Громадянська освіта. 8 клас. Васильків
§ 3. Людина в суспільстві. Особистість
Основні поняття та ідеї теми:
• людина • індивід • особистість • соціалізація • агенти соціалізації • інститути соціалізації • молодіжна субкультура
• Щоб стати особистістю, людина мусить «увійти в суспільство», тобто засвоїти його культуру (вивчити мову, засвоїти цінності, норми, зразки поведінки).
• Процес соціалізації відбувається постійно — від народження і до глибокої старості.
3.1. Людина — індивід — особистість
Як індивід стає особистістю?
Ми вже говорили, що головні ознаки, які відрізняють людину від тварин, такі як мислення, мова, оволодіння знаряддями праці, пов’язані не з біологією, а з культурою. Тобто, щоб стати повноцінною людиною, мало народитися представником / представницею біологічного виду homo sapiens, необхідно ще засвоїти культуру певного суспільства.
Різноманітність культур
Спробуємо пояснити це на конкретному прикладі. В 1920 році в Індії було знайдено дівчинку, вигодовану вовками. Її назвали Камала, на вигляд їй було років сім-вісім. Поведінка дівчинки більше нагадувала поведінку вовка. Вона пересувалася на чотирьох кінцівках, хлебтала, а не пила воду, мала чудово розвинутий нюх і навіть вила на місяць. Незважаючи на всі старання фахівців адаптувати дитину до життя суспільства, вона так і не навчилася розмовляти, спілкуватися, мислити бодай на рівні елементарного здорового глузду.
Отже, Камала, безперечно, була людиною; вона була окремою представницею виду homo sapiens; однак, будучи відірваною від суспільства, не мала змоги засвоїти культуру і тому не стала особистістю.
Запам’ятаємо головні поняття, які ми будемо використовувати при вивченні цієї теми.
• Людина — це видове поняття, яке вказує на приналежність до біологічного виду homo sapiens.
• Індивід (латинською individ — «неподільний») — це окремий представник людського виду.
• Особистість — це людина, вихована суспільством.
У момент народження дитина є індивідом, але ще не є особистістю. Щоб стати особистістю, людина мусить «увійти в суспільство», тобто засвоїти його культуру (вивчити мову, засвоїти цінності, норми, зразки поведінки), — цей процес називають соціалізацією.
Міркуємо і діємо
1. Обговоріть у групах чи парах, чому людина, яка виросла в ізоляції від суспільства, не здатна стати особистістю. 2. Які головні ознаки відрізняють людину від тварин, і з чим вони пов’язані? 3. Порівняйте інстинкти тварини та культурну передачу знань і цінностей у людини. 4. Яка різниця між поняттями «людина», «індивід» та «особистість»? 5. Напишіть короткий есей (100-150 слів) про те, як культура впливає на становлення особистості. Використайте приклад Камали та інші, відомі вам схожі ситуації, для пояснення своєї точки зору.
3.2. Соціалізація особистості
Як індивід засвоює культуру суспільства?
• Соціалізація — це процес засвоєння індивідом культури суспільства, завдяки чому він стає дієздатним учасником соціальних зв'язків.
Сучасне суспільство — це тисячі і навіть мільйони дуже різних людей, об’єднаних ознаками, про які ми говорили в попередньому параграфі (згадайте, які це ознаки).
Індивід не стає членом суспільства «в цілому». Кожен / кожна із нас стає членом суспільства, входячи в нього через окремі конкретні групи: сім’ю, садочок, клас, компанію друзів, церкву, підприємство, армію тощо. Тобто, культуру суспільства ми засвоюємо в такому вигляді, в якому її до нас доносять ті люди, з якими ми спілкуємося, і ті суспільні групи, до яких ми належимо.
Упродовж життя людина належить до багатьох груп (батьківська сім’я, заклад освіти, компанії друзів, місця роботи, церква, власна сім’я, сусідські спільноти, громадські об’єднання тощо). Переходячи з однієї групи в іншу, вона мусить пристосовуватися до нових умов, засвоюючи соціальні норми, притаманні цим групам. (Згадайте приказку «до чужого монастиря зі своїм уставом не пхайся»). Тому процес соціалізації відбувається постійно — від народження і до глибокої старості.
Яку роль у формуванні особистості відіграють агенти та інститути соціалізації?
З усіх агентів та інститутів соціалізації ми зосередимо увагу на тих, з якими найчастіше мають справу дошкільники та школярі.
• Агенти соціалізації — це люди, які допомагають особі засвоїти культуру суспільства (мову, цінності, норми поведінки).
Розрізняють первинних і вторинних агентів соціалізації.
• Первинні агенти соціалізації — ближнє оточення особи (батьки, родичі, друзі). Вони виконують багато функцій (батько — вихователь, друг, опікун, учитель), їхні функції взаємозамінні (скажімо, батько за певних умов може взяти на себе виконання функцій матері щодо дитини). Вони не отримують матеріальної винагороди за виконання своїх функцій.
