Історія: Україна і світ. Інтегрований курс. Частина 1. 9 клас. Васильків

Тим, хто вивчає модерну історію України і світу

Любі друзі!

Вітаємо вас у світі історії, де події, постаті та вчинки позначаються на тому, хто ми є сьогодні. Запрошуємо в подорож у минуле, щоб навчитися глибше орієнтуватися в сучасних викликах і майбутніх можливостях. Ви дізнаєтеся про великі й малі події, які сформували сучасний образ України та світу; про держави і народи та їх злети й падіння, про перемоги та трагедії, які визначили долю націй.

Хай цей підручник стане для вас надійним помічником, що допоможе розширити ваші знання, розвивати критичне мислення й виховувати повагу до минулого. Бажаємо вам цікавих відкриттів, корисної діяльності та радості від самого процесу вивчення історії!

З повагою — Автори

Зверніть увагу на вказівники, що допоможуть у роботі з підручником:

Згадайте... - відтворіть у пам’яті те, що вивчали раніше.

Як ви розумієте... - міркуйте і здобувайте нові знання.

Чи знаєте ви, що... - дізнайтеся про цікаві факти, пов’язані з темою.

Перевірте себе - систематизуйте найважливіше, закріпіть вивчене.

Дайте відповіді на запитання до підпараграфів — спільно чи самотужки, у класі чи вдома, усно чи письмово.

Працюємо разом: проявіть кмітливість, розвивайте STEM-навички, творіть, дотримуючи порад учителя / учительки.

Запам’ятайте, зрозумійте і навчіться використовувати найважливіші терміни.

Черпайте інформацію про минуле з рубрики «Мовою історичного джерела», щоб «відчути епоху» в цитатах давніх літописів і хронік.

Дізнавайтеся думки сучасних істориків про важливі події і процеси минулого в матеріалах рубрики «Історична розвідка».

Скористайтеся «Машиною часу», щоб поєднати епохи та мандрувати в часі й просторі.

У матеріалах рубрики «Вір, але перевір» дізнайтеся про різні погляди на відомі події.

Виконайте корисні й цікаві вправи за допомогою улюбленого гаджета, щоб краще опанувати тему.

§ 1. Вступ. «Довге XIX століття» — створення модерного суспільства

Згадайте...

— що вивчає історія;

— на які періоди поділяють історію людства;

— які історичні події відбулися на теренах України в Ранньомодерну добу.

Як ви розумієте... — поняття «довге століття», «модерне суспільство»?

Чи знаєте ви, що...

— термін «довге XIX століття» (англійською the long nineteenth century) увів британський історик Ерік Гобсбаум;

— середину XIX століття в історії України ще називають «шевченківською добою», адже Т. Г. Шевченко — ключова постать у становленні української національної ідеї?

1.1. Короткі підсумки Ранньомодерної доби

Ранньомодерна доба (кінець XV — середина XVIII ст.), з історією якої ви познайомилися у 8 класі, стала переломним етапом в історії людства, заклавши основи для сучасного світу. Це епоха, що стала колискою багатьох явищ, які визначають наше сьогодення. Вона змінила уявлення про світ, владу, віру та людський розум, підготувавши ґрунт для подальших кардинальних змін.

Ключові трансформації Ранньомодерної доби

Великі географічні відкриття та розширення світогляду	Відкриття Нового світу та навколосвітнє плавання сприяли формуванню світової торгівлі, обміну товарами, ідеями та навіть хворобами, що докорінно змінило економічні та культурні процеси.
Реформація та формування нових релігійних течій	Виступ Мартіна Лютера спричинив розкол у західному християнстві та виникнення протестантизму. Це підірвало монополію католицької церкви, сприяло розвитку національних мов (через переклад Біблії), зміцненню світської влади та заклало основи релігійної терпимості.
Становлення національних держав та абсолютизму	Зміцнення королівської влади сприяло формуванню централізованих національних держав з єдиною системою управління, армією та податками. Це стало основою для сучасної політичної карти світу.
Наукова революція та розвиток раціонального мислення	Коперник, Галілей, Ньютон та інші змінили традиційні уявлення про Всесвіт, заклавши основи сучасної науки. Методи спостереження, експерименту та раціонального аналізу стали домінуючими, відкриваючи шлях до Просвітництва.
Зміни в господарюванні від аграрної до ринкової економіки	Розвиток торгівлі, ремесла та банківської справи сприяв зародженню капіталістичних відносин. Меркантилізм як економічна політика сприяв накопиченню капіталу та розвитку промисловості, що стало прологом до індустріальної революції.

