Історія України у питаннях та відповідях. Масальський

6.4. ПРИЧИНИ ПОРАЗКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ТА ЇЇ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Центральна Рада ввійшла в історію української революції як уряд добрих намірів і великих задумів. Незважаючи на відверте доктринерство і відсутність політичного досвіду у її лідерів, ЦР таки вдалося добитися чималих успіхів. Насамперед це стосується національної мобілізації українських мас та проголошення Української Народної Республіки. Серед досягнень можна виокремити:

• створення передумов для національно-культурного розвитку України;

• національні меншини отримали право національно-персональної автономії;

• залучення до політичного життя широких мас, придбання досвіду політичної боротьби, пробудження національної самосвідомості;

• початок процесу соціально-економічних перетворень;

• демократизація суспільно-політичного життя;

• закладення основ мирної зовнішньої політики України.

ЦР досягала цих результатів, поєднуючи національні мотиви з соціальними, укладаючи численні союзи та компроміси. Але політика компромісів є поганою для часів, які звуться революцією. Діячі Центральної Ради недооцінювали динаміку революційного процесу. Їхня розважлива програма могла б мати успіх при спокійних обставинах розвитку суспільства. Ініціативу у неї перехопили ті політичні сили, які робили ставку на грубу фізичну силу.

Причинами поразки, прорахунками, які призвели до втрати Центральною Радою контролю над територією України, можна вважати:

1. Недостатньо широку соціальну базу національно-визвольного руху;

2. Відсутність політичного досвіду та єдності керівництва, дії навздогін подіям;

3. Повільне та непослідовне створення національної армії;

4. Затягування та непослідовність у вирішенні назрілих соціально-економічних проблем;

5. Грубі прорахунки та помилки у внутрішній та зовнішній політиці;

6. Відсутність рівноправних відносин з сусідніми та великими державами, а також реального міжнародного визнання;

7. Сліпе слідування соціалістичній доктрині;

8. Відсутність дієвого державного апарату, спроможного забезпечити лад та законність;

9. Захопленість ідеєю федералізму, намагання втілити її за будь-яких обставин;

10. Неспроможність нейтралізувати соціальну демагогію більшовиків.

Історичне значення ЦР полягає у тому, що вона підняла на більш високий рівень ідею української державності. Її діяльність викликала захоплення та підтримку серед чисельних представників різних шарів суспільства в Україні. Центральна Рада практично реалізувала вікові намагання українського народу до волі та незалежності. Боротьба під прапором Української революції своїми героїчними прикладами підготувала покоління, що здобули незалежність України.

Нові терміни і поняття

Доктрина (лат. doctrina) — вчення, наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний чи політичний принцип або нормативна формула.