Історія України. 7 клас. Струкевич
§ 13. Господарство й повсякдення Русі
1. Що вирощували мешканці Русі?
Розкажіть про розвиток сільського господарства в Русі: зміни в методах обробітку землі, засоби вирощування рослин та утримання худоби.
Основне місце в господарстві Русі посідало хліборобство. Наприкінці X ст. в лісостеповій зоні селяни змінили рало, придатне лише для розпушування ґрунту, на плуг. Використовуючи його, можна було перевертати важкий чорнозем, укритий травою і пронизаний переплутаним корінням. Для обробітку землі застосовували також традиційні заступи, сапи (мотики), а для збирання врожаю та косіння трави — серпи й коси. Збіжжя обмолочували за допомогою ціпів. Ручними жорнами розмелювали зерно на крупу та борошно.
Селяни поступово відмовлялися від перелогової системи й переходили до дво- і трипілля.
Займалися також і скотарством. Переважало розведення великої рогатої худоби — корів, волів, а також свиней, коней, кіз та овець. З молока виготовляли сир, сметану, масло. Тримали домашню птицю. Чавили рослинну олію. Уміли засолювати м’ясо й рибу.
Мисливство забезпечувало людей не лише м’ясом, а й хутром — сировиною для ремісників. Шкурки хутряних звірів експортували до Візантії і країн Європи. Займалися також бортництвом, а з X ст. — бджільництвом. Мед і віск були продуктами щоденного споживання та товарами міжнародної торгівлі Русі.
Реконструкція одноколісного плуга із череслом і наральником
Активно займалися рибальством. Риба була одним з основних продуктів повсякденного харчування.
За QR-кодом і посиланням https://sites.google.com/view/histsources/2-3/2-11-4-12/2-11-4-1-1 ознайомтеся з інформацією про страви мешканців Русі та виконайте поставлене завдання.
2. Які ремесла існували в Русі?
Які потреби мешканців задовольняли ремісники?
Уявіть себе мешканцями Русі. Яке ремесло ви обрали б для своєї діяльності? Обґрунтуйте свій вибір.
Однією з важливих галузей ремесла була чорна металургія. Залізо виплавляли з болотної руди в сиродутних печах-домницях. Ковалі виковували з нього майже 150 виробів: знаряддя праці, ремісничі інструменти, зброю, залізні речі до кінської упряжі, хатнє начиння, різноманітні прикраси. Досить швидко руські зброярі навчилися виготовляти якісні мечі. Тривалий час учені вважали, що всі речі зі скла, які археологи знаходили на території сучасної України, мають візантійське походження. Нині встановлено, що майже всі скляні речі тієї доби вироблено в руських майстернях. Тут виготовляли не лише високохудожні речі, а й вироби масового вжитку: намистини, браслети, посуд, віконне скло.
Відреставрований меч Святослава
Золотий колт із Кудрявського скарбу, м. Київ. XI ст.
Ливарні форми. X ст.
Керамічні світильники. X ст.
Наймасовішим ремісничим виробництвом було гончарське. Адже керамічні горщики, миски, глеки, горнята, світильники й інше начиння було потрібне в кожному домі. На початку XI ст. почали виготовляти полив’яну кераміку: столовий посуд, кольорові кахлі, якими прикрашали храми та князівські палаци.
Не менш поширеними були й деревообробні ремесла. З дерева виготовляли майже все: храми, фортечні стіни, побутові речі — меблі, посуд, діжки й кадуби, барила, вози та сани.
Багато ремесел було пов’язано з будівельною справою: виготовлення цегли, випалення вапна, обтісування каменю, виготовлення покрівельного матеріалу.
Русь славилася шкірообробними та кравецькими ремеслами. Вичинкою шкіри й виготовленням із неї взуття в Києві займалися цілі квартали ремісників, наприклад відоме урочище Гончарі-Кожум’яки.
Потребу в тканинах задовольняти домашні ремесла: прядіння та ткацтво. До них взимку долучалася вся родина. Адже, щоб виткати із 16 кг прядива нитки, потрібно було затратити 1000 годин праці.
3. Що відомо про розвиток торгівлі Русі?
