення світських осіб, зокрема козаків? 4. Яке символічне значення мало свято Покрови Богородиці для козаків?

Ікона Покрови Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. Кінець XVII ст.

У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія - найвища адміністративна установа Гетьманщини. Звідси відряджали численні посольства до іноземних держав. Тут складали гетьманські універсали, провадили дипломатичне листування, переписували й копіювали документи тощо. Генеральний писар був також охоронцем державної печатки.

Генеральний обозний керував збройним постачанням армії і суто військовими питаннями, маючи власний допоміжний штат із хорунжих, осавулів та писарів. Генеральні осавул, хорунжий та бунчужний не мали чітко окреслених функцій - вони виконували безпосередні доручення гетьмана і зберігали гетьманські клейноди.

Прочитайте текст джерела, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання. 1. Про які особливості влади гетьмана свідчить наведений уривок? 2. Порівняйте текст джерела з висловлюванням Антона Ждановича, що «всі супроти гетьмана говорити не сміли; а хто б і промовив - той би живим не був».

Писар. Художник С. Васильківський. 1900 р.

«Як тільки цей універсал потрапить до ваших рук, зараз же з одного міста до іншого його відсилайте, бо застерігаю кожного, хто затримає його хоч на годину і не пошле, я публічно заявляю, що такий буде визнаний неслухняним, а також, згідно з військовими артикулами, для прикладу нагадування іншим, щоб не наважувалися в подібних випадках грішити, буде покараний на горло...»

З наказу гетьмана Б. Хмельницького білоцерківському полковнику. Серпень 1650 р.

2. Фінанси і суд

Фінансами Війська Запорозького відав генеральний підскарбій. Він відповідав за прибутки і видатки державної скарбниці. Однак офіційно за часів Б. Хмельницького уряду генерального підскарбія ще не було, й усю фінансову справу гетьман контролював особисто. Джерелами грошових надходжень до державної скарбниці були прикордонне торгове мито з привізних і вивізних товарів, натуральна данина на військо, поземельний чинш і податки на шинкування (продаж алкоголю), користування млинами, оренда й улаштування рудників, продаж тютюну тощо.

Державну грошову одиницю у Війську Запорозькому запровадити не вдалося. У грошовому обігу тоді ходили польські, австрійські, венеційські, московські й турецькі золоті та срібні монети.

Після утворення Війська Запорозького судова система Речі Посполитої була ліквідована. Натомість постала система козацьких судів: сільських, сотенних та полкових з головним апеляційним трибуналом - Генеральним судом. Разом із козацькими судами функціонували міські суди, передбачені магдебурзьким правом. Через постійні воєнні дії та брак підготовлених фахівців власних законів у Війську Запорозькому не було укладено, і козацькі суди користувалися старими литовсько-польськими нормами.

Розгляньте карту на с. 115 і дайте відповіді на запитання. 1. На яких історико-географічних теренах України було утворено козацьку державу - Військо Запорозьке? 2. Які українські землі залишалися під владою Польщі? 3. У складі яких держав перебувала решта українських земель? 4. Яке місто було столицею Гетьманщини? Де воно розташовувалося? 5. Які міста - центри полків - знаходилися на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

3. Адміністративно-територіальний устрій Війська Запорозького

За умовами Зборівського договору Українська козацька держава складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств. За Києвом і далі залишався особливий статус столиці України-Русі, однак столицею Української козацької держави за Богдана Хмельницького і кількох його наступників був Чигирин. У мирний час там зберігалися гетьманські клейноди: булава, хоругви, бунчук і печатка Війська Запорозького (під час походів як гетьманська канцелярія, так і клейноди перебували при гетьманові).

На визволених землях було скасовано польський адміністративний устрій: ліквідовано воєводства й повіти, створено полки. У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7). Центром полку було одне з великих міст полкової території.

Кожен полк очолював полковник, якого здебільшого призначав гетьман.

Чигиринська фортеця. Реконструкція Г. Логвина

Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Глухів, Батурин та ін.), керували традиційні органи міського самоврядування (магістрати). Розміщення в таких містах полкової канцелярії створювало ситуацію двовладдя, адже гетьман затверджував «городового отамана».

СЛОВНИК

Полковник - воєначальник, що здійснював адміністративну, військову і судову владу на території адміністративно-військової одиниці - полку.

Сотник - особа, яка очолювала сотню - військово-адміністративну одиницю Війська Запорозького.

