Тема 5.11. ЯК УБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ

Дізнаємося, як захистити свої права і приватність у віртуальному світі. Розуміємо, які маркери дій кіберзлочинців.

Діємо, застосовуючи алгоритм дій, якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою кіберхуліганів.

Модуль 1

Кіберзлочинність

Понад 30 % дитячої порнографії в інтернеті розміщують провайдери з СНД, і найчастіше у порнографічних роликах та фото фігурують діти з України та Білорусі.

(джерело: Міжнародна правозахисна організація End Child Prostitution, Child Pornography & Trafficking of Children for Sexual Purposes)

Кіберзлочини - це шахрайство, здирництво, несанкціонований доступ до персональної інформації користувачів та автоматизованих баз даних, розміщення протиправного контенту, який пропагує екстремізм, тероризм, порнографію, расизм тощо.

Об’єктом кіберзлочинів може стати кожен інтернет-користувач. На персональному рівні кіберзлочинність - це різні форми агресії, що ґрунтуються на висміюванні, публікації компромату, залякуванні або приниженні інших людей. Залякування в інтернеті - це глузування, виключення когось зі спільноти, публікація фотографій, погрози через мобільні телефони. Наслідки можуть бути небезпечними: самоізоляція, депресія, в окремих випадках спроба самогубства.

Грумінг - це онлайн-стеження за дітьми та молоддю, сексуальні домагання. Відбувається через контакти різними способами з людьми, яких вони добре не знають. Ризики не очевидні, коли грумер відправляє через інтернет свій контакт дитині та завойовує довіру з подальшим наміром зустрітися.

Основні маркери ризиків:

• використання чатів;

• розмови про секс онлайн;

• відправлення особистої інформації або фотографії людям, знайомство з якими відбулося через інтернет.

Секстинг - це поширення або обмін сексуально відвертими текстами, фотографіями та відео через мобільний телефон або інтернет-додатки, як-от: WhatsApp, Facebook, YouTube, Instagram, Twitter тощо. Ганебність секстингу полягає в тому, що це несанкціоноване перенаправления інтимного образу особи без її згоди.

Кібербулінг - це залякування через інтернет або соцмедіа. До нього належать: відправлення негативного повідомлення, глузування, розсилання фотографій або відео в мережі. Побутує думка, що шкільний задвірок, де збиралися неблагополучні та несоціалізовані діти, які, проте, «тримали в руках» усіх інших, тепер перемістився в інтернет-простір.

Є чотири ключові теми/ситуації, від яких молоді люди - користувачі інтернету можуть постраждати:

• спілкування з незнайомцями (грумінг), інтернет-зловживання;

• погрози, переслідування (кібербулінг, кіберхуліганство);

• секстинг;

• шахрайство, крадіжки та віртуальні фінансові пастки.

Обговорюємо

Легше коментувати, критикувати та ображати офлайн чи онлайн? Чому?

Громадянська активність

Об’єднайтеся в кілька груп. Кожна група має вигадати фіктивного персонажа, який зазнав кіберзалякування. Учасники/учасниці створюють сценарій такого цькування, вказуючи, що саме найбільше лякає цю людину. На завершення слід написати короткого листа з пропозицією психологічної допомоги або поінформувати дорослих про ці факти. Яку з цих двох форм обрати, група має вирішити самостійно.

Модуль 2

Права людини/дитини в інтернеті

Від часу створення Загальної декларації прав людини технології активно розвивалися, докорінно змінивши життя людей у всьому світі. Вважають, що аналогічні права людини мають діяти також і в інтернет-просторі.

Конвенція про права дитини забезпечує доступ до інформації і медіа (ст. 17).

Такий каталог основних прав можна знайти в Європейській конвенції з прав людини й Конституції України.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ КІБЕРЗАЛЯКУВАННЯ?

Крок 1. Якщо хтось вас образив онлайн, дуже важливо перечекати перші хвилини, поки пориви гніву чи страху минуть. Спробуйте утриматися й не відповідати.

Крок 2. Збережіть докази. Якщо вас образили в мережі, переконайтеся, що у вас є запис. Відразу ж зробіть скріншот.

Крок 3. Якщо це відбулося декілька разів, розпочніть вести щоденник фіксації, де записуватимете все, що відбувалося. Описуйте всі деталі.

Крок 4. Зверніться до тих, кому довіряєте: друзів, батьків, учителів. Не мовчіть про образи.

Майстерня громадянина www.citizen.in.ua

ЯК СТВОРИТИ ЯКІСНУ НОВИНУ?

Створи новину про життя твоєї громади

Новина - текст, побудований на фактах. Під час планування виокреміть найважливіші моменти, створіть рейтинг фактів у порядку спадання рівня важливості. Вирішіть, що є найважливішим, а тому має потрапити і в текст, і в заголовок.

Є кілька основних правил:

• Найголовніше, що ви хочете сказати, розміщується спочатку. Адже багато читачів не дочитують статтю до кінця, і вони можуть просто не дізнатися, що ви бажаєте їм розповісти!

• Завжди давайте відповіді на запитання: «Що? Де? Коли? Як? Чому?». Заголовок - надзвичайно трудомістка і важлива річ, адже часто визначає, чи зверне увагу читач на вашу новину. Він має бути зрозумілим, коротким, без складних слів.

• Далі йде преамбула, або, як кажуть журналісти, лід. Це - короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовка перед основним текстом. Він має бути коротким і стисло передавати зміст матеріалу. Якщо надалі у вас є інтерв’ю (пряма мова), в ліді бажано навести цитату. Зазвичай в ліді намагаються надати відповідь на запитання «що?».

• Основний текст. У ньому ви маєте дати відповіді на всі інші запитання: «Де? Коли? Як? Чому?». Вдало сприймається межування цитат із розповіддю. Намагайтесь писати стисло і сухо. Якісна новина не перевищує 1800 знаків. Дослідження показали, що читачі вибирають саме такі тексти.

• Завершивши текст, обов’язково перечитайте його!

Отак наші шведські колеги бачать якісну новину: www.mediekompass.se.