Географія. 6 клас. Топузов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 29. Клімат. Формування клімату

• Наведи приклади тих місць на Землі, де зазвичай холодніше/тепліше, ніж в Україні, де значно більше/менше випадає опадів.

• Спробуй пояснити, де і чому влітку тепліше: в Одесі на півдні України чи в Чернігові на півночі нашої країни.

• Чому, на твою думку, в районі екватора випадає значно більше опадів, ніж в Антарктиді?

• Розглянь два зображення (мал. 158). Спробуй пояснити відмінності у зображеннях, що відповідають погоді і клімату.

Мал. 158. Умовні позначення для погоди (а) та клімату (б)

Що таке клімат?

Погода дуже мінлива. Якщо в певному місці змінився хоча б один її елемент, наприклад, зросла хмарність чи зменшився атмосферний тиск, зміниться і сама погода. Кожному місцю на Землі притаманна своя погода. У Києві, наприклад, влітку значно тепліше, ніжу Лондоні, але випадає менше опадів. Багаторічний режим погоди у певному місці називають кліматом. З грецької слово «кліма» означає «нахил». Давні греки знали, що від нахилу (кута) падіння сонячних променів залежить, тепліше чи холодніше буде в певній місцевості. Наука, яка вивчає клімат, називається кліматологією.

Які чинники формують клімат?

Формування клімату відбувається під впливом чинників, до яких належать сонячна радіація, підстильна поверхня і циркуляція атмосфери.

Сонячна радіація — це кількість теплової та світлової енергії, що надходить на Землю від Сонця. Вона є головним джерелом енергії для більшості фізико-географічних процесів, що відбуваються на земній поверхні і в атмосфері. Її кількість залежить від висоти Сонця над горизонтом, пори року, прозорості атмосфери. Найбільше сонячного тепла надходить у район між тропіками, де спостерігається найбільший кут падіння сонячних променів. Найменше сонячної енергії отримують райони, розташовані за Полярним колом, оскільки мають найменший кут падіння сонячних променів (мал. 159). Кількість сонячної радіації багато в чому визначає температуру повітря певної місцевості.

Мал. 159. Залежність кількості тепла на Землі від зміни кута падіння сонячних променів

Нагрівання земної поверхні і прилеглого до неї шару тропосфери залежить не тільки від висоти Сонця над горизонтом, а ще й від характеру підстильної поверхні. Тобто від альбедо поверхні, особливостей рельєфу, наявності теплих і холодних океанічних течій, віддаленості від морів і океанів. Альбедо залежить від кольору земної поверхні (пригадай свої вправи із симулятором альбедо). Вкрита снігом і кригою поверхня відбиває величезну частину сонячної радіації, і нагрівання повітря у такому разі буде зовсім незначним. Пісок відбиває 35 % сонячної радіації, чорнозем — 4 %. Отже, водойма, ліс улітку, пісок, чорнозем по-різному поглинають і відбивають сонячну радіацію, що змінює процес нагрівання повітря над цими поверхнями.

Пригадай, як з висотою змінюється температура повітря. Що більшою є абсолютна висота, то холодніше. Крім того, рельєф сприяє (рівнинний) або перешкоджає (гори) переміщенню мас різного за своїми властивостями повітря. У Ялті, яка розташована на крайньому півдні Кримського півострова, взимку дуже сильних морозів не буває. Найнижча температура повітря, зафіксована з 1948 року в цьому місті, становить лише -12,3°. У Сімферополі, який знаходиться лише за 80 км на північ від Ялти, найсильніші морози взимку сягали -30°. Узимку Ялту додатково «утеплюють» Кримські гори (мал. 160). Холодне повітря, що насувається з півночі, якщо і подолає гірську перешкоду, то опускаючись у долину, швидко прогріється.

Мал. 160. Ялту від сильних морозів узимку захищають Кримські гори

Океанічні течії істотно впливають на клімат прибережних ділянок суходолу. Теплі течії зігрівають повітря над ним (особливо взимку) і збільшують кількість опадів. Холодні течії — різко знижують кількість опадів. У тих частинах суходолу, де вони протікають біля берегів, утворюються пустелі.

Попрацюй із картами

Знайди на фізичній карті світу берегову пустелю Атакама. Поясни, використовуючи малюнок 161 (с. 154), причини її утворення. Знайди на фізичній карті світу пустелю Наміб. Поясни, яка холодна течія сприяла її формуванню.

Мал. 161. Формування пустелі Атакама

З віддаленням від морів і, особливо, від океанів зменшується їх вплив на формування клімату на цій території. Найчіткіше таку особливість можна простежити на прикладі загального впливу Атлантичного океану на клімат Євразії. Що далі від цього океану, вглиб континенту, то літо стає теплішим, зима холоднішою, тобто річна амплітуда температур повітря зростає, а кількість опадів зменшується.

Кліматичні показники окремих міст Євразії, розташованих приблизно на одній відстані від екватора (мал. 162)

КЛІМАТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

ЛІЛЛЬ

КРАКІВ

ХАРКІВ

АКТОБЕ

Середня температура січня

+4,1°

-1,6°

-4,6°

-12,3°

Середня температура липня

+ 18,9°

+19,3°

+21,3°

+22,7°

Середня річна кількість опадів, мм

740

673

517

333

Мал. 162. Міста Лілль, Краків, Харків, Актобе розташовані на одній відстані від екватора

Мал. 163. Пустеля Кизилкум у центральній частині Азії

Поміркуй, чому на рівнинних ділянках у центральній частині Азії поширені посушливі області й пустелі (мал. 163).