Ви — «купці» Київської держави. Ваша мета — стати успішними. Опишіть свої подорожі. Які міста та країни ви відвідували? Які товари ви б везли з Київської держави й що б привозили? Розкажіть, які прибутки ви отримуєте від своєї торгівлі та як ви їх витрачаєте. Як ваша торговельна діяльність вплинула на розвиток господарства Русі?
Поділіться своїми думками з однокласниками й однокласницями.
Вагомою складовою давньоруського господарства була торгівля, як внутрішня — щоденна, так і міжнародна.
Активний розвиток внутрішньої торгівлі засвідчують іноземні та давні джерела. Хроніст Тітмар Мерзебурзький згадує про 8 київських базарів. Тут можна було купити різноманітні продукти харчування.
До Києва з’їжджалися і купці з віддалених земель, щоб придбати великі партії зерна й інші товари. Місцем великої торгівлі було «хлібне торжище» на Подолі. Тут торгували переважно гості — багаті купці, але й були небагаті торгівці, що тримали лавки та ятки на ринках чи поблизу них, а також бідні розносники, чий товар поміщався в козубі за спиною та коробі в руках.
Опишіть різні монети, які використовували руські купці. Розгляньте їхню форму, матеріал і поясніть їхнє значення для торгівлі.
Київська гривна
Дві із 38-ми монет (срібників) періоду Русі Городницького скарбу. 1010-1019 рр.
Проте торговельну славу Київській державі принесла насамперед міжнародна торгівля, одним із центрів якої був Київ. Постійні осідки тут мали візантійські, вірменські та хозарські купці. Останні мали в місті свій квартал поруч однієї з міських брам.
Руські купці плавали Балтійським, Чорним і Середземним морями, доходили до Александрії на Нілі й Багдада на Тигрі, мали свої постоялі двори в Царгороді, хозарській столиці Ітилі, на балтійському острові Готланд.
Торгівлю із Центральною та Західною Європою здійснювали також суходолом. Шлях пролягав із Києва до Моравії, Богемії, а там розгалужувався до Угорщини, Польщі, півдня Німеччини.
Візантійський міліарісій (подібні монети виготовляли в Тмуторокані для торгівлі з грецькими містами Криму)
Арабський дирхем (з таких монет виготовляли срібники)
Купці відвідували також Крим і торгували там із візантійцями й італійцями, які з XI ст. почали освоювати Кримське узбережжя. Київські купці активно вели торгівлю з Кавказом, повертаючи від гирла Дніпра до Криму й Тамані.
Велику роль відігравала торгівля з містами Арабського халіфату, яка проходила через посередництво Хозарії.
Арабський географ Аль-Мукадасі зробив детальний перелік товарів, які доставляли Волгою на Ітиль, Булгар і Хорезм: мед, віск, прядиво, хутра соболя, горностая, бобрів, чорних лисиць, тхорів, куниць, вичинені кінські й волові шкури, льон, полотно, моржеві ікла, коштовні шапки, мисливські собаки та соколи, бурштин, різноманітна зброя — мечі, панцирі, стріли.
З XI ст. цей перелік поповнився срібним посудом, бронзовими дзеркалами, замками, продукцією ливарного, ювелірного та керамічного виробництва Русі.
У Русь завозили дорогі шовкові, бавовняні та вовняні тканини, шовк-сирець, зброю, ювелірні вироби, вино, прянощі: імбир, перець, гвоздику.
4. Яким було житло мешканців Русі?
У чому були особливості жител мешканців Русі? Якими чинниками вони були зумовлені?
Упродовж X—XІ ст. типовим помешканням більшості населення були хати з двосхилим дахом. Хати мали прямокутну чи квадратну форму площею 10-30 м2. Приблизно на пів метра, а то й на метр помешкання заглиблювали в землю. У кутку обов’язково була кам’яна чи глиняна піч. Біля неї, під припічком, у підлогу вкопували глиняні посудини для зберігання харчових припасів. Іноді для цього в долівці викопували яму. Підлога переважно була земляною, змащеною глиною. Інколи траплялися дерев’яні долівки. Поряд із хатою будували господарські приміщення.
Житло XI ст., розкопане в м. Переяславі в 1965 р.
