Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Частина 2. 9 клас. Васильків

Інтегруємо! Історія поза історією. Розділ 8 «Естетика побуту української еліти XIX століття»

І. Родина Алчевських. Осередок українського культурного життя в Харкові

Родина видатного підприємця і мецената Олексія Алчевського та педагогині Христини Алчевської відіграла ключову роль у культурно-освітньому житті Харкова та України на межі ХІХ—ХХ століть. Олексій Алчевський був одним із найуспішніших підприємців свого часу. Його діяльність поширювалася на ключові галузі: він був засновником Харківського торгового банку (першого акціонерного банку в Російській імперії), ініціатором розвитку вугледобувної промисловості на Донбасі (заснував Алчевськ) та засновником металургійних заводів. Саме цей фінансовий успіх дозволив родині займатися масштабною меценатською та освітньою діяльністю. Трагічна доля спіткала Олексія Алчевського в 1901 році, коли він покінчив життя самогубством через фінансову кризу, що призвела до продажу його майна.

Олексій Алчевський був не лише успішним промисловцем і фінансистом, а й визначним меценатом та активним учасником українського національного руху. Його благодійність була багатогранною: він щедро фінансував будівництво соціально значущих об’єктів, таких як церкви, лікарні, бібліотеки та недільні школи. Завдяки його фінансовій підтримці національний рух мав міцну основу. Його дружина, Христина Алчевська, підкреслюючи глибину його патріотизму, навіть називала чоловіка «фанатичним українцем».

• Уявіть, що Олексій Алчевський має 100 одиниць капіталу. Сформулюйте та обґрунтуйте, як він мав би розподілити цей капітал (у відсотках) між трьома основними напрямками його життя: а) вугільний і банківський бізнес (забезпечення сім’ї та основа капіталу); б) недільна школа (освіта та соціальна діяльність); в) фінансування мистецтва (пам’ятник Шевченку, збирання бібліотеки та картин). Запропонуйте свій розподіл та поясніть, чому саме такий.

Резиденція родини Алчевських у Харкові (на вулиці Садово-Куликівській, пізніше — Мироносицькій) була не просто будинком, а справжнім осередком української культури. Цей будинок, збудований близько 1893 року, був проєктом видатного архітектора Олексія Бекетова, який був провідним майстром харківського модерну та неоренесансу. У наш час у цій будівлі знаходиться палац культури Головного управління Національної поліції в Харківській області. Садиба була виконана у стилі неоренесансу і вражала своєю елегантністю. Інтер’єри були не менш розкішними: зали прикрашали картини відомих художників, рідкісні меблі та скульптури. Широка лоджія вносила в стилістику проєкту риси італійського ренесансу. Вікна прикрашені колонами іонічного ордеру. Спочатку будівля з усіх боків була оточена терасами й балконами. Прийоми архітектурного декорування будівлі: колони іонічного і доричного ордерів, рустовані пілястри, відкриті тераси з балюстрадними огорожами, ажурний аттиковий пояс з рослинним орнаментом, герми між вікнами другого поверху, увінчує карниз великого виносу на кронштейнах. Особняк мав подовжню анфіладну систему планування — в центрі розташовувалися парадні приміщення, до яких примикали анфілади житлових кімнат. Внутрішні парадні сходи відрізняються гармонійністю пластичного оформлення у стилі пізнього класицизму.

• Укладіть короткий словничок архітектурної термінології, що зустрічається в тексті. Віднайдіть описані елементи на світлинах.

Будинок родини Алчевських у Харкові

Родина Алчевських, зліва — Олексій та Христина Алчевські

Пам’ятник Т. Шевченку в садибі Алчевських

Недільна школа Христини Алчевської

До садиби прилягав великий сад, що слугував не лише місцем відпочинку, а й майданчиком для проведення зустрічей та заходів. Він підкреслював естетичний смак родини та був невід’ємною частиною культурного життя. Дім Алчевських привертав увагу інтелігенції, митців і письменників. Сама Христина Данилівна присвятила життя освіті, створивши Харківську жіночу недільну школу, нова будівля для якої побудована в 1896 році навпроти будинку родини Алчевських.

• Напишіть короткий уявний лист (5-7 речень) від імені одного з відвідувачів культурного салону Алчевських (наприклад, письменника або студента недільної школи) до свого друга. Опишіть, яке враження на вас справив інтер’єр садиби та сад. Поясніть, чому ця приватна зустріч є важливою для українського культурного життя.

Олексій Алчевський відігравав важливу роль в українському національному русі, очолюючи Харківську громаду — гурток місцевої української інтелігенції. Він ініціював та повністю оплатив встановлення першого в Харкові пам’ятника Тарасові Шевченку в 1899 році. Оскільки в той час офіційна імперська влада забороняла відкриття монументів українському поету в публічних місцях, Алчевський обійшов цензуру, встановивши його як приватна особа на власній території, у саду своєї садиби. Бюст роботи скульптора Володимира Беклемішева став символом патріотизму, оскільки встановлення публічних пам’ятників Шевченку було заборонене імперською владою. На жаль, після продажу садиби в 1901 році новий власник, ймовірно, з ідеологічних міркувань, наказав скинути бюст у двір, де його згодом закопали. Пізніше пам’ятник був знайдений і відновлений, тепер зберігається в Київському державному музеї Т. Г. Шевченка.

• Сформулюйте дві головні причини, чому, на вашу думку, Алчевський вирішив витратити значні кошти на встановлення пам’ятника Шевченку (що було заборонено в публічних місцях), а не на інший благодійний проєкт.

• Поміркуйте, як наявність приватної школи та приватного пам’ятника дозволяла Алчевським оминати цензуру та обмеження Російської імперії щодо української культури.

II. Будинки, в яких не просто жили

Ознайомтеся з дизайном помешкань Івана Франка, Лесі Українки та Марка Кропивницького за покликаннями:

а) Літературно-меморіальний музей Лесі Українки: https://cutt.ly/Btwk2t9s або QR-кодом;

б) Квартира-музей родини Івана Франка у Києві: https://cutt.ly/4twk9st0 або QR-кодом;

в) Меморіальний музей Марка Кропивницького: https://cutt.ly/4twk3QWt або QR-кодом.

• Розгляньте стилі, популярні в будинках української еліти, використовуючи приклади меморіальних музеїв.

• Відшукайте предмети інтер’єру, пов’язані з професійною діяльністю митців XIX століття.

• Поясніть, як предмети побуту (книги, місцеві вироби) стали свідомим вираженням національної ідентичності.

• Поміркуйте, чи був приватний будинок української еліти XIX століття лише місцем для життя, чи він перетворився на простір розвитку української культури в умовах цензури. Обґрунтуйте свою відповідь.

• Яким чином збережені інтер’єри та предмети побуту в музеях історичних діячів допомагають нам сьогодні краще зрозуміти культурні пріоритети української еліти XIX століття?

Уявіть, що ви — господиня будинку і готуєтеся до літературно-музичного вечора, де зберуться інтелігенти та діячі національного руху XIX століття. Розробіть меню для цього заходу. Меню має бути вишуканим, але водночас, підкреслювати українську ідентичність. Для виконання завдання скористайтесь рецептами страв Ольги Франко за покликанням https://cutt.ly/Ytwk8V2D або QR-кодом.