§ 43. Леонід Брежнєв. Політика й економіка в роки «застою». Війна в Афганістані

На минулому уроці ви дізналися про стан української літератури в часи хрущовської «відлиги» та шістдесятників. Пригадайте, що пропагували українські письменники й митці у період хрущовської «відлиги». Що стало поштовхом для відродження літературного життя в Україні? Кого називали шістдесятниками? Де було утворено перший осередок шістдесятників? Хто його очолив?
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про зміну влади в СРСР та період «застою» в країні.

У 1964 році в результаті державного перевороту Микита Хрущов був звільнений з усіх посад і відправлений на пенсію. Запроваджені Хрущовим зміни були скасовані. Керівником СРСР став Леонід Брежнєв. За його правління Радянський Союз залишився централізованою державою. Усі республіки, у тому числі й Україна, не мали права самостійно вирішувати важливі питання. Все повинно було узгоджуватися в столиці СРСР - Москві.

Леонід Брежнєв

Часи правління Леонідом Брежнєвим країною називаються періодом «застою». Тоді радянська економіка не розвивалася, стояла на місці й все більше відставала за рівнем виробництва промисловості та сільського господарства від країн Європи й США.

Головним напрямком економіки СРСР того часу було виробництво сировини: нафти, газу, деревини, вугілля, руди тощо. За кошти від продажу цих природних багатств за кордоном купували значну кількість товарів. Їх не вистачало в країні. Це одяг, взуття, меблі, посуд та інше. Коли ж потреба у радянській нафті скоротилася, то полиці магазинів швидко спорожніли. Громадяни СРСР відчули дефіцит товарів широкого вжитку. Дефіцит - це недостатність краму в магазинах.

Сільське господарство України могло б у повному обсязі забезпечити своїх мешканців м'ясом, молоком, хлібом, фруктами й овочами. Проте чимало харчових продуктів та сировини вивозилося з України для потреб усього Радянського Союзу. В українських містах стали звичними довгі черги за ковбасою, маслом, молоком та хлібно-булочними виробами.

Черги в продуктовому магазині

Для цього часу характерним було недбайливе ставлення влади до природи. Заводи й фабрики своїм димом та відходами забруднювали повітря й воду. Змінювалися річища річок, непродумано прокладалися нові канали. Це призводило до заболочення місцевості, знищення рослинності, загибелі риби та диких звірів. Надмірне використання отрутохімікатів у сільському господарстві та недбайливе їх зберігання призводило до забруднення землі.

У 1979 році нібито з метою допомоги афганському народу побудувати краще життя Радянський Союз ввів свої військові частини до цієї країни. 10 років у Афганістані гинули солдати й офіцери. Серед них було чимало й українців. Понад 3 тисяч синів України не повернулося з цієї війни. Ще 8 тисяч отримали поранення.

Радянська армія переважала в кількості та озброєнні. Але не змогла перемогти афганських повстанців. Зрештою у 1989 році Радянський Союз був змушений вивести свої війська з Афганістану. Своєї мети він не досягнув.

Радянські солдати в Афганістані

Запам’ятайте

Період «застою» - час, коли радянська економіка не розвивалася, відставала за рівнем промислового та сільськогосподарського виробництва від країн Європи та США.
Дефіцит - недостатність товарів широкого вжитку в продажу.
1979-1989 роки - перебування радянських військ в Афганістані.

Імена

Леонід Брежнєв - керівник Радянського Союзу, очільник КПРС.

Запитання

1. У якому році було усунуто від влади Микиту Хрущова?

2. Хто став керівником Радянського Союзу після Хрущова?

3. Як називався період правління СРСР Леонідом Брежнєвим?

4. Як ви розумієте поняття «застій»?

5. Що таке дефіцит?

6. Яким був стан сільського господарства України в період «застою»?

7. Як ставилася влада до довкілля?

8. Що робила радянська армія в Афганістані?

9. У якому році було виведено війська Радянського Союзу з Афганістану?

Завдання

1. Визначте послідовність правління керівників Радянського Союзу:

а) Микита Хрущов;
б) Леонід Брежнєв;
в) Йосип Сталін;
г) Володимир Ленін.

2. Порахуйте, скільки років минуло з часу виведення радянських військ з Афганістану до наших днів.

Цікаво знати

З Леонідом Брежнєвим пов'язано кілька цікавих фактів. Саме він започаткував традицію вітати народ з Новим роком. Перше телевізійне привітання він зробив 31 грудня 1970 року. Ця традиція існує й до нашого часу. Щороку керівники держави виступають зі зверненням до народу в Новорічну ніч.

Також Леонід Брежнєв дуже любив нагороди: ордени й медалі. Він мав понад 100 вітчизняних та закордонних нагород. Керівництво СРСР хотіло догодити Брежнєву. Тому нагороджувало його найвищими відзнаками. Зокрема він мав чотири «Золоті зірки» Героя Радянського Союзу та одну «Золоту зірку» Героя Соціалістичної праці.

Леонід Брежнєв був присутнім на відкритті у 1981 році в Києві монументу «Батьківщина-мати». Ця статуя виготовлена із нержавіючої сталі й має висоту 102 метри. За розрахунками, вона може витримати навіть землетрус силою до 9 балів. Ця статуя є одним із символів нашої столиці.

Монумент «Батьківщина-мати»

Зміст