Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

§ 6. Франція в 1815-1848 рр.

Чи знаєте ви, що...

...упродовж 1820-1823 рр. генерал-губернатором Новоросійського краю був граф Луї Олександр Андре де Ланжерон, за сприяння якого в Одесі засновано Рішельєвський ліцей, Ботанічний сад, Приморський бульвар, випущено першу газету;

...свою першу відому наукову працю видатний український математик Михайло Остроградський написав у 1826 р., навчаючись у Парижі;

...у 1847-1850 рр. у селі Верхівня (нині Житомирська область) жив французький письменник Оноре де Бальзак, який закохався в місцеву поміщицю Евеліну Ганську і згодом одружився з нею.

6.1. Як відбувалася «реставрація Бурбонів»?

Після того, як Наполеона І Бонапарта позбавили престолу, королем Франції проголосили Луї XVIII (1815-1824), брата страченого монарха. Рішення Віденського конгресу про «реставрацію Бурбонів» відновили «старий порядок» у державі. Консервативна частина аристократії, яка переховувалася від республіканців закордоном, повернула втрачені впливи. Настав час «білого терору» (згадуєте, саме цей колір символізував родину Бурбонів). Монархісти знищували прибічників республіканців та бонапартистів. Жертвами переслідувань стали політичні діячі і просто симпатики революції.

Король Луї XVIII, усвідомлюючи, що цілком повернути дореволюційний лад неможливо, ще 4 червня 1814 р. «дарував» народові Конституцію. Францію оголосили конституційною монархією. Гарантували недоторканність приватної власності, громадянську рівність, свободи віросповідання, друку, хоча державною релігією залишався католицизм. Продовжували діяти наполеонівські кодекси. Виконавчу владу уособлював король, тоді як закони ухвалював двопалатний Законодавчий корпус. Верхню палату (перів) призначав монарх, нижню палату (депутатів) обирали (щоправда, виборців було заледве 90 тис. із 25 млн французів). На перших виборах затяті роялісти перемогли поміркованих. Навіть Луї XVIII віддав належне їхній консервативності, іронічно назвавши «незрівнянною палатою».

«Король Франції Карл X», художник Генрі Боун (Боне), 1829 р.

У 1824 р. престол посів Карл X (1824-1830). За нього Франція підготувала ґрунт для завоювання Алжиру. Водночас у 1827 р., французько-англійсько-російська морська ескадра розгромила османський флот, чим забезпечила автономію Греції. Проте у внутрішніх справах король виявився лялькою в руках роялістів. Потрапивши під вплив радників, він узявся відроджувати стани, всевладдя церкви. Знову карали за «святотатство». Дворяни отримували відшкодування за землі, відібрані в роки революції. Гроші для цього (щонайменше 1 млрд франків!) пропонували зібрати, підвищивши податки з буржуа, комерсантів і «третього» стану. Державу охопила криза.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись словником, з’ясуйте значення слова «реставрація». Чому так називали період історії Франції 1814-1830 рр.? 2. Яке зі словосполучень: «абсолютна монархія», «конституційна монархія», «парламентська демократія» доцільно використати, розповідаючи про правління Бурбонів у післяреволюційній Франції? 3. Розгляньте портрет Карла X. Якими засобами художник відобразив відновлення монархізму у Франції?

6.2. Чому і як розгорталася Липнева революція 1830 р.?

«Реставрація Бурбонів» продемонструвала, що революція нічому не навчила королів. Відновлення влади дворян і впливовості духівництва, розкошування монаршого двору, урізання політичних прав, обмеження свобод, підвищення податків, господарський занепад — звичні ознаки тодішньої буденності. Як наслідок, зростало невдоволення народу. Ліберально налаштовані аристократи, військові гуртувалися в масонські ложі. (Наприклад, до «каменярів» долучився герой війни за незалежність США і Французької революції, генерал Жильбер дю Мотьє де Лафаєт.) Принципу рівності перед законом домагалися студенти й учні. Вони теж створювали таємні організації доволі чисельні й авторитетні. Зокрема, «Рицарі свободи» налічували 40 тис. осіб. За зміни виступали буржуа, фінансисти, інтелектуали — загалом прихильники республіки, які в 1829 р. створили Орлеанську партію. На сторінках своєї газети «Національ» вона жорстко критикувала владу.

«Битва перед Паризькою ратушею 28 липня 1830 р.» («Свобода на барикадах»), художник Жан-Віктор Шнетц, 1833 р.

Учинки Карла X лише загострили ситуацію. Особливий гнів викликало призначення очільником уряду Жана де Поліньяка, протеже короля. Палата депутатів засудила це рішення, вимагаючи відставки урядовця. Король заблокував роботу парламенту. 26 липня 1830 р. він видав «ордонанси» (укази), що скасовували Конституцію. Законодавчий корпус належало розпустити, а нові вибори провести так, аби перевагу отримали великі землевласники. Для контролю за протестувальниками вводили цензуру.

