Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

§ 8. Роль християнської церкви в Ранньому Середньовіччі

Чи знаєте ви, що...

...княгиня Русі Ольга одночасно налагоджувала контакти з представниками сповідників східного і західного християнських обрядів;

...мати та, ймовірно, дружина волинсько-галицького князя Романа Мстиславовича сповідували католицтво, а папи римські Інокентій ІІІ, Гонорій ІІІ і Григорій ІХ раз по раз закликали волинсько-галицьких правителів переходити на західний обряд.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Догма (від однойменного грецького слова, що означає «думка», «учення», «постанова») — вчення або твердження, яке сприймається як вічна незмінна й незаперечна правда; основне твердження якої-небудь релігії.

Єпархія (від однойменного грецького слова, що означає «уділ», «округ») — церковно-адміністративний округ, що ним управляє єпископ.

Єресь (від грецького слова «айресіс» — «вибір», «напрямок», «школа», «переконання», «осягання» тощо) — те, що позбавлене здорового глузду, дурниця; відступ від загальновизнаних поглядів; учення, що суперечить догмам, правилам панівної церкви.

Інвеститура (від латинського слова «інвестіо» — «одягати») — урочиста процедура надання васалові феоду чи посади.

Церковна ієрархія (від поєднання слів «церковний» та «ієрархія» — «священна влада») — ступені (сходинки, щаблі) священства й підлеглості в християнських церквах.

Додаткова інформація з теми

• QR 8.1. Як обирали пап римських?
• QR 8.2. Хто такі монахи-пустельники?

8.1. Як християнська Церква впливала на життя людини в Ранньому Середньовіччі?

У Ранньому Середньовіччі повсякденне життя більшості європейців було нерозривно пов’язано з християнською церквою. Адже саме їй належала беззаперечна й визначальна роль у духовному світогляді людини.

Ранньосередньовічна церква постійно конфліктувала з численними єресями, що їй суперечили. Такі конфлікти не тільки урізноманітнювали релігійну мапу Європи, а й зміцнювали церковну структуру та «відсіювали» тих, хто сумнівався в догмах первинного християнства. Після того, як франкські королі стали надійними союзниками Риму, церква взялася долати ідейних ворогів ще й воєнними способами. Після упокорення єретиків, хрещення язичників вона значно посилила свою міць і розширила простори панування християнства. Якщо станом на кінець V ст. воно зосереджувалося на території Західної Римської імперії та Східної (Візантії), то вже до Х—ХІ ст. посунулося на північ та схід, охопивши терени германських племен (сучасної Німеччини), частково країни Скандинавії, князівства Польщі та Чехії, Угорське королівство, Русь, Болгарію, держави Балканського півострова. Водночас відбувався зворотний «обмін». Скажімо, коли араби відвоювали у візантійців Північну Африку, Сирію, Месопотамію, то підкорене населення прийняло мусульманство. Проте й донині серед нащадків тих жителів залишилося чимало християн. Наприклад, копти — нащадки давніх єгиптян, які тепер проживають у Єгипті, Судані, США, Італії, Канаді, Австралії.

Церква запроваджувала періоди «Божого миру», коли припинялися війни; навчала господарювати; піклувалася про знедолених та бідних; розвивала богослов’я; зберігала пам’ятки культури, зокрема хроніки, аннали. Однак вона часто втручалася в управління державами, перешкоджала розвиткові наук, гальмувала технічний поступ, обмежувала волю і вибір особистості. Релігійність середньовічних людей здебільшого була поверховою та показовою. Вони, до слова, геть погано орієнтувалися в церковних догмах, не розуміли проповідей, вірили в забобони, магію, поєднуючи язичницькі обряди з християнськими. Наприклад, і тепер, уночі з 23 на 24 червня, під час святкування народження Івана Предтечі, в Україні проводять ігри та забави, звані купальськими.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі території поширення світових релігій у Середньовіччі. Які простори охоплювало християнство?

2. Як ви вважаєте, чому в будь-якій релігії виникають єресі?

3. Наведіть кілька сучасних прикладів поєднання язичницьких обрядів із християнськими.

8.2. Чому і як відбувся церковний розкол? Якою є ієрархія західної церкви?

