Історія України у питаннях та відповідях. Масальський
3.12. ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОЇ ДОБИ
Вишневецький Дмитро (р.н. невід. - 1563) - князь, перший з достовірно відомих козацьких гетьманів (бл. 1552-1563). Походив зі старовинного роду Гедиміновичів. Близько 1552 р. збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорозької Січі, і згуртував на боротьбу проти татар кілька сотень козаків. У 1557-1958 рр. відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм І на Хортицю, в жовтні 1657 р. здобув турецьку фортецю Іслам-Кермен і вивіз звідти на Хортицю всі гармати. Намагався організувати союз держав (Польща, Московія), в якому брали б участь і запорожці, для боротьби проти Туреччини і Кримського ханства. На початку 1559 р. здійснив вдалий похід у Крим, визволивши кілька тисяч українських невільників. У 1563 р. Вишневецький втрутився в боротьбу за молдавський престол. Під час походу у Молдавію 4-тисячний козацький загін зазнав поразки у бою під Сучавою від військ претендента на престол Стефана IX Томші. Вишневецький був взятий в полон і виданий турецькому уряду. За повідомленням «Хроніки Мартина Бєльського» Вишневенького після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана II було скинуто з вежі на залізні гаки, вмуровані у прибережну стіну в Константинополі. Князь Вишневецький - герой української народної думи про Байду.
Дрогобич Юрій (Котермак Юрій, син Доната) (бл. 1450 - 4.02.1494) - український вчений XV ст., доктор філософії (з 1478 р.) і медицини (з 1482 р.). Народився в м.Дрогобичі. Навчався у Краківському університеті, де йому в 1470 р. було присвоєно ступінь бакалавра, а в 1473 р. - магістра. Викладав медицину, філософію і астрономію в Булонському університеті, в 1481-1482 рр. був ректором цього навчального закладу. В 1487 р. (за іншими даними - 1488 р.) - професор Краківського університету. В 1483 р. в Римі вийшла книга Дрогобича «Прогностичні судження...» - перший друкований твір українця, виданий за кордоном.
Могила Петро Симеонович (1596 чи 1597 - 1647) - визначний церковний і культурний діяч XVII ст. Син Симеона Могили - господаря Волощини і Молдавського князівства. Освіту здобув у Львівській братській школі, вивчав теологію у Паризькому університеті. Служив у польському королівському війську, брав участь у Цецорській битві 1620 р. і Хотинській війні 1621 р. В 1625 р. Могила прийняв чернецтво. В 1627 р. його було обрано архімандритом Києво-Печерської Лаври, а з 1632 р. (з 1633) - митрополитом Київським. Відстоював права Православної Церкви і в 1632 р. добився від короля Владислава IV її легалізації в Україні. Могила створив гурток вчених і культурних діячів, т. зв. Могилянський Атенеум (С. Косов, А. Калнофойський, Т. Земка та ін.), який під його керівництвом здійснив реформу церковного життя та опрацював проект «Православного ісповідання віри» - першого православного катехизису, який був остаточно затверджений східними Патріархами в 1643 р. У 1631 р. відкрив Лаврську школу, яка в 1632 р. була об’єднана з Київської братською школою і в 1633 р. дістала назву Києво-Могилянська колегія. Реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря, дав доручення розкопати зруйновану татаро-монголами Десятинну церкву. Могила був автором низки богословських творів - «Євангеліє Учительне», «Служебник», «Хрест Христа Спасителя», «Требник Петра Могили», численних полемічних праць і проповідей. Помер у Києві, похований у Києво-Печерській Лаврі.
Острозький Костянтин-Василь (1526-1608) - видатний політичний і культурний діяч, князь. Народився у Дубно. Володів великими маєтностями на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Був старостою володимир-волинським, маршалком волинським, воєводою київським і сенатором. Острозький був претендентом на польський престол після смерті Сигізмунда II Августа і московський трон після смерті царя Федора Івановича. Послідовно захищаючи українські політичні права, став одним з лідерів опозиції, яка не підтримувала укладення Люблінської унії 1569 р. Виступав за те, щоб Україна увійшла на рівних правах з Польщею і Литвою до нового федеративного державного об’єднання. Острозький був засновником шкіл у Турові, Володимирі-Волинському, академії і друкарні в Острозі. У 1581 р. на його кошти був виданий перший повний текст Біблії староукраїнською мовою (Острозька Біблія). Відігравав важливу роль у релігійному житті України. Не заперечуючи в принципі проти об’єднання католицької і православної церков на умовах рівності, виступав за те, щоб справа унії розглядалася на церковному соборі, а не вирішувалася тільки вищим духовенством. У 1596 р. під час Берестейського церковного собору очолив опозицію. Помер у Острозі.
Потій Іпатій (світське ім’я Адам; 1541 - 1613) - визначний письменник-полеміст, єпископ, а пізніше - греко-католицький митрополит Київський і Галицький (1599-1613). Родом з Рожанки на Підляшші. Походив з української шляхти. Після закінчення Краківського університету Потій перебував при дворі князя Радзивілла Чорного, пізніше служив секретарем короля Сигізмунда III Августа, був земським суддею у Бересті, берестейським каштеляном і сенатором. Овдовівши, постригся у ченці. З 1593 р. став володимиро-берестейським єпископом. Один з організаторів Берестейської унії - саме він разом із луцьким єпископом К. Терлецьким їздив у 1595 р. до Риму, де Папа Климент VIII проголосив унію католицької і православної церков. По смерті митрополита М. Рогози Потій став митрополитом (1599-1613 рр.). Потій активно намагався утверджувати правове становище уніатської церкви в Речі Посполитій, працював над залученням до церкви духовенства і шляхти, приєднав до унії Перемишльську єпархію. Потій був автором публіцистичних творів, спрямованих на захист унії, зокрема «Унія, або виклад... артикулів до об’єднання», «Календар римський новий», «Оборона собору Флорентійського».