У відповідь події розвивалися миттєво. Проти диктаторських указів парижани вийшли на вулиці. У столиці залунали революційні гасла, споруджували барикади, зав’язалися сутички з армією. За кілька днів повсталі, дочекавшись допомоги з провінцій, зайняли ратушу, арсенали, королівський палац. Монарх намагався порозумітися з бунтівниками: вигнав Жана де Поліньяка, скасував «ордонанси». Однак 30 липня 1830 р. утік до Великої Британії, потім — до Австрії.

Міркуємо і діємо!

1. Чому «реставрація Бурбонів» спричиняла неминучу революцію? Відповідь підтвердьте фактами. 2. Розгляньте картину Жана-Віктора Шнетца. Які її елементи свідчать, що події відбувались у Франції? Які верстви населення брали участь у подіях? Чи мирною була революція? 3. Липнева революція 1830 р. у Франції увійшла в історію під назвою «трьох славних днів». Поясніть влучність такої назви.

6.3. Як постала Липнева монархія у Франції? Як правив король Луї-Філіп І?

Революція не скасувала монархізму у Франції. 9 серпня 1830 р. королем проголосили Луї-Філіпа І (1830-1848) з орлеанської гілки династії Бурбонів. Так постала Липнева монархія. Щоправда, Законодавчий корпус ухвалив змінену Конституцію, а нова виборча система надавала право голосу сотням тисяч французів. Відновлено попередні права і свободи, позбавлено державного статусу католицьку церкву. Також, що важливо, скасували «божественне право» королів на трон. Але, вочевидь, Луї-Філіпа не засмучували ці обмеження. Він добре почувався в ринкових умовах, давав раду власним маетностям, часто виходив на вулиці та спілкувався з людьми.

Господарство отримало поштовх для розвитку. Зменшили податки, і промисловці активніше вкладали кошти у виробництво, розбудовуючи металургійні, машинобудівні, текстильні підприємства. З’явилися пароплави, прокладали залізниці. Збільшували площі для вирощування пшениці й винограду. Піднесення вовняної промисловості в Нормандії посприяло пожвавленню тваринництва в регіоні. Водночас фінансовий капітал примножувався швидше, ніж промисловий, а концентрація банків була значною. На відміну від Великої Британії, яка активно витрачала гроші в колоніях, у Франції охоче надавали кредити, зокрема іншим урядам. Тому вона набула іміджу «держави-лихварки».

У період Липневої монархії у французькій внутрішній політиці тривали невпинні протистояння. Провідна партія «орлеаністів» підтримувала дії уряду та Луї-Філіпа, навіть коли в його оточенні вибухали корупційні скандали. «Легітимісти» (прихильники дореволюційного становища) боролися за Карла X. Після його смерті вони шукали надійного спадкоємця, щоб повернути тому Версаль, а собі впливовість. У 1832 р. у Вандеї вони підняли повстання, що його придушили військові. Заколоти проти Луї-Філіпа І влаштовували й бонапартисти — прибічники наполеонівської імперії. Попри те, найнебезпечнішими, напевно, були республіканці. Помірковані виступали за збереження Законодавчого корпусу, зростання числа виборців, тоді як радикальні (рішуче налаштовані) вимагали повного усунення монархії, причому — всіма можливими способами. Саме радикали призвели до чергової революції в лютому 1848 р.

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть спільні і відмінні ознаки монархічної влади у Франції до та після Липневої революції 1830 р. 2. Чи можна вважати, що Липневій монархії були притаманні ознаки демократії? 3. Обміркуйте, чому у Франції впродовж кінця XVIII — першої третини XIX ст. двічі відбувалися революції? Як вони вплинули на подальший розвиток держави?

У той час, коли у світі...

27-29 липня 1830 р. — розгортання Липневої революції у Франції

Тоді на теренах України...

29 листопада 1830 р. — початок польського повстання, що поширилося на терени Правобережної України

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://is.gd/DIQlDK

6.1. Пекельна машина та замах на французького короля.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p2fwbena521

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Доберіть події історії України, які відбувалися синхронно з розгортанням Липневої революції у Франції. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про участь Франції в європейських подіях першої третини XIX ст.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте поняття «реставрація Бурбонів». 4. Обміркуйте ситуацію: «Після Липневої революції у Франції видавали 700 газет і журналів. До кінця 1832 р. уряд ініціював проти них 411 судових процесів. Зокрема, журналістів газети «Трибюн» упродовж 1831-1833 рр. притягали до суду 111 разів». Які процеси відображають ці цифри? Чи свідчать вони, що у Франції відбувалося становлення демократії?

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

5. Підготуйте аналітичну записку (після пояснень учительки / учителя) про зміни в житті та побуті різних верств населення Франції в 1815-1830 рр. 6. Оцініть особливості парламентаризму у Великій Британії та Франції першої третини XIX ст.