Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Гісем

§ 40. Персько-грецькі війни

ВИСЛОВІТЬ ВЛАСНУ ДУМКУ

1. Пригадайте, як виникла назва «Персія». Хто її автор? Висловіть припущення, чому саме вона стала найбільш поширеною.

2. Що для вас означає поняття «патріотизм»? Яку людину можна назвати патріотом або патріоткою?

1. Персько-грецькі війни

Персько-грецькі війни — це низка військових конфліктів між Іраном та Грецією, що тривали з 499 до 449 р. до н. е. Ці війни поділяють на три етапи:

1) повстання грецьких міст у Малій Азії (територія сучасної Туреччини);

2) бойові дії на території сучасної Греції;

3) грецькі військові походи в Малу Азію.

Грецьке та перське війська були принципово різними.

Залізні давньогрецькі мечі. VI—V ст. до н. е. Знахідка зберігається в Музеї мистецтв Метрополітен у Нью-Йорку (США).

Перське військо складалося з легкоозброєних найманців із різних куточків імперії, яким бракувало дисципліни. Винятком були лише «безсмертні». Грецьке військо складалося із громадян полісів. Вони билися в бойовому порядку, який мав назву фаланга. Найсильніше піше військо з усіх полісів мала Спарта, тоді як Афіни мали найкращий флот. Перське військо значно переважало грецьке за кількістю, проте завдяки вправності командирів та прагненню самих греків захистити власну батьківщину їм вдалося перемогти.

Персько-грецькі війни.

• Підрахуйте, як довго тривали персько-грецькі війни.

Художня реконструкція грецького шикування — фаланги.

2. Повстання грецьких міст у Малій Азії

У 546 р. до н. е. Давній Іран підкорив собі територію Малої Азії, де розташовувалися численні грецькі поліси. У місцевих греків виникли конфлікти із перськими намісниками, що вилилися в повстання 499—494 рр. до н. е. проти перської влади. Повсталих підтримали грецькі поліси Афіни та Еретрія, які надіслали їм на підтримку кораблі. Спершу греки мали успіх і навіть спалили столицю місцевого перського намісника — Сарди. Проте зрештою перси придушили це повстання.

Перський воїн.

Грецький воїн — гопліт.

Цікаво знати

Як розповідає Геродот, перш ніж напасти на нові землі чи міста, перси висували вимогу «землі і води», що означало вимогу підкоритися перській владі.

Для персів ці події стали приводом для того, щоб розширити межі своїх володінь, а також покарати Афіни за підтримку повстанців. Щоб прокласти для своїх військ сухопутний шлях, у 492—490 рр. до н. е. перси завоювали північні області Греції — Фракію та Македонію, зруйнувавши Еретрію.

• Що стало приводом до персько-грецьких війн?

3. Марафонська битва

У 491 р. до н. е. перський шах Дарій І розіслав своїх посланців до грецьких полісів із вимогою «землі і води». Деякі з них визнали владу персів, але Афіни та Спарта відмовилися і вбили перських послів. Тому перський шах вирішив узяти їх силою.

Погруддя афінського воєначальника Мільтіада Молодшого. Римська копія грецького оригіналу. Зберігається у Національній галереї Словенії.

У 490 р. до н. е. на рівнині поблизу Марафона висадилося перське військо. Їм назустріч рушив афінський воєначальник Мільтіад. Він розташував своє військо у такий спосіб, щоб позбавити переваги перську кінноту, яка була їхньою головною силою. У Марафонській битві греки здобули перемогу над ворогом, який кількісно їх переважав: 11 тис. грецьких гоплітів проти понад 26 тис. перських воїнів.

Цікаво знати

Звістку про перемогу до Афін приніс один із воїнів на ім'я Фідіппід, який після битви в повному спорядженні подолав відстань у 42 км, що відділяла Марафон від Афін. Від виснаження він помер. На його честь на Олімпійських іграх почали проводити змагання з бігу на марафонську дистанцію — 42 км.

Сучасний вигляд спільної могили загиблих у Марафонській битві 192 афінян та громадян міста Платеї.

Сучасний пам'ятник Фідіппіду, що стоїть на шляху між Афінами та Марафоном.

4. Основний етап війн

Після поразки під Марафоном перси не полишили ідеї підкорити Грецію. Новий похід, що розпочався в 481 р. до н. е., очолив син Дарія І — Ксеркс. Він так само як і його батько, надіслав до всіх полісів, крім Афін та Спарти, вимогу «землі і води». Натомість представники 30 грецьких полісів зібралися на спільну раду, на якій вирішили оборонятися від персів. Командування спільним військом взяли на себе воєначальники Афін і Спарти.

Навесні 480 р. до н. е. військо на чолі із царем Ксерксом переправилося через протоку Геллеспонт (сучасна назва Дарданелли) та рушило на південь — до Афін і Спарти. Їхній шлях пролягав через Фермопільський прохід, що вів між скелястими горами та морським узбережжям.

Споруджений персами понтонний міст через Геллеспонт.

Цікаво знати

Після перемоги в Марафонській битві афінський стратег (очільник війська) Фемістокл розпочав будівництво військового флоту. Оскільки багато громадян Афін не вірили в напад персів і виступали проти таких витрат, Фемістокл переконував їх, що ці кораблі потрібні для війни з іншим полісом.

