Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

§ 22. Монгольське панування. Формування Великого князівства Московського

Чи знаєте ви, що...

...від VI ст. території поблизу озера Ільмень, що в теперішній Росії, заселили словени, які поглинули довкільні фінно-угорські та частково балтійські племена. Їхнє найбільше місто Новгород стало другим (після Києва) державним центром Русі.

...князі Русі Володимир Святославович (Великий) і Ярослав Володимирович (Мудрий) і Волинсько-Галицький — Роман Мстиславович — починали свій шлях правителів у місті Новгород, де ладили з місцевими вільнолюбними боярами.

...столиця теперішньої Росії, місто Москва, вперше згадана в літописі в 1147 р. і заснована за ініціативи Юрія Довгорукого, сина Володимира Всеволодовича (Мономаха).

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Боярська республіка (від поєднання слів «бояри» і «республіка») — князівство, керівна верхівка якого — бояри — зосереджували в своїх руках усю владу, опираючись при цьому на правила демократії.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/RwZcOqjN

• QR 22.1. Як виникла назва «Золота Орда»?

22.1. Як утворився улус Джучі (Золота Орда)? Якими були відносини монголів із сусідами

Із давніх-давен степами Центральної Азії кочували різні племена та народи. Поступово їх згуртували або підкорили наймогутніші — монголи. Вони займалися скотарством, а також невпинно воювали. Тому й зрозуміло, що їхні правителі — хани — опиралися на військових. На межі ХІІ-ХІІІ ст. вони взялися розбудовувати власну державу. У 1206 р. її очолив здібний, енергійний Темучжин, якого поголосили Чингіз-ханом (великим правителем). Він намірився перетворити невелику Монголію в найбільше світове володіння, що простягалося б зі сходу на захід «до останнього моря». Наступного року, укомплектувавши численну кінну армію, талановитий, але жорстокий полководець розпочав загарбницькі походи.

Двір Чингіз-хана, мініатюра, XV ст.

Дуже швидко нестримні степовики захопили території Північного Китаю, Центральної Азії та північно-східної Персії. Уже на час смерті Чингіз-хана монгольські орди (об’єднання племен, війська) панували від Китайського до Каспійського морів. Його наступники рушили далі на Захід. Під їх натиском не встояли країни на Кавказі, здалися половці, зазнали поразки руси в битві поблизу річки Калка в 1223 р. Тоді нападники відступили, але впродовж 1237-1242 рр. все-таки спустошили Русь, пронеслися державами Східної і Центральної Європи. Водночас проводили воєнні дії на Далекому Сході (здолали Китай) і Півдні (тиснули на арабські країни). Таким чином, у результаті завоювань розпросторилася величезна Монгольська імперія. У період найбільшого розквіту її площа становила 24 млн км², де проживало понад 100 млн людей.

Мовою історичного джерела

Уривки опису виступу «архієпископа Руського» Петра Акеровича на Ліонському соборі 1245 р. (Паризький Матвій, «Хроніка», ХІІІ ст.): «...Коли Петра запитали про віру татар, він відповів, що вони вірять в єдиного владику світу, а коли висилали посольство до Русі, веліли передати такі слова: “Бог та син його — на небесах, а Чингіз-хан — на землі”.

Про їхній спосіб життя казав: “Із м’яса споживають конину, собачатину та всяку іншу гидотину, а в крайньому разі їдять навіть людське м’ясо... П’ють кров, воду і молоко. Суворо карають за злочини, а розпуста, злодійство, брехня та людиновбивство караються смертю. Вони міцніші, жвавіші й витриваліші за нас, а їхні коні і стада кращі за наші. Їхні жінки — першокласні воїни, здебільшого лучниці. Обладунки у них шкіряні і їх важко проколоти. Зброю мають залізну й потруєну...”».

Одним із найобширніших улусів (регіонів) Монгольської імперії вважався той, що його Чингіз-хан заповів своєму синові — Джучі. Цей улус ще називають Золотою Ордою. Її кордони зі столицею в місті Сарай пролягали від річки Дунай на заході до річки Іртиш (у Сибіру) на сході. Із поміж усіх правителів Золотої Орди вирізнявся другий син Джучі — Батий. Саме під його командуванням спопеляли міста й села Русі. Витоптані землі по-різному залежали від монгольських ханів: північно-східні (сучасні російські) — більше, південно-західні (нинішні українські) — менше. Підлеглі мусили за потреби воювати на боці панівних, віддавати десятину продуктами, майном, навіть людьми. За її нарахуванням та збиранням стежили баскаки (урядовці). Вони ж повелівали військами, які розміщувалися в укріплених поселеннях. Окрім того, монголи постійно втручалися у внутрішні справи підневільних народів, підбурювали місцеву знать до усобиць, карали непокірних.

