§ 46. Давній Рим у часі і просторі

Разом із Кліо розв’яжіть ребуси. Запишіть слова-розв’язки в зошит. Як розгадані слова пов’язані між собою й темою уроку?

1. Заснування міста Рим

Місто Рим виникло на західному узбережжі Апеннінського півострова, за 25 кілометрів від гирла річки Тибр, яка несе свої води до моря горбистою рівниною. У давнину пагорби вкривав листяний ліс, а рівнина була болотистою. Тут завжди м’який і теплий клімат. Ця місцевість називалася Лацій. Її заселяли племена сабінів та латинів.

За легендою, місто Рим було засноване в 753 році до нашої ери. Поселення були невеликими і розміщувалися на семи пагорбах. Поступово вони об’єдналися й утворилося місто. Латинів, котрі проживали на території Риму, стали називати римлянами.

На півночі Апеннін проживали етруски. Багато етруських майстрів оселилося в Римі. Саме вони побудували канал, який перекачував воду з боліт у річку Тибр, і землю між пагорбами було осушено. Місто оточили мурами, побудували каналізацію. Вони спорудили Форум — знамениту римську площу й перший храм у Римі — храм Юпітера.

Римський Форум. Реконструкція

1. Опишіть географічне розташування міста Рима.
2. Коли, за легендою, було утворено місто Рим?
3. Як етруски долучилися до будівництва міста Рима?

Острів цікавинок

Легенда про заснування Рима

Рим заснували нащадки троянців. Після загибелі Трої вони прибули на Апеннінський півострів разом з Енеєм та оселилися поряд із сабінянами. Серед троянців почалися чвари за царський престол. Коли царська донька народила хлопчиків-близнюків, змовники вирішили знищити їх, кинути новонароджених у Тибр. Навесні Тибр вийшов з берегів, і спущений на воду кошик з хлопчиками зачепився за гілку з дерева. Діти врятувалися. Вовчиця нагодувала їх своїм молоком, а пастух, який знайшов, виростив і виховав. Брати виросли дужими й сміливими воїнами. Підрісши, юнаки дізналися про своє царське походження. Вони розправилися зі змовниками. Але жити в старому місті не захотіли й заснували нове. Братів звали Ромул і Рем. На честь Ромула нове місто назвали Римом (латинською мовою — Рома).

Римляни вели літочислення від легендарного року заснування свого міста — 753 року до нашої ери. А на Капітолійському пагорбі в Римі поставили статую вовчиці.

Висловте судження. Які риси характеру допомогли братам вижити й повернути собі царське становище?

2. Царський період

Спочатку Римом правили етруські царі. Володаря обирав народ. Цар очолював військо, був верховним жерцем, вершив суд. Період, коли в Римі правили царі, називають «царським», він тривав понад два століття.

Люди дотримувалися патріархальних традицій і жили сусідською громадою. Нащадків найдавніших жителів Рима називали патриціями. Вони входили до общини, яка володіла пасовиськами та орною землею. Представники знатних патриціанських родин були членами ради старійшин, яку називали сенат. Управляли Римом цар і сенат. Більшість землі належала знатним родинам патриціїв. Натомість збіднілі громадяни та прибульці наймалися до них на роботу.

Населення Риму було неоднорідним — воно складалося як з багатих, так і бідних родин, з вільних і рабів. Через Рим проходив торговий шлях углиб Апеннінського півострова. До міста прибували купці й ремісники й оселялися в ньому. Кількість жителів міста швидко зростала. Людей, які переселялися до Рима з інших місць, та їхніх нащадків називали плебеями. Вони були вільними людьми, але не мали громадянських прав, тобто не могли брати участь у народних зборах, бути обраними до сенату й володіти землею. Та плебеї були зобов’язані служити у війську.

1. Якими повноваженнями був наділений цар?
2. Кого називали «патриціями»?
3. Хто такі плебеї? Якими правами були наділені?

Барвограй ідей

Розгляньте ілюстрації, за допомогою програми розпізнання дізнайтеся, що на них зображено. Складіть 3-4 речення про події, з якими вони пов’язані.

3. Римська республіка

Наприкінці VI століття до нашої ери у Римі правив дуже жорстокий цар. У 509 році до нашої ери римляни вигнали його і знищили царську владу. Розпочався новий період в історії Риму — період республіки. Він тривав до І століття до нашої ери. З V століття до нашої ери всі важливі питання розглядалися на народних зборах. На них щороку обирали з-поміж патриціїв двох правителів-консулів, котрі впродовж року були суддями, а під час війни командували військом. На народних зборах обирали посадовців серед громадян. Їх називали магістратами. Патриції, які обіймали найвищі посади в магістраті, згодом ставали сенаторами.

У житті Риму відіграв вагому роль сенат. Його функції: відання скарбницею, вирішення питання війни і миру, керівництво народними зборами і підготовка заздалегідь законів, які приймалися або самим сенатом, або народними зборами. Виборне правління в Римі називали «загальнонародною справою», латинською мовою — республікою.

Храм Юпітера. Реконструкція

Плебеї залишалися безправними і після встановлення республіки. Довго й наполегливо вони боролися за право бути громадянами. На початку V століття до нашої ери плебеї почали щороку обирати своїх захисників — народних трибунів. Народний трибун був особою недоторканною. А образа трибуна каралася смертю. У разі непогодження народного трибуна з рішенням консулів він міг дане розпорядження скасувати, виголосивши слово «вето» — латинською мовою «заборона». За допомоги трибунів плебеї домоглися права обіймати консульські та інші посади, отримувати землю на общинному полі. Боротьба плебеїв за свої права тривала довго й закінчилася на початку III століття до нашої ери, коли плебеї стали повноправними громадянами Риму.