Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

Розділ 4. Міжнародні відносини (друга половина XІX — початок XX ст.)

• 1. «Мапа Європи. 1859», Джеймс Йоханнес ван Бредероде, 1859 р.
• 2. «Мапа театру війни», Андре Гілл, 1866 р.
• 3. «Модерний Мойсей» («Сучасний вихід з Єгипту»), Фредерік Берр Оппер, Джозеф Фердинанд Кепплер, 1881 р.
• 4. «Руки через море», Віктор Гіллам, 1898 р.
• 5. «Джон Булл та його друзі», Фредерік Вільям Роуз, 1900 р.
• 6. «Світ: добро проти зла», Джеймс Монтгомері Флеґґ, 1908 р.

§ 19. Міжнародні відносини наприкінці XIX — на початку XX ст.

Чи знаєте ви, що...

... наприкінці XIX ст. в німецьких урядовців зародилась ідея завоювання України та привласнення її природних багатств, зокрема в 1897 р. при Міністерстві закордонних справ Німеччини створили спеціальний відділ із вивчення українського регіону, а представники німецьких політичних партій, депутати рейхстагу заповзялися налагоджувати контакти з українськими політиками Галичини;

... від кінця XIX ст. урядовці Австро-Угорщини прагнули за допомогою галицьких українців схилити рутенів (наддніпрянців) до австрійської ідеї, окремі навіть сподівалися (за сприятливої міжнародної ситуації) приєднати західну частину Наддніпрянщини (Волинь і Поділля).

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Військово-політичний союз (від однойменних слів) — об’єднання двох чи більше держав для спільних дій у розв’язанні політичних і воєнних проблем: підготовки війни чи запобігання їй, захисту спільних інтересів, підтримання світової, регіональної або національної безпеки.

Геополітика (від поєднання грецьких слів «гео» — «земля» і «політікос» — «мистецтво управління державою») — наука про взаємозв’язки, взаємовпливи географічного простору та політики; владні рішення й дії, що враховують впливи географічних чинників держав на їхні політичні цілі та інтереси.

Метрополія (від поєднання грецьких слів «метро» — «матір» та «поліс» — «місто-держава») — 1) у Стародавній Греції — місто-держава (поліс), що засновувала поселення (колонії) в інших землях; 2) держава, що володіє колоніями та використовує їх у своїх інтересах.

Мілітаризація (від латинського слова «мілес» — «воїн», «солдат», «боєць») — 1) поширення військових правил і дисципліни на цивільне життя; 2) воєнізація промисловості; 3) дії влади, спрямовані на укріплення військової спроможності держави.

19.1. Які міжнародні події призвели до утворення Союзу трьох імператорів?

Дев’ятнадцяте століття для Європи видалося доволі стабільним і спокійним. Із 1815 р. тут не відбувалося гучних воєнних конфліктів, а ті, що виникали, невдовзі закінчувалися. «Диригували» тогочасною геополітикою п’ять провідних держав, що заявили про себе на Віденському конгресі: Велика Британія, Австрія (Австро-Угорщина), Пруссія (Німеччина), Франція та Росія. Як ви попередньо переконалися, ідея європейської рівноваги, втілена в домовленостях Священного союзу, виявилася доволі ефективною. До певного моменту.

Інтереси найвправніших гравців міжнародної політики перетиналися дедалі частіше. Адже «довге» століття — це період розквіту імперій, що прагнули лідерства. Водночас США, хоча й розвивалися як класична республіка, поводилися по-імперськи. На Далекому Сході теж не пасли задніх. Свої експансіоністські амбіції настирливо демонструвала Японія. Отож на планеті ставало «затісно».

«Імперська федерація: мапа світу, що демонструє простори Британської імперії в 1886 році», художник Волтер Крейн, 1886 р.