Водночас Золоту Орду не варто сприймати лишень як сукупність упокорених відсталих народів. Вона була розвиненою державою. Хани, як носії влади, дбали про розвиток ремесел і торгівлі. Окрім місцевих, при правлячому дворі творили найкращі майстри з Італії, Персії, слов’янських країн. Про їхні вміння свідчать ювелірні вироби, добротна зброя, якісна кераміка. Купці, отримавши охоронні грамоти, могли вільно вояжувати і не боятися за власні товари. Будь-який розбійник, наважившись на них напасти, негайно зазнав би покарання. Зверхники Золотої Орди укладали угоди з італійськими містами-республіками, підтримували відносини із Сирією, Єгиптом, куди постачали мамлюків (воїнів-рабів). Талановиті письменники та священнослужителі теж відчували підтримку. У XIV ст. за хана Узбека (1313-1341) Золота Орда стала мусульманською. Але непоправних утрат їй завдала «чорна смерть». Окрім того, постійні війни щоденно забирали життя кращих військовиків. Суперники ж (Польське королівство, Велике князівство Литовське, Велике князівство Московське) ставали сильнішими. Упродовж XV ст. золотоординський улус зменшився до розміру декількох міст у Криму та уздовж річки Волга, а потім розпався на Кримське ханство (потрапило в залежність від Османської імперії) та низку інших (Астраханське, Казанське), захоплених і підкорених московитами в XVI ст.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі територію власне Монголії на початку ХІІІ ст., напрямки завойовницьких походів монголів, межі Золотої Орди.

2. Позначте на лінії часу дати: утворення Монголії, монгольської навали на Східну Європу, утворення і розпаду улусу Джучі. Складіть із цими датами 2-3 хронологічні задачі.

3. Послуговуючись текстами параграфа, «Хроніки», знаннями з історії України, розкажіть про утворення Монголії, здійснені нею завоювання, особливості відносин Золотої Орди з північно-східними й південно-західними князівствами Русі.

22.2. Чим особлива Новгородська боярська республіка?

Другим після Києва потужним ремісничим, торговим і культурним осередком Русі був Новгород, розташований на березі річки Волхов, неподалік від озера Ільмень. Упродовж Х-ХІІ ст. київські князі намагалися контролювати це давнє місто, відправляючи туди синів, зазвичай, непокірних. Але через свою віддаленість воно часто випадало з поля зору столичних монархів. Із другого боку, усобиці, які ті невдовзі затіяли, ще більше «відчужували» новгородців. Вони почали налагоджувати зв’язки, передусім торговельні, зі Швецією, Німеччиною, Англією. Туди продавали мед, віск, рибу, хутро, коштовне каміння (очевидно, бурштин). Натомість купляли ремісничі вироби, срібло, вино. У XIV-XV ст. новгородські купці взаємодіяли з Ганзою, що забезпечувало їм сталі прибутки, а владі міста, як наслідок, розширення впливу на довкільні землі аж до Білого моря.

Головні суспільні ролі в місті відігравали бояри — представники панівної верстви. Вони володіли неозорими вотчинами (спадковими земельними наділами), завдяки чому їхня значущість зростала. Проблеми повсякдення, питання оголошення війни і миру обговорювало віче — зібрання повноправних громадян. Саме на вічах запрошували або виганяли князів, яким суттєво обмежували права. По суті, вони тільки командували військом, тоді як бояри і «народ» призначали посадовців та судили за провини. Отже, місто Новгород можна називати боярською республікою.

Монгольська навала майже не зачепила містян. Трясовиння захистило їх — ворожі кіннотники просто не змогли потрапити в Новгород і показати свої бойові вміння. Деякі сучасні історики доводять іншу версію уникнення розгрому. Мовляв, тодішній новгородський князь Олександр Невський у дитячому віці виховувався у хана Батия, а тому монголи й виявили милість передусім до нього. Водночас спроби Литви, міста Твер та, особливо, Москви підкорити новгородців були успішними. Погіршувалася внутрішня ситуація. У XIV-XV ст. бояри повністю «розпоряджалися» вічем, що підтримувало (схвальним галасом) чи заперечувало (невдоволеним гулом) заздалегідь погоджені рішення. Боярство також помилилося з вибором союзників, заграючи, як продемонстрували наступні події, зі смертельним ворогом. Після серії невдач у 1478 р. у місто Новгород вдерлися московити. Багатьох вирізали, а тих, які вціліли, примусово переселили до закутків Московії. Республіканськими традиціями новгородців та їхніми освітніми здобутками новоспечені «господарі» вирішили знехтувати.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі територію Новгородської боярської республіки в різні періоди.

2. У зошиті обчисліть: а) тривалість історії Новгородської боярської республіки; б) скільки років від початку монгольської навали на Русь проіснувало місто Новгород.

3. Що спільного, а що відмінного в управлінні італійських міст-республік та Новгородської боярської республіки? Обговоріть у групах.

22.3. Як формувалося Велике князівство Московське?

