Історія України у питаннях та відповідях. Масальський
4.4. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЯК ВИДАТНИЙ ПОЛКОВОДЕЦЬ, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ І ДИПЛОМАТ
Богдан Зиновій Хмельницький народився 27 грудня 1595 року (6 січня 1596 р. за новим стилем) в Суботові в сім’ї галицького шляхтича, чигиринського підстарости Михайла Хмельницького. Батько Богдана був на службі у коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського. У 1620 році він брав участь у поході поляків на Молдавію й загинув у битві з татарами під Цецорою. Матир Богдана була козачкою і, найімовірніше, звалася Агафією.
Богдан отримав початкову домашню освіту, а далі навчався в парафіяльній школі при одному із київських монастирів. У 1609 р., на пропозицію Жолкєвського, батько віддав його до Львівської єзуїтської колегії. Там Богдан навчався п’ять-сім років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, отримав добрі знання латинської мови. Окрім того, він досконало володів польською мовою, а згодом вивчив ще турецьку, кримськотатарську і французьку мови.
Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився. У 1620 р. у битві під Цецорою Хмельницький потрапив у турецький полон. Перебуваючи у Стамбулі, Богдан виконував обов’язки перекладача при одному з командувачів турецького флоту. У 1622 р. Хмельницький утік з полону. Вдома Хмельницький відновлює службу в складі реєстрових козаків.
Десь в 1625-1627 році Хмельницький одружився з Ганною Сомківною (козачкою з Переяслава) й заклав свою родину (10 дітей). Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. З 1637 р. - Хмельницький серед вищої козацької старшини. Він брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар підписав капітуляцію під Боровицею 24 грудня 1637 р. Восени 1638 р. Хмельницький був членом козацького посольства до короля Володислава IV. Є підстави вважати, що він належав тоді до тієї старшини, яка вважала за можливе порозуміння Війська Запорозького з Польщею. Однак, дальший хід подій довів йому повну неможливість згоди. Польська ординація 1638 р. скасувала автономію Війська Запорозького. Хмельницький втратив військове писарство і став одним із сотників Чигиринського полку.
У середині 40-х рр. Хмельницький був причетним до організації набору частини козаків на французьку службу. В 1645 р. він, разом з козацьким загоном (понад 2,5 тис. козаків) був на службі французького уряду й брав участь в облозі Дюнкерка, де познайомився з визначним французьким полководцем - принцом Конде. Вже тоді був таким відомим козацьким ватажком, що Володислав IV, готуючи військову коаліцію проти Туреччини (в складі Польщі, Венеції та інших держав), вдався до нього по допомогу Війська Запорозького. Хмельницький був одним з козацьких делеґатів, з якими Володислав обговорював у Варшаві, в квітні 1646 року, плани майбутньої війни. Усе це підняло його авторитет на Україні, в Польщі і за кордоном і створило йому широкі військові й політичні знайомства та зв’язки.
Найбільшим досягненням Хмельницького у процесі Національно-визвольної війни українського народу було утворення Козацько-Гетьманської Держави — Війська Запорозького. У всіх галузях державного будівництва — у війську, адміністрації, судівництві, фінансах — Хмельницький виступає як державний діяч великого формату. Це виявилося в організації верховної влади нової української держави, яка під верховенством й титулом Війська Запорозького й під владою його гетьмана об’єднала всі верстви українського народу. Б.Хмельницький створив не тільки державний апарат, а й виховав цілий гурт військових і цивільних керівників як з козацької старшини, так і з української шляхти (І.Виговський, П.Тетеря, Д.Нечай, І.Нечай, І.Богун, Г.Гуляницький тощо).
Геніальний політик, дипломат і адміністратор, талановитий полководець, Хмельницький володів залізною волею й напрочуд розвинутою інтуїцією. Він зумів акумулювати весь попередній досвід визвольної боротьби козацтва. У мисленні й способі дій Хмельницького тісно переплітаються прагматизм, тактична гнучкість, схильність до компромісів та переговорів, непримиренність і постійне апелювання до воєнної сили. Як полководець Б.Хмельницький був блискучим стратегом і тактиком, мужнім і хоробрим вояком. За участю Хмельницького були здобуті великі перемоги над поляками під Корсунем, Жовтими Водами, Пілявцями, Батогом тощо. Він створив понад 300-тис. українське військо, яке було першорядною збройною силою в тогочасній Європі.
Але для утримання й розбудови держави, яка виникла революційним шляхом, потрібне було ще міжнародне визнання й військова допомога сусідніх держав. І тут виявився надзвичайний дипломатичний хист Б.Хмельницького. У своїй тривалій боротьбі проти Речі Посполитої Хмельницький створив, одну за одною, три могутні коаліції. Першою була українсько-кримсько-турецька коаліція (1647-1648 рр.) Вона паралізувала небезпеку з боку польсько-московського союзу й допомогла Україні здобути великі воєнні успіхи. Але, внаслідок трикратної зради кримського хана (Зборів 1649, Берестечко 1651, Жванець 1653) й пасивності Туреччини, Б.Хмельницькому не вдалося повністю використати успіхи й здобути остаточну перемогу над Польщею.
Друга коаліція українсько-московська, з царем Олексієм Михайловичем, укладена в Переяславі й затверджена березневими статтями 1654 р.
Ця коаліція скерована також проти Польщі. Не з вини Б.Хмельницького ця угода не принесла Україні всіх тих воєнних і політичних успіхів, задля яких її було створено. Частина вищого українського суспільства, козацька старшина, а також духівництво та київський митрополит не підтримали угоди й відмовилися присягати цареві. У 1656 р. російський цар підписав у Вільно договір між Московією та Польщею, без участі українських представників, і фактично зрадив переяславські домовленості.
Якщо перші дві коаліції мали на меті завдати Польщі військово-політичної поразки й забезпечити та ґарантувати цілісність і незалежність козацької держави, то третя антипольська коаліція (1656-1657) - союз між Україною, Швецією, Семигородом та іншими державами (Бранденбург, Молдавія, Валахія) - за планом Хмельницького мала не лише створити велику й незалежну Руську державу (в межах цілої етнографічної території України та Білорусі) під владою гетьмана й Війська Запорозького, а й цілковито ліквідувати польську державу, що дуже збентежило московський уряд, який доклав усіх зусиль, щоб перешкодити успіхові цієї коаліції. Поразка дипломатичних планів Б. Хмельницького прискорила його смерть. Він упокоївся 27 липня (6 серпня) 1657 р. в Чигирині і 25 серпня похований в Суботові, в Іллінській церкві, яку сам збудував. Вона мала стати родовою усипальницею Хмельницьких. Але після смерті забальзамоване і поховане тіло гетьмана зникло. Де саме воно знаходиться зараз, невідомо.
Нові терміни і поняття
Коаліція — політичний і військовий союз двох чи більше держав проти спільного ворога; згода задля здійснення сумісних дій.
Гетьман коронний — головнокомандувач у Речі Посполитій в XV-XVII ст.ст. До середини XV ст. призначався королем лише на час війни, згодом посада Гетьмана великого коронного стала постійною, а з кінця XVI ст. — довічною. Відав військовими справами і військовим судочинством, командував армією під час війни, керував зовнішніми відносинами.