• Вторинні агенти соціалізації — це представники адміністрації закладу освіти, церкви, армії, підприємства, партій, засобів масової інформації та ін. Контакти з ними є рідшими, коротшими, а їхній вплив, як правило, слабший, ніж в агентів первинної соціалізації. Їхні функції спеціалізовані, а тому не можуть бути взаємозамінними (наприклад, функції вчителя / вчительки і поліцейського / поліцейської). Вони зазвичай отримують грошову винагороду за виконання своїх функцій.
• Інститути соціалізації — це установи, котрі впливають на процес соціалізації, спрямовують його, навчають, якою є бажана і небажана соціальна поведінка.
• Первинні інститути соціалізації — сім'я, компанія друзів, може бути колектив однокласників. Найважливішим з них є сім’я, бо саме в сім’ї людина оволодіває мовою, засвоює головні елементи культури. Сім’я формує ідентичність людини в категоріях статі, раси, нації, релігії, певної соціальної страти.
• Вторинні інститути соціалізації — заклад освіти, підприємство, армія, церква, засоби масової інформації і т. ін. Особливе значення серед них має школа. У школі процес соціалізації відбувається за ретельно розробленим планом, за яким індивіду надають інформацію, формують цінності, вміння і навички, які суспільство вважає необхідними для життя в цьому суспільстві.
Міркуємо і діємо
1. Обміркуйте в парах чи групах: а) чому процес соціалізації є постійним і триває протягом усього життя людини; б) чому соціалізація є необхідним процесом для становлення особистості. 2. Порівняйте роль сім’ї та закладу освіти як інститутів соціалізації. Як вони взаємодіють у процесі формування особистості?
Працюємо разом
Сформуйте групи (команди), оберіть одне із запропонованих завдань для командної роботи. Презентуйте результати в класі.
А. Створіть плакат, що ілюструє процес соціалізації та його ключові елементи (мова, цінності, норми, зразки поведінки). Використайте малюнки та короткі пояснення для кожного елемента.
Б. Сформулюйте для однокласників / однокласниць запитання, які допоможуть їм описати, які аспекти їхнього життя були б іншими, якщо б вони жили в іншому часі або в іншому місці. Проведіть опитування. Систематизуйте результати і презентуйте їх у класі.
В. Оберіть одного з агентів соціалізації (первинних чи вторинних). Обміркуйте: а) які цінності і норми передаються через цього агента; б) як цей агент сприяє або підтримує соціальну нерівність; в) як цей агент впливає на формування поглядів індивіда?
3.3. Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури
Чому соціалізація у взаємодії з ровесниками є важливою?
У процесі соціалізації в дитячому та підлітковому віці дуже важливу роль відіграють однолітки. Взаємодії з ровесниками відбуваються у формальних та неформальних групах.
• Формальні групи — це школа, клас, різноманітні шкільні та позашкільні організації, як-от: гуртки, спортивні секції, мистецькі колективи тощо. У цих колективах соціалізація особи відбувається за певним планом, під контролем дорослих. У них діти не лише навчаються вмінь і навичок, котрі суспільство вважає необхідними для життя в ньому, але й пізнають цілком інше оточення, ніж те, яке вони мали в сім’ї. Діти прилучаються до світу «чужих» (учитель трактує всіх дітей однаково, оцінює дітей за те, що вони роблять, а не за те, ким вони є), знайомляться з формалізованою системою оцінювання (балами, табелями, відзнаками), яка докорінно відрізняється від неформального оцінювання в сім’ї. У школі діти знайомляться з поняттям «обов’язок», навчаються багатьох умінь, неодмінних у міжособистісних стосунках, як-от: робити що-небудь почергово, ділитися з іншими, бути порівнюваним з ровесниками.
• Неформальні групи — це компанії друзів, які створюються на підставі взаємних симпатій та інтересів. Особливістю соціалізації в компанії друзів є те, що, на відміну від сім’ї і школи, процес соціалізації тут відбувається без будь-якого плану. Однак цей інститут формує дуже важливі навички, яких не здатні навчити ні сім’я, ні школа. Насамперед йдеться про вміння здобувати й відстоювати свій статус. Адже в сім’ї дитина набуває свій статус автоматично, а в групі ровесників статус треба заслужити. Крім того, компанія друзів пропонує дитині додаткові моделі поведінки, норми та цінності до тих, які пропонує сім’я і школа, іноді навіть альтернативні.