Ранній Новий час

Українські землі у Ранньомодерну добу

Працюємо разом

Вправа «Чи пам’ятаємо найголовніше?». Пригадайте основні події з ранньомодерної історії України за допомогою стрічки часу. Виконайте завдання.

1. Доберіть до уривків з джерел відповідні дати. 2. Установіть відповідність між зображенням історичного діяча та подіями, що нанесені на стрічку часу. 3. Доповніть стрічку часу ключовими, на вашу думку, фактами із всесвітньої історії цього періоду.

1) «Ми в Бозі зібрані на черговім соборі в Бересті, в соборній церкві святого Миколая, Митрополит і єпископи грецького обряду, нижче підписані, на вічну пам’ять проголошуємо, щоб найвищий пастир Вселенської Католицької церкви прийняв нас під свій послух».

2) «Тепер уже час минув. Я вже доказав, про що ніколи не мислив, докажу й далі, що задумав: виб’ю з лядської неволі народ весь руський. А що до цього за шкоду і кривду свою воював, тепер воювати буду за віру православну нашу. [...] Тепер досить достатку в землі і князівстві своїм по Львів, Холм і Галич».

3) «...у 1489 році, коли король Ян Ольбрахт вирушив у похід на Буковину, було згадано про козаків».

4) «Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь».

5) «...промовляв, що належить відібрати Україну в ляхів аж по Случ і Дністер, витяти жидів, Січ наново утворити і в той самий спосіб звільнити козаків від панського ярма».

6) «Ми, Катерина, Божою милістю Російська імператриця, у вічний пам’ять... оголошуємо, що, прийнявши за потреби добровільне приєднання Кримського півострова, острова Тамані і всієї Кубанської сторони до Російської імперії, ми, за рішенням наших сил, не тільки не дозволяємо, але й забороняємо всяке подальше втручання в справи цих земель, а відтак, за законом справедливості та владою нашої королівської влади, віднині підкоряємо їх під Російську державу...».

7) «Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорозького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорозьким з повною згодою з обох сторін».

8) «Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який ще так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища».

1. Які події, що відбулися в Ранньомодерну добу, є, на вашу думку, найважливішими? Обґрунтуйте свої міркування. 2. Діяльність кого з українських історичних діячів Раннього Нового часу вас найбільше вразила? Відповідь аргументуйте. 3. Поміркуйте, якими були спільні та відмінні риси Ранньомодерної доби на території Європи та в українських землях.

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СВІТУ

1.2. Що називають «довгим XIX століттям»?

«Довге XIX століття» тривало більше ста років. Таку назву запропонували історики для пояснення подій, які відбулися від початку Великої Французької революції 1789 р. до розгортання Великої війни (Першої світової війни) в 1914 р. Дослідники вирішили використати такий термін, щоби показати не стільки хронологічні границі, як зміст життя й перетворень, які розгорнулися в той час насамперед у європейському світі. Цей період часто пов’язують із явищем модернізації (осучаснення). Наприклад, бурхливо розвивалось економічне життя: промисловий переворот посприяв індустріалізації (активному застосуванню машинного виробництва). Це вплинуло не тільки на господарський розвиток, але принесло й відчутні соціальні зміни. Підприємці (буржуа), наймані працівники, чиновники, інтелектуали чимраз відчутніше впливали на ухвалення політичних рішень. Під тиском нових соціальних реалій абсолютні монархії почали поступатися місцем конституційним, подекуди утверджувалися також республіки. Поширились ідеї дотримання прав людини, виборчого права, вільної торгівлі (і навпаки — протекціонізму). Однак поступовий суспільний розвиток відбувався поруч із кривавими революціями, війнами, нищенням культури та ідентичності підкорених народів, колоніальним пануванням. Це поєднувалося з національним розвитком — формуванням сучасних політичних націй, пробудженням самосвідомості поневолених раніше народів, новими етапами та формами політичної боротьби. «Довге XIX століття», як вважають історики, стало часом формування націй, тобто великих груп людей, які були пов’язані спільною територією, економічними зв’язками, мовою, культурою, національним характером, політичними прагненнями.

Зміни у житті та побуті були разючими. Нові види транспорту (паровози, пароплави) значно скорочували відстані. Телефони й телеграфи дали змогу швидше обмінюватись інформацією. Кінематограф дивував уяву! Покращилося також медичне обслуговування, внаслідок чого тривалість життя збільшилася. Завдяки зростанню рівня освіти люди отримали змогу цікавитися життям поза межами свого дому чи місця роботи. Читання книг відкрило можливість пізнавати віддалені країни, тоді як щоденні газети давали вибірку найбільш актуальних подій, вартих уваги. Розпочалася також глобалізація — початок того, що люди, країни та народи по всьому світу стали більше пов’язані між собою. Високотехнологічні товари з Європи продавали в Америці, Азії чи Африці. Ідеї, мода, техніка поширювалися по всьому світу — наприклад, напої, книги, технічні винаходи, європейський одяг, освіта — усе це почало з’являтися в різних куточках планети. Однак, імперські уряди зазвичай жорстко контролювали суспільну думку, економіку, культурну сферу, стежачи за небезпечними виявами вільнодумства.

