Географія України. 10-11 клас. Топузов
Розділ ІІ. Географічна карта та робота з нею
Тема 1. Географічна карта
§ 3. Різноманітність географічних карт
Розвиток картографування території України.
Зараз вчені досліджують біля 10-ти картографічних зображень первісних часів знайдених на території України. Найвідомішою з цих знахідок є зображення на бивні мамонта знайденого у 1966 році українським палеонтологом І. Г. Підоплічко (с. Межиріч Канівського району Черкаської області). Дане картографічне зображення віком близько 15 тис. років отримало назву «Межиріч-карта» (мал. 10) на якому зображена місцевість полювання окремої групи мисливців за мамонтами.

Мал. 8. Межеріч-карта

Мал. 9. В. В. Хвойка — дослідник трипільської культури
Вагоме значення має зображення території на «Кирилівській карті» віком 10-11 тис. р., знайдену В. Хвойкою (Київ), в якій виявлено спільні риси із «Павлівською картою» (Чехія). Також важливе значення мала знахідка карти в кургані «Кам’яна могила» (с. Терпіння Мелітопольського р-ну Запорізької області).
Територія України входила в ойкумену давньогрецьких та давньоримських вчених, що підтверджується тим, що на їх картографічних зображеннях показані території сучасного півдня України (найбільші міста: Тіра (Білгород-Дністровський), Пантікапей (Керч), Херсонес (м. Севастополь), Ольвія (с. Парутине, Миколаївська область), а карти давньоримського географа Клавдія Птоломея, в «Посібнику з географії» були флагманами картографування майже 150 років після своєї публікації.
Знайди на карті давньогрецькі міста на території сучасної України!
В часи середньовіччя територія України та її частин була відображена на монастирських картах «MappaMundi», в маршрутних картах арабських географів. Берегова лінія Чорного, Азовського морів та південна частина України відображена на картах XIII — XV ст. Вони створені переважно західноєвропейськими картографами для навігації в морі.
У зв’язку із розвитком картографічних знань на зламі XVI-XVII ст. було випущено чотирьохаркушеву карту Великого князівства Литовського Миколая-Христофора Радзивілла (1613 р.) із досить точним відображенням українських територій. З іншого, боку на «картах-чертежах» Московської держави XVII ст. українські території були зображені досить схематично.
Неможна недооцінювати досягнення, що зробив французький вчений Г. Л. де Боплан. У XVII ст. він презентував Україну світові, створивши карти, які тривалий час вважалися найавторитетнішими в Європі відносно території нашої країни. Вони створені методом інструментального знімання, який був у той час новим словом у картографії. Прикладом таких карт є Генеральна карта України Г. де Боплана, створена у масштабі 1 : 1 600 000, на якій зображені 275 населених пунктів, 80 річок, 4 острови, 13 порогів, 4 ліси, 2 моря. В цьому ж часовому проміжку були створені плани окремих міст: Києва, Чигирина, Львова, Чернігова, Ніжина та ін.
Важливою сторінкою картографування України стало створення карт Ізюмського та Харківського полків у 1725 р. та низки планів міст у 1745 р. стараннями Д. де Боскета. Саме тоді розроблені детальні плани міст Гетьманщини як: Глухів, Чернігів, Ніжин, Новгород-Сіверський, Яготин, Басань, Любеч, Козелець. Кременчук, Ліпляєв.
Період Української Народної Республіки (1918-1920 рр.), залишив вагомий відбиток у картографуванні території України — були створені: «Спеціальна карта України», «Шляхова карта України», «Геологічна карта України», а С. Рудницький уклав навчальну «Стінну фізичну карту України», масштабу 1: 1000 000. Також видатний географ уклав багато карт України та Європи з різної тематики, серед яких були видання й іншими мовами, що довгий час використовувалися у західній Європі. М. Кордубою тричі перевидавався перший український «Географічний атлас», виданий у Львові та був загальним обсягом 24 сторінки, вміщував 24 основні карти та 11 додаткових, присвячених вивченню географії світу та України.
В радянський період відбувалося розгалуження тематики картографування, створювалися карти: економічні, геологічні, ґрунтів, військові, топографічні, тощо. У часи незалежної України в галузі картографування працюють підприємства:«Аерогеодезія», «Східгеоінформ», «Мапа», «Інститут передових технологій» та інші, але флагманом, що охоплює практично всі напрямки картографування залишається ДВНП «Картографія».
Класифікація карт. Сьогодні, напевно, жодна людина не може уявити своє життя без різноманітних карт чи планів. Люди часто не замислюються і використовують їх у різних галузях свого життя. Тому щоб легше зорієнтуватися серед розмаїття карт їх було згруповано за основними ознаками: за призначенням, за масштабом, за змістом та за охопленням території (мал. 12).
За змістом розрізняють два види карт. Перший — загальногеографічні, до яких відносять карти де зображені усі географічні явища та об’єкти. Прикладом можуть бути плани та топографічні карти, адже вони з великою ступенем подібності зображають всі географічні об’єкти. Ще одну групу карт становлять тематичні. Вони зображають один чи декілька компонентів природи, господарства, населення. До цієї групи відносять, наприклад, кліматичні, геологічні, геоботанічні, економічні та інші карти.
За масштабом розрізняють три види карт. Перший з них великомасштабні карти, де в 1 см на карті уміщується від 100 м до 2 км на місцевості, невелика територія зображена дуже детально. Другий — це середньомасштабні карти в 1 см уміщується від 2 до 10 км. Третій — це дрібномасштабні карти, де в 1 см на карті уміщується вже більше 10 км на місцевості, таким чином, зображуються величезні площі Землі, але з невеликою детальністю.На картах різних масштабів просто неможливо однаково якісно позначити всі географічні об’єкти тому, щоб усунути другорядні деталі та акцентувати увагу на найбільш суттєвих елементах у картографії використовується принцип генералізації.
Словник-помічник: Генералізація — це принцип відбору й узагальнення якісних та кількісних характеристик карти.
За охопленням території карти поділяються на карти світу та півкуль, карти материків та океанів, карти держав та їх частин. За призначенням вони можуть, використовуватися практично у будь-якій галузі, наприклад навчальні, науково-довідкові, тощо.

