Зарубіжна література. Хрестоматія. Рівень стандарту. Профільний рівень. 11 клас. Столій
Володимир Маяковський
(1893-1930)
У ритмі майбутнього
Поет, драматург і публіцист Володимир Володимирович Маяковський народився 19 липня 1893 року у грузинському селі Багдаді Кутаїської губернії. У червні 1906 року після смерті батька, разом з матір’ю та двома сестрами він переїхав у Москву, де вступив до IV класу класичної гімназії.
У Москві Маяковський познайомився з революційно налаштованими студентами, захопився марксистською літературою, вступив у партію більшовиків, підпадав під арешт і 11 місяців перебував у Бутирській тюрмі, звідки його звільнили як неповнолітнього в січні 1910 року. У тюрмі Маяковський написав зошит віршів, але наглядач зошита забрав. Проте саме ті вірші поет вважав початком літературної діяльності. Звільнившись із тюрми, юнак припинив «партійну роботу», тому що вирішив «створювати соціалістичне мистецтво».
1911 року Маяковський вступив до Училища живопису, скульптури та зодчества, де познайомився з Д. Бурлюком — організатором футуристичного гуртка «Гілея». 1912 року дебютував як поет із віршами «Ніч» і «Ранок» у збірці «Ляпас суспільному смаку» — першому поетичному маніфесті російських футуристів, які проголосили себе творцями нового мистецтва й заперечили все, що було створено в минулому. Бунт проти всього загальноприйнятого відповідав характеру молодого Маяковського, могутня натура якого шукала дії, а поетичний талант прагнув реалізуватись вільно в нових формах.
Плідним став для Маяковського 1913 рік, коли вийшла друком його перша збірка «Я», була написана й поставлена трагедія «Володимир Маяковський» і відбулось велике турне футуристів містами Російської імперії.
У 1915-1917 рр. Маяковський перебував на військовій службі у Петроградській автошколі. Це не перешкоджало його поетичним заняттям.
Жовтневу революцію 1917 року поет прийняв без вагань: «Моя революція. Пішов у Смольний. Робив все, що доводилося», — писав він в автобіографії «Я сам». У березні 1919 року Маяковський переїхав до Москви, де активно співпрацював із Російським телеграфним агентством, як поет і художник створював агітаційно-сатиричні плакати — «вікна РОСТА». Цього року вийшло і перше зібрання творів поета — «Все створене Володимиром Маяковським. (1909-1919)».
У 1922-1924 рр. В. Маяковський здійснив кілька подорожей за кордон — до Латвії, Франції (Париж), Німеччини (Берлін). 1925 року він вирушив до Америки, побував у Сполучених Штатах, Мексиці. У 1925-1928 рр. багато їздив рідною країною, виступав, майстерно читаючи власні вірші та поеми. У цей час він опублікував багато творів, що принесли йому популярність і славу: поеми «Люблю», «Про це», «Добре!», цикли «Париж», «Вірші про Америку», вірші «Сергію Єсеніну», «Розмова з фінінспектором про поезію», «Товаришу Нетте — пароплаву і людині» та багато інших.
Ідеали Маяковського були пов’язані з комуністичним майбутнім, а його світосприйняття можна назвати романтичним футуризмом. І його творчість, і сама особистість поета були наче спрямовані в майбутнє, у світ, «де зникнуть чиновники і де буде багато віршів і пісень», «вільна праця вільних людей». У віршах він сміливо порушував усі поетичні канони, дослухаючись до ритмів майбутнього. У житті він прагнув вирватися з пут «міщанського існування», волів «космічних перетворень душі». Але реальність розвивалась не за поетовим сценарієм.
Найнебезпечніші тенденції тогочасного суспільства Маяковський зобразив у п’єсах «Клоп» і «Баня». Сатира Маяковського, особливо «Баня», спричинила цькування з боку пролетарської критики. Але в лютому 1930 року він став до лав РАПП — Російської асоціації пролетарських письменників. Цей вчинок засудили друзі Маяковського. Відчуженість поета посилювалась і особистою драмою. 14 квітня 1930 р. митець вкоротив собі віку.
