Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко
§ 21. Побут мешканців Київської держави
На минулому уроці ви ознайомилися з торгівлею за часів Київської держави. Згадайте, чим торгували русичі за кордоном. Які товари привозили закордонні купці в Київську державу? Як називалися давньоруські гроші? Як називався ринок у ті часи?
Сьогодні ви дізнаєтеся, як жили наші предки тисячу років тому.
У добу Київської держави люди селилися в містах або в селах поблизу міст, щоб у разі небезпеки сховатися за їхніми міцними стінами. Князі та бояри жили в кам’яних або дерев’яних палацах і хоромах у найбільш захищених частинах міста — дитинцях. Прості люди мешкали біля стін дитинця, на так званому подолі. Тут розташовувалися будинки ремісників, торговців, а також церкви, монастирі, ринки.
У селах жили смерди — вільні селяни, які обробляли землю та платили князю данину. Селяни жили в заглиблених у землю будинках, збудованих із дерева. Житло складалося здебільшого з однієї кімнати. Поруч із будинком розташовувалися господарські споруди: хліви для домашніх тварин, приміщення для зберігання припасів та інструменту, майстерні, колодязі тощо.
Селянське житло IX—X (9-10) століть із господарськими спорудами (реконструкція історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ»)
Житло киянина, який жив на Подолі в X (10) столітті (реконструкція П. Толочка)
Домашні меблі в той час складалися зі столу, лав, скринь, полиць для посуду, лежанок. У кожному будинку був глиняний посуд: глечики, миски, горщики, дерев’яні ложки, ковші, відра тощо. Після прийняття християнства в селянських будинках поступово почали з’являтися ікони. Ікона — це зображення Ісуса Христа, святих і подій, пов’язаних з життям Бога.
Селяни вирощували пшеницю, жито, овочі, тримали домашніх тварин і птицю, ловили рибу, займалися мисливством, збирали гриби та ягоди, ткали полотно, шили одяг, займалися ремеслами.
Взимку, коли не було робіт на полях, жінки виготовляли саморобні нитки на прялках і ткали полотно. З полотна шили одяг для родини.
Одяг селяни носили вільний, щоб у ньому було зручно працювати. Чоловіки носили неширокі штани, довгі сорочки до колін на випуск, підперезувалися поясами, на ноги взували личаки. Личаки — це плетене з кори дерев або зі шкіри взуття. Носили шапки, а взимку — хутряні кожухи.
Київські бояри (реконструкція З. Васіної)
Київські боярині (реконструкція З. Васіної)
Жінки вдягали довгі сорочки, пояс, спідниці-плахти. Жіночий одяг у той час полюбляли прикрашати вишивками. На ноги жінки взували плетені з рослинних волокон або шкіри личниці чи постоли.
Одяг знаті виготовляли з дорогих закордонних тканин. Узимку вони вдягали шуби, кожухи з дорогого хутра куниці, соболя або горностая. Взували високі чоботи з м’якої кольорової шкіри, на голову вдягали шапки різної форми та висоти, обшиті хутром. Жінки носили коштовні прикраси. Найбільш популярними були золоті та срібні браслети.
Браслети часів Київської держави
Князі та бояри полюбляли проводити свій час на полюванні. Полювали на кабанів, ведмедів, лосів, хутрових звірів. Потім влаштовували бенкети. Прислужувала їм челядь, а веселили — скоморохи та музики.
Давньоруські розваги (реконструкція З. Васіної)
Скоморохи (реконструкція З. Васіної)
У добу Київської держави пекли житній та пшеничний хліб, пиріжки з ягодами, грибами, сиром, калачі. Із проса, гороху, вівса, пшениці готували різноманітні каші та киселі. Варили куліші з пшона і гречки. Їли рибу, м’ясо домашніх тварин і птиці. Вживали молоко та продукти з нього. Пили хлібний квас і напої, зроблені з меду.
Їжа та напої заможних людей і селян значно відрізнялися. Столи знаті були більш різноманітними, складалися переважно з м’яса.
У містах і селах, де були церкви, всі мешканці-християни в неділю та на релігійні свята відвідували церкву.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Побут — повсякденне життя людей.
Поділ — слабко укріплена частина міста навколо дитинця, у якій мешкали ремісники і торговці.
Ікона — зображення Ісуса Христа, святих і подій, пов’язаних із життям Бога.
Личаки — плетене з кори дерев або шкіри взуття.
Хороми — двоповерховий будинок князів і бояр з багатьма кімнатами.
Знать — панівна верства Київської держави, до якої входили князі й бояри.
Скоморох — давньоруський актор.
Челядь — прислуга князя або боярина.
ЗАПИТАННЯ
- 1. Що таке побут?
- 2. У яких житлах мешкали селяни?
- 3. Чим займалися селяни Київської держави?
- 4. Який одяг носили русичі?
- 5. Що їли люди в добу Київської держави?
- 6. Чому страви знаті і простого люду відрізнялися?
- 7. Поясніть слова «знать», «ікона», «хороми».
ЗАВДАННЯ
- 1. Запишіть у зошит страви, які вживали русичі за часів Київської держави.
- 2. Знайдіть у тексті опис селянського господарства й запишіть у зошит.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Велике значення в добу Київської держави відігравали бояри. У літописах їх ще називають «кращими мужами». Науковці вважають, що слово «боярин» походить із тюркської мови й означає «заможна людина, начальник, пан». В інших мовах (у старослов’янській та староісландській) це слово позначає багату людину, воїна. У часи Русі бояри були воїнами, воєводами, великими землевласниками та радниками князя, його найближчим оточенням.
За часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого бояри були залежними від князів. А пізніше, як, наприклад, на Галичині, бояри могли організувати заколот і прогнати князя, який їм не подобався, чи запросити іншого.