Городовий отаман - голова городового / сільського козацького самоврядування, який, на відміну від сотників, виконував лише адміністративні функції.

Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше сотень. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну - городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала сільська громада, а справами козаків - сільські отамани.

Запорозька Січ (територія Вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею, яка не входила до жодного з полків. Січ підпорядковувалася гетьманському правлінню та самостійно обирала кошового отамана.

ЗАУВАЖТЕ

У Б. Хмельницького були різні загальновійськові стяги. З малиновим, червоним, порфірним ішли у бій, у поході за гетьманом хорунжий ніс блакитний, при гетьманському наметі стояв білий. У таборі, під час ради, генеральний хорунжий із помічниками виносили всі прапори. Червоною китайкою (прапором із червоного шовку) покривали тіло козацького старшини, коли той гинув у бою або помирав і військо прощалося з ним. Із червоною китайкою опускали в землю й домовину, бо червоний колір в Україні вважався уособленням жалю і безмірного смутку.

Гетьманський прапор Б. Хмельницького з колекції трофеїв Військового музею в Стокгольмі (Швеція)

Скориставшись схемою на с. 129, поясніть, як у козацькій державі здійснювалася державна влада. Прочитайте в Конституції України, як відбувається розподіл влади в сучасній Україні. Кому належить законодавча, виконавча та судова влада? Порівняйте державний устрій Війська Запорозького і сучасної України. Виділіть спільні й відмінні риси у формуванні органів державної влади.

4. Військо Української козацької держави

Гарантом успішної розбудови Української держави стала національна армія. Вона сформувалася на засадах побудови запорозького війська. Її ядро становило реєстрове та запорозьке козацтво, навколо якого об’єдналося покозачене селянство й міське населення. Основу війська становили козацькі полки. Підрахувати чисельність армії за часів Б. Хмельницького складно, адже кількість вояків постійно змінювалася через міждержавні угоди, що передбачали зміни в реєстрі, а також через активніше чи пасивніше залучення мирного населення на військову службу. На думку вчених, у вирішальні моменти Національно-визвольної війни армія могла становити 100-150 тис. осіб.

Типажі козацтва у XVII ст. З карти «Генеральний опис України» Й. Янсоніуса. 1649 р.

Система органів влади Війська Запорозького

До козацького полку зазвичай входили кінні й піші козаки. До війська козак мав з’являтися з рушницею, шаблею, списом, порохом, кулями, провіантом, а також на гарному коні. За часів Національно-визвольної війни в козацьких полках уже була артилерія, якою відав обозний.

5. Соціально-економічні перетворення в Українській козацькій державі

Складіть схему: «Структура українського суспільства доби Гетьманщини». Виконайте завдання і обговоріть їх у парі. Пригадайте суспільну піраміду українського суспільства у складі Речі Посполитої на с. 23. Порівняйте становище різних верств українського суспільства. Що змінилося унаслідок Національно-визвольної війни?

Утвердження Української козацької держави - Гетьманщини - відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє польське шляхетське землеволодіння, а також кріпацтво. Натомість поступово почала формуватися козацька, селянська, а також державна власність на землю.

Відтак змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати, католицька шляхта й духовенство. Землі біглої шляхти захопили козаки й селяни, частина земель перейшла у власність військового скарбу.

Значною мірою збереглося землеволодіння української шляхти. Б. Хмельницький видавав шляхтичам охоронні універсали, що захищали їхні володіння.

Захопленням пусток, купівлею і гетьманськими даруваннями збільшувала землеволодіння козацька старшина, яка разом з українськими православними шляхтичами прагнула стати великими землевласниками. Розширення кола старшини відбувалося через службу на відповідних посадах. З часом козацька старшина перетворилася на провідну верству українського суспільства, головного землевласника, що відігравав ключову роль у вирішенні державних справ.

Значна роль у житті суспільства належала козацькому стану. Козаки були звільнені від будь-яких податків, крім обов’язку виконувати військову службу на користь держави власним коштом. За службу у війську козаки отримували право на землі, привілеї в торгівлі, політичні права.

Православне духовенство за історичною традицією поділялося на біле й чорне. Біле духовенство не підпорядковувалося світським законам Війська Запорозького, а підлягало духовному суду. Чорне духовенство з початку Національно-визвольної війни опинилося у винятково вигідних умовах. Б. Хмельницький не тільки залишав за монастирями земельні володіння та обов’язкову працю селян, але й збільшив їхні багатства новими жалуваннями.

