Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). Повторне видання. 7 клас. Косенко
§ 20. Торгівля в добу Київської держави
На минулому занятті ви ознайомилися з ремеслами Русі. Пригадайте, хто такі ремісники. Які ремесла були розповсюдженими у східних слов’ян? Чому в наш час втрачено багато ремесел?
Сьогодні ви дізнаєтеся про торгівлю в добу Київської держави.
Природні багатства, розвиток господарства й ремесел у Київській державі призвели до надлишку виробів і продуктів харчування. Селяни та ремісники міняли та продавали свою продукцію на торжищах. Торжище — це давньоруський ринок. У кожному великому місті Русі були постійні торжища. Найбільшим торгівельним центром Східної Європи був Київ. За часів Володимира Великого на березі річки Почайни (притока Дніпра) було збудовано велику пристань, до якої прибували на човнах купці з Русі та з-за кордону. Найбільшими торгівельними партнерами русичів були візантійці. До Русі також прибували купці з різних країн Європи та Азії.

Давньоруський човен (реконструкція)
Із Київської держави вивозили за кордон такий товар, як хутро, віск, мед, шкіру, зброю, прикраси із золота та срібла. До Русі привозили дорогі тканини (шовк, парчу, оксамит), посуд, олію, вино, фрукти, ремісничі вироби, прянощі, книги, предмети церковного вжитку.
Купці організовували торгові каравани за кордон. Каравани пересувалися водою або суходолом. У той час більш популярним було пересування водою.

Давньоруські гривни
Купці починали готувати свої човни навесні, приблизно у квітні або травні. Шлях із Києва до Константинополя (столиці Візантії) займав близько 35-40 діб. Поторгувавши літо, купці восени поверталися на батьківщину.
Пересувалися купці маршрутами, які називалися торгові шляхи. Через територію Київської держави проходило декілька торгових шляхів. Місцеві та закордонні купці спочатку мінялися товаром, пізніше продавали продукцію за шкурки хутрових звірів, а потім почали використовувати гроші. Давньоруськими грошима були злитки срібла вагою близько 200 грам, які називалися гривнами. Гривни були кількох видів: київські, чернігівські, новгородські. Вони різнилися між собою формою і вагою.
Гривна була значною грошовою одиницею. За одну гривну в Київській державі можна було купити одного вола або десять телят. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого карбували монети із золота — «златники», та срібла — «срібники». Але цих монет було дуже мало, і населення Русі ними майже не користувалося.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
Торжище — давньоруський ринок.
Торговий шлях — маршрут пересування торговельного каравану.
Караван — група нав’ючених тварин, які рухаються певним маршрутом.
ЗАПИТАННЯ
- 1. Чим торгували слов’яни?
- 2. Яку продукцію ввозили в Русь?
- 3. Які руські товари продавали за кордоном?
- 4. Що таке торжище?
- 5. Якими грошима користувалися в Київській державі?
ЗАВДАННЯ
- 1. Запишіть у зошит товари, які ввозили з-за кордону.
- 2. Випишіть товари, які вивозили за кордон.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Гроші різних народів мають різні назви. Понад тисячу років тому в наших предків, які жили в Київській державі, гроші називалися гривнами. Їх виготовляли з металу.
Близько ста років тому в українців була власна держава, гроші якої мали назву гривня. Вони були вже паперовими.
У наш час в українців є незалежна держава — Україна. Гроші, якими ми користуємося тепер, традиційно теж називаються гривнею. Як бачимо, наша гривня має тисячолітню історію.

Гривни Київської держави

Тисяча гривень Української держави 1918 року

Сучасні гривні-монети

Сучасна тисяча гривень