Історія України у питаннях та відповідях. Масальський
2.11. ГОЛОВНА ІДЕЯ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» ТА ШЛЯХИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
Героїчна поема «Слово о полку Ігоревім» — пам’ятник давньоруської літератури кінця XII ст. Написана вона, на думку більшості дослідників, не пізніше 1187 р. До нас дійшла одна рукописна копія «Слова» з оригінального списку XVI ст. Перша публікація «Слова о полку Ігоревім» була підготовлена О.Мусіним-Пушкіним, М.Бантиш-Каменським та здійснена у 1800 р.
Існують різні гіпотези щодо автора «Слова», зокрема, висловлювалися думки про його київське або галицьке походження, про те, що ним могла бути людина з боярсько-дружинного кола, близька до новгород-сіверського князя, а можливо, і сам князь. У будь-якому випадку всі дослідники вважають, що автор був учасником і очевидцем подій та мав неабиякий літературний талант. «Слово» — твір лірико-епічного жанру, насичений яскравими поетичними картинами і фольклорними образами; виражає ідею патріотизму, захисту рідної землі. В поемі широко представлені народна символіка, міфологія, звичаї, на основі яких формулюються основні моральні вимоги, які висувалися до борців проти кочівників, утверджувалася рицарська доброчесність захисників держави. Розповідаючи про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та його брата Всеволода в 1185 р. на половців, автор поеми бачить причину трагедії на берегах ріки Каяли в роз’єднаності руських князів, у їхньому сепаратизмі.
Такий опис битви Святославичів містить поема: «С зараніа до вечера, с вечера до света летять стрелы каления, примлют сабли о шеломы, трещат копіа харалужныя в поле незнаем, среди земли Половецких. Чорна земля под копыты костыми была посеяна, а кровью польяна; тугою взыдоша по Русской земли. Бишася день, бишася другый: третьяго дня к полудню падошя стязи Игоревы. Ту ся брата розлучиста на брезе быстрой Каялы, ту кровавого вина не доста; ту пир докончаша храбрый русичи: сваты попоиша, а сами полегоша за землю Рускую. Ничить трава жалошами, а древо с тугою к земли приклонись».
Описуючи події, автор «Слова» застерігав руських князів проти одиноких самостійних спроб боротьби з кочівниками, що заздалегідь були приречені на поразку, і закликав їх об’єднати свої сили для відсічі ворогові. З величезною силою звучить у «Слові...» ідея єдності руських князів, єдності Руської землі. Необхідність цього доводиться не тільки прикладом невдалого походу Ігоря й численними історичними екскурсами, а й описами Руської землі з її багатьма містами, з повноводними ріками, безкрайніми просторами. Заклик до єднання автор вкладає у вуста великого князя Київського Святослава Всеволодовича як глави держави. У «Золотому слові» Святослав звертається до удільних князів «встать в злат стрємєнь», «прилєтєть издалеча» і захистити Руську землю, батьківський стіл.
Нові терміни і поняття
Мусін-Пушкін О.І. (1744-1817) — граф, історик, археограф, член Російської академії наук. Крім «Слова о полку Ігоревім» підготував до публікації та видав «Руську Правду».
Бантиш-Каменський М.М. (1737-1814) — український та російський історик, археограф, керівник Московського архіву Колегії закордонних справ. Брав участь у підготовці та виданні «Слова о полку Ігоревім». Батько українського історика Д.М.Бантиш-Каменського.