Особливості лірики В. Маяковського
Хоча Маяковський починав свій шлях у літературі як футурист, власні творчі принципи він називав «тенденційним реалізмом» (у заяві до агітвідділу ЦК РКП(б) про видання журналу «ЛЕФ», 1923) або реалізмом провидницьким (у «Листі письменника Володимира Володимировича Маяковського»). Проте дослідники говорять також про романтичний характер його лірики. Цей характер виявляється, по-перше, у тяжінні до синтезу мистецтв — прагненні поєднати словесне начало з музикальним, театральним, естрадним і зображальним, що є невід’ємною ознакою індивідуального стилю Маяковського. По-друге, наскрізною в його ліриці є суто романтична тема протиставлення поета та натовпу, який не розуміє, засуджує, висміює митця. Ліричний герой ранніх віршів майстра палко бажає віддати себе людям, але виявляється не потрібним і самотнім у жорстокому, вульгарному та духовно вбогому світі. Як і романтичні герої літератури початку XIX століття, він мріє про оновлення життя, але постійно натрапляє на ницу буденність. Тема протистояння героя і світу звучить і у зрілих творах митця, зокрема в поемі «Про це» (1923). Її ліричний герой воює з новою економічною політикою уряду (непом), з міщанською стихією, буденщиною, силкується наодинці здійснити нову революцію духу в ім’я братерства людей.
У російську поетичну культуру Маяковський увійшов як рішучий реформатор класичного вірша. Він посилив ударну і смислову виокремленість слова, підвищив роль рими у творенні ритму, розширив арсенал рим за рахунок невичерпних фонетичних можливостей мови, збагатив вірш розмовно-ораторською речитативною мелодикою. Поет значно демократизував поетичний словник, увівши в нього мову вулиці, звуконаслідування, неологізми, оновивши ідіоматичні звороти.
Поетика Маяковського неухильно розвивалася в напрямку простоти і ясності, передання усієї експресії почуттів, протистояння штампам. Поетична майстерність, новаторство в галузі ритміки, метафоричної та інтонаційної будови вірша, римування — усі ці ознаки надали нової подоби поетичному мистецтву XX ст.
А ВИ ЗМОГЛИ Б?
Я вмить закреслив карту буднів,
хлюпнувши фарбами зі склянок.
Відкрив я в холодці на блюді
вилицюватість океану.
З рибин на вивісках строкатих
читав я губ нових порив.
А ви
ноктюрн
змогли б заграти
на флейті заржавілих ринв?
1913
(Переклад П. Воронька)
Поміркуйте над змістом тексту
1. Хто ліричний герой поезії? Яку мету він ставить перед собою? Чи можна вважати цю мету новою для мистецтва?
2. Як ви розумієте зміст назви твору?
Висловте свою думку
3. Чи пориває футурист Маяковський з мистецтвом минулого? Обґрунтуйте свої міркування на прикладі поезії.
4. У «Роздумах про Маяковського» (1940) письменник Андрій Платонов так передав свої враження від вірша «А ви змогли б?»: «Кожна людина бажає побачити справжній океан, бажає, щоб його кликали кохані вуста, але необхідно, щоб це відбувалося насправді. І тільки у великій тузі, будучи позбавленим не тільки океану і коханих вуст, а й інших, більш необхідних речей, можна замінити океан — для себе і читачів — видом холодцю й на рибинах вивісок прочитати “губ нових порив”. Поет відшкодовує відсутність реальної можливості бачити океан власною уявою». Чи згодні ви з таким трактуванням твору? Аргументуйте відповідь.
ПОСЛУХАЙТЕ!
Послухайте!
Та раз запалюють зорі —
значить — цього потребує людина?
Значить — хтось ще хоче,
щоб вони сіяли?
Значить — хтось ще називає
оці плювочки
перлинами?
І, надсаджуючись,
в південного пилу завалах,
вдирається до Бога,
боїться, що зволікав,
плаче,
цілує йому жилаву руку,
просить —
щоб неодмінно була зоря! —
клянеться —
не перенесе оцю беззоряну муку!
А потім
ходить стривожений,
та спокійний назовні.
І комусь говорить:
«таж тепер тобі нічого?
Не страшно?
Так?!»
Послухайте!
та раз запалюються
зорі —
значить — цього потребує людина?
Значить — дуже це необхідно,
щоби кожен вечір
над дахами
загоралась хоч одна зоря?
1914
(Переклад М. Борецького)
Поміркуйте над змістом тексту
1. Яке враження на вас справив вірш? Які питання стосовно сенсу буття та призначення творчості поставив у ньому поет?
2. Яку роль у поезії відіграють риторичні питання, повтори? Який настрій вони передають?
3. Поміркуйте, що означає образ зорі у творі.
4. Схарактеризуйте ліричного героя цієї поезії.
Висловте свою думку
5. У творі протиставлено два типи людей, для кого зорі — плювочки або перлини. Що це за типи?
БОРГ УКРАЇНІ
Чи знаєте ви українську ніч?
Ні, ви не знаєте української ночі!
Тут небо від диму дедалі чорніш
і герб зорею п’ятикутною блискоче.