У ХІІ ст., в період дроблення Русі, на її північно-східних окраїнних теренах виникали нові поселення. Зазвичай то були глухі, віддалені, загублені в лісах і болотах укріплення, що не збуджували владних апетитів удільних князів. До таких належало містечко Москва («в’язка», «багниста», «сльотава», «мокра»), яке постало на березі однойменної річки на «відстані» як мінімум 700 років і 860 км від столиці теперішньої України. Як мовилося, після нашестя монголів північно-східні руські уділи добровільно підкорилися ханам Золотої Орди. У XIV ст. під її зверхністю посилилися позиції Твері та Москви, які, проте, протистояли одна одній. Так, упродовж правління Івана І Калити Московське князівство виконувало всі забаганки ординців і тим самим заслужило особливі привілеї. Їхня суть полягала в тім, що лише московські князі збирали данину із сусідів та везли її в Сарай. Частину зібраного залишали собі, що дозволяло їм упевнено почуватися.

Коли улус Джучі занепадав, його влада над підлеглими народами слабшала. У 1380 р. московський князь Дмитро Донський здобув перемогу над монгольським військом у битві на Куликовому полі (Тульська область Росії), яку тривалий час вважали вирішальною у позбавленні від небажаної залежності. Однак насправді у цій битві поразки зазнав другорядний ординський воєвода. Натомість престол посів Тохтамиш, нащадок Чингіз-хана, який через два роки до краю пошарпав Московію. Ситуація повернула на початок: князі збирали для ханів кошти та виконували їхню волю.

Ще з 1363 р. з’явилася назва «Велике князівство Московське». Користаючи з «післякуликового» затишшя, його чільники почали топити в крові руські землі. Активну участь у цьому взяв Іван ІІІ (1462-1505). (Бояри переконали його одружитися із Софією Палеолог — небогою останнього візантійського імператора. Шлюб надавав символічне право претендувати на спадок Східної Римської імперії, герб (двоголовий орел) якої став знаком Московії, а потім — Росії.) Як мовилося, у 1478 р. князь захопив Новгород. У 1480 р. московитське військо зустрілося з монгольським поблизу річки Угра (Смоленська і Калузька області Росії). Битва не відбулася, бо обидві сторони поводилися нерішуче. Коли вдарили морози, у виграшній ситуації опинилися московити, які начебто перемогли й скинули «чужоземне ярмо». Пізніше Іван ІІІ завоював Новгород-Сіверщину та Чернігівщину. Межі його володінь розширювалися, статус зміцнювався. Він, хоча і вважав себе самодержцем (монархом), радився із боярською думою. При дворі запровадив пишний церемоніал. Особливо підтримував духівництво, сприяв Московській православній церкві. За його відома укладено «Судебник» — збірник законів. Таким чином, заходи, втілені Іваном ІІІ, сприяли пізнішому перетворенню Московії в царство, опісля — в імперію, про що ви дізнаєтеся в наступному класі.

Думаємо і діємо!

1. Покажіть на мапі, як формувалося та розширювалося Велике князівство Московське.

2. Обчисліть, через скільки років після заснування столиці України з'явилася перша писемна згадка про місто Москва. Потрібну дату дізнайтеся із тексту, що на початку параграфа.

3. Доберіть десять слів для розповіді про князя Івана ІІІ. Складіть із ними речення і запишіть їх у зошит.

У той час, коли... в Азії

1206 р. — проголошення Темучжина Чингіз-ханом, утворення Монгольської імперії

XII-XV ст. — існування Новгородської боярської республіки

1363-1547 рр. — перетворення Великого князівства Московського в царство

1478 р. — захоплення московитами міста Новгород

Тоді... на теренах України

1205 р. — загибель волинсько-галицького князя Романа Мстиславовича в бою поблизу містечка Завихост

1241-1508 рр. — потрапляння українських земель у залежність від Золотої Орди, їх входження до складу Угорщини, Польщі, Литви, Молдавського князівства, Московії

1475 р. — входження Кримського ханства до Османської імперії

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Розташуйте в хронологічній послідовності відомості про утворення Новгородської боярської республіки, формування Московії, правління Івана ІІІ.

2. Розкажіть, послуговуючись мапою, про розширення Монгольської імперії та формування Великого князівства Московського.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Чому боярське правління сформувалося саме в місті Новгород? Б. Чим відрізнялася підлеглість Золотій Орді північно-східних і південно-західних князівств Русі? В. Якими були наслідки монгольського панування для Європи?

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. А. Чому Велике князівство Московське стало самодостатнім лише після впокорення Новгорода? Б. У 1448 р. московитські єпископи без благословення Патріарха Константинопольського проголосили створення Московської православної церкви. Яке значення цієї події для сучасних України та Росії?

6. У зошиті розв’яжіть задачу: «Дев’ятого року після Столітньої війни англійський рицар Джон Крейзі мандрував Євразією, після чого хвалився: “Я молився у величному православному храмі Святої Софії у Константинополі, слухав останні слова Яна Гуса, бився з тевтонцями біля Грюнвальда та вітав Івана ІІІ з нагоди початку його князювання у Москві”. Учасником якого з епізодів був Джон Крейзі?».