За QR-кодом і посиланням https://bit.ly/3sQppU4 розгляньте 3D-моделі заглибленого слов’янського житла ІX—X ст.
Помешкання заможних містян були більші за розмірами, іноді у 2-3 поверхи. Їх будували з дерева, рідше — з каменю. Будинки мали дерев’яну підлогу. Інколи підлогу викладали з різнокольорових керамічних кахлів; кахлевими плитками оздоблювали й стіни або розмальовували їх. Для надання внутрішнім приміщенням затишку широко використовували різьбу по дереву (різьблені стовпи, одвірки тощо). Будинки заможних людей прикрашали ґанками, галереями, на даху ставили голуб’ятні. Найбагатші будинки мали олов’яний або мідний дах. Князівські та боярські подвір’я оточували кам’яні мури.
Меблі того часу були масивними й грубими. Умеблювання бідних і багатих помешкань було однаковим. Вони відрізнялися лише якістю матеріалів та оздобленням. У багатих будинках меблі прикрашали різьбленням, арочними лиштвами, кульками, що оздоблювали краї лав, столів і стільців.
Стільці та крісла траплялися рідко, лише в князів і бояр. Найбагатші меблі оздоблювали моржовою та слоновою кісткою. Ліжка з хутряними покривалами мали тільки заможні люди. Кімнати прикрашали килимами, які розстеляли на лавах і помостах. Столи здебільшого стояли відкритими. Дім освітлювали олійними лампами та свічками.
5. Як проводили дозвілля мешканці Русі?
Зробіть припущення, що міг написати мешканець Русі про дозвілля своєї родини в соціальній мережі.
З нагоди свят, за давнім слов’янським звичаєм, відбувалися різні ігрища та різноманітні змагання парубків і чоловіків на силу та спритність, а також улаштовували перегони.
Танці супроводжували музикою сопілок, бубнів, тріскачок, труб і гуслів. Танцювали на бенкетах, весіллях, вечорницях та ігрищах.
Танці скоморохів. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV ст.
Музики й танцюристи. Фреска Софійського собору
За QR-кодами і посиланнями https://bit.ly/3PXrbMg, https://bit.ly/3LC4yKr прослухайте звучання середньовічних музичних інструментів.
Середньовічні мелодії Русі
Музичні інструменти Русі та їхнє звучання
Розвагою знаті були мисливство та бенкети, де слуги розносили величезні блюда з м’ясом і дичиною. На бенкети з’їжджалися посадники та старійшини з усіх міст і сходилася безліч різного люду. Більш простими були бенкети (братчини), що влаштовували громади. На бенкетах обов’язково виступали гуслярі.
Улюбленою забавою провідних верств було полювання.
Розгляньте реконструкцію лазні часів Русі (X—XІ ст.). Що на ній зображено? З якою метою використовували лазні в Русі?
Інтер’єр лазні в X—XІ ст., де надавали допомогу хворим. Національний музей медицини України. Художники А. Крижопольський, Л. Козаченко, скульптор С. Британ
Перевіряємо засвоєне на уроці
Знаємо. 1. На мапі (с. 64) покажіть напрямки міжнародної торгівлі того часу. 2. Перелічіть товари, які вивозила й завозила Русь. Розуміємо. 3. Які види ремесел задовольняли потреби мешканців Русі? 4. Як географічне положення Русі вплинуло на можливості торгівлі з іншими регіонами світу? Напишіть коротку розповідь про розвиток торгівлі в Русі. Уміємо. 5. Порівняйте сучасні житла з давнім житлом, використовуючи знання про матеріали, форму, розмір і внутрішнє облаштування. Що в них є спільного, а що — відмінного? Які переваги та недоліки має кожний вид житла? 6. Підготуйте комікс чи пригодницьку розповідь про дозвілля мешканців Русі. Висловлюємо своє ставлення. 7. Поміркуйте, наскільки повсякдення було пов’язане з трудовою діяльністю людей. 8. Чому полюванням займалися в давні часи й чому займаються сьогодні? Висловте своє ставлення до полювання в теперішній час. Досліджуємо. 9. Як впливала на життя господарська діяльність людей у часи Русі? А нині? 10. Порівняйте значення міжнародної торгівлі для України сьогодні та в часи Київської держави.
