Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко
Розділ V. Занепад Київської держави
§ 28. Роздробленість Русі-України
Вам уже багато відомо про першу державу східних слов’ян — Русь. Завдяки зусиллям князів і багатьох поколінь наших предків Київська держава стала могутньою та найбільшою в Європі, а її столиця — одним із найкрасивіших міст Середньовіччя.
На цьому уроці ви дізнаєтеся про початок занепаду Київської держави.
Ярослав Мудрий пам’ятав, якою була братовбивча війна за київський престол після смерті батька — князя Володимира Великого. Тому перед своєю смертю він поділив землі Київської держави між своїми синами. Ярослав Мудрий заповів синам керувати Києвом за віком. Тобто спочатку київським князем повинен стати старший син Ярослава Мудрого, після його смерті київський престол мав зайняти наступний брат і так далі. Решта братів повинні визнавати владу старшого брата.
Наслідування престолу, яке впровадив Ярослав Мудрий
Міжусобиця. Мініатюра з Радзивіллівського літопису
Ярослав Мудрий віддав Київське князівство старшому сину — Ізяславу, Святославу перейшло Чернігівське князівство, іншим синам — Переяславське, Волинське, Смоленське князівства та Новгородські землі. Онукам Ярослав Мудрий віддав інші князівства.
Київська держава була поділена на низку самостійних князівств. Але мир після смерті князя Ярослава тривав недовго. Між його синами почалися міжусобні війни. Міжусобні війни — це війни між князями за владу або землю. Старші брати почали відбирати землі в інших князів, а молодші брати не захотіли чекати своєї черги на київський престол. Кожний із братів хотів стати головним — київським князем. Знову полилася слов’янська кров. Такі дії ослаблювали руські землі. Почастішали набіги кочовиків, які грабували та спалювали міста і села Русі.
Місцеві князі, які жили далеко від Києва, самостійно керували своїми містами та мали власне військо. У своїх князівствах вони укріплювали міста, будували нові фортеці, піклувалися про збільшення своїх дружин. У другій половині ХІ (11) — першій половині ХІІ (12) століть князі та бояри стали менше звертатися по допомогу до київського князя, а вирішували всі питання самостійно. Київському князю лише платили данину.
Русь за часів роздробленості
У цей час у Києві дуже часто змінювалися правителі. Через це багато князів припинили платити данину київському князю та визнавати його владу. Вони розуміли, що київський князь був втягнутий у міжусобні війни і не мав можливості надіслати військо для покарання за непослух.
Першими відділилися від Київської держави північно-східні землі з містами Новгород, Смоленськ, Суздаль, Ростов, Рязань і Муром.
У місцевих князів також були діти і вони ділили свої землі на ще менші частини — уділи. Поділ давньоруських князівств на дрібніші уділи призвів до роздробленості Русі.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Міжусобні війни — війни між князями за владу або землю.
Уділ — дрібна територія князівства в Русі.
ЗАПИТАННЯ
- 1. Навіщо Ярослав Мудрий поділив Київську державу між своїми синами?
- 2. Чому виникали міжусобні війни?
- 3. Чому місцеві князі припинили платити данину київському князю?
- 4. Які міста відділилися від Київської держави?
- 5. Чому виникали уділи?
ЗАВДАННЯ
- 1. Користуючись історичною картою, запишіть у зошит давньоруські князівства.
- 2. Випишіть нові слова та їхнє значення.
ЦІКАВО ЗНАТИ
У часи князя Ярослава Мудрого Київська держава була однією з наймогутніших і впливових країн Європи. Правителі різних королівств хотіли поріднитися з київським престолом. Це підтримував і Ярослав Мудрий, якого називали «сватом Європи». Він своїх синів оженив на європейських принцесах, а доньок видав заміж за принців і королів європейських держав. Наприклад, син Ярослава Мудрого Ізяслав був одружений із польською принцесою Гертрудою. Інший син, Святослав, узяв шлюб із австрійською принцесою Одою. Дружиною Всеволода Ярославовича стала візантійська царівна, Ігоря — німецька. Донька Єлизавета вийшла заміж за норвезького короля, Анастасія побралася з угорським, Анна — із французьким.