Мал. 10 Класифікація карт
Поміркуй, як можна класифікувати карту в атласі на сторінці 13?
Навчальні карти, атласи та Національний атлас України. Учні переважно працюють з навчальними картами та атласами навчального спрямування. Чим ці видання відрізняються від скажімо карт чи атласів, розрахованих на використання фахівцями: штурманами, геологами, кліматологами, екологами, демографами тощо? По-перше, навчальні карти і атласи мають високий ступінь генералізації. Тобто на них позначаються лише найважливіші географічні об’єкти. По-друге, дані карти виготовляються у зручних для користування учнями масштабах. По-третє, в них подається значна частина інформації навчального характеру.
Національний атлас України був створений під егідою українського географічного товариства та Національної академії наук України і представлений у 2008 році. Він об’єднав у своїй діяльності не одну сотню людей, які створили 875 карт і текстів, що використовуються для різноманітних потреб: в управлінській діяльності, для забезпечення ефективного природокористування і охорони навколишнього середовища. Його карти знадобляться для аналізу та вирішення проблем економічного розвитку регіонів, зовнішньополітичної діяльності, різних ланок освіти та культури. Поява такого картографічного продукту сприятиме утвердженню і посиленню ролі географії в інформаційному суспільстві, адже поряд з паперовою версією атласу активно використовується і його електронний варіант.
Карти та геоінформаційні системи в Інтернет. Більшість інформації про реальні об’єкти і події в Інтернеті містять так звану просторову складову. Майже 90% інформації складають геодані тобто те, що має місце на карті чи плані. Карта є особливою мовою географії, яка є структурованим та компактним носієм інформації і, навіть, внаслідок науково-технічної революції дані особливості карти не зменшилися, а тільки трансформувалися та розширилися. Картографічна інформація на цифрових носіях забезпечує ряд прогресивних характеристик, зокрема оперативність використання, мобільність, зручність та тривалість використання. Сьогодні неможливо уявити роботу економ-географів без мережі Інтернет, яка є сьогодні наймобільнішою інформаційною системою.
GPS — це назва системи, яка походить від перших літер англійських слів Global Positioning System — Глобальна система місцезнаходження. Це своєрідний комплекс, який дозволяє визначити географічні координати об’єкта, напрям, відстань, а також висоту над рівнем моря за допомогою штучних супутників Землі (24 супутники) із мінімальною похибкою у кілька метрів, запуск яких здійснили США. Аналогом такої системи є російська ГЛОНАСС і Галілео Європейського Союзу
Поміркуй, де GPS — системи зазнали найбільшої популярності та використання?
В навчально-довідковому плані можна використовувати Інтернет-ресурси вільного доступу такі, як: Google Maps (http://maps.google.com.ua/), Тега Server (www.terraserver.mkrosoft.com) — це картографічні сервіси, які побудовані на основі взаємозв’язку інтерактивної карти та зображень. Google Earth — це віртуальний глобус на якому було викладено аерофотознімки та сателітні знімки більшої частини Землі. Дані та аналогічні додатки і сервіси дозволяють ознайомитися із віддаленими частинами світу, майже у реальному часі бо високоякісні зображення постійно оновлюються.
Доповни висновок
- 1. Географічна карта — це ____ зображення поверхні Землі на площині за допомогою____.
- 2. За масштабом розрізняють: ____ карти, а серед тематичних можна виділити: ____.
- 3. Сучасним віянням у галузі картографії можна назвати ____, що дозволяють ____, а також висоту над рівнем моря, відстань, напрям руху за допомогою ____ Землі.
Самоперевірка
- 1. Назвіть основні способи класифікації географічних карт та наведіть приклади.
- 2. Що таке картографічна генералізація і навіщо цей принцип використовується в навчальних картах.
- 3. Поясніть, чим інтерактивні карти відрізняються від паперових?
- 4. Підготуйте повідомлення про створення та значення Національного атласу України.
- 5. Проаналізуйте картографічні сервіси та додатки в мережі Інтернет та спробуйте запропонувати послідовний алгоритм роботи з ними.