Смотрицький Герасим Данилович (р.н.невід. - 1514) - письменник, педагог, культурно-освітній діяч. Народився у с. Смотричі на Поділлі в шляхетській родині. До 1576 р. був міським писарем у Кам’янці-Подільському. Згодом на запрошення князя К.Острозького переїхав до Острога, де став одним із передових діячів Острозького братства. З 1580 р. — перший ректор Острозької академії. Разом з І.Федоровим готував видання Острозької Біблії (1581), написав віршовану передмову до неї, був її головним перекладачем. Смотрицький — автор першої друкованої пам’ятки української полемічної літератури «Ключ царства небесного...» (1587). Він написав також низку полемічних сатиричних творів, що не збереглися. У своїх працях Смотрицький полемізував з єзуїтами, критикував католицьке вчення про божественне походження папської влади. Твори Смотрицького написані мовою, близькою до народної. Помер в Острозі.
Смотрицький Мелетій (до прийняття чернецтва - Максим) (бл. 1578- 1633) - церковний і культурний діяч, письменник-полеміст. Син Г.Смотрицького. Навчався в Острозькій академії, у Віденській єзуїтській колегії, у Лейпцизькому, Нюрнберзькому та Віттенберзькому університетах. Здобув учений ступінь доктора медицини. У 1616 р. постригся у ченці. Виступав спільно з членами Віденського братства на захист православної віри. У 1618-1620 рр. - викладач і ректор Київської братської школи. З 1620 р. - архієпископ полоцький. Написав низку полемічних трактатів, спрямованих на оборону православ’я. Після подорожі у 1623- 1625 рр. до Константинополя, Сирії і Палестини Смотрицький перейшов на унію. З цього часу до кінця життя перебував у Дерманському монастирі на Волині. Найвизначніший твір Смотрицького - «Грамматіки словенській правильное синтагма...» (1619), в якій він упорядкував церковно-слов’янську мову.
Нові терміни і поняття
Схимник - православний ченець, який прийняв схиму - урочисту обітницю дотримуватися аскетичних правил поведінки.
Требник - православна богослужбова книга.
Катехизис (від грец. «катехізіс» - повчання) - викладання християнського віровчення у формі запитань-відповідей.
Мапа 3.
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та королівства Польського (середина XIV - друга половина XVI ст.)
МАТЕРІАЛИ ІЗ ЗАКРІПЛЕННЯ ТЕМИ 3
ПИТАННЯ З САМОКОНТРОЛЮ
1. Що означав і як втілювався у життя у Великому князівстві Литовському принцип: «Старини не рушимо, новини не вводимо»?
2. Чому литовсько-українська шляхта, на відміну від магнатів, підтримувала ідею укладення польсько-литовської унії?
3. Як діяльність православних братств у XVI ст. впливала на культурне та духовне життя українського суспільства?
4. Чому наприкінці XV ст. різко зросла загроза українським землям з південного сходу?
5. З яких причин Запорозьку Січ називають «козацькою християнською республікою«?
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. За оцінками українських учених метою політики польських королів у землях Галичини в XIV-XV ст.ст. було:
А) утвердження її статусу як автономного «королівства Руського» в складі Польської держави;
Б) перетворення її в одну з провінцій Польської держави — Руське воєводство.
2. Кревську династичну унію між Литвою і Польщею укладено в:
A) 1385 р.;
Б) 1413 р.;
B) 1569 р.;
Г) 1596 р.
3. Результатом Люблінської унії було створення:
A) конфедеративної держави - Речі Посполитої, в якій Польща та Литва зберігали свій суверенітет;
Б) федеративної держави Речі Посполитої, в якій Литва зберігала автономію, власне військо та судочинство;
B) унітарної держави Речі Посполитої, причому Королівство Польське повністю поглинуло Литву, позбавило її будь-яких ознак суверенітету.
4. Школи при православних церквах та монастирях у ХІV-ХVІ ст.ст. давали:
A) лише початкову освіту (вміння чигати, писати, рахувати, співати);
Б) початкову і середню освіту (вміння читати, писати, рахувати, співати та навчали основам «сімох вільних мистецтв»);
B) не лише початкову і середню, а й вищу освіту (знання з філософії та богослов’я).
5. Юрій Котермак (Дрогобич) нині відомий в Україні та Європі як:
A) здібний полководець, керівник козацького війська в бою під Хотином у 1621 р.;
Б) відомий учений та викладач, доктор філософії та медицини, професор і ректор Болонського університету (Італія);
B) блискучий політик, один з творців Люблінської унії.
ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
1. Перевірте себе шляхом зрівняння обставин входження українських земель до складу Польського королівства та Великого князівства Литовського, а також їх становища у складі цих двох держав.
2. На основі вищевикладеного матеріалу теми, вкажіть на мапі № 3, які українські землі (воєводства) згідно з Люблінською унією увійшли до складу Польщі, а також ті території, що приєдналися до них у 1630 р.