Особливості соціалізації серед однолітків
|
У СІМ’Ї |
У ШКОЛІ |
У КОМПАНІЇ ДРУЗІВ |
|
|
За що цінують |
Дитину цінують за те, що вона є |
За навчання, старанність, вчинки, таланти |
За особисті якості |
|
Соціальний статус |
Надається автоматично |
Здобувається |
Здобувається |
|
Як навчають і оцінюють |
Навчають за планом, оцінюють неформально |
Навчають за планом, оцінюють формально (оцінки, грамоти) |
Процес соціалізації відбувається без плану, оцінюють неформально |
|
Чого навчають |
Базових елементів культури (мови, цінностей, норм моралі, звичаїв, традицій); умінь і навичок |
Знань і умінь, цінностей, навичок комунікувати, працювати в команді, критично мислити |
Додаткових моделей поведінки, норм і цінностей, іноді альтернативних щодо тих, які пропонує сім'я і школа |
Якими є особливості молодіжних субкультур у процесі соціалізації?
Про субкультури ми вже вивчали в першому параграфі (згадайте, що таке субкультура, які її головні ознаки).
• Молодіжна субкультура — це культура груп молоді, яка має певні особливості порівняно з домінантною в суспільстві культурою, а саме: особливості мови (сленг), зовнішню атрибутику, тексти, норми та цінності.
Відправною точкою для молодіжних субкультур зазвичай стають інновації у сфері музики, моди та поглядів. На цьому підґрунті деякі групи молоді формують інноваційну поведінку, отримують підтримку в ширшого кола наслідувачів, а відтак розвивають власні цінності та норми.
До найвпливовіших молодіжних субкультур відносять: гіпі, рокерів, байкерів, панків, готів, ґеймерів, косплеєрів тощо.
Молодіжна субкультура не є чимсь новим. Вона існує в кожному новому поколінні, починаючи з другої половини XX ст., і зазвичай суперечить або іронізує над культурними нормами дорослого світу, зокрема покоління батьків. Відправною точкою для молодіжних субкультур зазвичай стають інновації у сфері музики, моди та поглядів. На цьому підґрунті деякі групи молоді формують інноваційну поведінку, отримують підтримку в ширшого кола наслідувачів, а відтак розвивають власні цінності та норми.
Різні молоді люди виявляють різне ставлення до молодіжних субкультур — від повної непричетності і до цілковитої спорідненості; це залежить від їхньої соціальної та психологічної зрілості. Зазвичай захоплення субкультурами має прості психологічні мотиви, як-от підвищення власної привабливості або демонстрація «дорослості». Однак також не слід відкидати прагнення юнацтва до творчого самовираження і бажання формувати цінності та норми суспільства.
Міркуємо і діємо
1. Обміркуйте в парах чи групах, з якими труднощами може зіткнутися індивід у процесі соціалізації через молодіжні субкультури. 2. Спробуйте виявити схожість і різницю між формальними та неформальними групами, в яких ви взаємодієте. 3. Яким є вплив ровесників у процесі соціалізації? 4. Як молодіжні субкультури впливають на ідентичність особистості?
Працюємо разом
Аналіз молодіжної субкультури
А. Опишіть одну з молодіжних субкультур, зазначених у тексті, або іншу. Ваш опис має включати основні особливості цієї субкультури, як-от музичні вподобання, модний стиль, вживання сленгу та інші культурні атрибути.
Б. Розкажіть про мотивації та цінності, що притаманні цій субкультурі. Які ідеї та принципи найбільш важливі для членів цієї групи? Чому молоді люди обирають саме цю субкультуру?
В. Порівняйте вплив молодіжних субкультур на соціалізацію з впливом інших форм соціалізації, як-от сім’я та школа. Як субкультура впливає на формування ідентичності молодої людини? Які можуть бути «плюси» і «мінуси» такого впливу?
Г. Поділіться своїми особистими враженнями щодо молодіжних субкультур. Чи маєте ви досвід або знайомі з ким-небудь, хто відноситься до якоїсь із цих субкультур? Як ви сприймаєте їхню культурну ідентичність?
Для завершення теми:
- 1. Що означає термін «соціалізація», і чому процес соціалізації важливий для становлення особистості?
- 2. Які соціальні навички найбільш необхідні для успішної соціалізації в сучасному суспільстві? Якою є роль школи, медіа та інших інститутів у формуванні соціальних навичок та цінностей?
- 3. Які агенти соціалізації впливають на формування особистості? Які вони виконують функції у вашому житті, і як це впливає на ваші стосунки зі світом навколо?
- 4. Наведіть приклади первинних та вторинних агентів соціалізації. Якою є роль сім’ї як первинного агента соціалізації?
- 5. Порівняйте вплив агентів соціалізації на формування особистості.
- 6. Дослідіть вплив інститутів соціалізації (наприклад, школа, медіа, релігійні установи). Які цінності та навички вони сприймають як важливі для формування особистості? Як ці інститути допомагають адаптуватися до вимог сучасного суспільства? Як вони сприяють вашому розвитку як особистості? Чи є у них обмеження або недоліки в процесі соціалізації? Оформте результати роботи текстово або графічно і презентуйте їх у класі.
