§ 57. Давні слов’яни на теренах України

Разом із Кліо розгляньте сучасну реконструкцію слов’янського поселення. Висловте судження, яке значення має історична реконструкція для популяризації історії України.

Слов’янське поселення. Сучасна реконструкція

1. Походження та прабатьківщина слов’ян

Слов’яни — велика група європейських народів. Учені стверджують, що вони є корінними жителями Європи. Проте достеменно невідомо, де саме сформувалися слов’яни. Одні дослідники вважають, що предки слов’ян від часів неоліту проживали на теренах сучасної України. Їхні нащадки — індоєвропейські народи — згодом розселилися в Європі й Азії. За іншою версією, формування слов’янського етносу відбувалося на землях Балтії, звідки їхні племена мігрували на землі між річками Віслою та Одером. Частина їх там і залишилась, інша частина вирушила на схід та оселилася в басейні Дніпра. Про вірогідність обох тверджень свідчать історичні джерела. Науковий пошук триває.

У середині V століття, позбувшись залежності від гунів, слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Розпочалося Велике розселення слов’ян, про яке візантійський історик Йордан повідомляв: «Тепер вони (слов’яни) бушують повсюди». Рух слов’ян тривав до VII століття.

Про життя і розселення давніх слов’ян йдеться в писемних та археологічних джерелах. У працях римських істориків І—II століття нашої ери — Гая Плінія Старшого, Публія Корнелія Тацита, грека Клавдія Птолемея вказується, що слов’яни жили на території від річки Ельби до середньої течії Дніпра, і називалися венедами. Найдавніша археологічна культура слов’ян — зарубинецька (назва походить від села Зарубинці на Київщині). Візантійські історики описували слов’янські племена антів, склавинів. Вони заселяли територію України між Дністром і Сіверським Дінцем. Їхню культуру археологи зафіксували як черняхівську (від села Черняхів, на Київщині). Анти створили перше державне об’єднання Антський союз, який проіснував до VII століття нашої ери і розпався під ударами аварів.

1. Як вчені пояснюють походження та прабатьківщину давніх слов’ян?
2. Назвіть хронологічні межі Великого переселення слов’ян.
3. У яких писемних та археологічних джерелах містяться згадки про давніх слов’ян?

Барвограй ідей

Разом з Кліо розгляньте картосхему «Велике розселення слов’ян». Допоможіть Кліо знайти на ній:

1. Територію слов’янських племен напередодні Великого переселення слов’ян.
2. Напрямки розселення слов’ян.
3. Терени, освоєні слов’янами на початку VII століття.

2. Повсякденне і господарське життя

Слов’яни вели осілий спосіб життя. У їхньому господарюванні переважали орне рільництво, скотарство, бортництво (лісове бджільництво). Слов’яни сіяли жито, пшеницю, ячмінь, овес, просо. Вирощували овочеві культури: цибулю, часник, капусту, льон, коноплі, із яких виготовляли тканину. Поряд із рільництвом розвивалося скотарство. Розводили коней, велику рогату худобу, свиней, кіз, овець, свійську птицю. Живучи поміж лісів, у краю річок і озер, слов’яни займалися мисливством і рибальством.

Слов’яни були вмілими ремісниками. Серед поширених ремесел — ливарна справа, ковальство. Майстри навчилися виплавляти бронзу і залізо, з яких виготовляли знаряддя праці та речі домашнього вжитку. Значного розвитку набуло гончарство. Торгували слов’яни з жителями Подунав’я, Центральної Європи, римських провінцій та міст. У слов’янські землі потрапляли посуд, вироби зі скла, срібла й золота, олія. Вивозили зерно, хутро, мед, віск.

Слов’янські поселення — городища — розташовували на пагорбах поблизу річок. Їх укріплювали ровами, валами й парканом. Ймовірно, будуючи городища в межах однієї громади, усі мешканці розподіляли між собою обов’язки: хтось готував нове місце для поселення, хтось збирав будівельні матеріали, хтось опікувався транспортуванням, хтось виготовляв ліс під випалення. Житла споруджували у формі напівземлянок, розташованих рядами. Будівлі були просторими. У них проживали великі сім’ї.

1. Назвіть форми господарювання давніх слов’ян.
2. З якими регіонами була налагоджена торгівля?
3. Де розташовували слов’янські городища?

Барвограй ідей

Розгляньте ілюстрацію «Знаряддя праці племен черняхівської археологічної культури» і виконайте завдання.

1. Назвіть знаряддя праці, які використовували ці племена.
2. Запишіть у зошит, відповідність між цифрами і знаряддями праці, що їх позначають.
3. Про які види господарської діяльності слов’ян можуть розповісти зображені на ілюстрації предмети?

3. Духовний світ давніх слов’ян

Давні слов’яни були язичниками. Вони обожнювали сили природи, від яких залежало їхнє життя. У пантеоні слов’янських богів найбільш шанованими були: Перун — бог грому і блискавки, Стрибог — бог вітру, Ярило — бог Сонця, Дажбог — бог-покровитель, який дає багатство, Велес — покровитель домашньої худоби, Сварог — бог вогню, Купайло — бог сонцевороту, Мокоша — богиня, яка втілювала матір-землю. Її вважали заступницею полів, колодязів, жіночого рукоділля.

Шанували слов’яни численних духів і демонів. Вони вірили, що ці сили живуть у річках, озерах, джерелах. Добрих духів називали оберегами та берегинями. Серед демонів були упирі, вурдалаки, біси. За переказами, вони жили у густих лісових хащах, непрохідних болотах і шкодили людям. Їх боялися, створювали різні заклинання, щоб відвернути злих духів.

Для відправлення культів давні слов’яни влаштовували святилища на пагорбах і висотах, зазвичай з безлісою горою. На верхівці пагорба розташовували капище — місце, де стояв кап — ідол. На ділянках, ближчих до капища, розкладали священне багаття. Сюди приносили требу — жертовну їжу. Слов’яни вірили, що під час священного бенкету до них приєднуються боги.