Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 43. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського у другій половині XIV-XVI (14-16) століттях

На минулому уроці ви дізналися про приєднання українських земель до Великого князівства Литовського. Пригадайте, у якому році відбулася битва біля Синіх Вод. Хто брав участь у цій битві? Хто отримав перемогу? Яке значення мала ця битва для українського народу? Які українські землі було приєднано до Литви? Хто в цей час керував Великим князівством Литовським?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про суспільно-політичний устрій Литовської держави.

У XIV (14) столітті Литовське князівство перетворилося в найбільшу державу в Східній Європі. Це князівство зросло за рахунок білоруських та українських земель, які раніше входили до Русі. Основну частку населення цієї держави складали українці та білоруси, тому її часто називають Литовсько-Руська держава, або Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.

На той час культура населення захоплених земель була набагато вищою, ніж у завойовників. Литовську мову не використовували для письма, тому державною мовою литовців стала староукраїнська писемна мова. Нею вели документацію, писали грамоти, укази, розпорядження, листувалися тощо.

Литовці для написання власних законів запозичили в наших предків збірник законів — «Руську правду». На основі давньоруських законів литовці розробили власне судочинство.

Багато литовських князів, які в ті часи були язичниками, прийняли християнство. За їхнім прикладом чимало литовської знаті та простого люду також прийняло православну віру.

Герб великих князів литовських

Церкви у столиці Великого князівства Литовського Вільні (нині Вільнюс), засновані Костянтином Острозьким у 1514 році. Ліворуч — Церква Св. Миколая, праворуч — Церква Святої Трійці (сучасний вигляд)

На чолі Великого князівства Литовського був князь. Вся влада в державі належала йому. Столицею Литовського князівства було місто Вільно (сучасний Вільнюс). Українські землі, які ввійшли до складу Литовської держави, були поділені на удільні князівства. Ними керували близькі родичі литовського князя. Удільні князі одружувалися з українськими князівнами і ставали законними власниками цих земель.

Костянтин Острозький (портрет невідомого художника, ХVІІ (17) ст.)

До середини XVI (16) століття удільні литовські князі, як правило, не втручалися у внутрішнє життя місцевих мешканців. Українці сплачували їм щорічну данину та надавали військову допомогу. Головною військовою силою в Литовській державі було боярство. За військову службу бояри одержували від великого князя землі. Багато землі було роздано на Волині, тому тут було чимало великих землевласників. Людей, які мали у своєму володінні велику кількість землі з містами, селами і маєтками, називали магнатами. Серед магнатів були й українці. Найбільш відомими були родини Острозьких, Заславських, Вишневецьких, Корецьких та інші. Наприклад, князь Костянтин Острозький багато часу приділяв захисту українських земель від татарських набігів, за власні кошти споряджав війська в походи на ворога. За військові досягнення він навіть став головнокомандувачем Великого князівства Литовського. Окрім того, Костянтин Острозький будував фортеці, виділяв гроші на будівництво та благоустрій в Україні православних церков і монастирів, відкрив у Острозі академію, сприяв книгодрукуванню.

Богоявленський собор на Замковій горі в Острозі. Церква була закладена Костянтином Острозьким 1521 року (сучасний вигляд)

Магнати займали високі адміністративні посади, входили до великокнязівської ради й мали певний вплив на управління Литовською державою.

Люди, які від литовського князя отримували невеликі наділи землі за військову службу або за інші заслуги, називалися шляхтою. Вони, як і духовенство та купці, належали до привілейованих станів і не сплачували податків.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Вільно — столиця Литовсько-Руської держави.

Магнат — великий землевласник.

Шляхта — дрібне і середнє панство.

ІМЕНА

Костянтин Острозький — український магнат.

ЗАПИТАННЯ

1. За рахунок яких земель було збільшено територію Литовської держави?
2. Чому державу литовців називають Литовсько-Руською?
3. Що запозичили литовці в наших предків?
4. Яке місто було столицею Литовської держави?
5. Хто такі магнати?
6. Як називали дрібних землевласників?
7. Які стани були привілейованими в Литовській державі?
8. Якими привілеями користувалася шляхта, духовенство і купці?

ЗАВДАННЯ

1. Запишіть значення слів «магнат» і «шляхта».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Правителем Київського князівства після його захоплення литовцями у 1362 році став князь Володимир — син литовського князя Ольгерда. Мати його виховувала на слов’янських звичаях і традиціях, тому Володимир дуже швидко порозумівся з місцевими боярами та простим людом.

Князь Володимир Ольгердович зміцнював старі укріплення та будував нові фортеці на землях Київського князівства. Спираючись на підтримку місцевої знаті, він почав самостійно князювати і не підкорятися владі великого князя литовського. Навіть налагодив карбування власних грошей.

Володимир Ольгердович

Монети князя

Такі дії удільного князя не сподобалися великому князю литовському. Тож він відіслав у Київ військо, яке 1394 року розбило армію Володимира Ольгердовича. Князя Володимира позбавили київського престолу.

У 1581 році за сприяння князя Костянтина Острозького в місті Острозі було вперше в Україні надруковано церковнослов’янською мовою повний варіант Біблії. Над її виданням працював відомий книгодрукар Іван Федоров. Цю книгу знають як Острозьку Біблію.

Було надруковано більше тисячі примірників Біблії. На той час це був величезний тираж. Острозьку Біблію придбали король Швеції, Папа Римський, політичні та церковні діячі інших країн.

Острозька Біблія неодноразово передруковувалася і близько 200 років була основною церковною книгою в Україні, Білорусі та Росії.

Сьогодні збереглося близько 350 екземплярів Острозької Біблії.