Порівняно невеликий загін воїнів під керівництвом спартанського царя Леоніда обороняв Фермопільський прохід. Готуючись до оборони, греки направили сюди потоки вод із найближчих джерел, щоб перетворити землю на болото. Протягом трьох днів греки стримували багатотисячне військо персів, завдаючи їм значних втрат. Перси подолали оборонців завдяки тому, що зрадник показав їм таємні стежки, які дозволили зайти в тил греків.

• За допомогою методу «Мозковий штурм» (див. додатки до підручника) поясніть, чому греки обрали саме Фермопільський прохід, щоб зустріти там війська персів.

Одночасно з обороною Фермопільського проходу тривала морська битва на мисі Артемісій. Грецький флот стримував перський, що кількісно переважав, але під його натиском був змушений відступити до Афін.

Цікаво знати

За переказом, перед Фермопільською битвою Ксеркс відправив до греків посланців із вимогою скласти зброю. Спартанський цар Леонід відповів: «Прийди і візьми». На це посланець відповів: «Наші стріли та дротики закриють вам сонце». У відповідь Леонід сказав: «Будемо битися в затінку».

Перси майже оточили грецький флот біля острова Саламін поблизу Афін. Однак греки добре знали вузькі протоки між островом та материковою Грецією та мали легші, більш швидкохідні кораблі, ніж перси. Завдяки цьому вони змогли розгромити неповороткий перський флот. Втрати греків становили 40 кораблів, тоді як персів — 200. Саламінська битва, що відбулася у вересні 480 р. до н. е., стала переломним моментом у персько-грецьких війнах.

Пам'ятник царю Леоніду. Спарта. Сучасний вигляд.

Дізнавшись про поразку свого флоту, Ксеркс наказав основним силам відступати. Він залишив у Греції невелику частину свого війська. Тут воно перезимувало, грабуючи найближчі поселення, а влітку 479 р. до н. е. під Платеями було розгромлене силами афінян та спартанців. Ця битва стала останньою в персько-грецьких війнах, що відбулася на території Греції.

• Яке значення мала битва під Платеями в персько-грецьких війнах?

Сучасна художня реконструкція епізоду Саламінської битви.

5. Завершальний етап війн. Каліїв мир

Після перемог над персами греки настільки повірили у свої сили, що розпочали військові походи до Малої Азії, тобто на перську територію. Вони прагнули звільнити грецькі поліси від влади персів.

Упродовж 30 років греки здобували контроль над Східним Середземномор’ям. Це їм вдалося завдяки воєнному талану воєначальника Арістіда, який до того командував афінським військом у битві під Платеями.

Пам'ятний знак на місці Фермопільської битви з написом: «О, мандрівнику, коли ти прийдеш у Спарту, розкажи там, що тут ми лежимо, вірні своєму слову».

• Про кого йдеться у цьому написі?

Персько-грецькі війни завершилися підписанням 449 р. до н. е. Калієвого миру, названого так за іменем голови грецької делегації. Відповідно до умов миру:

• грецькі міста Малої Азії мали жити за власними законами, а сатрапам було заборонено наближатися до них на визначену відстань;
• Персія відмовлялася від островів і малоазійського узбережжя Егейського моря, але зберігала за собою острів Кіпр;
• перським кораблям було заборонено плавати в грецьких водах;
• афіняни заприсяглися не здійснювати військові походи в перські володіння.

Одним із наслідків персько-грецьких війн саме для греків стало те, що участь в обороні батьківщини згуртувала населення Еллади. Люди вшановували живих та загиблих героїв цих війн. Крім того, значно зросла могутність Афін та Спарти. Афіни використали цю можливість для того, щоб згуртувати навколо себе союзників. Так виник Перший Афінський морський союз. Спарта, у свою чергу, теж намагалася поширити свій вплив на сусідні землі. Так незабаром розпочалася епоха суперництва Афін та Спарти за домінування в Елладі.

Сутичка між перським (ліворуч) та грецьким (праворуч) воїнами. Зображення на дні чаші, що зберігається у Національному археологічному музеї Афін.

• Виходячи з умов Калієвого миру, вкажіть, яка сторона стала переможцем у персько-грецьких війнах.

Запитання та завдання

1. Які події загострили відносини між Персією й Афінами? За допомогою методу «Оберіть позицію» (див. додатки до підручника) визначте, чи можна було уникнути конфлікту між ними.

2. Дайте визначення понять «фаланга», «гопліт», «марафонська дистанція».

3. Робота в малих групах. Підготуйте презентацію про греків, які стали героями персько-грецьких війн: Мільтіада, Фемістокла, Леоніда. Поясніть, чому вони зажили своєї слави.

4. Уважно перегляньте матеріали підручника та зробіть висновок про те, як давні греки вшановували героїв персько-грецьких війн. Висловіть припущення, про що це може свідчити.

5. Складіть порівняльну схему особливостей грецького та перського військ.

6. За допомогою методу «Акваріум» (див. додатки до підручника) обговоріть, чому грекам вдалося перемогти набагато численніше перське військо.

7. Колективне обговорення. Як війни з персами вплинули на подальший розвиток Греції?

8. Вправа «Мікрофон». Передаючи одне одному уявний мікрофон, висловіть свої думки щодо того, яку роль почуття патріотизму відіграло в персько-грецьких війнах.

9. Заповніть таблицю «Основні битви персько-грецьких війн».

Назва	Дата	Основні характеристики
Марафонська битва
Фермопільська битва
Битва на мисі Артемісій
Саламінська битва
Битва під Платеями