Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас. Васильків

Розділ 4. Людина, суспільство, влада в доісторичну добу та добу стародавнього світу

§ 44. Розвиток суспільства і держави

Згадайте...

— де і коли формуються найдавніші цивілізації;

— на які періоди поділяють минуле людства залежно від матеріалу виготовлення знарядь праці;

— про які ознаки держави ви дізналися в 5 класі.

Як ви розумієте...

— значення слів «рід», «влада»?

Чи знаєте ви, що...

— частка «прото» (від грецького «протос» — «перший») напочатку слів вказує на первинність, першооснову або попередній етап розвитку чого-небудь?

1. Розвиток людських колективів у доісторичний (дописемний) період

Період в минулому людства від появи людини до формування цивілізацій називають первісним, «доісторичним періодом» або ж «дописемним», адже лише з появою писемності фіксують «оповіді про минуле». Первісною називають культуру (матеріальні та духовні здобутки людства), яка існувала до появи цивілізацій. Щодо спільнот без власної писемності, які згадуються в писемних пам’ятках сусідніх цивілізацій, уживають термін «протоісторія». Варто зауважити, що науці відомі людські спільноти, які й досі живуть в умовах первісності.

Первісні збирачі й мисливці розселялися теренами всіх континентів, пристосовуючись до природних умов, розвивалися. Біологічна еволюція людини завершилася виникненням виду Homo sapiens і формуванням великих рас, серед яких виділяють європеоїдну, негроїдну та монголоїдну. Згодом біологічний вид Homo sapiens утворив десятки малих рас і сотні антропологічних типів.

Раса — група людей зі спільними спадковими зовнішніми тілесними ознаками, такими як форма черепа, колір шкіри, волосся, очей тощо.

Король Великої Британії та королівств Співдружності Чарльз III, світлина, 2021 рік

Барак Обама, 44-й президент США, світлина, 2012 рік

Нарухіто, імператор Японії, світлина, 2019 рік

Не менш важливим був розвиток взаємин всередині людських спільнот у первісну епоху. Об’єднання збирачів і мисливців у колективи допомагало вижити фізично. Взаємна допомога під час полювання, піклування про дітей, обмін життєвим досвідом, спільна праця сприяли згуртуванню первісної громади. Спільноту представників Homo habilis і Homo erectus науковці тривалий час умовно називали первісним людським стадом. Сучасні науковці використання терміну «стадо» щодо людських спільнот вважають недоречним.

З появою Homo sapiens визначальними в людському суспільстві стають родинні стосунки. Громади складалися з представників кількох сімей (родичів у кількох поколіннях). Вони спільно проживали, працювали разом та гуртом вели спільне домашнє господарство. Такий вид організації суспільства називають родовою громадою.

Рід — колектив кількох сімей, кровно пов’язаних між собою, що походили від спільного предка і жили однією громадою (общиною).

Коли господарювання кроманьйонців ще мало привласнювальний характер, сформувався материнський рід (матрилінійний). Спорідненість членів роду визначалася за материнською лінією. Жінки доглядали за дітьми, вогнищем, житлом, збирали ягоди, корінці рослин, господарювали, поки чоловіки ходили на полювання. Систему відносин, за якої жінки в сім’ї та суспільстві, в господарюванні та управлінні відіграють головну роль, називають матріархальною.

Рід, що мешкав на певній території, спілкувався зі спорідненими, близькими за звичаями родами, з якими розмовляв однією мовою. З представниками сусідніх родів вступали в шлюбні стосунки, організовували колективні справи. Кілька таких кровноспоріднених родів утворювали плем’я з певною територією, самосвідомістю і самоназвою, деякою господарською спільністю. Археологічні дослідження підтверджують формування племен у мезоліті. У пізніші періоди формуються союзи племен.

Плем’я — спільнота людей, утворена з кількох кровноспоріднених родів зі спільним походженням, мовою, звичаями.

Поки знаряддя праці були кам’яними, господарювання вимагало великих спільних зусиль. Громада-рід гуртом доглядала худобу, розчищала ділянки землі для обробітку ґрунту мотикою, спільно користувалася пасовищами, лісом. Поступово розширювали сферу застосування фізичної сили чоловіків поблизу житла, зростав їхній авторитет у прийнятті колективних рішень.

Удосконалення знарядь праці і технологій (перехід від мотичного до орного землеробства, від кам’яних до металевих знарядь) сприяло збільшенню обсягів вирощеної їжі та дозволяло окремим сім’ям самостійно забезпечувати себе всім необхідним. Громада зростала кількісно, розділялася на менші групи, які прагнули господарювати індивідуально. Вирощеним врожаєм та худобою кожна сім’я розпоряджалася самостійно, намагаючись збільшити обсяг свого майна і оберігати його, а її добробут залежав від кмітливості та працьовитості. Родова громада ставала громадою сусідською. Управління громадськими справами здійснювали «батьки» сімей, тому сусідську громаду ще називають патріархальною (грецькою «патер» — батько, «архе» — влада).

