Досліджуємо історію і суспільство. 6 клас. Васильків

§ 16. Найдавніші землероби світу

Згадайте...

— яку роль у вирощуванні рослин відіграє вода;

— які спільноти називають цивілізаціями.

Як ви розумієте...

— значення слова «неолітизація»?

Чи знаєте ви, що...

— населення Європи епохи неоліту не знало писемності, тому всі відомості про цей час походять з трьох джерел — археології, лінгвістики та (останнім часом) палеогенетики;

— неолітичний період в історії Європи тривав приблизно з 7 тис. до н. е. до 18 ст. до н. е.;

— неолітичні культурні новації просувалися вглиб Європи з південного сходу на північний захід зі швидкістю приблизно 1 км на рік;

— слово «іригація» походить від латинського «irrigatio» й означає «зрошування»; іригаційними спорудами є дамби, канали, водосховища?

16.1. Найдавніші осередки землеробства та відтворювального господарства

Процеси неолітизації охопили різні регіони нашої планети вкрай неодночасно. Розпочалися вони на теренах Близького Сходу. У мезолітичну добу тут існувала так звана натуфійська культура, носії якої ще 13 тис. років до н. е. перейшли до осілого та напівосілого способу життя, освоюючи дикі злакові культури. Також саме в цьому регіоні близько 12 тис. років тому ми бачимо початки одомашнення тварин. Серед наступників натуфійців особливо виділялися мешканці давнього міста Єрихон, що його деякі дослідники вважають одним з перших міст або протоміст на планеті. Його заселяли ще з VIII тис. до н. е.!

Єрихонська вежа 8000 р. до н. е. у Тель-ес-Султані

Археологічний район Єрихона з висоти пташиного польоту, 2008 рік

На теренах сучасних Ізраїлю, Іраку, Сирії та Туреччини виникли поселення, які стали потужними економічними центрами з розвивинутою монументальною архітектурою. Прикладом такого поселення є Чатал-Гююк на території сучасної Туреччини. Там можна виокремити спеціальні приміщення, що виконували побутові чи сакральні (пов’язані з релігійним життям) функції.

Реконструкція сільського життя в Чатал-Гююк, ілюстрація Джона Своггера

Чатал-Гююк, розкопки, 2021 рік

Традиції землеробства й технічні новації неоліту через територію Малої Азії поширилися на територію Європи. Балканський півострів став центром неолітизації регіону, зокрема й території України.

Певний перелом у розвитку землеробських спільнот на території Європи, Близького Сходу, Африки, Азії відбувся в IV тис. до н. е. Ймовірно, він був пов’язаний з кліматичними змінами на планеті. Різні спільноти пристосувалися до цих викликів по-різному. Десь, як-от на території Європи, великі неолітичні та енеолітичні землеробські спільноти поступово занепали, фактично перебуваючи за крок від створення держав, писемності, міст та складної соціальної структури. Натомість на території південної Месопотамії, а також у долинах річок Ніл та Інд вони отримали новий імпульс і зробили вирішальний крок до появи перших землеробських та міських цивілізацій.

1. Назвіть найдавніші землеробські поселення неоліту. 2. Поміркуйте, чому перехід до відтворювального господарства відбувався неодночасно. 3. Простежте за сучасною мапою «маршрут» неолітизацїі Європи.

16.2. Землероби ранніх цивілізацій і їхня взаємодія з природним середовищем

Найдавнішими цивілізаціями вважають утворення, які виникли в північній частині долини річки Ніл та в нижній частині долин річок Тигр та Євфрат. На рубежі IV та III тис. до н. е. вони демонстрували всі ознаки цивілізації, про які ви мали змогу прочитати в попередньому розділі підручника. Це, насамперед, наявність державності, писемності, монументальної архітектури. А також ускладнений соціальний поділ суспільства й розвинуті ранні міста, які часто починали своє існування як центри релігійні, паралельно виконуючи економічні, політичні та військові функції. Згодом, у III тис. до н. е., формування цивілізації відбувалося на теренах долини річки Інд в Індії та на берегах річки Янцзи в Китаї.