Чи не найгостріше брак колоній відчувала Німеччина, позаяк пік її могутності припав на час, коли інші вже розподілили світ. У другій половині XIX ст. Пруссія (згодом Німеччина) модернізувалася надто прискорено. Перемігши у французько-прусській війні (1870-1871) та об’єднавшись, німці гучно «брязкали зброєю», і це неабияк тривожило їхніх недругів. Окрім того, Франція внаслідок поразки втратила багаті вугіллям провінції Ельзас і Лотарингію, тому бажала реваншу. Для цього, звісно, потребувала союзників. Подальшим загостренням німецько-французьких відносин скористалася Росія, адже опинилася в ізоляції після ганебного розгрому у Східній війні. Так розпочалося російсько-німецьке зближення. Водночас шукала спільників ще одна держава, Австро-Угорщина. На цю роль найкраще надавалась сусідня Німеччина. Отож у 1873 р. сформувався черговий військово-політичний союз XIX ст. — Союз трьох імператорів — німецького, австро-угорського та російського. Найбільших зусиль до цього доклав німецький канцлер. Але надто серйозними були розбіжності між Австро-Угорщиною і Росією, зокрема щодо присутності на Балканах. Окрім того, росіяни чудово розуміли майже безнадійну ситуацію французів, які потребували нагальної підтримки. Тож невдовзі обидві сторони пішли на зближення, а «три імператори» розбіглися. Вочевидь, саме тому Отто фон Бісмарк про угоди з Росією мовив, що вони «не варті того паперу, на якому написані». За цими бурхливими подіями прискіпливо спостерігала Велика Британія. З одного боку, вона продовжувала політику «блискучої ізоляції», а по-друге, з кожною із провідних європейських країн у неї існували протиріччя інтересів. Із революційною Францією — найдавнішою «вічною» суперницею, із новоствореною Німеччиною — молодою і потужною, що відтиснула «володарку морів» із п’єдесталу, з нахабною Росією — небезпечною конкуренткою в Середній Азії та на Далекому Сході. У цій складній ситуації Великій Британії таки належало когось вибрати. Ставало очевидним: старі порядки, як і старі кордони, незабаром усіма переглядатимуться.

«Серйозно-гумористична військова мапа на 1877 рік», художник Фредерік Вільям Роуз, 1877 р.

Міркуємо і діємо!

1. Доведіть або спростуйте твердження про те, що система європейської рівноваги, закріплена рішеннями Віденського конгресу, виявилася дієвою. 2. Розгляньте алегоричні мапи Фредеріка Вільяма Роуза і Волтера Крейна. Якими символами художники відобразили внутрішні особливості й зовнішньополітичні наміри провідних держав світу? 3. Чому розвалився Союз трьох імператорів? У зошиті схематично відобразіть подальші можливі міжнародні союзи та військово-політичні блоки.

19.2. Як формувалися Троїстий союз та Антанта?

Дотримуючись рішень Віденського конгресу, велетам європейської зовнішньої політики вдавалося втримувати рівновагу. Проте після французько-прусської війни становище змінилося, і уряди цих велетів узялися активно визначатись із союзниками. Модернізована та мілітаризована Німеччина вочевидь відчувала свої «плюси», однак розташування в центрі Європи загрожувало їй війною на два фронти. Одного з них бажано було б уникнути, заручившись підтримкою котроїсь із «сусідок». Навзаєм на німецьку допомогу сподівалася Австро-Угорщина. Неозора, з невичерпними ресурсами Росія, яка конче потребувала якісного (а не вдаваного) оновлення, також не змогла б дати собі ради у випадку збройного протистояння. Лідерство на континенті втрачала й Велика Британія, тому її політики розуміли необхідність пошуку надійних партнерів. Революції і проблеми лихоманили Францію, яке теж була не проти на когось опертися. Із цього огляду, всім довелося закрити очі на обопільні протиріччя, що давніше здавалися нездоланними. Процес формування військово-політичних союзів розтягнувся на понад три десятиліття.

«Друзі миру» («Троїстий союз»), художник Жорж Тіре Боне, кінець XIX ст.