У містах із магдебурзьким правом воно діяло й надалі, відтак це дещо ізолювало містян від інших суспільних станів. Джерела свідчать, що містяни з торговельно розвинутих міст найчастіше зберігали за собою право на самоврядування, менші ж міста підпадали під козацьке управління.

Правове становище селян не надто зазнало змін, часто вони й надалі мали виконувати повинності на користь землевласників (монастирів, української шляхти, козацької старшини). Утім значна частина українського селянства у ході Національно-визвольної війни покозачилася, звільнившись від приватної підданської залежності й перетворившись на підданих Війська Запорозького, тобто простих людей, що володіли землею, яку самі обробляли, за умови сплати податків до військової скарбниці.

Прочитайте текст джерела на с. 131 і дайте відповіді на запитання. 1. Про що йдеться у джерелі? 2. З’ясуйте, які верстви суспільства потрапили до категорії незахищених унаслідок Зборівського договору. Які залишилися при своїх правах? Висловіть припущення, чому саме. 3. Поміркуйте, чи міг Б. Хмельницький у цій ситуації вчинити інакше.

«Однак згідно миру (Зборівського) шляхта може повертатися до своїх маєтків та староств. Пану Лаврентію Лісковському та іншій шляхті нагадуємо і суворо забороняємо кривди і перешкоди чинити, в пожитках панських та покоях погромів не чинити. Кожен нехай своїм тішиться: козак за своїм дивиться і свої вольності стереже, а щодо тих, хто не прийняті до реєстру нашого, які на ланах панських щоліта засівали, тепер ниву мусять віддати; бо за примиренням опору не слід чинити...»

Наказ Б. Хмельницького ніжинському полковнику П. Шумейку. 1650 р., липня 31 / серпня 10

ПІДСУМОВУЮЧИ ВИВЧЕНЕ

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ ЩОДО ЗАПРОПОНОВАНИХ ТВЕРДЖЕНЬ

  • Унаслідок національно-визвольних змагань під проводом Б. Хмельницького постала Українська козацька держава з розгалуженою системою органів державної та місцевої влади. Вирішальну роль в управлінні державою відігравали гетьман та козацька старшина.
  • На звільнених українських землях було ліквідовано польську систему адміністративно-територіального поділу й запроваджено нову - за зразком Запорозької Січі.
  • Ліквідація кріпацтва і польсько-шляхетського землеволодіння не призвела до докорінних змін у становищі селян. Відбувалися зміни у становищі української козацької старшини та рядового козацтва.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Дайте визначення поняттям.

Гетьманщина; гетьман; універсал; полк; сотня; полковник; сотник; генеральна старшина.

2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава - Гетьманщина на початку 50-х років XVII ст.? Які українські землі не входили до її складу? Які полки розташовувалися на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

3. Дайте відповіді на запитання.

► Що являв собою полково-сотенний устрій Війська Запорозького? ► Що змінилося в соціально-економічному житті українців унаслідок визволення від польського панування? ► Хто належав до генеральної старшини? ► Яка суспільна верства відігравала вирішальну роль в управлінні державою? ► Як здійснювалося судочинство у Війську Запорозькому? ► Що змінилося в становищі українських міст?

4. Поміркуйте.

► Як визвольні змагання вплинули на економічне становище українців, на чиїх територіях відбувалися воєнні дії? ► Які причини швидкої розбудови Української козацької держави? ► За рахунок яких суспільних верств формувалася козацька старшина?

5. Прочитайте уривок із праці відомого українського історика М. Грушевського про устрій Війська Запорозького. Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Чи можна вважати політичну систему Гетьманщини демократичною? Відповідь обґрунтуйте.

«Щоб не було ніякої тісноти від власті людям, щоб вона не каверзувала людьми, не накидала їм своєї волі, не має бути іншої власті, тільки з вибору народного. Се називається устроєм демократичним - щоб народ сам собою правив. Як у селі все має становити виборча сільська рада, а правити виборча сільська управа, так має бути в повіті, в губернії і всім краю».

6. Уявіть себе мешканцем / мешканкою держави Війська Запорозького. До якої верстви українського суспільства ви хотіли би належати? Якими правами ви в такому разі користувалися б, які обов’язки виконували б?