Географія. 6 клас. Топузов

Тема 3. Гідросфера

Що вивчаємо і досліджуємо:

• частини Океану; властивості вод і види руху води в океані; елементи річкової долини; види живлення річок; види озерних улоговин, льодовиків, підземних вод.

Як вивчаємо і досліджуємо:

• знаходимо і показуємо на фізичній карті світу приклади морів, заток, проток, островів, півостровів, океанічних течій, річок, озер; позначаємо їх на контурній карті;
• визначаємо проблеми використання водних ресурсів і охорони водних об’єктів;
• вибираємо ідеї, способи, засоби розв’язання життєвої проблеми щодо безпечної поведінки під час повеней, катастрофічних паводків, льодоставу й льодоходу, шторму, цунамі, перебування на березі водойми, руху болотистою місцевістю;
• наводимо приклади подолання наслідків стихійних явищ і процесів у гідросфері;
• з’ясовуємо значення знань про гідросферу в житті, підприємницькій діяльності.

Огюст Ренуар. «Хвиля», 1882 р.

§ 31. Гідросфера. Склад гідросфери

• Завдяки яким своїм фізичним властивостям вода «не сидить» на місці, а здійснює колообіг у природі?

• Наведи приклади впливу води на перебіг географічних процесів у літосфері, атмосфері.

• Спробуй пояснити, чому в повсякденному житті ми частіше маємо справу з прісною водою, якщо в природі обсяг солоної води значно більший.

Якими є складові гідросфери?

Вода — надзвичайно важливий чинник життя на Землі. Завдяки своїй властивості розчиняти речовини вона бере участь у багатьох процесах: живленні рослин, вивітрюванні, ґрунтоутворенні. Клітини живих організмів і мінерали гірських порід містять у своєму складі воду.

На Землі неможливо знайти місце, де б зовсім не було води. Найчастіше ми бачимо її на поверхні: в річках, ставках і озерах, у морях і океанах. Але ти вже знаєш, що в атмосфері також є вода. У повітрі вона міститься у вигляді водяної пари та дрібних крапель, з яких складаються хмари й туман. Під час прогулянки в ліс чи до яру можна побачити джерело. Там вода витікає з-під землі. Просочуючись крізь тріщини і пустоти в гірських породах, вода утворює справжні підземні річки і озера. Отже, наша планета оточена водою, яка ніби утворює навколо неї оболонку.

Водну оболонку Землі називають гідросферою. Незважаючи на величезний об’єм гідросфери (майже 1,5 млрд км³) маса води становить лише одну тисячну частку від маси Землі. Більша її частина (96,5 %) зосереджена в океанах і морях. На поверхневі води суходолу (річки, озера, водосховища і болота) припадає лише близько 2 % води. Але майже вся вона перебуває в замерзлому стані, білими шапками льоду і снігу вкриваючи території поблизу полюсів Землі та високо в горах. Ще 1,7 % води міститься в надрах Землі, утворюючи підземні води. Також вода є і в живих організмах (людях, тваринах, рослинах) (мал. 170).

Мал. 170. Складові гідросфери

Уяви десятилітрове відро води. Це вся гідросфера. Тепер зачерпни з відра повну чашку. Все, що залишилося у відрі, це моря і океани. Ця вода дуже солона і малопридатна для використання. У чашці — підземні й поверхневі води суходолу. Проте понад пів чашки становить лід, а решта — це вода, що знаходиться глибоко під землею. І лише одна краплина припадає на всі річки й озера світу (мал. 171).

Мал. 171. Співвідношення складових гідросфери

Як досліджують гідросферу?

Як це не дивно, людина ретельно вивчила лише 5 % території, зайнятої Світовим океаном. Океан досліджують океанографи. Вони працюють на спеціальних суднах, використовують підводні апарати, що керуються з поверхні (мал. 172), встановлюють буї з приладами, застосовують дані супутників Землі. Результати їхніх досліджень мають важливе значення для прогнозів погоди, розробки корисних копалин на дні океану, попередження морських штормів, збереження біологічного різноманіття океану тощо.

Мал. 172. Дистанційно керований підводний апарат для дослідження родовищ нафти

Дослідження водних об’єктів суходолу здійснюють на гідрологічних постах. На них установлюють різне обладнання для вимірювань і спостережень на річках, озерах, водосховищах, болотах. Гідрологи, зокрема, визначають рівень, температуру, льодовий стан (у холодну пору року) водних об’єктів. Науковці використовують ці дані для прогнозування можливих підйомів води під час танення снігу або випадання значної кількості опадів (мал. 173). Крім того, на таких постах час від часу беруть проби води й визначають її якість, придатність для використання в побуті, промисловості чи сільському господарстві.

Мал. 173. Гідрологи визначають рівень води на річці Стир у Луцьку

Запитання і завдання

1. Вислови своє ставлення до думки «Вода — найпоширеніша речовина на поверхні Землі».

2. Що являє собою гідросфера як складова географічного середовища? У якому вигляді вода присутня у літосфері, атмосфері і біосфері?

3. Які типи вод суходолу містять найбільше прісної води?

4. Яким чином люди здійснюють дослідження океану і водних об’єктів суходолу?

Мої проєкти і дослідження

1. Визнач, який гідрологічний пост розташований найближче до твого місця проживання. З’ясуй стан гідрологічної ситуації на ньому та в кількох інших сусідніх. Скористайся інтерактивною картою на сайті Укргідрометцентру (https://meteo.gov.ua/ →Гідрологія → Гідрологічна ситуація у пунктах спостережень).

2. Може здатися, що вода приходить у наш дім задарма. Проте це не так, вона має свою вартість. У багатьох удома встановлені лічильники використаної води. Запитай у батьків, скільки метрів кубічних води твоя сім’я використала за минулий місяць. Скільки було сплачено коштів за її використання? Обчисли вартість одного м³ та одного літра води (зауваж, що у 1 м³ міститься 1000 літрів). Якщо вдома немає лічильника, вважай, що за один день на особу витрачається 70 л води.

Як можна заощаджувати чисту прісну воду вдома? Поділися з однокласниками та однокласницями своїм досвідом щодо економії води.

3. Жак-Ів Кусто (1910-1997) — один із найвідоміших дослідників океанічних глибин (мал. 174). Використовуючи додаткові джерела, підготуй коротке повідомлення про Кусто на тему «Людина-океан». Скористайся хмарою слів (мал. 175).

Мал. 174. Жак-Ів Кусто

Мал. 175. Хмара для повідомлення