«Сердечна згода» («Антанта»), автор невідомий, 1915 р.

Після переорієнтації Росії на Францію, небезпідставно побоюючись їхнього майбутнього союзництва, інші держави і собі почали зближуватись, діючи на випередження. 7 жовтня 1879 р. між Австро-Угорщиною та Німеччиною підписано договір про спільні дії у разі загрози з боку Росії. 20 травня 1882 р. до них приєдналась Італія — так утворився Троїстий союз. Він планувався як оборонний. Якщо напали б двоє і більше супротивників на когось із союзників, вони всі мали дати збройну відсіч. У разі нападу одного супротивника на когось із союзників, два інші учасники мали дотримувалися сприятливого нейтралітету. Однак різке загострення німецько-британських відносин змусило Італію віддалитися. Вона побоювалася, і то цілком логічно, могутнього британського флоту, та й торгове змагання із Францією їй було невигідним. Формально не порушуючи союзницьких зобов’язань, італійський уряд заповзявся шукати інших коаліцій.

На противагу Троїстому союзу тіснішими ставали відносини Франції, Великої Британії і Росії. Спершу на вимушене зближення погодились Франція (через конфлікт із Німеччиною) та Росія (через суперництво з Австро-Угорщиною). Щедрі французькі інвестиції тільки сприяли цьому. Обидві країни навіть «забули» про наслідки Східної війни, у 1891-1893 рр. уклавши договір між собою. А от Велика Британія не поспішала відмовлятися від «блискучої ізоляції», хоча її колоніальні амбіції перетиналися фактично з інтересами всіх великих держав. Але невгамовне прагнення Німеччини покінчити з британським пануванням на морях і в колоніях змусило короля Едуарда VII та уряд погодитися на компроміси із Францією (щодо Африки) та з Росією (щодо Азії). Отож після підписання французько-британської угоди в 1904 р. і британсько-російської в 1907 р. сформувалася Антанта — коаліція Великої Британії, Франції та Росії. Слово «антанта» є скороченим і перекладеним із французької мови словосполученням «сердечна згода». (Та найцікавішим є те, що тристоронній документ учасники так і не підписали.)

Міркуємо і діємо!

1. Поміркуйте, чому процес формування військово-політичних блоків розтягнувся більш ніж на три десятиліття. Які чинники перешкоджали досягненню негайних домовленостей між державами? 2. Обидва військово-політичні блоки заявляли про свій оборонний характер. Чи так було насправді? Доведіть фактами з попередніх параграфів. 3. Розгляньте карикатуру і плакат, що ілюструють створення Троїстого союзу й Антанти. Упізнайте постаті, які символізують держав-учасниць. Поясніть свої міркування.

19.3. Як провідні держави боролися за перерозподіл світу?

«Обставини впливають на справи!», художник Бернхард Гіллам, 8 лютого 1882 р.

«Родоський колос» («Прогулянка від Кейптауна до Каїра»), художник Едвард Лінлі Самборн, 1892 р.

На межі ХІХ—ХХ ст. між великими «гравцями» розгорілася особливо запекла боротьба за сфери впливу та колонії. Так, у Латинській Америці розпочалася війна між США й Іспанією. Влада цієї європейської держави виявилася надто слабкою, щоб ефективно протистояти супротивникові. Тому вона втратила Кубу, Пуерто-Рико, Гуам, а також Філіппінський архіпелаг в Азії. Сприятливо закінчилася для штатів Панамська криза 1903 р. Підтримавши щойно утворену Панаму, вони отримали ексклюзивні права на Панамський канал. Не з кліматичної причини спекотно видалося в Південній Африці. Тут знайшли поклади алмазів та дорогоцінних металів, якими намагалися заволодіти і з Лондона, і з Берліна. Окрім того, на цих землях проживали нащадки нідерландських колоністів — бури. Війна з ними тривала в 1899-1902 рр., завершившись перемогою Великої Британії та захопленням нею Трансваалю й Оранжевої Республіки, що стали домініонами. В 1905-1906 рр. Франція, Велика Британія та Німеччина спричинили першу Марокканську кризу. Як наслідок, Марокко отримало незалежність, хоча фактично залишалось під впливом Франції, що розлютило Німеччину. Друга Марокканська криза 1911 р. не змінила політичної мапи. Користаючи слабкістю Османської імперії, Італія і собі розширила володіння в Північній Африці, захопивши Триполітанію та Киренаїку в 1911-1912 рр. Неспокійно складалася ситуація у Європі — кілька Балканських криз не віщували добра.