1. Чому, на ваш погляд, дослідники «продовжили» хронологічні межі для історії XIX століття? 2. Визначте, до якого тисячоліття належить XIX століття. 3. Які ключові зміни відбулися в «довгому XIX столітті»?

1.3. Україна та українці в «довгому XIX столітті»

Упродовж «довгого XIX століття» українські землі перебували у складі Російської та Австрійської (пізніше Австро-Угорської) імперій. Імперські влади проводили звичну для того часу колоніальну політику: маніпулювали розвитком української економіки й культури, заохочували процеси денаціоналізації та прагнули перетворити українські землі на бідну периферію зі штучно спрощеними взаємозв’язками. Складність та перспективу монополізував «центр».

«Довге» українське XIX ст. умовно можна поділити на два великі етапи, розмежовані революцією 1848 р. й ліберальними реформами 1860-х років. На першому етапі домінували ідеї освіченого абсолютизму та централізованої імперської влади. У другій половині століття в обох імперіях активізувалися ліберальні перетворення, що вплинули на суспільне життя, економіку та політику. Модернізація обумовила перехід від аграрного до індустріального суспільства. Розвивалися підприємництво й промисловість, зростали міста, з’являлися нові види транспорту і зв’язку, відбувалася секуляризація (звільнення від релігійного впливу) суспільного життя. Відповідно, селяни здобули особисту свободу, а з нею — можливості для соціального піднесення. З’явилися нові групи — підприємці, робітники, інтелігенція. На західноукраїнських землях особливу роль у піднесенні національного життя відіграли священнослужителі. Увага до жіночого питання, емансипації та освіти стала частиною загальної тенденції до суспільного оновлення.

У XIX столітті активно формувалася модерна українська нація. Цей процес розвивався під впливом національного відродження. Діячі з різних регіонів — Наддніпрянщини, Галичини, Буковини — прагнули до всеукраїнської єдності, хоча розвиток національного руху був нерівномірним і регіонально специфічним. Під впливом модернізації та ліберальних реформ зростали рівень освіти, активізувалося книговидання, з’явилися нові форми громадської активності (товариства, преса, студентські рухи, політичні партії). Імперські рамки визначали межі національного поступу, однак і створювали поле для легальної діяльності, що призведе до Української революції (1917-1921).

1. Які імперії контролювали українські території впродовж XIX століття? 2. Який характер мала політика цих держав щодо українців? 3. Визначте спільні та відмінні ознаки Нового часу в Україні та Європі.

Працюємо разом

1. Складіть у парах чи групах інформаційну модель (інфографіку) «Модерний час», зазначивши в ній хронологічні межі та ключові ознаки цього історичного періоду.

2. Розгляньте форзаци підручника, на яких розміщено карти «Світ напередодні «довгого XIX ст.» та «Світ на початку XX ст.». Ознайомтеся з легендами цих карт. Знайдіть на них терени сучасної України та сусідніх держав. Звертайтеся до цих карт, вивчаючи нові теми, навіть у тих випадках, коли в тексті параграфа є спеціальна тематична мапа. Пам’ятайте, що особливо корисним для вас є зіставлення інформації на різних картах. Підказка: щодо першої половини XIX ст. вам знадобиться карта першого форзаца, а для другої половини XIX ст. використовуйте другий форзац.

Світ напередодні «довгого XIX ст.»

https://cutt.ly/dtb4z73d

Світ на початку XX ст.

Корисна гра:

«Українські історичні діячі Нового часу»

https://cutt.ly/DrRddXZz

Перевірте себе

I. 1. Обчисліть, скільки років тривало «довге XIX століття». 2. Покажіть на карті «Світ напередодні «довгого XIX ст.» держави, до складу яких входили терени України. Назвіть їх. Якій з цих імперій вдалося захопити більшість українських земель?

II. 3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 4. Поясніть, чому XIX століття часто пов’язують з процесом модернізації. 5. Укладіть перелік понять і термінів, пов’язаних з історією XIX століття.

III. 6. Вправа «Есей». Створіть есей на тему: «Національне відродження XIX ст. — пробудження українців, які втратили власну державу».