Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)
Словник основних понять і термінів
ВСТУП. МОДЕРНА ДОБА В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА І УКРАЇНИ
«Довге» XIX століття — підперіод Нового (Модерного) часу (доби), що тривав від останньої третини XVIII ст. (початку Французької революції) до 1914 р. (початку Першої світової війни).
Новий (Модерний) час (доба) — (від латинського «модернус» — «сучасний»); період всесвітньої історії між Середньовіччям і Новітнім часом від кінця XV ст. до початку XX ст.
Розділ 1.
ЄВРОПА В ЧАСИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
Конституційна монархія — (від поєднання слів «конституція» та «монархія»); державне правління, за якого влада глави держави — монарха — обмежується конституційними нормами.
Розділ 2.
ДЕРЖАВИ ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ, СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ: ПОЛІТИЧНЕ І СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ, ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА (1815-1870 рр.)
Аболіціонізм — (від однойменного французького слова чи латинського — «аболіціо» — «скасування»); наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у США — рух за скасування рабства чорношкірого населення.
«Весна народів» — у країнах Європи, деяких Латинської Америки — хвиля заворушень, повстань, революцій, що розпочалися навесні 1848 р. і мали на меті змінити (модернізувати) існуючі суспільні порядки.
Західники — (від слова «захід»); у російському суспільстві 40-50-х рр. XIX ст. — прихильники наслідування Росією західноєвропейського шляху розвитку, які вважали конституційну (парламентську) монархію прийнятною формою державного правління, домагалися скасування кріпацтва, становлення капіталістичних відносин.
Ідеологія — (від поєднання давньогрецьких слів «ідеа» — «прообраз» і «логос» — «слово», «вчення»); сукупність філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, мистецьких поглядів, що властиві певним суспільствам, верствам, політичним партіям.
Індустріальне суспільство — (від поєднання слів «індустрія» — «промисловість» і «суспільство»); історичний період, якому властиві високий рівень розвитку промисловості, механізація та автоматизація виробничих операцій, використання науково-технічних досягнень, що зумовлюють якісні зміни в різних галузях життя.
Карбонарії — (від латинського слова «карбонаро» — «вугляр»); в Італії в 1807-1832 рр. — учасники таємного товариства, які домагалися національної єдності та незалежності країни.
Консерватизм — (від однойменного французького слова або латинського «консерво» — «охороняю», «оберігаю»); «традиційні» погляди, переконання; прихильність до старого, віджилого; суспільно-політична течія, прибічники якої обстоюють історичні традиції, звичні принципи і форми суспільного та політичного устрою, обережно ставляться до будь-яких змін.
Лібералізм — (від однойменного французького слова або латинського «лібераліс» — «вільний»); вільнодумні погляди, переконання; нехтування правилами; позбавлення від обмежень, насаджених релігією, державою, суспільством; суспільно-політична течія, прихильники якої ставлять людину на перше місце, наділяють її правом вибору, можливістю керувати собою.
Націоналізм — (від однойменного французького слова або латинського «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); ідеї і погляди, що виходять із переваг національних цінностей перед особистісними, груповими й загальнолюдськими; суспільно-політичний рух за збереження й розвиток етнічних та культурних особливостей, національну незалежність.
Нація — (від латинського слова «націо» — «походження», «плем’я», «народ»); спільнота людей, об’єднаних назвою, символами, географічним та соціальним походженням, історичною пам’яттю, політичними й духовно-культурними цінностями.
Парламентська демократія — (від поєднання слів «парламент» і «демократія»); державне правління, за якого урядовців призначають депутати парламенту, причому главі держави належать обмежені (представницькі чи церемоніальні) повноваження.
Професійна спілка — (від поєднання слів «професія» і «спілка»); громадська організація, що об’єднує працівників певної галузі для захисту їхніх інтересів та прав.
Слов’янофіли — (від поєднання слів «слов’янство» і «філія» — «прив’язаність», «любов»); у російському суспільстві 30-60-х рр. XIX ст. — прихильники самобутнього шляху розвитку Росії, які ідеалізували історію, православ’я, державне правління імперії, а деякі вважали, що Росія має очолити слов’янські народи та правити ними.
Соціалізм — (від латинського слова «соціаліс» — «суспільний»); ідеї, погляди, вчення, спрямовані на утвердження рівноправ’я, соціальної справедливості, свободи та рівності; державна політика захисту нижчих верств, підтримки бідних за рахунок багатих; суспільний лад із переважно державною власністю на засоби виробництва.
Чартистський рух — (від поєднання слів: англійського «чартер» — «хартія» і «демократія»); у Великій Британії — масовий рух робітників, які в 30-40-х рр. XIX ст. домагалися демократизації державного устрою.
Розділ 3.
МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ДЕРЖАВАХ ЄВРОПИ ТА В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ XIX — НА ПОЧАТКУ XX ст. ДЕРЖАВИ АЗІЇ
Антимонопольне законодавство — (від поєднання слів «проти», «монополія», «закон»); сукупність законів, урядових актів, що запобігають утворенню монополій чи обмежують їхню діяльність.
Дискримінація — (від латинського слова «діскрімінаціо» — «розрізнення»); 1) обеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою або національною належністю, політичними чи релігійними переконаннями тощо; 2) у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян в гірше становище порівняно з іншими.
Домініон — (від однойменного англійського слова або латинського «домініум» — «володіння»); самоврядна держава, що входить до складу Співдружності, очолюваної Великою Британією; в минулому — колонія Великобританії.