На початку XX ст. напруженість та тривоги витали над планетою. Дедалі виразніше усвідомлювалося наближення війни. Чи тоді люди замислювалися над тим, як її уникнути? На жаль, миролюбні рухи не набули масового поширення. Натомість загострились радикалізм і нетерпимість. Розгорнулася гонка озброєнь. Протягом 1883-1903 рр. військові витрати зросли вдвічі, а чисельність армій — на 25 %. У першій половині XIX ст. технічний прогрес торкався переважно економіки. Однак пізніша мілітаризація сприяла застосуванню винаходів для військової галузі. Упроваджувалися новітні засоби воєнних убивств: далекобійна артилерія, фугасні снаряди, кулемети, хімічна зброя... Ще ніколи людство так ретельно не готувалося до взаємознищення. Прийдешня війна обіцяла бути неймовірно довготривалою та кровопролитною, однак передбачити всіх її жахіть, мабуть, тоді не міг ніхто.

«Десять тисяч миль між кінчиками крил», автор невідомий, 1898-1899 рр.

Обопільні територіальні претензії, бажання розширити кордони, створення військово-політичних блоків, участь у гонці озброєнь означали наближення глобального конфлікту. Мабуть, саме на межі XIX—XX ст. набув поширення усталений вислів «у повітрі запахло війною». В 1890 р. у зверненні до рейхстагу військовий теоретик Гельмут фон Мольтке сказав: «Якщо ця війна почнеться, ніхто не може передбачити, як довго вона триватиме і чим закінчиться... І горе тому, ... хто першим кине сірника в бочку з порохом».

Міркуємо і діємо!

1. Розпочніть укладання хронологічно-тематичної таблиці «Міжнародні конфлікти кінця XIX — початку XX ст.». Кількість секторів і їхні назви визначте самостійно. 2. Як досягнення наук та винаходи впливали на мілітаризацію? Чому на початку XX ст. миротворчі рухи не поширювались у країнах світу? 3. Розгляньте карикатури. Послуговуючись логічним мисленням, а за потреби — пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, які події, явища чи процеси відобразили художники.

У той час, коли у світі...

1882 р. — утворення Троїстого союзу

1907 р. — завершення формування Антанти

Тоді на теренах України...

1882 р. — заснування в місті Єлисаветград першого українського професійного театру під орудою Марка Кропивницького

1907 р. — заснування з ініціативи Михайла Грушевського Українського наукового товариства в місті Київ

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/WRmVGHP

19.1. Гаазькі конвенції 1899 та 1907 років.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=pvv8scyac21

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про колоніальні володіння і сфери впливу великих держав на межі ХІХ—ХХ ст. Покажіть держави Троїстого союзу й Антанти; території розгортання гучних міжнародних конфліктів.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте поняття «військово-політичний союз», «глобалізація», «мілітаризація», «метрополія». Складіть із ними речення у вигляді запитань до кросворда. 4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, підготуйте нетривале (до 3 хв) усне повідомлення про місце України в зовнішньополітичних планах держав Європи.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

5. Взаємонавчаючись у парах, проаналізуйте особливості глобалізації наприкінці XIX ст., причини створення військово-політичних блоків. 6. У групах обміркуйте наслідки змагань провідних європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу.