Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко

§ 29. Половецька загроза

На минулому уроці ви дізналися про роздробленість Київської держави. Пригадайте, як Ярослав Мудрий заповідав успадковувати київський престол? Чому виникали міжусобні війни? Чому місцеві князі відмовлялися платити данину Києву? Чому князівства поділялися на ще менші землі — уділи? Які міста відділилися від Київської держави?

На цьому уроці ви дізнаєтеся про боротьбу давньоруських князів із грізними сусідами — половцями.

Половці — це войовничий кочовий народ, який у середині ХІ (11) століття випасав свої табуни коней та отари овець біля південно-східних кордонів Київської держави. Половці жили племенами. Головними в їхніх племенах були хани. Половці жили в юртах. Юрта — це розбірне житло з каркасу та шкір. Кочуючи з місця на місце, половці перевозили у возах своє майно.

Половецький хан зі своїм воїном

Юрта: процес спорудження з каркасу і шкіри та готове житло

Битва з половцями на річці Альта. Мініатюра з Радзивіллівського літопису

Половці були вправними воїнами. Починаючи з 1055 року, половці постійно здійснювали набіги на Русь. Вони грабували міста і села, палили будинки, забирали в полон молодь. Найбільше від цих нападів страждали Київська, Переяславська та Чернігівська землі. На жаль, князівські міжусобиці сприяли набігам половців на Русь. Князі в боротьбі між собою часто використовували половців, а ті грабували місцеве населення.

Першу спробу організованого спротиву половцям здійснили переяславський, київський та чернігівський князі. Битва з половцями відбулася у 1068 році біля річки Альта й закінчилася поразкою. Князівські дружинники, які вціліли, відступили.

Щоб припинити міжусобні війни та організувати оборону від половців, князі Русі зібралися 1097 року в місті Любечі. На цьому з’їзді вони вирішили об’єднати сили в боротьбі з половецькою загрозою.

Найбільша заслуга в боротьбі з половцями належить князю Володимиру Мономаху. Він неодноразово очолював об’єднані дружини русичів та здобував перемоги над ворогами.

З’їзд князів (картина П. Андрусіва)

У 1103 році біля Долобського озера, неподалік Києва, відбувся важливий з’їзд князів. На ньому зустрілися переяславський князь Володимир Мономах та київський князь Святополк. Вони домовилися про спільний похід на половців.

Навесні цього ж року об’єднані дружини Володимира Мономаха, Святополка та інших князів у битві біля річки Сутінь розгромили половецькі орди. У цій битві загинуло 13 половецьких ханів і було взято в полон багатьох ворожих воїнів. Потрапив у полон і хан Белдуз. Він пропонував за свій викуп багато золота, срібла та коней, але Володимир Мономах наказав його стратити за порушення раніше даної присяги не нападати на землі Русі.

Походи об’єднаних військ давньоруських князів проти половців відбувалися майже щорічно. Особливо вдалими були воєнні походи у 1107 та 1109 роках.

Через декілька років, у 1111 році, об’єднане військо під командуванням Володимира Мономаха у верхів’ях річки Сіверський Донець знову розгромило значні сили половців. Такі дії князів ослабили військову могутність половців, чим забезпечили мир і спокій у Київській державі на довгий час.

Долобський з’їзд князів (картина О. Ківшенка)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

Половці — кочовий народ.

Хан — правитель у кочових племенах.

Юрта — розбірне житло кочових племен.

1055 рік — перший напад половців на землі Русі.

ІМЕНА

Володимир Мономах — давньоруський князь, який успішно боровся з половецькою загрозою.

ЗАПИТАННЯ

1. Чим займалися половці?
2. У якому році половці здійснили перший напад на землі Русі?
3. Які князівства найбільше страждали від набігів половців?
4. У якому році військо русичів було розбито біля річки Альта?
5. Про що йшлося на князівських з’їздах?
6. Який давньоруський князь найбільше боровся з половцями?
7. Розкажіть про перемоги русичів у боротьбі з половцями.
8. Яке значення мали перемоги давньоруських дружин у боротьбі з половцями?

ЗАВДАННЯ

1. Випишіть у зошит нові слова та їх значення.
2. Визначте століття та їх частини переможних битв русичів із половцями.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Половці з великою повагою і шаною ставилися до померлих людей, особливо ханів, їхніх жінок та відомих воїнів. У степу, на високих могилах своїх предків — курганах, половці встановлювали кам’яні статуї. На цих пам’ятниках зображували як чоловіків, так і жінок. Статуї отримали назву «кам’яні баби». Їх було дуже багато в південних степах України. Пізніше історики зібрали ці статуї і розмістили в музеях. Тепер половецьких «кам’яних бабів» можна побачити в історичних або краєзнавчих музеях.