Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Щупак

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 28. Поліси. Велика грецька колонізація. Еллінізм

Що вам відомо про значення понять «демократія», «політика», «колонія»? Де вам доводилось чути ці слова?

Досягаючи цілей освітнього дартсу, ми дізнаємось про головні етапи розвитку давньої Греції.

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи. Визначте етапи розвитку давньої Греції. Заповніть за зразком схему.

Ілюстрована лінія часу «Періоди розвитку давньогрецької цивілізації» (приклад)

1. ГРЕЦЬКІ ПОЛІСИ — ПЕРШІ У СВІТІ ДЕМОКРАТИЧНІ ДЕРЖАВИ

Читаємо й розуміємо

1. Дізнайтеся з навчального тексту про розвиток створення та устрій держав-полісів у давній Греції та створіть за поданим шаблоном карту пам’яті «Давньогрецький поліс».

2. Повідомте однокласникам/однокласницям результати своєї роботи. Обговоріть у класі, що вам вдалося дізнатися.

Карта пам’яті «Давньогрецький поліс» (приклад)

Після занепаду крито-мікенської цивілізації у XII ст. до н. е. Грецію підкорили племена дорійців. Вони не знали писемності й жили племінним ладом, тому на деякий час розвиток цивілізації у Греції перервався. Свідчення про розвиток суспільства у ті часи історики знаходять у поемах Гомера «Іліада» і «Одіссея», тому й назвали той період історії гомерівським.

Жили дорійці сусідськими общинами, які називалися демос. Головні поселення общин називали полісами. Перевагою дорійців було вміння виготовляти залізні знаряддя праці. Це давало можливість поліпшити обробіток землі й отримувати кращі врожаї. Невдовзі високого рівня розвитку набули ремесла. Розвивалася торгівля.

Запозичивши у фінікійців абетку, греки додали до неї літери, що позначали голосні звуки, й створили власну писемність.

Протягом архаїчного періоду VIII—VI ст. до н. е. поліси перетворилися на міста-держави (поліси) — укріплені поселення, жителі яких спільно захищали свої загальні інтереси та прилеглі до міста земельні ділянки. Єдиної держави у Греції не виникло — кожен поліс був незалежним містом-державою, що контролювало прилеглі землі. Поліси були різними за величиною. Найбільшими були Спарта (площа — близько 8400 км²) і Аттика (2650 км²). Інші були меншими за 1000 км². Були й зовсім маленькі, як от Егіна — 85 км².

Давньогрецька абетка на чорнофігурному кіліксі (Національний археологічний музей Афін)

Давні греки під полісом розуміли не місто з будівлями, а його населення. Греки казали: «Місто — це люди, а не стіни». Кожен поліс мав свої традиції і закони, але спостерігалися й спільні риси в політичному й суспільному устрої всіх міст-держав Греції.

Головні рішення в управлінні полісами ухвалювали народні збори — зібрання громадян полісу. Громадянами могло бути тільки корінне населення полісу. Значний вплив у полісах мали заможні громадяни — аристократи. Їм належали найбільші ділянки землі, великі стада худоби. Вони очолювали військо під час походів і «захопили» право вирішального голосу під час народних зборів. Рядові члени громади зберегли за собою назву демос. Демос боровся проти спроб аристократів зосередити владу в своїх руках і за збереження своїх прав на участь в управлінні державою через народні збори. Для повсякденного управління державами-полісами на певний час обирали архонтів.

Чужинців переважно називали метеками. Серед них могли бути ремісники, багаті судновласники, торговці. Вони брали активну участь у економіці міст, сплачували податки. Але брати участь у народних зборах метеки не мали права. Так само як раби, які були повністю безправними.

Таке правління, за якого громадяни беруть участь в управлінні державою називають демократією. Прикладом демократичного полісу були Афіни.

У деяких полісах, наприклад, у Спарті, влада зосереджувалась у невеликого кола впливових людей. Таке правління назвали олігархією.

Віртуальна екскурсія

Опишіть грецький поліс з допомогою маркерів-підказок. Значення невідомих вам понять — підписів на малюнку дізнайтеся з додаткових джерел (словники, інтернет-довідник).

Реконструкція давньогрецького полісу

Класичний період розвитку Греції протягом V—IV ст. до н. е. був добою розквіту полісів. В основі високого рівня розвитку лежала особиста свобода громадян міст-держав. Вони мали багато вільного часу для навчання, громадських справ, культурного відпочинку та спілкування. Таку можливість грекам давала система класичного рабства. Усю господарську роботу в полісах виконували раби/рабині. Вони працювали в маєтках землевласників, на копальнях, у майстернях ремісників, виконували хатню роботу, доглядали за дітьми тощо.

Держави у формі полісів проіснували в Греції з VIII ст. до н. е. до завоювання країни римлянами у 146 р. до н. е.

Варто запам’ятати!

Демократія — державний лад, за якого участь в управлінні державою бере народ безпосередньо або через виборних представників.

Громадянин — наділена правами й обов’язками особа, яка перебуває у правовому зв’язку з державою.