Про це йтиметься в наступних параграфах, але й тут не зайве нагадати, що в Середні віки християнську церкву спіткав великий розкол. Ще від моменту заснування Константинополь став суперничати з Римом, зокрема як столиця християн. Духівництво з обох центрів колись єдиної імперії по-своєму відповідало на єресі та по-своєму хрестило язичників. У Ранньому Середньовіччі конкуренція лишень посилилася. Скажімо, у Великій Моравії (країні, що існувала на землях сучасних Чехії, Словаччини і довкільних), спершу відчувався вплив візантійців. Однак невдовзі чехи визнали зверхність Рима. Схоже вчинила руська княгиня Ольга, яка запросила місію зі Священної Римської імперії, щоб тиснути на Візантію. Розбіжності, крім усього, виявлялися в догмах та богослужіннях. Для прикладу, на Заході молилися латинською мовою, а на Сході — грецькою. «Західні» віряни хрестилися п’ятьма пальцями, складеними разом, тоді як «східні» — трьома. Навіть священники відрізнялися зовнішнім виглядом. Тому й природно, що в 1054 р. християнська церква поділилася на дві незалежні гілки: західну (католицьку під проводом Папи Римського) та східну (православну під проводом Вселенського Патріарха Константинопольського). Обидві вели постійні суперечки, явно чи таємно протистояли одна одній.

Благословення від Папи Римського, мініатюра, XIV ст.

Східна церква не мала єдиної столиці. У містах Александрія, Антіохія, Єрусалим, Константинополь перебували кілька її очільників — патріархів. Після експансії арабів найавторитетнішим поводирем став Патріарх Константинопольський. Він зазвичай корився імператорові Візантії. З одного боку, це гарантувало підтримку та захист, а з другого — означало залежність від влади. Для християн західного обряду головним містом був Рим, тому західну церкву очолювали папи римські. Спочатку вони теж корилися королям. Проте в 754 р. Піпін Короткий спеціальним документом затвердив папу Стефана керівником незалежної держави в Центральній Італії. В історії цей документ відомий як «Піпінів дар». Завдяки йому європейські очільники християн, по суті, зрівнялися зі світськими володарями та почали відігравати першорядні ролі в ухваленні урядових рішень. Від Х ст. в духовне життя Рима втручалися німецькі правителі. Вони домоглися для себе права інвеститури, коли на церковні посади призначали довірених людей. Щоправда, у наступні століття вищому католицькому духівництву вдалося звільнитися з-під надокучливої залежності.

У західній церкві століттями формувалася власна ієрархія. Це своєрідна посадова «драбина», на щаблях якої розташовувалися священнослужителі: від нижчих до вищих за титулами (посадовими ступенями). До вищого духівництва належали кардинали, архієпископи, єпископи — ті, які отримували титули (посади) безпосередньо від Папи Римського. На кожного з обраних та посвячених покладали певні обов’язки. Єпископи, приміром, управляли церковними округами (територіями) — єпархіями. Вони також надавали посадові ступені служителям християнського культу, які перебували на нижчих щаблях.

Думаємо і діємо!

1. Обговоріть у групах, чому християнська церква розкололася на західну та східну? Чи пов’язані причини розколу з поділом Римської імперії?

2. У зошиті складіть «посадову драбину» очільників та служителів східної християнської церкви. Зіставте її із «західною». Що в них спільного, а що відмінного? Доповніть схему «Розкол церкви».

3. Розгляньте мініатюру. Чому чоловік приймав благословення від Папи Римського в такій позі? Що вона означала? Чи могла скластися така ситуація в християнській церкві східного обряду? Поясніть, чому? Об’єднайтеся в пари. Обговоріть свої міркування та повідомте їх у класі.

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Послуговуючись підручником з історії України, дізнайтеся яка подія відбулася в Русі у рік розколу християнської церкви на західну та східну. Чи на той час Русь була християнською державою? До якої церкви належали християни руси?

2. Уявіть, що ви — християнин-католик, який забажав помандрувати Євразією. Із якого королівства ви могли би вирушити? Використовуючи мапу, назвіть країни, де ви могли б зайти в мечеть, костел, церкву, пагоду, синагогу.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Розкажіть про християнську церкву в Ранньому Середньовіччі, послуговуючись словами та словосполученнями «догма», «єпархія», «єресь», «інвеститура», «церковна ієрархія». Б. З’ясуйте походження і значення слів «православ’я», «католицизм». В. Яку роль відігравала християнська церква в житті «тих, які воюють» та «тих, які працюють»? Г. У параграфі ви прочитали про «Піпінів дар». Свого часу виникло поняття «Константинів дар». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, з’ясуйте історичні передумови появи та достовірність «дарунка» Константина Великого. Як ви вважаєте, чому виник такий міф?

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Яке значення має церква в житті сучасних українців? Наведіть приклади.

6. Укладіть таблицю «Християнська церква та її вплив на життя європейців у Ранньому Середньовіччі». Презентуйте свою роботу в класі.