Де горілкою, відвагою і кров’ю
Запорозька вирувала Січ.
Загнуздавши у дроти Дніпров’я.
скажуть: — Дніпре, сили нам позич! —
І Дніпро по вусах дроту, по пасах
електричний струм несе по корпусах.
Либонь, рафінаду
і Гоголь радий!
..................
Ми знаєм, чи курить Чаплін, чи чарку хилить
Ми знаєм Італії безрукі руїни;
ми Дугласів галстук напам’ять завчили...
А що ми знаєм про лице України?
Знань у росіянина не глибока товщ —
тим, хто поруч, пошани мало.
Знаємо лиш український борщ.
Знаємо ще українське сало.
І з культури знань не широченько:
окрім двох уславлених Тарасів —
Бульби та відомого Шевченка, —
ані з місця руш, як не старайся.
Притиснеш його — дурницю зморозить,
викладе весь вантаж розумовий:
візьме й розповість зо двоє курйозів,
анекдотів української мови.
Я кажу собі: товаришу москаль,
на Україну жартів не скаль.
Вивчіть мову цю зі стягів — лексиконів мас повсталих, —
Велич в мові і простота:
«Чуєш, сурми заграли,
Час розплати настав...»
Хіба є щось звичайніше й тихіше
за слово, витерте від уживлення, «слышишь»?!
Я немало слів придумав вам,
важу їх, і хочу, аж розчуливсь,
щоб зробились віршів всіх моїх слова
важучими, як слово «чуєш».
..................
На один копил людей не ліч,
щоб сором не їв очі.
Чи знаємо ми українську ніч?
Ні, ми не знаємо української ночі.
1926
(Переклад Л. Первомайського)
Знайдіть додаткову інформацію
1. Знайдіть матеріали з теми «Маяковський і Україна». Підготуйте стисле повідомлення про зв’язки поета з нашою країною.
Поміркуйте над змістом тексту
2. Як ви гадаєте, що спонукало Маяковського написати поезію «Борг Україні»?
3. Чим поет дорікає своїм читачам-росіянам? До чого їх закликає?
4. Оригінальний текст вірша насичений українізмами, що утворюють своєрідне тло і перегукуються із текстами українських повістей Гоголя. Ознайомтеся з оригіналом поезії і прокоментуйте, як перекладачеві Леоніду Первомайському вдалося відтворити цю особливість тексту.
ДОЛГ УКРАИНЕ
Знаете ли вы
украинскую ночь?
Нет,
вы не знаете украинской ночи!
Здесь
небо
от дыма
становится черно,
и герб
звездой пятиконечной вточен.
Где горилкой,
удалью
и кровью
Запорожская
бурлила Сечь,
проводов уздой
смирив Днепровье,
Днепр
заставят
на турбины течь.
И Днипро
по проволокам-усам
электричеством
течёт по корпусам.
Небось, рафинада
и Гоголю надо!
..................
Мы знаем,
курит ли,
пьёт ли Чаплин;
мы знаем
Италии безрукие руины;
мы знаем,
как Дугласа
галстух краплен...
А что мы знаем
о лице Украины?
Знаний груз
у русского
тощ —
тем, кто рядом,
почёта мало.
Знают вот
украинский борщ,
Знают вот
украинское сало.
И с культуры
поснимали пенку:
кроме
двух
прославленных Тарасов —
Бульбы
и известного Шевченка, —
ничего не выжмешь,
сколько ни старайся.
А если прижмут —
зардеется розой
и выдвинет
аргумент новый:
возьмёт и расскажет
пару курьёзов —
анекдотов
украинской мовы.
Говорю себе:
товарищ москаль,
на Украину
шуток не скаль.
Разучите
эту мову
на знамёнах —
лексиконах алых, —
эта мова
величава и проста:
«Чуешь, сурмы заграли,
час расплаты настав...»
Разве может быть
затрёпанней
да тише
слова
поистасканного
«Слышишь»?!
Я
немало слов придумал вам,
взвешивая их,
одно хочу лишь, —
чтобы стали
всех
моих
стихов слова
полновесными,
как слово «чуешь».
..................
Трудно
людей
в одно истолочь,
собой
кичись не очень.
Знаем ли мы украинскую ночь?
Нет,
мы не знаем украинской ночи.
5. Чому поет обрав для твору назву «Борг Україні»? Як вона відображає ідею твору?
Висловте свою думку
6. Чи актуальний твір Маяковського сьогодні? Обґрунтуйте свою позицію.
Знайдіть творче рішення
7. Уявіть себе журналістом, якому випала нагода взяти інтерв’ю у В. Маяковського, обговорити його вірш. Які питання ви поставили б поету?