Атмосферна циркуляція — це система переміщень мас (великих об’ємів) повітря з певними властивостями (температура, вологість) у межах тропосфери. Проявляється вона головним чином через дію постійних вітрів, мусонів і менше — місцевих вітрів. Дуже важливо простежити, над океаном чи суходолом сформувалися повітряні маси (вітри). Чи була б такою посушливою Сахара, якби на схід від неї розташовувався не Аравійський півострів, а Індійський океан? Насичену вологу вітри тоді віднесли б у південно-західному напрямку і Сахара перетворилася б із пустелі на савану.

Отже, кількість сонячної радіації в першу чергу впливає на розподіл температури повітря, а атмосферна циркуляція — на розподіл опадів.

Які показники характеризують клімат?

Для характеристики кліматичних умов використовують такі кліматичні показники: середньомісячну температуру повітря, річну кількість опадів та режим їх випадання, переважаючий напрямок вітрів.

Середню температуру повітря визначають для найхолоднішого (січень у Північній і липень у Південній півкулі) та найтеплішого (липень у Північній і січень у Південній півкулі) місяців. Так само для цих місяців визначають переважаючий напрямок вітрів. Режим випадання опадів — це їх розподіл упродовж року за місяцями і сезонами.

Усі кліматичні показники обчислюють за 30-літній період. Останній такий період відповідає 1991-2020 рокам. Показники цього періоду кліматологи зіставляють із попередніми 30-літніми періодами 1981-2010, 1971-2000, 1961-1990 років тощо. Особливо важливі показники за період 1961-1990 років: із ним порівнюють прояв процесу глобального потепління на Землі.

Які дані необхідно мати для обчислення показника середньорічної кількості опадів за період 1981-2020 років? Як ними скористатися для проведення обчислень?

Що зображають на кліматичних картах?

Окремі кліматичні показники відображають на кліматичних картах (мал. 164). Як уже зазначалося, на них використовують ізолінії — лінії, що сполучають однакові показники. Серед таких ізоліній є ізотерми та ізогієти.

Мал. 164. Кліматична карта України

Попрацюй із картами

Як працювати з кліматичною картою? Розглянемо дані для Запоріжжя. Середня температура липня +22,0°. Середня температура січня -4,7°. Значення температури повітря доцільно визначати з точністю до десятих частин градуса.

Середня річна кількість опадів — 400-450 мм. У цьому випадку вказують проміжок, зіставляючи з легендою карти. Переважаючий напрямок вітру в липні — північний, у січні — північно-східний.

А тепер самостійно визнач ті самі кліматичні показники для Кропивницького і Хмельницького.

Запитання і завдання

1. У чому полягають відмінності між поняттями «погода» і «клімат»? За допомогою яких показників ти охарактеризуєш погоду і клімат свого населеного пункту?

2. Перелічи чинники формування клімату. Який із них у першу чергу «відповідальний» за температурний режим, а який — за режим опадів?

3. Які кліматичні показники відображають на кліматичній карті? Які типи ізоліній на ній відображені?

Практична робота 3 (частина II). Складання і аналіз графіка добового і річного ходу температури повітря, рози вітрів, діаграми хмарності й опадів

2. Обчисли середню річну температуру повітря в Києві за два подані періоди.

Період 1961-1990 рр.

Січ.

Лют.

Бер.

Квіт.

Трав.

Черв.

Лип.

Серп.

Вер.

Жовт.

Лист.

Груд.

-5,5°

-4,1°

0,8°

8,7°

15,2°

18,2°

19,3°

18,6°

13,9°

8,1°

2,2°

-2,2°

Період 1981-2010 рр.

Січ.

Лют.

Бер.

Квіт.

Трав.

Черв.

Лип.

Серп.

Вер.

Жовт.

Лист.

Груд.

-3,5°

-3°

1,8°

9,3°

15,5°

18,5°

20,5°

19,7°

14,2°

8,4°

1,9°

-2,3°

3. Накресли графік річного ходу температури повітря в Києві у 2021 році за табличними даними. Підбери вертикальний (температура повітря) і горизонтальний (місяці) масштаби.

Січ.

Лют.

Бер.

Квіт.

Трав.

Черв.

Лип.

Серп.

Вер.

Жовт.

Лист.

Груд.

-2,5°

-4,5°

2,7°

8,0°

14,4°

21,3°

24,6°

21,1°

13,6°

8,4°

4,8°

-1,6°

4. Визнач кількість опадів кожного місяця 2021 року в Києві, враховуючи табличні дані. Останній рядок заповни самостійно.

Кількість опадів у Києві

Кількість опадів

Січ.

Лют.

Бер.

Квіт.

Трав.

Черв.

Лип.

Серп.

Вер.

Жовт.

Лист.

Груд.

Середня за 1991-2020 рр.

37

39

40

42

65

74

68

56

58

46

46

47

Відхилення у 2021 р. від середн.

26

23

-23

3

9

-50

-5

9

-35

-44

-17

19

Побудуй графік ходу опадів 2021 року в Києві. Обчисли відхилення кількості опадів у 2021 році порівняно з кліматичним показником за 1991-2020 роки.

5. На малюнках зображено рози вітрів липня 2022 року (а) і кліматичного липневого показника (б) для Києва. Що на зображенні а, на твою думку, означають числа 360, 315, 270, 225? Визнач відхилення липня 2022 року в західному, східному і північно-східному напрямках порівняно з липневими кліматичними даними.

6. Визнач кліматичний показник кількості сонячних днів у Києві в липні, якщо протягом року їх 129, узимку — 9, восени — на 8 більше, ніж весною, у серпні — 20 (на 10 менше, ніж весною), а в червні — удвічі менше, ніж весною.


buymeacoffee