Дуалістична монархія — (від поєднання слів: латинського «дуаліс» — «двоїстий» і давньогрецьких «монос» — «один» та «архе» — «влада»); 1) державне правління, за якого разом із монархом правлять парламент і уряд, що його формує і контролює глава держави, який, водночас, володіє правом вето на закони, ухвалені парламентом; 2) в іншому уявленні — Австро-Угорщина, що складалася з двох незалежних частин — Австрійської імперії та Угорського королівства під владою єдиного монарха.
Експансіонізм — (від латинського слова «експансіо» — «розповсюдження»); державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами, регіонами.
Індустріалізація — (від латинського слова «індустрія» — «діяльність», «старанність»); виробництво техніки, машин та їх упровадження в економіку; перехід від аграрного до промислового господарювання.
Картель — (від однойменного французького слова — «об’єднання», латинського «картелло» — «оголошення»); форма монополії, учасники якої укладають угоду про обсяги виробництва, рівень цін, поділ ринків збуту для одержання надприбутків.
Колоніальна імперія — (від поєднання слів «колонія» та «імперія»); держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні природні і людські ресурси.
Монополія — (від грецьких слів «моно» — «один», «полео» — продаю); виключне право; перевага, панування в певній галузі; виключне право особи, групи, держави на промисел, виробництво, торгівлю; об’єднання виробництва й капіталу з метою одержання максимальних прибутків та встановлення панування в певній галузі економіки.
«Пробудження Азії» — поняття, що ним деякі історики називають період (від початку XX ст. до закінчення Другої світової війни) національно-визвольних рухів народів Азії.
Расизм — (від однойменного французького слова або «рас» — «рід», «порода»); ідеологія, що виходячи з біологічних особливостей людських рас, намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси, які нібито творять культуру, і «нижчі», нездатні до розвитку.
Сегрегація — (від латинського слова «сегрегаціо» — «відділення»); відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав: спільного проживання, навчання, професійної діяльності тощо.
Синдикат — (від однойменного французького слова — «профспілка», латинського «сіндікус» — «захисник», «заступник»); форма монополії для отримання надприбутків способом централізованого збуту продукції.
Суфражизм — (від англійського слова «сафредж» — «голос», «виборче право»); із другої половини XIX ст. у Великій Британії та інших країнах — рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти юридичних, політичних, економічних обмежень та ущемлень.
Трест — (від англійського слова «траст» — «довіра», «опіка»); форма монополії, за якої підприємства втрачають виробничу, комерційну та правову самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню, що забезпечує одержання надприбутків.
Розділ 4.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА XIX — ПОЧАТОК XX ст.)
Військово-політичний союз — від поєднання однойменних слів); об’єднання двох або більше держав із метою спільних дій у розв’язанні політичних і військових проблем: підготовки війни чи запобігання їй, захисту спільних інтересів, підтримання світової, регіональної або національної безпеки.
Геополітика — (від поєднання грецьких слів «гео» — «земля» та «політкос» — «мистецтво управління державою»); наука про взаємозв’язки, взємовпливи географічного простору та політики; владні рішення й дії, що враховують впливи географічних чинників держав на їхні політичні цілі та інтереси.
Метрополія — (від поєднання грецьких слів «метро» — «матір» та «поліс» — «місто-держава»); 1) у Стародавній Греції — місто-держава (поліс), що засновувала поселення (колонії) в інших землях; 2) держава, що володіє колоніями та використовує їх у своїх інтересах.
Мілітаризація — (від латинського слова «мілес» — «воїн, солдат, боєць»); 1) поширення військових правил і дисципліни на цивільне життя; 2) воєнізація промисловості; 3) дії влади, спрямовані на укріплення військової потужності держав.
Розділ 5.
РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ І ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ (КІНЕЦЬ XVIII — ПОЧАТОК XX ст.)
Еклектика — (від грецьких слів «еклектос» — «вибраний», «еклектікос» — «здатний вибирати»); поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів тощо.
Емансипація — (від латинського слова «емансіпо» — «звільняти від опіки»); звільнення від якої-небудь залежності, скасування якихось обмежень.
Імпресіонізм — (від французького слова «імпресьйон» — «враження»); у кінці XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких прагнули відтворити найтонші особистісні відчуття, переживання, скороминучі враження тощо.
Класицизм — (від латинського слова «класікус»— «взірцевий»); у XVII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких наслідували мистецькі здобутки Стародавніх Греції та Риму, періоду Відродження й дотримувалися суворих правил відтворення дійсності.
Масова культура — (від поєднання однойменних слів); культура, популярна серед широких верств суспільства, переважно комерційно успішна, елементи якої проявляються в різних галузях повсякдення.
Масове виробництво — (від поєднання слів «масовий» і «виробництво»); безперервне виготовлення великої кількості однорідної продукції впродовж тривалого часу.
Модерн — (від однойменного французького слова — «новий», «сучасний»); у кінці XIX — на початку XX ст. — напрям у європейських мистецтвах (переважно в архітектурі), представники яких протиставляли свою творчість традиціям попередніх періодів.
Реалізм — (від латинського слова «реаліс» — «суттєвий», «дійсний»); упродовж XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких намагалися правдиво відтворювати дійсність.
Романтизм — (від іспанського слова «романс» — ліричний жанр у середньовічній літературі); у кінці XVIII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких нехтували традиціями класицизму, висуваючи на перший план інтереси й почуття особи, використовуючи у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми.
Фемінізм — (від латинського слова «феміна» — «жінка»); суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, усунення статевої дискримінації.
Інтегроване узагальнення до курсу
«“ДОВГЕ” XIX СТОЛІТТЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА СВІТУ»
Модернізація — (від латинського слова «модернус» — «сучасний»); оновлення, осучаснення; надання будь-чому сучасного вигляду, вдосконалення відповідно до сучасних вимог.