1. Що таке первісність? 2. Які особливості існування матріархальних та патріархальних суспільств? 3. Як ви розумієте терміни «рід», «плем’я»?

2. Виникнення перших держав

Держави як суспільної організації в доісторичну епоху ще не було. Питання, що стосувалися життя спільноти, вирішували, як правило, на загальних зборах. Наприклад, загальні збори обирали старійшин — найавторитетніших, наймудріших, найсильніших представників роду (племені), які здійснювали повсякденне управління громадою. Тобто загальні збори спільноти наділяли обранців певною владою, натомість зобов’язуючись виконувати їхні веління. Участь у таких зборах мали право брати дорослі чоловіки роду чи племені, які водночас були воїнами-захисниками. Очільником війська (вождем) обирали найдостойнішого з воїнів. Так поступово суспільство розвивається і на певному етапі стає державно-організованим, а влада старійшин перетворюється у владу державну. Якщо вождь зумів забезпечити передачу верховної влади в племені від батька до сина, формувалася держава з монархічною формою правління.

Влада — сила, за допомогою якої носій влади здійснює цілеспрямований вплив на підвладних за допомогою авторитету, переконання, примусу.

Держава — владне утворення, організація влади в межах певної території, яке забезпечує єдність, цілісність, безпеку і загальний добробут, вирішує загальні справи за допомогою спеціального механізму і на основі права.

Отже, в певний період розвитку суспільства формується держава. У народів Давнього Сходу цьому сприяла необхідність організації робіт для будівництва зрошувальних каналів. У Греції головну роль у виникненні держави відіграє врегулювання суперечностей та конфліктів всередині суспільства. У римлян виникнення держави спричинене боротьбою між римською родовою знаттю (патриціями) і чужинцями, що прийшли на цю землю (плебеями), а германські племена зорганізувалися в державу задля ведення загарбницьких походів. В інків і майя утворення державності прискорив розвиток землеробства. У слов’ян держава виникла як наслідок поступового перетворення органів військової демократії на державні органи.

Найсуттєвішими з умов, за яких виникали держави є: поява приватної власності та необхідності її захищати; необхідність упорядкування взаємин між людьми, що мають різний майновий стан; поява релігії та писемності; усвідомлення можливої поведінки (прав) та необхідної поведінки (обов’язків); потреба в такій організації співжиття, яка б захистила людей фізично і врегулювала та узгодила інтереси.

1. Що таке «влада» та «держава»? 2. Перелічіть основні причини виникнення держав. 3. Поміркуйте, для чого людству потрібні держави.

3. Форми державного правління

Як вам відомо з курсу 5 класу, розрізняють держави, у яких основним носієм влади є народ, і держави, де влада належить одній особі. Їх називають республіками та монархіями. Це сучасна класифікація, а мислителі давнини виокремлювали більше різновидів, серед яких найповнішим є перелік, запропонований Арістотелем. Це демократія (народовладдя), політія (організація суспільства в самостійній одиниці розселення, полісі), аристократія (влада представників родової знаті), олігархія (влада невеликої закритої групи найбагатших осіб), монархія (спадкова чи виборна пожиттєва влада однієї особи) і тиранія (одноосібна влада, встановлена насильницьким шляхом за підтримки армії).

Форма правління — спосіб організації верховної влади, який визначає її взаємовідносини з населенням держави, організацію вищих державних органів і особливості розподілу повноважень між ними.

Суть державної влади можна збагнути краще, якщо згадати протилежне явище — відсутність державної влади. Стан безвладдя, як свідчать історичні факти, супроводжується й характеризується тяжкими злочинами, грабунками, насильством. У давні часи народ більше боявся відсутності монарха (відсутності власного джерела влади), ніж чужоземного поневолення.

1. Перелічіть ознаки держави, які ви вивчали в 5 класі. Скористайтеся підказкою — хмаринкою слів. 2. Які з цих ознак ви вважаєте найважливішими для характеристики держави? 3. Які наслідки може спричинити бездержав’я?

1. Вправа «Фішбоун». Створіть схему-фішбоун «Причини утворення та значення держави для людства».

Корисна гра:

Онлайн-вправа «Попрактикуємось»

https://cutt.ly/D2gIzYh

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Укладіть перелік типових ознак держави. 3. Складіть словник термінів до теми. 4. Укладіть схему «Форми державного правління». 5. Вправа «Скрайбінг». Створіть скрайбінг (малюнковий супровід пояснення) на тему «Перші людські суспільства». 6. Вправа «Обговорюємо». Об’єднайтесь у групи. Візьміть участь у дискусії «Для чого потрібна держава?».