Олігархія — державний лад, за якого влада зосереджена в руках невеликого замкненого кола осіб.

Поліс — місто-держава у Давній Греції

2. ВЕЛИКА ГРЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ

Читаємо й розуміємо

1. За допомогою карти на с. 159 та навчального тексту створіть за наданим шаблоном карту пам’яті «Велика грецька колонізація».
2. Визначте, як історія Великої грецької колонізації пов’язана з історією українських земель.
3. Повідомте однокласникам/однокласницям результати своєї роботи. Обговоріть у класі, що вам вдалося дізнатися.

Карта пам’яті «Велика грецька колонізація» (шаблон)

У VIII ст. до н. е. греки вирушили освоювати нові землі. Цей процес дістав назву Велика грецька колонізація. Що ж спонукало греків покидати рідну землю? Населення Греції невпинно зростало, тому для всіх бракувало землі, на якій можна було б заробити собі на прожиток. До того ж землі демосу часто захоплювала аристократія, що призводило до обезземелювання селянства. Деяка частина греків була змушена покинути рідні краї назавжди через поразку в політичній боротьбі. Водночас бурхливий розвиток ремесла і торгівлі потребував пошуків нових країн, де можна було б продавати свою продукцію, якої ставало дедалі більше.

Грецькі колонії створювалися недалеко від моря, на родючих землях. Облаштування на новому місці серед незнайомих народів змушувало колоністів тісно взаємодіяти, забуваючи про майнову нерівність та інші суперечності. Життя в нових містах-колоніях організовували за традиціями грецьких міст-метрополій, з якими зберігалися партнерські відносини. З сусідніми народами колоністи намагалися налагодити торговельні відносини. Унаслідок цих контактів традиції грецького суспільного життя та грецької культури поширювалися у далеких від Еллади країнах.

ВЕЛИКА ГРЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ

1. Позначте і підпишіть на контурній карті такі об’єкти:

а) територію Греції у VIII ст. до н. е.;
б) колонізовані греками береги;
в) грецькі колонії, засновані на території, де нині розташована Україна.

2. Зіставте карту із сучасною картою Європи й визначте, які європейські міста беруть початок від грецької колонізації.

3. Поміркуйте, які знання і вміння стали в пригоді грекам під час колонізації.

Варто запам’ятати!

Метрополія — місце, місто, країна, переселенці з якої засновували колонії в інших країнах.

Колонія — поселення людей, що переселилися з іншої країни або поселення (міста).

АБО

Колонія — захоплена і пригноблювана іншою державою країна (державу-загарбницю у такому випадку теж можуть називати метрополією).

3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ

Греки здавна контактували, здебільшого через торгівлю, з різними народами довколишнього світу. Після 336 р. до н. е. внаслідок завоювання Александром Македонським багатьох країн Сходу чимало греків переселялися на Схід, несучи з собою традиції грецької культури. У результаті змішання давньогрецької та давньосхідної цивілізацій сформувалася своєрідна елліністична цивілізація. Спочатку її представляла імперія Александра Македонського, який за зразком східних правителів оголосив себе царем і оточив нечуваною розкішшю. Після його смерті на уламках імперії постали елліністичні держави: царство Птолемеїв у Єгипті, Пергамське царство в Малій Азії, царство Селевкідів на Близькому Сході та в Середній Азії.

В елліністичних державах була втрачена ідея свободи громадян полісу. Влада в елліністичних державах належала монархам, населення залежало від їхньої волі. Але у великій пошані були грецька мова, література, філософія, наука, мистецтво. Міста будувалися за зразком античних полісів. Їх невід’ємними елементами були стадіони, музеї, бібліотеки, храми античного зразка.

Варто запам’ятати!

Еллінізм — період (336 р. до н. е. — І ст. до н. е.) розвитку держав, у політичному та культурному житті яких поєднувалися традиції давньосхідних та еллінської цивілізацій.

Після підкорення елліністичних держав Римом у І ст. до н. е. доба еллінізму, як і всієї історії Давньої Греції, завершилася. Проте грецька спадщина продовжила жити в політичних традиціях, уявленнях людей про свободу особистості та в культурних традиціях багатьох народів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

І. Знаю й систематизую нову інформацію

1. Самооцінювання

Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Поліси. Велика грецька колонізація. Еллінізм». Дайте відповіді на запитання.

2. Перевірте себе за допомогою онлайн-вправи.

cutt.ly/L8ClorQ

ІІ. Обговоріть у групі

1. Історичний пінг-понг

Сформулюйте по два відкритих і закритих запитання за змістом параграфа та зіграйте з друзями в «Історичний пінг-понг» (обміняйтеся запитаннями).

2. Використовуючи вже відомі вам події з історії стародавніх Сходу та Греції, складіть три задачі на лічбу часу (на визначення тривалості, віддаленості подій у часі, перетворення за схемою роки-століття) та запропонуйте їх розв’язати однокласникам/однокласницям.

Мислю творчо

Проведіть дослідження одного із грецьких полісів (для вибору скористайтеся картою) за планом. Дослідження оформлюйте у вигляді лепбуку або карти пам’яті.

План дослідження