Рівнинну область між річками Тигр і Євфрат, яка розташована в середній і нижній течії цих річок, називають грецьким терміном Месопотамія (Межиріччя). Ще з неолітичної доби ця місцевість (сучасні Ірак та Сирія) належала до району так званого «Родючого Півмісяця».

Річка Євфрат на території Сирії

Тигр та Євфрат щовесни виходили з берегів. У березні розливався Тигр, а через 2-3 тижні — Євфрат. Розливи цих рік дали основу для появи в месопотамській культурі історії про всесвітній потоп, звідки вона згодом перейшла в традицію Біблії.

Річка Ніл на північному сході Африки віддавна «поводилася» дещо інакше. Вона починається в горах неподалік екватора і тече на північ територією сучасних Уганди, Південного Судану, Судану, Ефіопії та Єгипту, впадаючи в Середземне море. Давньогрецький історик Геродот відзначав, що Єгипет є «дарунком Нілу». Залежність давніх єгиптян від цієї річки була неймовірною. Довжина водної системи Нілу — понад 6800 км, і «приборкання» річки та співжиття з нею було непростим завданням. Розливи Нілу, які починалися наприкінці липня, ділили єгипетський рік на три частини: період повені, або повноводдя, період сходу посівів та період урожаю. Наближення повені єгиптяни фіксували за допомогою спеціальних споруд, які визначали зміни рівня річки, — ніломірів.

Течія Нілу на території Єгипту

Ніломір ван Рода в Каїрі, Єгипет, світлина Бертольда Вернера

Спільною особливістю цивілізацій, що виникли в Межиріччі та в долині Нілу, є наявність іригаційних споруд, будівництво яких вимагало спільних узгоджених дій усіх мешканців. Створювали іригаційні системи Єгипту і Межиріччя з різною метою. У Месопотамії основним їхнім завданням було надати землі рівно стільки вологи, скільки потрібно, без шкідливого надлишку.

Суть іригації в долині Нілу — спорудження дамб, які могли б утримувати воду якомога довше на полях, щоб шар намулу, який річка несла з собою, був досить великим. Такий спосіб господарювання суттєво залежав від рівня розливів Нілу. Зі зростанням кількості населення збільшувалася потреба в площах зрошуваної землі. Тому єгиптяни вже з II тис. до н. е. почали будувати канали між Нілом і частиною оаз, а згодом впровадили спеціальний пристрій — шадуф, який дозволяв переміщати воду на ділянки, де її бракувало, або куди вона не доходила під час розливів Нілу.

Садівник з шадуфом, гробниця Іпуя в Дейр-ель-Медіні, Фіви, настінний розпис

Отож, ранні осередки землеробства та інших форм відтворювального господарства виникли в добу неоліту. Охоплюючи спочатку близькосхідні терени, згодом вони природним чином проникли в усі придатні для цього місцевості.

1. Визначте, у чому полягала залежність перших землеробських цивілізацій від природи. 2. Виділіть спільне та відмінне в розвитку землеробства ранніх цивілізацій Межиріччя і долини Нілу. 3. Як ви розумієте термін «іригаційне землеробство»?

Онлайн-цікавинка:

3-D анімація «Давнє місто Єрихон»

https://cutt.ly/B17xHjk

Корисна гра:

«Найдавніші землероби»

https://learningapps.org/watch?v=p4if8g1ia22

Вправа «Чому річка». Спільно обміркуйте, чому давні землеробські цивілізації виникали в долинах річок. Запишіть аргументи в логічній послідовності.

Перевірте себе

1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 2. Яке із найдавніших землеробських поселень ви б відвідали? Поясніть свій вибір. 3. З якою метою будували іригаційні споруди в Межиріччі, а якою була їхня роль в Єгипті? 4. Визначте, у яких регіонах неолітичні культури спромоглися перерости в землеробські цивілізації. Знайдіть їх на карті. 5. Вправа «Історичні цікавинки». За допомогою додаткових джерел інформації укладіть перелік «цікавинок» про спосіб життя мешканців давнього Єрихона, Чатал-Гююка. 6. Вправа «Комікс». Створіть графічний комікс про поселення перших землеробів (Єрихон, Чатал-Гююк), цивілізації Межиріччя, долин Нілу.